Постанова

від 02.05.2019 по справі 360/620/19

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 360/620/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2019 року смт.Бородянка

Суддя Бородянського районного суду Київської області Гумбатов В.А., за участі прокурора Казбанової Т.В., розглянувши заяву про самовідвід судді Стасенка Г.В., в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

До Бородянського районного суду Київської області з Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшла справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 березня 2019 року справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1, була передана судді Бородянського районного суду Київської області Стасенку Г.В.

До початку розгляду судом справи по суті головуючий суддя Стасенко Г.В. заявив самовідвід, мотивуючи свою заяву тим, що з ОСОБА_1 він особисто знайомий, що може викликати сумнів в його об'єктивності при розгляді справи.

В судове засідання ОСОБА_1, його захисник ОСОБА_2 не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Прокурор Казбанова Т.В. не заперечувала щодо задоволення заяви судді Стасенка Г.В. про самовідвід.

Вислухавши думку прокурора, яка не заперечувала щодо задоволення заяви про самовідвід, оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до такого висновку.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Норми чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок вирішення клопотання про відвід судді, який розглядає справу, тому суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та соціальної РАДИ ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі у будь-якому процесі, зокрема, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Як слідує з практики Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах "Фей проти Австрії" від 24.02.93 року, "Білуха проти України" (заява N 33949/02) від 09.11.2006 року, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

З огляду на викладене, з метою виключення сумніву щодо об'єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, заяву про самовідвід слід задовольнити.

Керуючись ст. ст.245, 246, 283, 285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про самовідвід головуючого судді Стасенка Г.В. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-4 КУпАП, задовольнити.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення №360/620/19, відносно ОСОБА_1 передати до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Постанова апеляційному оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_3