Ухвала

від 02.05.2019 по справі 826/12135/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 травня 2019 року

Київ

справа №826/12135/18

провадження №К/9901/11989/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 до Старшого слідчого ОВС 1 Відділу досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України Кононенка Ю.С., третя особа - Головне слідче управління Служби безпеки України, про визнання протиправними дій,-

у с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Старшого слідчого в ОВС 1 відділу управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України Кононенка Ю.С., в якому просив визнати протиправними дії старшого слідчого в ОВС 1 відділу управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України Кононенка Ю.С. у вигляді проведення обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 погоджене прокурором Генеральної прокуратури України Василенком С.В., внесене по кримінальному провадженню №1201510001990 від 27 березня 2015 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 358, частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 205-1, частиною 3 статті 206-2, частиною 3 статті 209 та частиною 2 статті 189 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 визнано зловживанням процесуальними правами подання представником ОСОБА_2 клопотання про витребування доказів; клопотання представника ОСОБА_2 від 15.01.2019 про витребування для огляду в судовому засіданні матеріалів справи №761/24809/18, яка знаходиться в архіві Шевченківського районного суду міста Києва, залишити без розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старшого слідчого ОВС 1 Відділу досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України Кононенка Ю.С., третя особа - Головне слідче управління Служби безпеки України, про визнання протиправними дій, закрито.

Згідно частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у відкритті провадження у справі (пункт 4 частини 1 статті 294 КАС України), після їх перегляду в апеляційному порядку.

Пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалась, у відкритті касаційного провадження на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 у справі №826/12135/18 слід відмовити.

Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, колегія суддів виходить з наступного.

Суд апеляційної інстанції закриваючи апеляційне провадження дійшов висновку, що апелянтом оскаржується ухвала, яка не підлягає апеляційному оскарженню.

Проаналізувавши зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів;

2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;

6) передачі справи на розгляд іншого суду;

7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

8) затвердження умов примирення сторін;

9) призначення експертизи;

10) визначення розміру судових витрат;

11) зупинення провадження у справі;

12) залишення позову (заяви) без розгляду;

13) закриття провадження у справі;

14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення;

15) відмови ухвалити додаткове рішення;

16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення;

17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;

19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення;

20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;

21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення;

22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

23) окрема ухвала;

24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;

25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу;

26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження;

27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження, вірно застосував положення статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 294, 328, 332, 333 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі за позовом ОСОБА_2 до Старшого слідчого ОВС 1 Відділу досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України Кононенка Ю.С., третя особа - Головне слідче управління Служби безпеки України, про визнання протиправними дій.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І.Л. Желтобрюх