Постанова

від 24.04.2019 по справі 1740/2253/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року№ 857/1552/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року у справі №1740/2253/18 (суддя Борискін С.А., рішення ухвалене о 10/06 год, м.Рівне, повний текст складено 6 грудня 2018 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Північно-західна торгівельна група до Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю Північно-західна торгівельна група (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України (далі - ГУ, ДФС відповідно), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.07.2018 №839813/38302895 (далі - Рішення, ЄРПН відповідно), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 15.11.2017 №24 (далі - ПН);

зобов'язати відповідача зареєструвати ПН в ЄРПН.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року позов задоволено. Стягнуто на користь ТОВ за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкт владних повноважень ГУ судові витрати на загальну суму 4631 грн, з яких суму судового збору у розмірі 881 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 грн. Стягнуто на користь ТОВ за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ДФС судові витрати на загальну суму 4631 грн, з яких суму судового збору у розмірі 881 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 грн.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржили відповідачі, які із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги посилаючись на окремі обставини справи, вказують на те, що відповідачем за результатами опрацювання системи моніторингу критеріїв оцінки ризику (далі - СМКОР) чітко зазначено, які саме критерії оцінки ступеня ризику зумовили зупинення реєстрації ПН та не погоджується із твердженнями позивача стосовно того, що в квитанції про зупинення реєстрації ПН від 30.11.2017 №38302895 (далі - Квитанція) міститься лише загальне посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Наказ №567, Критерії відповідно). Вважають Рішення обґрунтованим, так як платником податків не подано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за ПН у реєстрації якої відмовлено. Крім того, зазначає, що в поданих ТОВ документах на підтвердження понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу не містяться відомості, які б доводили співмірність таких витрат, з цих підстав не погоджується із розподілом між відповідачами судових витрат ТОВ пов'язаних з розглядом справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем згідно повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН реєстрацію яких зупинено, подано усі необхідні документи, які свідчать про проведення господарських операцій між ним та його контрагентом, тому відповідач не мав правових підстав для відмови ТОВ у реєстрації ПН.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 09.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Полісся Продукт (далі - ТОВ-1) та ТОВ укладено договір поставки №31 (т.1 а.с.25-33; далі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. Договору Постачальник в порядку і на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується виготовляти та передавати у власність покупця продукцію під торговою маркою Суперово (далі - Товар).

Покупець, в порядку і на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується своєчасно і в повному обсязі приймати та оплачувати Товар.

Постачальник зобов'язується протягом дії Договору, виготовляти та поставляти Покупцю на склад за адресою: м. Житомир, вул. Кооперативна, м. Житомир, вул. Баранова, 88.

Згідно з пунктом 3.1. Покупець оплачує Товар та цінами, погодженими Сторонами в Специфікації.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що товар поставляється на умовах відстрочення платежу за поставлений Товар на строк 30 днів від дня фактичної поставки Товару, зазначеної у товарно-супровідних документах. Кількість днів відстрочення та кінцева дата платежу зазначаються постачальником у видатковій накладній на кожну окрему господарську операцію.

Відповідно до видаткової накладної від 15.11.2017 № 1-00000757 ТОВ "Північно-Західна торгівельна група" на підставі та за умовами Договору реалізував Покупцю ваніль 2 г., ванільний цукор 10 г., желатин 15 г., желатин 25 г., лавровий лист 10 г., крохмаль картопляний 250 г., какао порошок 100 г. торгової марки Суперово на загальну суму з ПДВ 13245,60 грн. (т.1 а.с.43).

18.08.2018 між ТОВ-1 (Покупець) та позивачем (Постачальник) укладено договір поставки №96 (т.1 а.с.34-41; далі - Договір №96).

Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. Договору №96 Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар згідно накладних у відповідності до отриманих замовлень Покупця, а Покупець зобов`язується здійснити оплату за такий товар та приймати його на умовах даного договору.

Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі цього договору та накладної, яка складена згідно замовлення Покупця, що є невід'ємною частиною даного договору.

Загальна вартість даного договору становить суму всіх накладних на відпуск товару.

Пунктом 2.1. Договору №96 передбачено, що зобов'язання сторін по поставці товару виникають на підставі замовлення Покупця. Покупець передає Постачальнику замовлення, в якому зазначає кількість та асортимент товару.

Поставка товару здійснюється у відповідності із замовленням Покупця. Товар доставляється транспортом і за рахунок Постачальника. Постачальник не лишає Покупця права отримувати Товар шляхом самовивозу (п.4.1 Договору №96).

Згідно з п.5.1. Договору №96 ціна одиниці товару містить у собі податкок на додану вартість (далі - ПДВ), ціну товару, упакування, доставки товару і вказується у товарно-транспортній накладній. Ціна товару погоджується сторонами на кожні сім днів та зазначається в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 6.1. Договору №96 визначено, що оплата за товар здійснюється Покупцем впродовж 30 календарних днів з моменту отримання Покупцем товару, тобто підписання відповідних накладних, що фіксують прийом-передачу товару, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до видаткової накладної від 15.11.2017 №1-00000756 Постачальником для Покупця, на підставі Договору №96, поставлено товар в кількості 93 ящика: ванілін аромат 1,5 г, лимонна кислота 18 г., перець чорний мелений 20 г., приправа до смаження м'яса 25 г., приправа до засолювання сала 25 г., приправа до картоплі 25 г., приправа до корейської моркви 25 г., приправа до плову 25 г., приправа до риби 25 г., приправа до фаршу та котлет 25 г., приправа до шашлику 25 г., розпушувач тіста 12 г., - на загальну сум з ПДВ 20868,01 грн. (т.1 а.с.42).

Транспортування поставленого товару підтверджується товарно-транспортною накладною від 15.11.2017 №1-00000756 (а.с.44).

Оплата за реалізований товар відбулася 30.11.2017 на суму 9579,70 грн, 20.12.2017 на суму 9163,02 грн, 10.01.2018 на суму 9234,00 грн (т.1 а.с.46-48).

15.11.2017 Постачальником було складено ПН на суму 20868,01 грн та направлено її на реєстрацію до ЄРПН (т.1 а.с.22-23).

30.11.2017 позивачем отримано Квитанцію (т.1 а.с.21).

У графі виявлені помилки вказано, що вказано, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) реєстрація ПН зупинена. ПНК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0904, 2102, 2103, 2106, 2918. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (т.1 а.с.21).

З метою прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної позивач 10.07.2018 надав відповідачу відповідні пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зокрема підтверджуючі документи щодо обсягів придбання і транспортування товару, який в подальшому був реалізований ТОВ-1.

Факт надіслання вказаних документів відповідачами у справі не заперечується, проте ставиться під сумнів їх достатність.

13.07.2018 комісією ГУДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), було прийнято Рішення про відмову у реєстрації ПН, з підстав ненадання платником податків копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Також, в графі додаткова інформація вказано про те, що в товарно-транспортній накладній відсутні дані про перевізника: найменування, марка автомобіля, водій) (т.1 а.с.19-20).

За результатами адміністративного оскарження Рішення рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 01.08.2018 №22187/38302895/2 скаргу залишено без задоволення, а Рішення без змін (а.с.24).

Вважаючи вказане Рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог пункту 187.1 статті 187 ПК вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно з пункту 201.1 статті 201 ПК платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, саме на дату виникнення податкових зобов'язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ), у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Пунктом 74.2 ПК передбачалося, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Вичерпний перелік) були затверджені Наказом №567.

На дату подання на реєстрацію ПН, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачав, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

В свою чергу, пункт 3 Критеріїв, надавав право платнику податку, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Як встановлено судом, в ході моніторингу ПН було виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам згідно з УКТ ЗЕД 0904, 2102, 2103, 2106, 2918, про що й було зазначено у Квитанції.

01.01.2018 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (далі - Закон №2245-VIII). Вказаним Законом №2245-VIII, з ПК виключено норми, які регулювали порядок і підстави реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, і натомість введено відсилочну норму, за якою зупинення реєстрації проводиться в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

На виконання вказаної норми, 21.02.2018 КМУ прийнята постанова №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова №117).

Пунктом 2 Постанови №117 передбачено, що платники ПДВ, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК, що діяв до набрання чинності Законом №2245-VIII та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

За правилами пунктів 18-20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого КМУ Постановою №117 (далі - Порядок №117) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

В силу вимог пункту 21 цього Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачами у справі, ТОВ 10.07.2018 було подано на розгляд Комісії, письмові пояснення та первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції по ПН щодо обсягів придбання та транспортування товару, який було реалізовано. Крім того, подані документи були долучені до матеріалів справи (т.1 а. с.34-130).

Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано ПН.

Підставою для відмови у реєстрації ПН у оспорюваному Рішенні зазначено: Ненадання платником податку копій документів , тобто підставою для прийняття оспорюваного рішення слугував факт відсутності у позивача первинних документів на придбання та транспортування товарів, що мали реалізовуватися в рамках виконання Договору №96 з ТОВ-1, зокрема факт відсутності розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем було надано контролюючому органу всі документи, які він мав у своєму розпорядженні і які підтверджують, як інформацію, зазначену у відповідній ПН так і інформацію, яка вимагалася згідно з Рішенням.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що надані ТОВ документи є цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН

Вказівка у Рішенні про те, що позивач не надав достатніх для реєстрації первинних документів є безпідставною, оскільки з наданої відповідачем електронної копії Журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК встановлено факт подачі відповідачу таких документів.

Таким чином, встановлено, що надані позивачем документи були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно вказав, що Рішення є необґрунтованим, тому вимоги ТОВ є підставними та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу. При цьому, згідно з частин першої, другої статті 134 КАС витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

На виконання вимог частин четвертої статті 134 КАС позивач подав до суду першої інстанції копії: договору про надання правової допомоги адвокатським об'єднанням від 01.02.2018, Додаткової угоди №1 від 12.10.2018, рахунку на оплату послуг №16/10/18 від 16.10.2018, акта здачі-приймання наданих послуг №2 від 16.10.2018, виписки по рахунку №26007878810349 з 16.10.2018 по 17.10.2018 на суму 7500,00 грн., а також ордер серії РН-645 №070 від 17.10.2018 і свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю (т.1 а.с.131-135, 163, 165-169).

Враховуючи те, що розмір заявлених ТОВ судових витрат у вигляді судового збору за подання позову та витрат на професійну правничу допомогу підтверджений належним чином, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами суду першої інстанції про співмірність заявлених витрат із складністю справи, часом, витраченим адвокатами, обсягом наданих послуг.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених вище правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 26 квітня 2019 року.