Рішення

від 22.04.2019 по справі 906/64/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. Справа № 906/64/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Зоренку О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (директор)

від відповідача: ОСОБА_2 (адвокат, ордер від 28.02.19)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11"

до Приватного підприємства "Подік"

про стягнення 489 752,98 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 489752,98грн., з яких: 325106,13грн. боргу за поставку товарів, надання послуг, наданої поворотної фінансової допомоги згідно акту звірки від 04.08.17; 85100,00грн. боргу з наданої поворотної допомоги за період з 09.09.16 по 23.08.17; 34266,27грн. пені; 33513,84грн. інфляційних; 11766,74грн. 3% річних.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що за період з 28.07.2016р. по 31.07.2017р. Позивач поставив Відповідачу товарів на суму 812143,09 грн., надав поворотну фінансову допомогу на суму 60000 грн., а також сплатив 13000 грн. за будівельні матеріали; за період з 09.09.16 по 23.08.17 надано фінансову допомогу в розмірі 132100,00грн. Загальна сума поставлених товарів, наданих послуг та сплачених коштів від Відповідача на користь Позивача за вказаний період склала 560036,96 грн. Внаслідок здійснення господарських операцій між сторонами борг відповідача перед позивачем склав 410206,13грн.

У відзиві на позовну заяву (а.с.129) відповідач позов не визнав з тих підстав, що зобов'язання відповідача припинилося шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог; позивачем не надано договорів на поставку товарів, надання послуг, поворотної фінансової допомоги; не надано доказів про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

У відповіді на відзив (а.с.146), позивач заперечив щодо викладеного у відзиві та зазначив, що зарахування зустрічних вимог не відбулося; вимога про сплату коштів була направлена відповідачу поштовим відправленням з оголошеною цінністю.

У запереченнях на відповідь на відзив (а.с.150) відповідач зазначив, що позивач має заборгованість за використання інструменту та інвентарю, у зв'язку з чим відбулося зарахування однорідних вимог; вимогу про сплату боргу відповідач не отримував.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 усною домовленістю, за період з 28.07.2016р. по 31.07.2017р. позивач поставив відповідачу товар на суму 812143,09 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000042 від 02.08.16 на суму 364981,67грн., №РН-0000041 від 05.08.16 на суму 3586,68грн., №РН-0000043 від 10.08.16 на суму 112958,78грн., №РН-0000044 від 10.08.16 на суму 310037,36грн., №РН-0000045 від 11.08.16 на суму 1493,40грн., №РН-0000046 від 19.08.16 на суму 4965,70грн., №РН-0000047 від 23.08.16 на суму 1996,80грн., №РН-0000049 від 29.08.16 на суму 6497,04грн., №РН-0000050 від 30.08.16 на суму 432,00грн., №РН-0000052 від 21.11.16 на суму 5193,66грн.; надав поворотну фінансову допомогу на суму 60000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №133 від 22.08.16; сплатив 13000 грн. за будівельні матеріали, що підтверджується платіжними дорученнями №229 від 20.01.17, №233 від 30.01.17 (а.с.17-29).

Загальна сума поставлених товарів, наданих послуг та сплачених коштів від позивача на користь відповідача за вказаний період склала 885143,09 грн.

Відповідач з 28.07.2016р. по 31.07.2017р. поставив позивачу товар на суму 13309,52 грн., здійснив повернення фінансової допомоги на суму 60000 грн., частково сплатив кошти за поставлений товар в сумі 474181,67 грн., а також додатково надав автотранспортні послуги і послуги з оренди приміщень на суму 12545,77 грн. (а.с.30-71).

Загальна сума поставлених товарів, наданих послуг та сплачених коштів від відповідача на користь позивача за вказаний період склала 560036,96 грн.

ОСОБА_3 звірки взаємних розрахунків від 04.08.2017р. Позивач та Відповідач відобразили взаємні господарські операції з поставки товарів, надання послуг, сплати коштів за період 2016-2017 роки та підтвердили суму заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 325106,13 грн. (а.с.74).

ОСОБА_3 період з 09.09.2016р. по 11.07.2017р. позивач перерахував відповідачу кошти як поворотну фінансову допомогу на загальну суму 128000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с.75-101). Відповідач повернув частину отриманих коштів на загальну суму 47000 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 27.10.16 по 27.12.16 (а.с.105-107).

ОСОБА_3 звірки взаємних розрахунків від 04.08.2017р. (а.с.108) позивач та відповідач дійшли згоди, що борг відповідача з повернення поворотної фінансової допомоги становить 81000 грн.

ОСОБА_3 період з 07.08.17 по 23.08.17 позивач перерахував відповідачу кошти як поворотну фінансову допомогу на загальну суму 4100 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№413,418,428 (а.с.102-104).

Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала 410206,13 грн. (325106,13 + 81000 + 4100), що також визнав відповідач у заяві від 08.02.19 (а.с. 135)

21.12.2017 року Позивач направив на адресу Відповідача цінним листом з описом вкладеного Вимогу №21/12-17 від 21.12.2017р. про погашення вищевказаного боргу протягом семи днів, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення в цінний лист (а.с.114).

ОСОБА_3 інформацію, яка роздрукована позивачем з доступного онлайн-сервісу Укрпошти (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) за посиланням на поштове відправлення №1001497219370 станом на 29.01.2018р. міститься відмітка "Відправлення вручено".

Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором не встановлено інший строк оплати. Відтак обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття.

Відповідно до ст. 530 ч.2 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач використав право, визначене вказаною нормою, та встановив відповідачу строк виконання зобов'язань направивши вимогу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Отже відповідач зобов'язаний погасити борг за поставлений товар до 05.02.18, повернути позику до 28.02.18.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 410206,16 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ОСОБА_3 несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі ст.232 ГК України просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 34266,27 грн. (а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

ОСОБА_3 нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки сторони у договорі не передбачили стягнення пені як відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 34266,27 грн. пені.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 33513,84грн. інфляційних та 11766,74 грн. 3% річних (а.с.15,16) .

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що вимога про стягнення 3% річних в розмірі 11766,74грн. підлягає задоволенню, вказаний розрахунок складений правильно.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд прийшов до висновку, що позивачем безпідставно врахований індекс інфляції за лютий місяць 2018 року, так як індекс за лютий є таким по відношенню до попереднього місяця, тобто до січня. А так як строк виконання зобов'язання настав в лютому, то перший індекс інфляції, який має бути врахований - це індекс за березень.

Обрахувавши суму інфляційних нарахувань самостійно, суд задовольняє позов в цій частині частково в сумі 29534,84грн., а в частині стягнення 3979 грн. суд відмовляє.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Щодо заперечень відповідача господарський суд зазначає наступне.

Відповідач не заперечуючи факту здійснення між сторонами вищевказаних господарських операцій за вказаний період, у вказаних сумах, заперечує факт отримання вимоги від 21.12.17.

Відповідно до п.19 та п.60 Правил надання послуг поштового зв'язку (постанова КМУ №270 від 05.03.09), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. ОСОБА_3 бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Позивачем надано докази направлення відповідачу вимоги про сплату боргу: фіскальний чек від 21.12.17 з ідентифікатором поштового відправлення №1001497219370 та опис вкладення в цінний лист про відправлення кореспонденції відповідачу за його юридичною адресою. Також позивачем надано роздруковану сторінку з доступного онлайн-сервісу Укрпошти (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) за посиланням на поштове відправлення №1001497219370, з якої вбачається, що вказане поштове відправлення вручене 29.01.2018р.

На запит відповідача щодо вручення вказаного поштового відправлення Житомирською дирекцією АТ "Укрпошта" отримана відповідь про неможливість перевірки доставки вказаного відправлення в зв'язку зі спином часу зберігання такої інформації (а.с.137).

Оцінивши подані позивачем докази з цього приводу суд вважає їх належними та допустимими, такими, що підтверджують факт відправлення вказаного поштового відправлення на адресу відповідача та отримання його останнім. При цьому суд враховує, що поштове відправлення було направлено на юридичну адресу відповідача, який не піддає сумніву достовірність фіскального чеку та опису вкладення, заперечуючи лише факт отримання. Заперечення відповідача не можуть бути підтверджені в зв'язку із закінченням строку зберігання відповідної інформації. Разом з тим заперечення відповідача спростовуються поданими позивачем доказами.

Заперечення відповідача щодо безпідставності позову в зв'язку із зарахування не знайшли свого підтвердження.

Так, відповідно до ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Дійсно, 08.02.19 (тобто після відкриття провадження у даній справі) відповідач направив позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.135), в якій повідомив позивача про припинення зобов'язання щодо сплати позивачу 410206,13грн., у зв'язку з наявністю боргу у позивача перед відповідачем в розмірі 752600грн.

Разом з тим відповідачем не представлено до суду жодних доказів наявності права вимог до позивача, що унеможливлює встановити наявність зобов'язань позивача перед відповідачем, їх зміст, строк настання виконання, тому у суду відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 601 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 451507,71 грн., з яких: 410206,13 грн. основного боргу, 11766,74 грн. річних, 29534,84 грн. інфляційних. В частині стягнення 3979,00 грн. інфляційних та 34266,27 грн. пені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Подік" (м.Житомир, майдан Смолянський, 3, код 32066937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" (10030, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 30060116) - 410206,13 грн. основного боргу, 11766,74 грн. річних, 29534,84 грн. інфляційних, 6772,61 грн. судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 3979,00 грн. інфляційних та в частині 34266,27 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.05.19

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)