Рішення

від 23.04.2019 по справі 912/3307/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 рокуСправа № 912/3307/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/3307/18

за позовом: Фізичної особи-підприємця Томіленка Василя Дем'яновича,

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

про визнання незаконним (недійсним) наказу.

Представники:

від позивача - Кузьменко В.Б. адвокат, ордер ПТ№003819 від 23.03.2018;

від відповідача - Шуба Я.С., довіреність № 0-11-0.62-10/62-19 від 14.01.2019.

Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Томіленка Василя Дем'яновича до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26 лютого 2018 року № 11-513/14-18-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає на порушення відповідачем приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України щодо розгляду листа-повідомлення позивача, у зв'язку з чим позивач вважає, що, належно виконуючи обов'язки за договором та продовжуючи користування земельною ділянкою має право на поновлення Договору оренди за ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Водночас відповідач видав наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26 лютого 2018 року № 11-513/14-18-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки", який порушує вищевказане.

Ухвалою від 18.12.2019 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 16.01.2019, зобов'язано сторони подати у визначений судом строк заяви по суті справи.

Ухвалою від 16.01.2019 постановлено: - за ініціативою суду продовжити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву до 15.02.2019; - за ініціативою суду продовжити процесуальний строк для подання позивачем відповіді на відзив до 05.03.2019; - за ініціативою суду продовжити строк підготовчого провадження у справі №912/3307/18 на тридцять днів та оголосити перерву у підготовчому засіданні у справі № 912/3307/18 до 06.03.2019 о 12:00 год.

05.03.2019 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представників відповідача на лікарняному та неможливістю належного представництва інтересів відповідача в суді.

У зв'язку з необґрунтованістю такого клопотання суд відмовив у його задоволенні.

В підготовчому засіданні брав участь представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 06.03.2019 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 16:00 14.03.2019.

14.03.2019 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю отримання відповідачем доказів належного чи неналежного виконання позивачем умов Договору стосовно своєчасного внесення орендних платежів.

14.03.2019 господарським судом відкрито судове засідання та розпочато розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд заслухав вступне слово позивача та дослідив докази.

На підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України судом постановлено протокольною ухвалою оголосити перерву в судовому засіданні до 12:30 02.04.2019.

28.03.2019 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме відповіді позивачу Відділу у Долинському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 184/111-19 від 26.03.2019 щодо зміни кадастрового номеру земельної ділянки.

Враховуючи дату поданого доказу, господарський суд прийняв такий доказ до розгляду.

У судовому засіданні 02.04.2019 господарський суд продовжив розгляд справи по суті, судом було досліджено докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України господарський суд постановив протокольну ухвалу, якою оголосив перерву до 11:00 12.04.2019 та витребував від відповідача уточнення з окремого питання в порядку ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України.

03.04.2019 від відповідача надійшли пояснення на вимогу суду. Так відповідач зазначає, що за Договором оренди землі від 04.02.2008 сторонами у ньому є Долинська районна державна адміністрація та громадянин Томіленко Василь Дем'янович; Наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.02.2018 № 11-513/14-18-СГ видано про припинення права оренди земельної ділянки, наданої громадянину Томіленку Василю Дем'яновичу. З огляду на викладене відповідач вважає, що у даній справі неналежний позивач, тому слід відмовити у задоволенні позову. Також відповідачем надано пояснення щодо зміни кадастрового номеру земельної ділянки.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Вавренюк Л.С. з 08.04.2019 по 19.04.2019 судове засідання, призначене на 12.04.2019 не відбулось.

Ухвалою від 22.04.2019 господарським судом призначено розгляд справи по суті на 23.04.2019 о9:30.

У судовому засіданні 23.04.2019 продовжено розгляд справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

Томіленко Василь Дем'янович, здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №979162, державну реєстрацію фізичної особи-підприємця проведено 22.08.2002.

04.02.2008 між Томіленком Василем Дем'яновичем та Долинською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомітеті по земельних ресурсах" 20 лютого 2008 року книга № 4 за № 040837000056 (надалі - Договір). Відповідно до умов Договору в оренду передана земельна ділянка розміром 51,54 га, що розташована на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Також на останній сторінці Договору зазначено, що кадастровий номер земельної ділянки 3521981900:02:000:9002.

Відповідно до п. 8 Договору останній укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься в розмірі 3,637% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 9 Договору).

Згідно з актом про передачу та прийом земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка надається в оренду від 27.02.2008 земельна ділянка площею 51,54 га передана в оренду Томіленку В.Д.

За поясненнями обох сторін кадастровий номер земельної ділянки було змінено у зв'язку зі створенням після 2011 року Державного земельного кадастру (публічної кадастрової карти України). Так під номером 3521981900:02:000:9002 вже була зареєстрована інша земельна ділянка площею 6,85 га, у зв'язку з чим, після розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 20.01.2017 земельній ділянці площею 51,54 га було присвоєно новий кадастровий номер 3521981900:02:000:9202. Вказане підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3505337812018 від 06.02.2018; листом № 184/111-19 від 26.03.2019 Відділу у Долинському районі Головного управління Держгкеокадстру у Кіровоградській області.

Отже, в оренді у Томіленка В.Д. перебувала земельна ділянка із кадастровим номером 3521981900:02:000:9202.

Позивач стверджує, що оскільки ним належним чином виконувались умови Договору, відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону у строки встановлені пунктом 8 Договору він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням № 1 від 16 січня 2018 року про поновлення договору оренди земельної ділянки, додавши до нього, зокрема, проект додаткової угоди про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах. В такому листі-повідомленні позивачем повідомляється про намір поновити вищезазначений договір оренди землі на новий строк, а саме на десять років. Крім того, в листі-повідомленні зазначено, що орендар погоджується змінити істотні умови договору на будь-яких умовах Орендодавця - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Позивач вважає, що в порушення вимог частини 5 статті 33 Закону відповідач не розглянув лист-повідомлення №1 від 16.01.2018 в місячний термін, не запропонував свою редакцію істотних умов договору та не вчинив будь-яких законних дій по укладенню додаткової угоди.

Натомість відповідачем направлено на адресу позивача лист від 06.02.2018 за № Т-102/0-586/0/17-18, яким вимагалось надати додатково інформацію щодо наявності розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, агрохімічний паспорт поля та належні докази на підтвердження своєчасної сплати орендної плати.

Позивач виконав вказані вимоги відповідача та направив 14 лютого 2018 року відповідачу лист від 13.02.2018, яким надано останньому всі витребувані документи.

Доказів розгляду листа-повідомлення № 1 від 16.01.2018 матеріали справи не містять. Відповідач не повідомив позивача про заперечення в поновленні договору та про прийняте рішення листом-повідомленням.

Після закінчення дії Договору Управлінням надіслано на адресу позивача лист-повідомлення від 28.02.2018 № 31-11-0.63-1918/2-18, яким повідомлено про те, що Управління, керуючись ст. 122 Земельного кодексу України, частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , заперечує в поновленні Договору. При цьому, наполягає позивач, управлінням не зазначено будь-яку законну підставу відмови в поновленні Договору, в даному листі відсутнє посилання на прийняття відповідного рішення.

Оскільки позивач продовжив користуватись орендованою за Договором земельною ділянкою, належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, а лист-повідомлення відповідача від 28.02.2018 за № 31-11-0.63-1918/2-18, на думку позивача, не породжує будь-яких юридичних наслідків, позивач 20.03.2018 направив на адресу Управління лист-повідомлення з додатковою угодою про продовження дії договору на тих самих умовах та на тої самий строк на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Так як додаткова угода до Договору в добровільному порядку укладена не була позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди до Договору на тих самих умовах та на той самий строк.

Ухвалою від 04.04.2018 Господарським судом Кіровоградської області позовна заява ФОП Томіленка В.Д. була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №912/693/18.

Позивач стверджує, що в ході розгляду справи №912/693/18 йому стало відомо про те, що 26.02.2018 начальником Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ № 11-513/14-18-СГ, яким припинено право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальної площі 51,5438 га, в тому числі: 51,5438 га - рілля, кадастровий номер 3521981900:02:000:9202, розташованої на території Кіровоградської області Долинського району Василівської сільської ради, надане Томіленку Василю Дем'яновичу (орендар), посвідчене договором оренди землі зареєстрованого за № 040837000056 від 20 лютого 2008 року, та віднесено зазначену земельну ділянку до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності.

Позивач просить визнати вказаний Наказ недійсним виходячи з такого. Як випливає зі змісту спірного наказу, його видано з посиланням на статті 15-1, 122 Земельного кодексу України, статтю 31 та частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затверджене наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 р. №308. Але стаття 31 Закону передбачає перелік підстав припинення договору оренди землі, серед яких закінчення строку, на який його було укладено, а частина 6 статті 33 цього Закону передбачає поновлення договору оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. При цьому слід зазначити, що даними статтями не передбачено ні повноважень відповідача щодо прийняття рішень про припинення права оренди земельної ділянки, ні необхідності прийняття такого рішення. Більш того, частина 6 статті 33 Закону передбачає право орендаря на поновлення договору оренди землі саме після закінчення його дії. До того ж із змісту статті 33 Закону випливає, що право орендаря на поновлення договору оренди землі презюмується за умови належного виконання умов укладеного договору, тоді як Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в силу вимог статті 19 Конституції України, як орган державної влади, який є орендодавцем земель сільськогосподарського призначення державної власності, зобов'язане діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто за умови належного виконання орендарем умов договору оренди землі, заперечення орендодавця щодо поновлення такого договору мають ґрунтуватись на нормах чинного законодавства. Проте спірний наказ не містить посилань на те, з яких підстав відповідач припинив позивачу право оренди земельної ділянки, набуте останнім за Договором, не містить посилань на те, чому Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області заперечує в поновленні дії Договору на тих самих умовах та на той самий строк. Також позивач зазначає на недотримання відповідачем приписів ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в частині неузгодження істотних умов Договору та непідписання Додаткової угоди.

При розгляді даного спору господарський суд виходить з такого.

Відповідач зазначає, що Договір укладено з громадянином Томіленком Василем Дем'яновичем, тому фізична особа - підприємець Томіленко Василь Дем'янович є неналежний позивач і у задоволенні позову слід відмовити.

Господарський суд не погоджується із таким твердженням відповідача.

Так позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності до укладення Договору оренди - 22.08.2002; земельна ділянка передавалась в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що випливає зі змісту Розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації № 579-р від 26.06.2007 (а.с. 17) та п. 15 Договору; відповідно до довідки від 29.03.2018 Долинського відділення Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області заборгованості з орендних платежів саме за Фізичною особою - підприємцем Томіленком В.Д. немає; відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності фізичної особи - підприємця Томіленка В.Д. є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код 01.11.).

Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ, суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 348/992/16-ц від 13.03.2018).

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що, незважаючи на зазначення у преамбулі Договору як орендаря - громадянина Томіленка В.Д., зі змісту самого Договору оренди земельної ділянки випливає, що орендованою земельною ділянкою користується позивач, як фізична особа - підприємець, використовуючи її для своєї підприємницької діяльності.

Тому фізична особа - підприємець Томіленко В.Д. має право на оскарження Наказу, яким припинено оренду земельної ділянки, яка ним законно використовувалась для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Нормами частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодизації, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Положеннями статті 770 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Як випливає з матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що не оспорюється сторонами.

Отже, за наведеними вище нормами законодавства орендодавцем землі, що отримана позивачем в оренду за Договором, стало Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного Договору.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення Договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Пунктом 43 Договору передбачено, що він набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, перебіг строку дії Договору розпочався після його реєстрації та закінчувався 20.02.2018.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Вказане узгоджується з п. 37 Договору, відповідно до якого дія Договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Питання щодо поновлення договору оренди врегульовано у ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11).

Отже стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, вказаною статтею регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

Як досліджено вище, позивач користувався земельною ділянкою відповідно до умов Договору і завчасно звернувся до відповідача із листом-повідомленням про поновлення Договору оренди земельної ділянки, проте відповідач, не виконуючи прямих вказівок ч. 5 ст. 33 Закону України не розглянув у місячний термін такий лист-повідомлення позивача.

Господарський суд погоджується з істотним порушенням відповідачем права позивача на поновлення Договору в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", проте позивач не просить захистити таке право. Суду не подано доказів звернення позивача до суду із позовом про оскарження відмови чи наявного зволікання в укладенні такої додаткової угоди на підставі ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Також суду не надано доказів укладення Додаткової угоди в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у добровільному чи у судовому порядку.

Отже, сторонами не вчинено всіх необхідних дій для поновлення Договору в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Договір діяв до 20.02.2018, оскільки додаткова угода про поновлення Договору не укладена, яка має бути укладена в обов'язковому порядку у місячний строк чи то у добровільному чи то у судовому порядку, то на час звернення позивача до суду з даним позовм, а також на теперішній час відсутні докази правомірного користування земельною ділянкою позивачем.

Щодо іншої правової підстави, яку зазначає позивач - ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", то відповідно до неї має виконуватись низка вимог, серед яких відсутність заперечення орендодавця у поновленні договору оренди та ненаправлення ним листа-повідомлення про таке заперечення орендарю (мовчазна згода).

Так відповідно до вказаної норми у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Водночас Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у належний спосіб і строк направив позивачу лист-повідомлення № 31-11-0.63-1918/2-18 від 28.02.2018, у якому повідомляє про заперечення у поновленні Договору оренди, керуючись при цьому саме частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до оспорюваного Наказу припинено право оренди земельної ділянки, що надане Томіленку В.Д. за Договором та наказано направити орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні Договору оренди.

У ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено обв'язку орендодавця зазначити причини чи правові підстави його заперечення у поновленні Договору, відтак твердження позивача щодо незаконності їх невказання є неспроможними.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 912/1712/17, від 18.12.2018 у справі № 912/1600/17, від 18 грудня 2018 у справі № 912/1713/17.

Отже, з огляду на неукладення Додаткової угоди в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач не довів порушення відповідачем його права на користування земельною ділянкою прийняттям оспорюваного Наказу.

Щодо ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", то, як досліджено вище, відповідач мав всі правові підстави протягом одного місяця заперечувати проти продовження користування позивачем земельної ділянки, про що відповідач прийняв відповідне рішення у формі Наказу. Таке прийняття є правомірним з огляду на таке. Згідно пунктів 1, 7, 9 Положення "Про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання

У відповідності до пунктів 1, 3, 8 Положення "Про головне управління Держгеокадастру в області", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства № 333 від 29.09.2016, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

З аналізу даних норм права випливає, що відповідач повинен приймати рішення саме у формі наказів.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. г) частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Всупереч вказаному позивач не довів, що оспорюваним Наказом порушено його право користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в межах своїх повноважень прийняло Наказ № 11-513/14-18-СГ від 26.02.2018 "Про припинення права оренди земельної ділянки" і у суду відсутні правові підстави для визнання його недійсним, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам у справі, а саме:

позивачу за адресою: 28522, Кіровоградська обл., Долинський р-н, с. Новогригорівка Перша, вул. 30-річчя Перемоги, 140;

відповідачу за адресою: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26.

Дата складення повного рішення 02.05.2019.

Суддя Л.С. Вавренюк