Рішення

від 23.04.2019 по справі 912/3314/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 рокуСправа № 912/3314/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3314/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цито Оптіма",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант-Постач",

про розірвання договору та стягнення 50 556,29 грн упущеної вигоди.

Представники:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цито Оптіма" (надалі - ТОВ "Цито Оптіма") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант-Постач" (надалі - ТОВ "Адамант-Постач") про розірвання договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України №К21/03-1 від 21.03.2018 та стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 50 556,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем умов договору в частині оплати продукції, в розмірах, передбачених умовами договору та в частині вибірки продукції, узгодженої сторонами у договорі. Правовими підставами позову зазначено статті 22, 610, 611, 613, 651, 653 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 19.12.2019 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 16.01.2019, зобов'язано сторони подати у визначений судом строк заяви по суті справи.

10.01.2019 до суду надійшов відзив ТОВ "Адамант-Постач", в якому відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду. Крім того відповідач звертає увагу суду, що поставка частини товару позивачем здійснена поза межами узгодженого строку 01.04.2018 та 04.04.2018. У зв'язку з порушенням виконання строків поставки Продукції зі сторони позивача, подальше виконання зобов'язання втратило інтерес для відповідача, і, на підставі частини 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, відповідач мав право відмовитись від подальшого виконання свого зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати поставки Продукції. Відповідача наполягає, що внаслідок неналежного виконання зобов'язань саме зі сторони позивача, залишок невикористаної суми попередньої оплати, на яку відповідачем не поставлено Продукцію, склав 526 401,79 грн. Відповідач посилається на п. 3.9. Договору, відповідно до якого у разі наявності невикористаної суми передоплати за карбамід, Сторони проводять звірку і Продавець зобов'язаний здійснити повернення грошових коштів протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання листа Покупця з клопотанням про таке повернення. На підставі п. 4.9. Договору відповідач звернувся до позивача з листом від 23.04.2018 про повернення грошових коштів у сумі 526 401,79 грн. 26.04.2018 відповідач, на підставі п. 4 Специфікації до Договору, направив на електронну адресу позивача ОСОБА_1 на відвантаження товару №260418/1, як пропозицію про альтернативний спосіб виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та Специфікацією. 27.04.2018 відповідач повторно звернувся до позивача з листом №270418/2 в якому просив терміново повідомити про прийняте рішення стосовно виконання позивачем зобов'язання по Договору, а саме: або здійснити відвантаження карбаміду згідно надісланого відповідачем ОСОБА_1 на відвантаження в строк до 04 травня 2018 року, або повернути сплачені відповідачем кошти протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання зазначеного листа. Однак, відповідачем так і не було отримано від позивача жодної відповіді - як на лист про повернення грошових коштів в розмірі 526401,79 грн, так і підтвердження готовності до відвантаження товару на зазначену вище суму попередньої оплати. 03.05.2018 відповідачем на поштову адресу позивача було направлено лист-вимогу №030518/1 з проханням повернути суму невикористаної передоплати за 56 тон карбаміду в розмірі 526 401,79 грн у строк протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідачем зазначеного листа. Лист-вимогу було отримано позивачем 04.05.2018, що підтверджується квитанцією №6700-34428. Здійснити повернення попередньої оплати позивач був зобов'язаний протягом 7 (семи) банківських днів, тобто до 16 травня 2018 року включно. Вказаний лист-вимога про повернення суми невикористаної передоплати був залишений позивачем без відповіді. 23.05.2018 відповідачем було направлено на поштову адресу позивача претензію №230518/1 від 23.05.2018 з вимогою повернути суму невикористаної передоплати в розмірі 526401,79 грн. Претензія була отримана позивачем 24.05.2018, що підтверджується квитанцією №6700-34428. Претензія залишена позивачем без відповіді, грошові кошти в сумі 526401,79 грн відповідачу не повернуто. ТОВ "Адамант-Постач" звернувся із позовом до Господарського суду м. Києва про стягнення з ТОВ "Цито Оптіма" 526 401,79 грн попередньої оплати та розірвання договору. Таким чином, на думку відповідача, в частині вимог позивача про розірвання Договору у Сторін фактично відсутній предмет спору, оскільки відповідач вже звернувся з відповідними вимогами до Господарського суду міста Києва. Вимога про відшкодування упущеної вигоди вочевидь має штучний характер, оскільки саме позивач наразі неправомірно утримує значні кошти відповідача, які були сплачені відповідачем в якості попередньої оплати за товар, який ніколи не був поставлений позивачем. Посилаючись на приписи статті 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить залишити позов без розгляду, оскільки позивач, подаючи позовну заяву знав про розгляд аналогічного спору іншим господарським судом, а відтак свідомо зловживає своїм правом на подання позову до господарського суду Кіровоградської області; щодо стягнення збитків, то відповідач вважає, що ця вимога має штучний характер і тому також підлягає залишенню без розгляду.

Господарський суд зауважує, що, незважаючи на однаковий предмет спору у справах №912/3314/18 та № 910/8892/18 про розірвання договору, підстави є різні. Так у справі №912/3314/18 підставою є істотне порушення договору покупцем - ТОВ "Адамант-Постач", тоді як підставою розірвання договору у справі № 910/8892/18 є порушення, допущені при виконання договору ТОВ "Цито Оптіма". Стосовно твердження штучності характеру позовної вимоги про стягнення збитків (упущеної вигоди), то без розгляду спору по суті та дослідження всіх доказів, наданих сторонами, відсутня очевидність штучного характеру спору.

Слід зазначити, що стаття 43 Господарського процесуального кодексу України не ставить у залежність залишення позову без розгляду від наявності клопотання про це сторони. Більш того, вказаною процесуальною нормою не передбачено право сторони подавати клопотання про залишення позову без розгляду з підстави штучності його характеру, це прерогатива суду - визначення чи зловживає сторона своїми процесуальними правами, подаючи позов, який має очевидно штучний характер.

З огляду на викладене, господарський суд не знаходить підстав для залишення позову без розгляду на підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 16.01.2019 постановлено: - за ініціативою суду продовжити строк підготовчого провадження у справі №912/3314/18 на тридцять днів; - усне клопотання позивача про надання можливості подати до суду обґрунтовану відповідь на відзив задовольнити; - за ініціативою суду продовжити встановлений судом процесуальний строк для подання позивачем відповіді на відзив до 15.02.2019 та оголосити перерву у підготовчому засіданні у справі № 912/3314/18 до 06.03.2019 о 10:00 год.

30.01.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти залишення позовної заяви без розгляду та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Стосовно суті спору, то позивач, доводячи належність виконання ним обов'язку щодо відвантаження товару 01.04.2018 та 04.04.2018, посилається на п. 4 Специфікації, відповідно до якого продавець звільняється від відповідальності у випадку, якщо у вказаний термін покупцем не поставлено транспортних засобів під завантаження. Стосовно невиконання ОСОБА_1 № 260418/1 від 26.04.2018, то позивач зазначає, що ТОВ "Адамант-Постач" зобов'язаний був здійснити замовлення на 552 тони, а здійснив лише на 56 тон, чим порушив умови Договору. Позивач зазначає, що п. 5.4 Договору встановлено, за порушення господарських зобов'язань сторони можуть застосовувати один до одного оперативно-господарські санкції, передбачено ст. 236 Господарського кодексу України. Так статтею 236 Господарського кодексу України передбачено односторонню відмову від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником. ТОВ "Адамант-Постач" сплатило лише 4 737 600 грн (4 211 200 грн 23.03.2016 та 526 400 грн 28.03.2018) замість 9 399 996,00 грн, як визначено у Специфікації; не здійснило вибірку Продукції на загальну кількість 552 тон карбаміду, та оплату на загальну суму 4662396 грн, а також не надало транспорт на завантаження, не прийняло Продукцію у строк, передбачений у Специфікації, а саме до 31 березня 2018 року, що є порушенням п.п. 3.1.,3.3. Договору, п.п.4,5 Специфікації. З огляду на це, ТОВ "Цито Оптіма" на підставі п.5.4. Договору, ст. 236 Господарського кодексу України застосувало оперативно - господарську санкцію шляхом відстрочення відвантаження продукції до моменту повного виконання умов договору Відповідачем (сплата рахунку та надання транспорту для навантаження). Посилаючись на ст. 613 Цивільного кодексу України ТОВ "Цито Оптіма" стверджує, що воно не мало можливості вчинити дії (поставка товару) за договором поставки, оскільки таким діям мали б передувати дії ТОВ "Адамант-Постач" (оплата товару, надання транспорту). Стосовно твердження відповідача про втрату інтересу до виконання позивачем зобов'язання і його права про відмову від договору на підставі ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що ним не отримано жодного листа про відмову від виконання договору та його розірвання; враховуючи, що відповідач майже через місяць після отримання партії в 448 тон (31.03.18 - 04.04.18) зробив замовлення (26.04.2018) не на 552 тони товару, а на 56 тон, свідчить про неналежне виконання ним положень договору, а не втрату інтересу. Також позивач свої доводи щодо відсутності підстав для залишення позову без розгляду з огляду на відмінність підстав щодо позовної вимоги про розірвання договору у справах № 912/3314/18 та № 910/8892/18, а також про відсутність штучного характеру позову про стягнення збитків. Також позивач зазначив про подання ним зустрічного позову у справі № 910/8892/18, проте такий позов не прийнято до спільного розгляду з первісним, повернуто його без розгляду ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2018, що залишена в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018.

У підготовчому засіданні 06.03.2019 брали участь представники сторін.

Господарським судом ухвалою від 06.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 912/3314/18 до розгляду справи по суті на 15.03.2019.

15.03.2019 господарським судом розпочато розгляд справи по суті. Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача позов заперечила.

На підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 10.04.2019.

02.04.2019 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі представника позивача у судовому засіданні 10.04.2019 у зв'язку з перебуванням в іншому судовому засіданні в Київському апеляційному суді.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Вавренюк Л.С. розгляд справи 10.04.2019 не відбувся, про що повідомлено сторін шляхом направлення телефонограм.

З огляду на непроведення судового засідання 10.04.2019, клопотання позивача про відкладення розгляд справи у зв'язку з неявкою представника позивача залишається без розгляду.

Ухвалою від 22.04.2019 господарський суд призначив розгляд справи по суті на 23.04.2019, про що повідомлено сторін шляхом направлення телефонограм.

Від повноважного представника позивача - адвоката ОСОБА_2 надійшло електронне повідомлення № 17 від 22.04.2019 про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Цито Оптіма".

23.04.2019 на електронну пошту суду надійшло не підписане електронно-цифровим підписом клопотання ніби то за підписом директора ТОВ "Адамант-Постач" про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника у судове засідання. Так директор пояснює, що він знаходиться у відрядженні, а повноважний представник перебуває на стаціонарному лікуванні.

Господарський суд не приймає до уваги подане клопотання, оскільки воно не містить електронно-цифрового підпису, крім того не подано і жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.

Господарським судом 23.04.2019 продовжено розгляд справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив настуапні обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

21.03.2018 ТОВ "Цито Оптіма" (Продавець) та ТОВ "Адамант-Постач" (Покупець) уклали Договір № К21/03-1 постачання карбаміду на внутрішній ринок України (надалі - Договір), відповідно до п. 1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця карбамід, (надалі - Продукція), а Покупець оплатити і прийняти Продукцію на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 2 Договору Продавець гарантує, що Товар, який буде поставлятися Покупцю на дату поставки належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Кількість Продукції, що постачається за даним Договором, узгоджується Сторонами у специфікаціях до Договору, які є його невід'ємними частинами (п. 2.1. Договору).

Продавець передає, а Покупець приймає Продукцію окремими партіями (власним або орендованим залізничним транспортом), на умовах EXW Правила ІНКОТЕРМС-2010 за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, З, ПАТ ОПЗ , та в строки, вказані в специфікаціях на кожну партію товару, що є Додатком до договору (п. 3.1. Договору).

Відпуск Продукції здійснюється в наданий Покупцем залізничним транспортом в Біг-бегах (800 кг) (п. 3.3. Договору).

Право власності на Товар передається з моменту вказаного Сторонами у відповідній специфікації до даного Договору (п. 3.4. Договору).

Ціна на Продукцію установлюється в національній валюті України гривні з урахуванням ПДВ та узгоджується Сторонами у специфікаціях до Договору, які є його невід'ємними частинами (п. 4.1. Договору).

Покупець здійснює оплату за Продукцію протягом строків визначених у специфікаціях до Договору (п. 4.2. Договору).

Оплата за Продукцію провадиться безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Продавця (п. 4.3. Договору).

За порушення господарських зобов'язань за цим Договором Сторони можуть застосовувати один до одного оперативно - господарські санкції, передбачені ст. 236 Господарського кодексу України (п. 5.3. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2018 року (п. 8.1. Договору).

Договір, в процесі його виконання, може бути розірваний у будь-який час шляхом укладання додаткової угоди Сторін, в якій визначаються майнові вимоги Сторін (якщо такі мали місце) і розрахунки за ними (п. 8.3. Договору).

Якщо з моменту набрання чинності Договором Покупець не приступив до виконання зобов'язань за цим Договором (не здійснив попередню оплату, вибірку Продукції), Продавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що направляє Покупцю письмове повідомлення (п. 8.4. Договору).

Додатком № 1 до Договору Сторони підписали Специфікацію № 1, відповідно до якої Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити Товар: Карбамід (марка Б) 1000 тон, за ціною 7833,33 грн за тону, сума без ПДВ - 7 833 330 грн, всього з ПДВ - 9 399 996 грн (п. 1 Специфікації № 1).

Якість Продукції відповідає вимогам ДСТУ 7312:2013, марка Б , вищого ґатунку (п. 2 Специфікації № 1).

Продавець передає Товар на умовах Франко-завод (ЕХW) з місцем поставки за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, З, ПАТ ОПЗ (п. 3 Специфікації № 1).

Відвантаження Товару здійснюється Продавцем не пізніше 31 березня 2018 року з моменту підписання даного Договору та Специфікації, в наданий Покупцем залізничний транспорт в Біг-бегах (800 кг). Остаточну дату відвантаження та інструкції по відвантаженню Продукції Сторони узгоджують додатково надаючи (ел. поштою) лист із зазначенням відповідної інформації, після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Датою переходу права власності на Товар або партію Товару від Продавця до Покупця вважається дата, яка зазначається у видатковій накладній на Товар. Продавець звільняється від відповідальності у випадку якщо у вищевказаний термін Покупцем не поставлено транспортних засобів під завантаження (п. 4 Специфікації № 1).

Умова оплати - 100% на підставі рахунку, виставленого Продавцем, протягом 2-х (двох) банківських днів. Оплата здійснюється шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок Продавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Продавця (п. 5 Специфікації № 1).

ТОВ "Цито Оптіма" виставило рахунок № 27 від 22.03.2018 на суму 9 399 996 грн за Товар - Карбамід (марка Б), у кількості 1 000 тон за ціною 7 833,33 грн (без ПДВ) за тону (а.с. 19).

Відповідно до платіжних доручень № 625 від 23.03.2018 та 634 від 28.03.2018 ТОВ "Адамант-Постач" сплатив на рахунок ТОВ "Цито Оптіма" 4 211 200 грн та 526 400 грн відповідно із призначенням платежу в обох платіжних дорученнях: "сплата за карбамід (марка Б) згідно рах. № 27 від 22.03.2018, дог. № 21/03-1 від 21.03.2018" (а.с. 88).

Відповідно до заявки № 290318 від 29.03.2018 (а.с. 20) ТОВ "Адамант-Постач" просив відвантажити карбамід в Біг бег 465 т (8 вагонів) залізничним транспортом з ОПЗ в адресу ТОВ "Адамант-Постач" згідно умов:

дата навантаження - 29.03.2018;

найменування товару - Карбамід;

упаковка товару - Біг бег;

кількість, т +/- 5% - 465 (8 вагонів).

Згідно з видатковою накладною № 57 від 31.03.2018 ТОВ "Цито Оптіма" поставило ТОВ "Адамант-Постач" Товар - Карбамід (марка Б), кількістю 280 тон, на загальну суму з ПДВ 2 631 998,88 грн. Такий товар отримано директором відповідача.

Згідно з видатковою накладною № 59 від 01.04.2018 ТОВ "Цито Оптіма" поставило ТОВ "Адамант-Постач" Товар - Карбамід (марка Б), кількістю 112 тон, на загальну суму з ПДВ 1 052 799,55 грн. Такий товар отримано директором відповідача за довіреністю № 13 від 01.04.2018.

Згідно з видатковою накладною № 66 від 04.04.2018 ТОВ "Цито Оптіма" поставило ТОВ "Адамант-Постач" Товар - Карбамід (марка Б), кількістю 56 тон, на загальну суму з ПДВ 526 399,78 грн. Такий товар отримано директором відповідача за довіреністю № 13 від 01.04.2018.

Також поставка Товару вказаного обсягу та вартості підтверджується залізничними накладними (а.с. 26-30), актами приймання-передачі товару при відвантаженні залізничним транспортом (а.с. 34-36).

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи та не оспорюються жодною зі Сторін.

Відповідач стверджує, що звернувся до позивача з листом №89 від 23.04.2018, який був направлений на електронну адресу відповідача, в якому просив останнього повернути грошові кошти в розмірі 526 401,79 грн на розрахунковий рахунок ТОВ "Адамант-Постач". Доказів такого направлення суду не надано.

26.04.2018 відповідачем було направлено на електронну адресу позивача ОСОБА_1 на відвантаження товару №260418/1, відповідно до якого ТОВ "Адамант-Постач" із посиланням на Договір просить відвантажити Карбамід залізничним транспортом з ОПЗ в адресу ТОВ "Адамант-Постач"; найменування Товару - Карбамід; упаковка Товару - Біг-Беги; кількість, т +/- 5% - 56т; номер та дата специфікації - № 1 від 21.03.2018; найменування вантажоодержувача - ТОВ "Фрея-Агро", Код ЄДРПОУ вантажоодержувача - 36771943; юридична адреса вантажоодержувача - 19500, Черкаська обл., Городищенський р-н, м. Городище, вул. Панфілова, буд. 94А; код вантажоодержувача по залізниці - 2399; власник вантажу (гр. 15 ж/д накладної) - ТОВ "Фрея-Трейд"; станція призначення - Явкине (Одеська залізниця); код станції призначення - 414902.

Доказів направлення такого електронного листа суду не надано. Водночас господарський суд враховує, що п. 4 Специфікації передбачено направлення ОСОБА_1 на відвантаження товару саме на електронну адресу ТОВ "Цито Оптіма".

Також у відповіді на відзив позивач підтверджує отримання ним 26.04.2018 замовлення № 260418/1 на товар об'ємом 56 тон.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Оскільки обставина щодо направлення 26.04.2018 відповідачем на електронну адресу позивача замовлення № 260418/1 на отримання товару об'ємом 56 тон визнана позивачем у відповіді на відзив яка відповідно до ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України є заявою по суті справи, то таке направлення замовлення не підлягає доказуванню.

Сторони не надали суду доказів поставки продукції обсягом 56 тон.

Позивач стверджує у своїй відповіді на відзив, що він скористався п. 5.4. Договору і застосував до Покупця оперативно-господарську санкцію у вигляді односторонньої відмови від виконання зобов'язання управненою стороною, а саме відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником.

Відповідач стверджує, що ним направлено позивачу листа № 270418/2 від 27.04.2018, у якому повідомляється, що ТОВ "Адамант-Постач" надав ТОВ "Цито Оптіма" можливість обрати спосіб виконання договірного зобов'язання по Договору: повернення попередньої оплати або поставку Продукції, станом на 27.04.2018 від ТОВ "Цито Оптіма" не надійшло повідомлення щодо варіанту виконання Договору. Тому ТОВ "Адамант-Постач" просить терміново повідомити про прийняте рішення: або здійснити відвантаження карбаміду згідно надісланого ТОВ "Адамант-Постач" замовлення на відвантаження в строк до 04 травня 2018 року або повернути сплачені ТОВ "Адамант-Постач" кошти протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання цього листа. Водночас доказів направлення такого листа на адресу ТОВ "Цито Оптіма" суду не подано.

Листом № 030518/1 від 03.05.2018 ТОВ "Адамант-Постач" знову просить ТОВ "Цито Оптіма" повернути суму невикористаної передоплати за 56 тон карбаміду в розмірі 526 401,79 грн в строк протягом семи банківських днів з моменту отримання цього листа (а.с. 102). Як на підтвердження направлення такого листа позивачу відповідач подав копію Декларації на перевезення, проте з такої копії неможливо встановити кому, коли і що саме направлено згідно такої декларації.

Водночас позивач надає копію Претензії № 103 від 04.05.2018 (а.с. 56-57), у якій зазначає про невибірку Покупцем Продукції на загальну кількість 496 тон, неоплату на загальну суму 4 662 396 грн та про ненадання транспорту на завантаження. Відтак ТОВ "Цито Оптіма" просить ТОВ "Адамант-Постач" здійснити вибірку Продукції на загальну кількість 496 тонн, сплатити 4 662 396 грн та надати транспорт на завантаження та прийняти Продукцію протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної претензії.

У досліджуваній претензії ТОВ "Цито Оптіма" зовсім не згадує про попередню оплату відповідачем 526 401,79 грн, невідвантаження Продавцем Продукції згідно ОСОБА_1 № 260418/1 від 26.04.2018 на товар об'ємом 56 тон, немає також і згадування про оперативно-господарську санкцію у вигляді односторонньої відмови від зобов'язання шляхом відстрочення відвантаження Продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником. Враховуючи вимогу про вибірку Продукції кількістю 496 тон, як випливає зі змісту Претензії № 103, Продавець вважає, що 56 тон Продукції, на які було ОСОБА_1 № 260418/1 від 26.04.2018, Покупцем вибрано.

Претензія № 103 від 04.05.2018 направлена на адресу ТОВ "Адамант-Постач" згідно опису вкладення від 04.05.2018 (а.с. 58).

Відповідачем 23.05.2018 було направлено на поштову адресу Позивача претензію №230518/1 від 23.05.2018 (а.с. 105-106) з вимогою повернути суму невикористаної передоплати в розмірі 526 401,79 грн. Претензія була отримана Позивачем 24 травня 2018 року, що підтверджується декларацією на перевезення (а.с. 107).

Позивач визнає отримання такої претензії та зазначає про надання на неї відповіді (а.с. 65) № 118 від 30.05.2018. Так Продавець зазначає про необґрунтованість вимог Покупця, оскільки відповідно до п. 4 Специфікації ТОВ "Цито Оптіма" звільняється від відповідальності у разі якщо у термін до 31 березня 2018 року ТОВ "Адамант-Постач" не поставлено засобів під завантаження. Також Продавець наголошує на застосуванні ним п. 5.4. Договору і зазначає, що ст. 236 Господарського кодексу України передбачено односторонню відмову від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною, а саме відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником. У цій відповіді на претензію ТОВ "Цито Оптіма" вимагає здійснити вибірку Продукції на загальну кількість 552 т. та сплатити на користь позивача суму 4 662 396 грн, а також надати транспорт на завантаження та прийняти Продукцію протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної відповіді. Така відповідь направлена на юридичну адресу ТОВ "Адамант-Постач" згідно опису вкладення (а.с. 68), проте повернута органом поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання, на підтвердження чого позивачем надано копію поштового конверту (а.с. 68).

Сторони не вчинили дій задля виконання зобов'язань за Договором. Так ТОВ "Цито Оптіма" не здійснило ані поставку продукції у кількості 56 то, ані повернення попередньої оплати у сумі 526401,79 грн; ТОВ "Адамант-Постач" не сплатило попередню оплату у сумі 4662 396 грн і, як наслідок не здійснило вибірку продукції.

Позивач стверджує, що ТОВ "Адамант-Постач" істотно порушило умови Договору, у зв'язку з чим ТОВ "Цито Оптіма" було позбавлено того, на що воно розраховувало під час укладення Договору, а вказане є підставою для розірвання Договору відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та стягнення збитків відповідно до ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України.

Господарський суд бере до уваги, що на момент вирішення спору по суті Договір припинив свою дію в силу приписів п. 8.1 (31.12.2018).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В силу зазначеного, відсутній предмет спору в частині розірвання договору, оскільки такий договір припинив свою дію під час розгляду справи в суді, тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Водночас, оскільки підставою для стягнення збитків позивач зазначає ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України, тобто можливість стягнення збитків, які завдані розірванням договору у зв'язку з істотним його порушенням відповідачем, господарський суд вважає за необхідне дослідити наявність та істотність порушення відповідачем договору, що могло призвести до можливості його розірвання в порядку ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та завдання позивачу збитків у заявленому розмірі.

При вирішенні даного спору господарським судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 ст. 626 ЦКУ).

У ч. 1 ст. 627 ЦКУ передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦКУ).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦКУ).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦКУ).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦКУ).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦКУ).

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦКУ).

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦКУ).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦКУ).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦКУ).

Укладаючи Договір Сторони узгодили у п. 2.1., що кількість Продукції, що постачається за даним Договором, узгоджується Сторонами у специфікаціях до Договору, які є його невід'ємними частинами. Специфікацією № 1 Сторони чітко узгодили свої права та обов'язки щодо поставки та оплати Продукції.

ТОВ "Адамант-Постач", сплативши попередню оплату в сумі 4 737 600 грн (4 211 200 грн -23.03.2018 та 526 400 грн - 28.03.2018) на підставі рахунку № 27 від 22.03.2018, що виставлено позивачем на виконання п. 4 Специфікації надало ОСОБА_1 № 290318/1 від 29.03.2018 про відвантаження 465 т карбаміду 29.03.2018.

Водночас ТОВ "Цито Оптіма" не виконало у вказаний день ОСОБА_1 Покупця, чим порушило п. 4 Специфікації. Доказів ненадання Покупцем транспорту а завантаження позивачем не надано, що позбавляє його права посилатись на звільнення його від відповідальності відповідно до п. 4 Специфікації.

Перша поставка відбулась лише 31.03.2018 і всього лише на 280 т; друга - 01.04.2018 на 112 т.; третя - 04.04.2018 на 56 т.

Посилання позивача на дату довіреності № 13 - 01.04.2018 є неспроможними, оскільки вказане так і не доводить чому остання поставка відбулась 04.04.2018, крім того отримувачем є директор, який отримав за видатковою накладною № 57 від 31.03.2018 Продукцію без посилання на довіреність. Позивач прикладає до позову копію довіреності №11 від 31.03.2018, проте на неї відсутнє посилання у видатковій накладній № 57 від 31.03.2018.

Отже, незважаючи на попередню оплату Продукції в розмірі 4 737 600 грн (4 211 200 грн - 23.03.2018 та 526 400 грн - 28.03.2018) Покупцем, Продавець здійснював поставку не у відповідності до наданого відповідачем ОСОБА_1 від 29.03.2018 № 290318/1. Також у своєму позові ТОВ "Цито Оптіма" не пояснює це відсутністю транспорту на завантаження, що мав забезпечити Покупець, не надає доказів неподання такого транспорту. З огляду на вказане, позивач, як Продавець за Договором, що отримав попередню оплату невчасно здійснив поставку, чим порушив умови Договору.

Водночас Покупець прийняв Продукцію 31.03.2018, 01.04.2018 та 04.04.2018, незважаючи на порушення строків поставки.

Нездійснення відповідачем 100% оплати рахунку № 27 від 22.03.2018 не є підставою для застосування оперативно-господарських санкцій, як стверджує позивач, оскільки нездійснення попередньої оплати передбачає певний порядок дій, що чітко визначений ЦКУ.

Так відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 693 ЦКУ у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 538 ЦКУ виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Тобто у сторін за Договором виникло зустрічне виконання зобов'язання: за умови здійснення попередньої оплати Продукції Продавець поставляє таку Продукцію.

Оскільки Продукція за Договором є у кількісному вираженні, то, очевидно, що після здійснення попередньої оплати на певну кількість Продукції Продавець зобов'язаний поставити Продукцію на оплачену Покупцем суму, виконуючи зустрічне зобов'язання.

Стосовно оперативно-господарських санкцій, то дійсно у п. 5.4. Сторони погодили можливість застосування оперативно-господарських санкцій, що передбачені ст. 236 Господарського кодексу України (надалі - ГКУ).

Стаття 236 ГКУ визначає види оперативно-господарських санкцій:

У ч. 1 вказаної статті зазначено, що у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;

відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Частина 2 ст. 236 ГКУ визначає, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

А згідно з ч. 2 ст. 237 ГКУ повторно наголошено, що порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

Водночас сторони не визначили інший перелік оперативно-господарських санкцій, тому можливо було застосовувати лише ті санкції, які передбачені ч. 1 ст. 236 ГКУ.

Позивач стверджує, що він відмовився від виконання свого зобов'язання, із звільненням його від відповідальності за це, а саме відстрочив відвантаження продукції внаслідок прострочення виставлення акредитива платником.

Проте сторони ні в Договорі, ні у Специфікації не передбачили порядок здійснення розрахунків за Договором шляхом виставлення акредитива. У п. 5 Специфікації чітко визначено, що оплата здійснюється шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок Продавця.

Отже, сторони не визначили і в ст. 236 ГКУ, на яку є посилання в п. 5.4. Договору, відсутня така оперативно-господарська санкція, як право Продавця на односторонню відмову від виконання зобов'язання - відстрочення відвантаження попередньо оплаченої продукції у зв'язку з неоплатою всього узгодженого у Специфікації обсягу Продукції та її вибірки Покупцем.

Також суд враховує, що відповідно до п. 8.4. Договору якщо з моменту набрання чинності Договором Покупець не приступив до виконання зобов'язань за цим Договором (не здійснив попередню оплату, вибірку продукції), Продавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку, про що направляє Покупцю письмове повідомлення.

Проте позивач - Продавець за Договором, не скористався своїм правом на одностороннє розірвання Договору, незважаючи на неповну попередню оплату він поставляв Продукцію, проте сам теж порушував умови Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору, в частині строків такої поставки, про що зазначено вище.

Водночас, враховуючи наявність попередньої оплати в сумі 526 401,79 грн Покупець обґрунтовано вимагав поставку Продукцію на таку суму, здійснивши у порядку, визначеному п. 4 Специфікації, ОСОБА_1 від 26.04.2018. Проте Продавець не виконав поставки Продукції на суму 526 401,79 грн, як і не повернув такі кошти Покупцю.

Твердження позивача про його право на відстрочення відвантаження продукції у зв'язку з простроченням виставлення акредитива платником є неспроможними і спростовані вище.

З огляду на вищезазначене, у зв'язку з непоставкою товару на здійснену попередню оплату у Покупця виникло відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд наголошує, що обидві сторони допускали порушення Договору, водночас нездійснення подальшої попередньої оплати Покупцем за умови непоставки Продавцем продукції на оплачену суму не може бути істотним порушенням зобов'язання Покупця, оскільки Продавцем вже порушено умови Договору щодо поставки оплаченої Продукції.

Позивач посилається на ч. 2 ст. 651 ЦКУ, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦКУ належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Такий правовий висновок викладений у постанові ОСОБА_3 Верховного суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17.

Обґрунтовуючи право на стягнення збитків, позивач посилається на ч. 5 ст. 653 ЦКУ, відповідно до якої якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Очевидно, що укладаючи Договір позивач мав намір отримати прибуток від продажу 1000 тонн Карбаміду (марка Б) на загальну суму 9 399 996 грн, водночас, враховуючи непоставку замовленої партії 56 тон Продукції, у суду виникає сумнів щодо наявності у Продавця Продукції і, як наслідок, здійснення витрат на придбання такої Продукції у іншого постачальника. Суду не надано доказів наявності у позивача у період, узгоджений сторонами у Специфікації поставки Продукції, Карбаміду (марки Б) кількістю 1000 тон.

Також, враховуючи порушення самим позивачем умов Договору - непоставку Продукції кількістю 56 тон на суму 526 401,79 грн, попередня оплата якої проведена відповідачем відповідно до п. 4 Специфікації - до 31.03.2018; безпідставне користування такими коштами впродовж більш ніж року, знецінює ту значну міру неотриманого прибутку, на яку розраховував позивач при укладенні Договору.

На доведення завданих збитків позивач подав ОСОБА_4 експерта № 95/18 від 14.11.2018 за результатами проведення судово-економічної експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПКУ) висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з ч. 6 цієї ж статті у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Ч. 7 ст. 98 ГПКУ визначає, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Стаття 101 ГПКУ визначає порядок проведення експертизи на замовлення учасників справи. Так учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення (ч. 1). Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч. 2). У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч. 5).

Так у ОСОБА_4 експерта № 95/18 від 14.11.2018 визначено, що проведення експертизи доручено ОСОБА_5 - судовому експерту, який має вищу інженерну та вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст", кваліфікацію судового експерта за спеціальностями:

11.1. "Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності";

11.2. "Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій";

11.3. "Дослідження документів фінансово-кредитних операцій".

Свідоцтво № 1699, видане Міністерством юстиції України 29.11.2013, Свідоцтво №1867, видане Міністерством юстиції України 10.02.2017 дійсні до 10.02.2020, стаж економічної роботи 18 років, стаж експертної роботи - з 2013 року.

У ОСОБА_4 вказано, що відповідно до вимог п. 7 ст. 99 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003, із змінами та доповненнями, експерт про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 Кримінального кодексу України обізнаний, а згідно з п. 5 ст. 102 Господарського кодексу України, висновок підготовлений для подання до суду.

Як вбачається із зазнченого вище, експерт при складанні висновку послався не на той Закон - на Господарський кодекс України, № 436-IV від 16.01.2003, тоді як вимоги до висновку експерта викладені у Господарському процесуальному кодексі України.

Водночас, враховуючи твердження у висновку про обізнаність стосовно кримінальної відповідальності за завідомо неправдивий висновок за ст. 384 Кримінального кодексу України, яка і передбачає таку відповідальність, господарський суд вважає, що експертом дотримано вимог ч. 7 ст. 98 ГПКУ.

При дослідженні ОСОБА_4 експерта від 14.11.2018, господарським судом встановлено, що судовий експерт на с.14 посилається на ч. 6 ст. 225 Господарського кодексу України, яку виключено на підставі Закону № 289-VIII від 07.04.2015.

Відповідно до ст. 104 ГПКУ висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно з ст. 86 ГПКУ суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд дійшов висновку, що вказані вище неточності у посиланнях на норми Законів України у ОСОБА_4 експерта №95/18 від 14.11.2018 не є достатньою підставою для його відхилення.

У тексті ОСОБА_4, що наданий позивачем на підтвердження завданих збитків, судовим експертом неодноразово відзначалось і врешті решт викладено і у його остаточному висновку таке:

"Збитків (упущена вигода) ТОВ "Цито Оптіма", яка не отримана ТОВ "Цито Оптіма" внаслідок невиконання умов договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України №К21/03-1 від 21 березня 2018 року та Специфікації № 1 до договору з боку ТОВ "Адамант-Постач" документально підтверджуються в сумі 50556,29 грн (з урахуванням ПДВ) за умови відвантаження Покупцю - ТОВ "Адамант-Постач" 56 т карбаміду марки "Б", відносно якого підприємством ТОВ "Адамант-Постач" здійснено оплату.".

Тобто, у поданому самим позивачем ОСОБА_4 зазначено, що документально підтверджені збитки (упущена вигода) у сумі 50 556,29 грн завдані ТОВ "Адамант-Постач" Товариству з обмеженою відповідальністю "Цито Оптіма", виключно, за умови відвантаження Покупцю - ТОВ "Адамант-Постач" 56 т карбаміду марки "Б", відносно якого підприємством ТОВ "Адамант-Постач" здійснено оплату.

Проте, як встановлено судом і підтверджується сторонами у їх заявах по суті, така поставка не відбулась. Крім того, судом вище досліджено, що така поставка не відбулась саме з вини позивача. Відтак зі змісту ОСОБА_4 експерта №95/18 від 14.11.2018 вбачається, що, з огляду на невиконання умови позивачем - поставки Карбаміду кількістю 56 тон, останньому не завдано збитків невиконанням зобов'язань за Договором відповідачем.

Підсумовуючи викладене, господарський суд встановив, що матеріалами справи не підтверджено спричинення Покупцем - ТОВ "Адамант-Постач" Продавцю - ТОВ "Цито Оптіма" збитків у сумі 50 556,29 грн порушенням зобов'язання за Договором та не доведено позивачем вчинення відповідачем такого істотного порушення Договору, яке могло б бути підставою для розірвання Договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦКУ.

Отже, в частині позову ТОВ "Цито Оптіма" про стягнення збитків у господарського суду відсутні правові підстави для його задоволення, тому в цій частині господарський суд відмовляє у задоволенні позову.

Як зазначено вище, оскільки на момент вирішення спору відсутній предмет спору в частині розірвання договору, оскільки такий договір припинив свою дію під час розгляду справи в суді, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 129 ГПКУ судовий збір за майнову вимогу покладається на позивача.

Водночас судовий збір, сплачений за вимогу про розірвання договору може бути повернуто відповідно до п. 5. ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі звернення позивача із таким клопотанням.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 231, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 50 556,29 грн відмовити.

Провадження у справі в частині розірвання договору постачання карбаміду на внутрішній ринок України № К21/03-1 від 21.03.2018 закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам, а саме:

позивачу за адресою: 01023, м. Київ, пл. Спортивна, 1а;

відповідачу за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Ельворті, буд. 5, к. 214.

Дата складення повного рішення 02.05.2019.

Суддя Л.С. Вавренюк