Рішення

від 04.04.2019 по справі 925/1155/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/1155/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пономар» , Черкаська область, Канівський район, с. Межиріч, вул. Канівська, 4/22

до Черкаської районної державної адміністрації, м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 157

треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- приватне підприємство «Аграрний край центр» , м. Черкаси, вул. Ільїна, 342, к. 3;

- Софіївська сільська рада, с. Софіївка Черкаського району;

- Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131

про визнання незаконним та скасування розпоряджень Черкаської РДА,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи (ПП): не з'явився;

від третьої особи (сільська рада): не з'явився;

від третьої особи (Держгеодастр): не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пономар» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до Черкаської районної державної адміністрації, за участю третьої особи: приватного підприємства «Аграрний край центр» , за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Софіївської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просить суд (з урахуванням зміни предмету спору):

- визнати незаконним та скасувати розпорядження №307 від 06.09.2017р. Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області, розпорядження Черкаської РДА №404 від 09 листопада 2017р. про внесення змін до розпорядження Черкаської РДА №307 від 06.09.2017р., розпорядження Черкаської РДА №461 від 21.12.2017р. про внесення змін до розпорядження Черкаської РДА №307 від 06.09.2017р., згідно з яким вирішено передати в оренду приватному підприємству Аграрний край центр нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 70,5971 га в адміністративних межах Софіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту;

- відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що порушено право позивача на отримання в оренду спірних невитребуваних (нерозподілених) земельних часток внаслідок надання переваг третій особі - приватному підприємству Аграрний край центр та недотримання відповідачем порядку надання в оренду земельних часток (паїв).

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, свого представника в засідання не забезпечив, про причини неявки в суд не повідомив.

Треті особи (Держгеодастр), (сільська рада) та (ПП), належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, участь своїх представників у судове засідання вп'яте не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі. Вказав на статус спірних земельних ділянок як невитребувані паї громадян. Записи в державному земельному кадастрі про статус ділянок державної власності - не спростував.

До суду від відповідача надійшли належним чином завірені копії розпорядження Черкаської РДА №404 від 09 листопада 2017 року про внесення змін до розпорядження Черкаської РДА №307 від 06.09.2017 року та розпорядження Черкаської РДА №461 від 21 грудня 2017 року про внесення змін до розпорядження Черкаської РДА №307 від 06.09.2017 року.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, вказаним в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДР.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

Черкаською районною державною адміністрацією 31.10.2016р. було прийнято розпорядження:

- №310 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі ТОВ Пономар в оренду на 10 років (до настання реєстрації їх власниками права власності на земельні ділянки), нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 121,1197 га в адміністративних межах Софіївської сільської ради Черкаського району, Черкаської області, за межами населеного пункту (т.1, а.с. 18);

- №321 Про надання в дозволу па розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду на 10 років (до настання реєстрації їх власниками права власності на земельні ділянки) ТОВ Пономар нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,08 га в адміністративних межах Софіївської сільської ради Черкаського району, Черкаської області, за межами населеного пункту (т.1, а.с. 19).

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується:

- Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності;

- власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

На виконання вищезазначених розпоряджень, ТОВ Пономар було замовлено, розроблено відповідні технічні документації із землеустрою та в жовтні 2017 року було подано до Черкаської районної державної адміністрації заяви про затвердження означених технічних документацій з подальшою передачею земельних ділянок ТОВ Пономар в оренду.

Проте, як стверджує Позивач, вказані звернення були залишені відповідачем без розгляду до лютого 2018 року. Так, листом від 08.02.2018р. №276/01-22, Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області повідомила ТОВ Пономар , що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки у кількості 21 шт., загальною площею 27,7623 га знаходяться в оренді приватного підприємства Аграрний край центр та не можуть бути передані у користування (т.1, а.с. 23).

Листом від 08.02.2018р. №277/01-22 Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області повідомила ТОВ Пономар , що нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка у кількості 1 шт., площею 1,3857 га, кадастровий номер 7124986500:06:005:0272 в адміністративних межах Софіївської сільської ради знаходиться в оренді приватного підприємства Аграрний край центр та не може бути передана у користування (т.1, а.с. 24).

Листом від 09.02.2018р. №436/01-22 Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області повідомила ТОВ Пономар , що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки у кількості 2 шт.: земельної ділянки площею 1,3902 га, кадастровий номер 7124986500:06:003:0077 та земельної ділянки площею 2,2601 га, кадастровий номер 7124986500:06:003:0250 вже знаходяться в оренді. Наразі підготовлено проект розпорядження про передачу ТОВ Пономар в оренду земельної ділянки площею 2,1411 га кадастровий номер 7124986500:06:003:0077 (т.1, а.с. 25).

Підставою передачі спірних земельних ділянок слугувало прийняте 06.09.2017р. Черкаською РДА Черкаської області розпорядження №307, згідно з яким вирішено передати в оренду приватному підприємству Аграрний край центр нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 70,5971 га в адміністративних межах Софіївської сільської ради Черкаського району, Черкаської області, за межами населеного пункту (т.1, а.с. 15-17).

З тексту розпорядження вбачається, що спірне розпорядження прийняте за результатами розгляду звернення Приватного підприємства Аграрний край центр від 17.07.2017р. вх.№2975/01-22.

Згідно з п.3 розпорядження зобов'язано ПП Аграрний край центр в установленому законом порядку укласти відповідні договори оренди землі та провести їх реєстрацію згідно з чинним законодавством.

До розпорядження видано додаток з переліком кадастрових номерів земельних ділянок, що передаються в оренду - в кількості 52 шт., а саме:

1. №7124986501:06:004:0270, площею 1,1847 га;

2. №7124986500:06:005:0035, площею 1,3829 га;

3. №7124986500:06:004:0271, площею 1,3819 га;

4. №7124986500:06:005:0007, площею 1,3828 га;

5. №7124986500:06:004:0026, площею 1,2219 га,

6. №7124986500:06:004:0084, площею 1,1786 га;

7. №7124986500:06:004:0141, площею 1,6696 га;

8. №7124986500:06:003:0251, площею 1,7375 га;

9. №7124986500:06:004:0018, площею 1,4313 га;

10. №7124986500:06:004:0017, площею 1,4733 га;

11. №7124986500:06:003:0253, площею 1,4262 га;

12. №7124986500:06:004:0027, площею 1,4225 га;

13. №7124986500:06:005:0138, площею 1,3814 га;

14. №7124986500:06:005:0023, площею 1,5164 га;

15. №7124986500:06:005:0274, площею 1,413 га;

16. №7124986500:06:005:0271, площею 1,3961 га;

17. №7124986500:06:004:0268, площею 1,382 га;

18. №7124986500:06:004:0264, площею 1,2135 га;

19. №7124986500:06:004:0266, площею 1,3674 га;

20. №7124986500:06:004:0263, площею 1,307 га;

21. №7124986500:06:004:0219, площею 1,3693 га;

22. №7124986500:06:004:0215, площею, 1,3818 га;

23. №7124986500:06:004:0151, площею 1,15 га;

24. №7124986500:06:004:0150, площею 1,1803 га;

25. №7124986500:06:005:0056, площею 0,7018 га;

26. №7124986501:06:003:0304, площею 1,3027 га;

27. №7124986501:06:004:0303, площею 1,2066 га;

28. №7124986500:06:004:0139, площею 1,3821 га;

29. №7124986501:06:005:0171, площею 1,4234 га;

30. №7124986500:06:005:0201, площею 1,3871 га;

31. №7124986501:06:004:0027, площею 1,2554 га;

32. №7124986500:06:004:0146, площею 1,3821 га;

33. №7124986500:06:004:0147, площею 1,3626 га;

34. №7124986500:06:003:0250, площею 2,2601 га;

35. №7124986500:06:004:0098, площею 1,0326 га;

36. №7124986500:06:004:0132, площею 0,7788 га;

37. №7124986501:06:004:0134, площею 1,3392 га;

38. №7124986500:06:004:0135, площею 1,1845 га;

39. №7124986500:06:004:0144, площею 1,3569 га;

40. №7124986500:06:004:0145, площею 1,3089 га;

41. №7124986500:06:005:0272, площею 1,3857 га;

42. №7124986500:06:005:0185, площею 1,3816 га;

43. №7124986500:06:003:0015, площею 1,6366 га;

44. №7124986501:06:005:0053, площею 1,3882 га;

45. №7124986501:06:004:0262, площею 1,76 га;

46. №7124986500:06:004:0086, площею 1,341 га;

47. №7124986500:06:003:0079, площею 1,3906 га;

48. №7124986500:06:003:0074, площею 1,2327 га;

49. №7124986500:06:003:0075, площею 1,3911 га;

50. №7124986500:06:003:0077, площею 1,3902 га;

51. №7124986500:06:003:0195, площею 1,3167 га;

52. №7124986500:06:003:0169, площею 1,3665 га.

Як зазначає Позивач, на виконання п.3 спірного розпорядження 27.11.2017р. ПП Аграрний край центр уклало відповідні договори оренди земельних часток (паїв) на невитребувані земельні частки (паї).

Оскільки, на момент подачі заяви (клопотання) ПП Аграрний край центр вищевказані земельні частки вже оформлялися в оренду ТОВ Пономар на підставі виданих відповідачем розпоряджень №310 та №321 від 31.10.2016р., Черкаською районною державною адміністрацією не дотримано загальних умов реалізації суб'єктами господарювання права на отримання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок шляхом проведення конкурсу при двох та більше претендентах, що й стало причиною звернення Позивача до суду для захисту порушеного права та відновлення свого становища.

Відповідач (РДА) заявив, що діяв в межах своїх повноважень за законом, переважне право у позивача на отримання спірних ділянок було відсутнє.

Треті особи вимоги позивача не заперечили.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони є самостійними юридичними особами з внесенням даних до ЄДРПОУ.

Позивач є суб'єктом господарювання на ринку сільськогосподарського виробництва.

Відповідач є органом виконавчої влади на місцях. Згідно записів в земельному кадастрі Черкаська районна державна адміністрація є власником спірних земельних ділянок державної форми власності за межами с. Софіївка Канівського району Черкаської області. Діяльність відповідача регламентована приписами:

Конституції України,

ЗУ Про місцеві державні адміністрації ,

ЗУ Про оренду землі

Земельного, Господарського, Цивільного та Податкового кодексів України в частині стягнення та зарахування плати за використання землі;

Третя особа Софіївська сільська рада є органом місцевого самоврядування. Згідно приписів чинного земельного законодавства сільська рада має виступати уповноваженою особою та розпорядником спірних земельних ділянок - не витребуваних спадкоємцями земельних ділянок та нерозподілених паїв - до моменту надання спадкоємцями належних документів про право на земельні ділянки.

Діяльність третьої особи регламентована приписами Конституції України, ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , ЗУ Про оренду землі та Земельного та Податкового кодексів України в частині стягнення та зарахування плати за використання землі.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру є органом виконавчої влади на місцях. Діяльність третьої особи регламентована приписами Конституції України, ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель , ЗУ Про оренду землі , Земельного та Податкового кодексів України в частині стягнення та зарахування плати за використання землі, постанови КМУ №15 від 14.01.2015р. Про затвердження Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру .

Третя особа ПП Аграрний край центр є суб'єктом господарювання на ринку сільськогосподарського виробництва та орендарем спірних земельних ділянок.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно приписів ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не інакше.

Відповідно до пункту г частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Частиною першою статті 2 вказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до пункту 17 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю (пункт 16 Перехідних положень ЗК).

За змістом положень Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Разом із тим на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об'єктами земельних відносин і мають різний правовий режим, а договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а за договором оренди земельної ділянки предметом є земельна ділянка. У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у разі оренди земельної частки (паю), так і у випадку земельної ділянки.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.01.2010р. зі справи №6-6200св09. Верховний Суд не відступив в подальшому від цієї правової позиції.

Спірні земельні ділянки за межами с. Софіївка і на момент судового розгляду даної справи перебувають в користуванні позивача на підставі чинного господарського договору від 16.02.2017р. про відшкодування плати за землю №2, укладеного між Софіївською сільською радою та ТОВ Пономар , та в користувача не вилучались.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Черкаської області від 31.01.2018р. у справі №925/1161/17 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської районної державної адміністрації до Софіївської сільської ради та до товариства з обмеженою відповідальністю Пономар про визнання правочину удаваним і зобов'язання звільнити землю - позов задоволено повністю (т.1, а.с. 80-89).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018р. рішення господарського суду Черкаської області від 31.01.2018р. у справі №925/1161/17 скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. №18 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Тобто у даній справі не підлягають доказуванню обставини, що встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018р. у справі №925/1161/17. Судом надано оцінку взаємовідносинам учасників - користувача земельними ділянками пайового фонду ТОВ Пономар та Софіївської сільської ради як уповноваженої особи на право використання земель з масиву не витребуваних паїв чи не успадкованих земельних ділянок (в тому числі приватної власності). Суд також не надає оцінки суті господарських відносин сторін, що встановлені в даних судових рішеннях. Тому при прийнятті рішення, суд не враховує висновки рішення господарського суду Черкаської області від 31.01.2018р. у справі №925/1161/17 на які посилається відповідач як на відсутність права чи господарського інтересу позивача на спірні земельні ділянки.

Суд також враховує презумпцію правомірності правочину - приписи ст. 204 ЦК України.

Правове обґрунтування рішення суду:

Суд враховує, що юридична особа може звернутись в господарський суд за захистом свого порушеного права чи господарського інтересу - приписи ст. 3 п. 5, ст. 19 ЦК України та п. 1 ч.1 ст. 6, ст.20 ГК України.

В даному випадку позивач обґрунтовує свою вимогу як порушення господарського інтересу на належне законне тривале оплатне відкрите використання на умовах оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами села Софіївка Канівського району.

Суд погоджується з обґрунтуваннями та доводами позивача про те, що господарський інтерес - більш широке поняття в порівнянні з правом , яке оспорюється чи не визнається іншою особою, в тому числі і справедливе очікування на позитивне вирішення питання заявника органом державної виконавчої влади.

У своєму Рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. Конституційний Суд України визначив основні ознаки охоронюваного законом інтересу, як правового феномену, який:

а) виходить за межі змісту суб'єктивного права;

б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;

в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;

г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;

д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;

є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. А також дав його дефініцію. Охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Безпосереднє згадування в нормах права інтересів як об'єкта правового захисту фактично прирівнює їх до суб'єктивних прав. Законні інтереси, які не опосередковані правовими нормами - це доправова категорія, оскільки інтерес передує правам та обов'язкам, тобто виступає як суб'єктивне право, що може виникнути у майбутньому .

Вищий господарський суд України у постанові №13/264/07-НР від 11.02.2010 р., що перекликається із постановою ВГСУ №5016/2885/2011(3/174) від 22.06.2012 р., висловив таку позицію:

Крім того, за висновком суду, звертаючись до господарського суду із позовом про визнання недійсним договору оренди землі від 19.10.2004 року, ФОП ОСОБА_4 не врахував приписи ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, оскільки він не є ані стороною оспорюваного договору, ані відповідним органом державної влади, наділеним повноваженнями контролювати укладання господарських договорів, в тому числі з оренди землі. Проте з таким висновком погодитися не можна. Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції звертав увагу судів, що позивач обґрунтовував своє звернення до суду, в тому числі з посиланням на статтю 16 Закону України Про оренду землі , порушенням його охоронюваного законом інтересу з набуття у користування земельної ділянки на умовах конкурсу, оскільки він був зацікавлений у отриманні земельної ділянки, що є предметом спірного договору, про що подавав у орган місцевого самоврядування відповідну заяву. Інтерес позивача стосовно набуття в оренду земельної ділянки є законним, не суперечить Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам та відповідає критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004. …Отже той факт, що позивач не є стороною спірного договору, не позбавляє його права звернення до суду з вимогою про захист охоронюваного законом інтересу.

Тобто, при розгляді даної справи, судом встановлено, що порушення процедури надання спірної земельної ділянки без проведення аукціону (конкурсу), призвело до порушення охоронюваного законом інтересу Позивача, хоча він і не є стороною договору оренди землі. Тому позовні вимоги було задоволено. Також в іншій постанові ВГСУ №5016/2885/2011(3/174) від 22.06.2012 р. вказано, що передача спірної земельної ділянки в оренду без прийняття відповідного рішення є порушенням процедури. А подальше надання дозволу на розробку технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками за рахунок земель раніше наданих в користування на умовах оренди за рішенням та договором, що визнаний судом недійсним, є порушенням законодавства.

Отже формування земельних ділянок із нерозподілених часток (паїв) здійснюється згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), а результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі.

Відповідно до положень та приписів статті 13 Закону України Про оренду землі у тій же редакції, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що спірними послідовними розпорядженнями РДА порушено приписи спеціального законодавства, оскільки передача нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в оренду унеможливлює розроблення технічної документації на землю потенційним орендарем та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці за такою документацією, а отже ці розпорядження РДА не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та судовій практиці.

Суд враховує, що саме орган влади має доводити правомірність своїх дій при прийнятті оспорених зацікавленими особами їх рішень чи розпоряджень - відповідно до приписів Конституції України.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно вимог ст.ст. 13, 18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно приписів частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною першою статті 155 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час прийняття РДА спірних актів, визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Таким чином, якщо правовий акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб, він визнається недійсним у судовому порядку.

Згідно з частиною третьою статті 2 Земельного кодексу України об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до частини 1 статті 79 наведеного Кодексу земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами частини 3 статті 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Отже, наявне порушення Черкаською РДА принципів рівності і справедливості в реалізації господарського інтересу, тому позовні вимоги до Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області підлягають задоволенню шляхом скасування спірних розпоряджень за рішенням суду.

Щодо порядку отримання в оренду земельних ділянок із числа нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв):

Стаття 13 ЗУ Про порядок виділених натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначає, що нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї) за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результат проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Відповідно до пункту 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004р. №122 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Таким чином, нерозподілені земельні ділянки до моменту отриманим їх власниками державних актів на право власності передаються в оренду органами виконавчої влади та місцевого самоврядування - як розпорядниками земель та прав на них, з дотриманням вимог, встановлених ЗУ Про оренду землі та Земельним кодексом України (надалі - ЗК України).

Відповідно до положень ст. 1 ЗУ Про оренду землі оренда землі - це засноване па договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 2 ЗУ Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 6 ЗУ Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки па підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 123 ЗК України надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Розроблення такої документації здійснюється, зокрема, на підставі дозволу органу виконавчої влади, відповідно до його повноважень.

Законом України Про землеустрій визначено, що документація із землеустрою - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Відповідно до ст. 25 зазначеного Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. До видів документації із землеустрою належать:

- загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель;

- схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень;

- проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

- проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

- проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та інші.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

В той же час, статтею 123 ЗК України та пунктом 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №677, визначено випадки, за яких розробка проекту відведення не вимагається. Так, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли:

- земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення;

- земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, або передається у користування за договорами оренди, сервітуту, суперфіцію, емфітевзису без зміни її меж та цільового призначення;

- земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

В таких випадках достатньо розробляти технічну документацію із землеустрою.

Відповідно до ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) підлягає затвердженню органом виконавчої влади.

Отже, чинним законодавством України в імперативному порядку визначено процедуру оформлення документів для отримання земельних ділянок в оренду, яка не може бути змінена.

Матеріалами справи підтверджується, що надаючи ТОВ Пономар розпорядженнями №310 та №321 від 31.10.2016р. дозвіл на складання та затвердження технічної документації з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) районна державна адміністрація діяла в рамках чинного законодавства та в межах своїх повноважень.

Проте, надаючи ПП Аграрний край центр в оренду ті самі нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) без виготовлення технічної документації, - відповідачем порушено приписи спеціального законодавства, яким врегульовано порядок передачі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в оренду.

Відповідно до заяви (клопотання) від 17.04.2017р. №16/04 (т.1, а.с. 20) ПП Аграрний край центр звернулось до Черкаської районної державної адміністрації про передачу в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) площею 70,5971 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Софіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Суд звертає увагу, що на момент подачі заяви (клопотання) ПП Аграрний край центр , вищевказані земельні ділянки вже оформлялись в оренду ТОВ Пономар відповідно до передбаченої законодавством України процедури землевпорядкування, та були обтяжені правом користувача та його господарським інтересом.

До заяви №16/04 від 17.04.2017р. ПП Аграрний край центр було надано лише перелік земельних ділянок, які підприємство хотіло отримати в оренду.

ПП Аграрний край центр не отримувало рішень (розпоряджень) Черкаської районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, не розробляло жодної технічної документації із землеустрою на спірні ділянки та, відповідно, жодних технічних документій на спірні земельні ділянки затверджено не було.

Проте, в порушення порядку передачі земельних ділянок в оренду, Черкаською районною державною адміністрацією було видано Розпорядження №307 від 06.09.2017р. про передачу ПП Аграрний край центр нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 70,5971 га, в адміністративних межах Софіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області - за межами населеного пункту.

Враховуючи вищевикладене, надання земельної ділянки із невитребуваних земельних часток (паїв) в оренду без складання землевпорядної (технічної) документації є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач не спростував доводи та докази позивача в належний спосіб.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ):

- принцип правової певності та юридичної визначеності - недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін: (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України та Рябих проти Російської Федерації ), у справі Нєлюбін проти Російської Федерації , повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Відповідач не довів правомірності своїх дій при прийнятті оспорюваних розпоряджень та дотримання ним приписів земельного законодавства України, в тому числі і проведення конкурсу на право користування земельними ділянками відповідно до приписів ст.ст. 124 та 134 ЗК України.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 1762,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження №307 від 06.09.2017р. Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області та похідні розпорядження Черкаської РДА №404 від 09 листопада 2017р. про внесення змін до розпорядження Черкаської РДА №307 від 06.09.2017р., розпорядження Черкаської РДА №461 від 21.12.2017р. про внесення змін до розпорядження Черкаської РДА №307 від 06.09.2017р., згідно з яким вирішено передати в оренду приватному підприємству Аграрний край центр нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 70,5971 га в адміністративних межах Софіївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Стягнути з відповідача: Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області, м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 157, ідентифікаційний код 04061317, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю Пономар , Черкаська область, Канівський район, с. Межиріч, вул. Канівська, 4/22, ідентифікаційний код 39367597, номер рахунку в банку невідомий

1762,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 26.04.2019р.

Суддя Скиба Г.М.