Постанова

від 23.04.2019 по справі 2а-2845/11/1370

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/1349/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, головуючий суддя - Кухар Н.А., ухвалене о 13:42 год. у м. Львові, повний текст якого складено 20.12.2018 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю TFC GROUP до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2011 року позивач - ТзОВ TFC GROUP звернулося до суду з позовом до Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними податкові повідомлення - рішення від 26.01.2011 року №0001522301/3 та від 26.01.2011 року № 0000852301/3

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області від 26.01.2011 року № 0001522301/3 та від 26.01.2011 року № 0000852301/3.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 року апеляційну скаргу Дрогобицької об єднаної державної податкової інспекція ГУ Міндоходів у Львівській області - задоволено частково; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року по справі №2а-2845/11/1370 - в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області від 26.01.2011 року №0001522301/3 скасовано та прийнято нову, якою визнано протиправним і скасовано дане податкове повідомлення-рішення на суму 210 422,00 (двісті десять тисяч чотириста двадцять дві) грн. ( в тому числі за основним платежем 171 427,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 38 995,00 грн.); в решті постанову залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 року касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю TFC GROUP та Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області задоволено частково; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області від 26.01.2011 року № 0001522301/3 та від 26.01.2011 року № 0000852301/3.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що донарахування позивачу сум податку на прибуток в акті перевірки обґрунтоване заниженням позивачем задекларованого показника валових доходів, а саме: невключенням до складу валових доходів перевищення виручки від продажу основних засобів над їх балансовою вартістю в зв'язку із безпідставним збільшенням балансової вартості транспортної підстанції та бетонної огорожі за рахунок отриманих послуг з проектування робіт з реконструкції нежитлових приміщень технічного призначення від ПП Профкомфортстиль та будівельно-монтажних робіт від ПП Будгаранткомфорт , невключення до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги, отриманої підприємством від засновників в якості внесків до статутного фонду до моменту внесення відповідних змін у записах Єдиного державного реєстру; а також витрати віднесено до складу валових витрат без підтверджуючих розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та не доведено їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та протиправним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач - ТзОВ GROUP знаходиться за адресою: 82172, Львівська область, м. Стебник, м-н Шевченка, 1, код ЄДРПОУ - 22407311, зареєстроване Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію від 09.08.1994 року №599. Позивач взятий на облік як платник податків з 15.08.1994 року та зареєстрований платником ПДВ. Фактичне місцезнаходження позивача: 82172, Львівська область, м. Стебник, м-н Шевченка, 1.

На підставі направлень від 30.04.2010 року №228/23-1, від 19.05.2010 року №281/23-1 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ GROUP з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року.

Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 , п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в редакції Закону України від 22.05.97 року №97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого зменшено від 'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 310 000 грн. за 2009 та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 617 839 грн., у тому числі: за три квартали 2009 року в сумі 47 092 грн., за 2009 рік у - 617 839 грн.; п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено ПДВ всього в сумі 136 667 грн., в тому числі за серпень 2009 року 131 427 грн., за вересень 2009 року - 2 177 грн., за листопад 2009 року - 3 063 грн.; вчинено господарські зобов'язання на підставі нікчемного правочину сторонами якого є ТзОВ GROUP та ПП Будгаранткомфорт , ТзОВ GROUP та ПП Промкомфортстиль з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки складено акт №422/23-1/2240731 від 10.06.2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення рішення, якими визначено наступні податкові зобов'язання:

податковим повідомленням-рішенням №0001522301/3 - податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 746 116 грн. 00 коп. (в тому числі за основним платежем 617 839 грн. 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 128 277 грн. 00 коп.);

податковим повідомленням-рішенням № 0000852301/3 - податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 205 002 грн. 00 коп. (в тому числі за основним платежем 136 667 грн. 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 68 335 грн. 00 коп.).

Донарахування позивачу сум податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 617 839,00 грн. (у т.ч. за три квартали 2009 року в сумі 47 092,00 грн. та за 2009 рік в цілому в сумі 617 839,00 грн.) в акті перевірки обґрунтоване заниженням позивачем задекларованого показника валових доходів за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року на загальну суму 2 453 495,00 грн., а саме: не включенням до складу валових доходів перевищення виручки від продажу основних засобів над їх балансовою вартістю в сумі 683 333,00 грн. в зв'язку із безпідставним збільшенням балансової вартості транспортної підстанції та бетонної огорожі за рахунок отриманих послуг з проектування робіт з реконструкції нежитлових приміщень технічного призначення від ПП Промкомфортстиль та будівельно-монтажних робіт від ПП Будгаранткомфорт , а також не включенням до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги в розмірі 1 785 648,00 грн., отриманої підприємством від засновників в якості внесків до статутного фонду до моменту внесення відповідних змін у записах Єдиного державного реєстру.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність оскаржених податкових повідомлень - рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Так, скасовуючи постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 року Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 16.05.2017 року зазначив наступне: Мотивом для донарахування позивачу податку на прибуток у розмірі 446412 грн. стали висновки податкового органу про те, що позивачем занижено рядок 01.6 Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5 Декларації з податку на прибуток за 2009 рік на загальну суму 1 785 648,00 грн. за рахунок отримання безповоротної фінансової допомоги від ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в 4 кварталі 2009 року. Однак як вбачається з акту перевірки, станом на 01.07.2009 розмір оплаченого статутного капіталу позивача становив 1 016 811,00 грн. Протягом 3-4 кварталів 2009 року (у вересні - грудні) було внесено до статутного фонду товариства ще 2 988 783,31 грн. Статут товариства із змінами від 09.04.2009 року, внесеними 14.07.2009 року до Єдиного державного реєстру, передбачає формування статутного фонду у розмірі 3 000 000,00 грн. Станом на 31.12.2009 інших змін до статуту, які б передбачали збільшення в Єдиному державному реєстрі не зареєстровано. З огляду на викладене, після 14.07.2009 року суми, що перевищують 3 000 000,00 грн. набувають статусу переплати, у зв'язку з чим, беручи до уваги розмір оплаченого статутного капіталу позивача станом на 01.07.2009 року в сумі 1 016 811,00 грн. та враховуючи зареєстрований розмір статутного фонду з 14.07.2009 року у сумі 3000000,00 грн., а також приймаючи до уваги внесені до нього кошти протягом 3-4 кварталів 2009 року в сумі 2 988 783,31 грн., сума переплати становить 1 005 594 грн. Поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишена необхідність встановлення обставин щодо того, з яких підстав податковий орган, визначаючи суму переплати станом на 31.12.2009 року, до сум, сплачених засновниками протягом 3-4 кварталів 2009 року, додав суми, які власноруч визначає у акті перевірки як такі, що є сплаченими станом на 01.07.2009 року, в тому числі і обставини щодо зареєстрованого розміру статутного фонду станом на 01.07.2009 року, що дає підстави стверджувати про неповноту встановлення всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення даної справи. Окрім того, судами взагалі не досліджено питання з приводу наведених податковим органом обставин у акті перевірки щодо невнесення усіма учасників товариства коштів до статутного фонду. Окрім того, як вбачається з рішень судів першої та апеляційної інстанцій, суди робили дослідження порядку формування позивачем складу доходів та витрат лише на підставі оподатковуваних операцій, викладених в акті перевірки, без врахування даних зазначених в рішенні ДПА України від 19.01.2011 №1283/7/25-0115 про результати розгляду повторної скарги, яке зазначено в спірних податкових повідомленнях-рішеннях і також стало підставою для їх винесення, що свідчить про нездійснення належного розмежування оспорюваного донарахування по сумам за окремими епізодами, і відповідно залишення без перевірки законності включення сум по кожному з епізодів до загальної суми грошового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями - рішеннями.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Як встановлено ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, кий містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із статтею 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підп. 5.3.9 п. 5.3 цієї статті передбачено, що Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із підпунктами 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 цього Закону під терміном амортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів

Документальним підтвердженням здійснення позивачем господарських операцій з придбання у ПП Промкомфортстиль проектних робіт по реконструкції нежитлових приміщень технічного призначення на суму 320 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 53 333,35 грн.) є договір від 23.01.2009 року №Р/025/09 про розробку проектно - кошторисної документації з реконструкції належної позивачу транспортної підстанції з бетонною огорожею біля нежитлового приміщення 2 118,2 кв.м. під торгівельно-оздоровчий центр з адміністративними приміщеннями та даховою котельнею по вул. В.Великого, 12А у м. Стебнику Львівської області, акт здачі-приймання робіт та податкова накладна від 25.08.2009 року, платіжні доручення за період з 16.09.2009 року по 23.09.2009 року на загальну суму 320 000 грн. Товарним підтвердженням виконання обумовлених договором проектних робіт є розроблена виконавцем робоча документація на здійснення замовником будівельних робіт з реконструкції, а документальним підтвердженням виконання самих будівельних робіт ПП Будгаранткомфорт , а також прийняття та повної оплати їх результатів позивачем є договір генпідряду від 05.05.2009 року №0-0/111.09, акт прийому передачі виконаних робіт від 28.08.2009, податкова накладна від 25.08.2009 року та довідка КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт на суму 500 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83 333,33 грн.), а також платіжні доручення за період з 06.10.2009 року по 13.10.2009 року на повну оплату зазначеної суми.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що витрати по сплаті вартості виконаних робіт (наданих послуг) підтверджені належними первинними документами та були здійсненні як компенсація їх вартості для подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності, а позивач правомірно збільшив балансову вартість зазначених об'єктів основних фондів 1 групи на вартість їх поліпшення станом на початок розрахункового кварталу, що передував кварталу, в якому відбувся їх продаж.

Також, донарахування позивачу сум податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 136 667,00 грн. обґрунтоване в акті перевірки завищенням підприємством податкового кредиту з ПДВ за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року на цю ж суму.

Як зазначає відповідач, зміст вказаного порушення полягає у безпідставному включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості здійснених позивачем господарських операцій, а саме: внаслідок безпідставного включення до складу податкового кредиту 53 333,33 грн., сплачених ПП Промкомфортстиль за виготовлення проектної документації у складі загальної вартості послуги, а також 83 333,33 грн., сплачених ПП Будгаранткомфорт за будівельно-монтажні роботи у складі загальної вартості цих робіт, про які йшлося вище.

Виключення із загального обсягу податкового кредиту сум ПДВ від вищевказаних операцій в акті перевірки пояснюється відсутністю взаємозв'язку зазначених операцій із власною господарською діяльністю позивача та визнання перевіркою правочинів, укладених позивачем з ПП Промкомфортстиль та ПП Будгаранткомфорт нікчемними.

Здійснені позивачем за рахунок придбаних у ПП Промкомфортстиль та ПП Будгаранткомфорт результатів робіт (послуг) поліпшення власних основних фондів надали йому можливість одержати від їх продажу 30.11.2009 приватному підприємству Будваріант 1 доходу не за їх балансовою вартістю у розмірі 1749,54 грн. станом на 01.07.2009, а за 1022367,00 грн., що спростовує необґрунтовані висновки акту податкової перевірки у зазначеній його частині.

Відповідачем не надано достатніх і належних доказів на підтвердження нікчемності укладених позивачем з ПП Промкомфортстиль та ПП Будгаранткомфорт правочинів з придбання зазначених вище робіт та послуг на поліпшення основних фондів 1 групи.

Крім цього, в ході перевірки відповідачем встановлено те, що станом на 01.07.2009 року оплачений засновниками статутний капітал становив суму 1 016 811,00 грн., що, нібито, було встановлене його попереднім актом перевірки від 23.10.2009 року №798/23-1/22407311, а також даними бухгалтерського обліку позивача (рах. 40, 46).

Матеріалами справи не підтверджено, що попередній акт перевірки від 23.10.2009 року містить дані про розмір статутного фонду позивача (заявленого чи фактично сформованого за рахунок внесків засновників). Стосовно даних бухгалтерського обліку позивача (рах. 31, 40, 46), то станом на 01.07.2009 року позивачем обліковувався як оплачений статутний капітал у розмірі 112,50 грн., а не 1 016 811,00 грн., як це стверджує відповідач.

Відповідно до підп. 4.2.5 п. 4.2 статті 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не включаються до складу валового доходу Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Також, як встановлено підп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 вказаного Закону пряма інвестиція - це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, або без укладення таких угод (підп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 згаданого Закону).

Так, з матеріалів справи видно, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі № 2а-6531/12/1370 (набрала законної сили з 23.12.2015 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю TFC GROUP то Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Дрогобицькому районі від 15.06.2011 року №0000762301, від 15.06.2011 року № 0000772301, від 15.06.2011 року №0000782301, від 30.08.2012 року № 0001452301 та від 30.08.2011 року № 000591702.

В мотивувальній частині постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015 року встановлено наступне: Згідно даних акту перевірки, станом на 01.01.10 року та на 31.12.2010 року відповідно до установчих документів статутний фонд ТзОВ TFC GROUP зареєстровано в сумі 3 000 000 грн. З 14.07.09 року (дати внесення до ЄДР змін) доказів про збільшення/зменшення ТзОВ TFC GROUP розміру статутного фонду немає. 29.01.10 року засновником ТзОВ TFC GROUP ОСОБА_2 було внесено на розрахунковий рахунок підприємства кошти (призначення платежу внески в статутний фонд ) в сумі 35 000 грн., що підтверджується банківською випискою (т. 3, а.с. 43). Відповідно до пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону №334/94-ВР не включається до складу валового доходу сума коштів або вартість майна, що надходить платнику у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку. Пряма інвестиція - це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою (підпункт 1.28.2 статті 1 Закону №334/94-ВР). Корпоративне право - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи право на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації (підпункт 1.8 статті Закону №334/94-ВР). Не можуть бути визнані прямою інвестицією в емітовані корпоративні права в розумінні п.п. 1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств . Водночас згідно пп. 4.25. п.4.2 ст.4 вказаного Закону, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податків у звітному періоді. Згідно із п.п. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону, безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, або без укладення таких угод. Відповідно до статті 16 Закону України Про господарські товариства від 19.09.1991 №1576-ХІІ збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів. Станом на 31.12.10 року не всі учасники ТзОВ TFC GROUP внесли повністю свої вклади: ОСОБА_3 не вніс 601568 грн., ОСОБА_4 - 178 487 грн. Вказана обставина унеможливлює державну реєстрацію змін до Статуту ТзОВ TFC GROUP щодо збільшення розміру його статутного фонду. Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації - п.5 статті 89 Цивільного Кодексу України. Таким чином, внесені засновниками на розрахунковий рахунок ТзОВ TFC GROUP кошти як внесок до статутного фонду у розмірі, що перевищує розмір, передбачений Статутом даного підприємства із змінами, зареєстрованими в ЄДР 14.07.09 за №14141050008000029, не вважаються прямою інвестицією, а є безповоротною фінансовою допомогою, відповідно до п.1.22.1 ст.1 Закону №334/94-ВР і дані кошти підлягають включенню до складу скоригованого валового доходу - пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 цього ж Закону, оскільки валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді. Внесення ОСОБА_2 29.01.2010 р. на рахунок ТзОВ TFC GROUP 35000,00 грн. призвело до одержання підприємством доходу не у розмірі 35000,00 грн., як це стверджується в акті перевірки, а у розмірі 23 783,31 грн. Такий розмір пояснюється тим, що станом на 01.01.2010 р. статутний капітал підприємства, розмір якого за Статутом становив 3 000 000 грн., не був оплачений у повному обсязі: з 01.01.2007 р. по 31.12.2010 р. загальна сума внесених учасниками коштів до статутного фонду товариства становить не 3000000 грн., а 2988783,31 грн., що підтверджується журналом проводок ТзОВ TFC GROUP по рахунках 31,46 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року (2 988 783,31 + 35 000 - 3 000 000 = 23 783,31) (т. 3, а.с. 41-42). Надмірне внесення в статут коштів в розмірі 23 783,31 грн. підтверджено і висновком судово-економічної експертизи №3739 від 11.07.2013 року (т. 2, а.с. 11). Згідно з ч. 3 ст. 87 ГК України, рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня їх внесення до державного реєстру. Положення ч. 3 ст. 87 ГК України, з якими кореспондуються і положення Закону України Про господарські товариства , встановлюють, що рішення товариства про зміну розміру статутного фонду набирає чинності з дня їх внесення до державного реєстру. Тобто, закон зобов'язує господарське товариство зареєструвати саме рішення про зміну розміру статутного фонду, яке з цього моменту набирає юридичної сили і є підставою для відображення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, пов'язаних з цим, а не факту зміни статутного фонду. З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що мало місце не включення ТзОВ TFC GROUP до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги, отриманої підприємством від засновника ОСОБА_2, яке є підставою для збільшення контролюючим органом грошових зобов'язань по податку на прибуток.

Згідно із ч. 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, внесення засновниками позивача до статутного капіталу протягом другого півріччя 2009 року коштів з відповідним цільовим призначенням в загальній сумі 2 988 783,31 грн. згідно з наявними у справі банківськими виписками не призвело до перевищення його фактичного розміру над задекларованим на суму 1 785 648,00 грн., оскільки за таких умов станом на 31.12.2009 року статутний капітал позивача, задекларований у розмірі 3 000 000,00 грн., залишався неоплаченим на суму 11 104,19 грн. (3 000 000,00 грн. - 2 988 783,31 грн. - 112,50 грн. = 11104,19 грн.), а висновки відповідача на порушення позивачем пункту 1.22 статті 1 та підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств є необґрунтованим.

Крім цього, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, рух активів позивача у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій з придбання результатів вказаних послуг, що підтверджує договір від 01.04.2008 року №0527888400-29/04 з ПП ОСОБА_5 про надання інформаційних послуг з огляду ринку мінеральних добрив, акти здачі-приймання наданих послуг від 31.07.2009 року, від 31.08.2009 року, від 30.09.2009 року, а також платіжні доручення за період з 15.07.2009 року по 14.09.2009 року на перерахування позивачем виконавцю 96 385,00 грн., а також договір від 09.09.2009 року №4 з ПП ОСОБА_6 про надання ним послуг дизайну та виготовлення рекламних матеріалів у вигляді графічних та фотозображень, їх поєднань, а також текстової частини матеріалу, яка несе змістовну суть того, що позивач хотів би повідомити про себе або свою продукцію (послуги) потенційним отримувачам (адресатам) цієї інформації, акти здачі-прийняття робіт від 30.09.2009 року, від 31.10.2009 року, від 31.11.2009 року, а також платіжні доручення за період з 14.09.2009 року по 30.12.2009 року на перерахування позивачем виконавцю 231 475,00 грн.

Також, в матеріалах справи наявні примірник аналітичного огляду ринку мінеральних добрив, а також зразки рекламних листівок, якими додатково підтверджується товарність отриманих результатів замовлених позивачем послуг.

Слід також прийняти до уваги, що висновками судово-економічної експертизи №3072 від 30.11.2011 року, проведеної Львівським науково - дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що дослідженням поданих документів не підтверджується документально обґрунтованість висновків податкової перевірки ТзОВ TFC GROUP (акт від 10.06.2010 року №422/23-1/22407311) щодо донарахування підприємству податку на прибуток на суму 617 839,00 грн. та податку на додану вартість на суму 136 667,00 грн., а також застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно в сумі 128 277,00 грн. та 68 335,00 грн., згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №0001522301/3 від 26.01.20011 року та №0000852301/3 від 26.01.20011 року, а судом даний факт не може залишитись поза увагою.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень - рішень, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №2а-2845/11/1370 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 26.04.2019 року.