Ухвала

від 23.04.2019 по справі 804/9208/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 квітня 2019 року Справа № 804/9208/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника відповідача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про залишення без розгляду адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 804/9208/16 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу та рішення.

Постановою Верховного Суду України від 13.03.2018 року вищевказана справа була направлена до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд.

19.04.2018 року дана справа надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

23.04.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження було призначено підготовче судове засідання.

15.08.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вирішено клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи - задовольнити, направити справу до Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судово-економічної експертизи та зупинити провадження до одержання результатів експертизи.

19.09.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження у справі було поновлено, оскільки справа повернулась до суду разом із клопотанням експертного центру про витребування додаткових документів.

01.10.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вирішено клопотання Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про надання документів для проведення судово-економічної експертизи - задовольнити, зобов'язати позивача здійснити оплату судово-економічної експертизи та надати до суду докази такої оплати, направити справу до Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судово-економічної експертизи та зупинити провадження до одержання результатів експертизи.

28.01.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду провадження у справі було поновлено, оскільки справа повернулась до суду на підставі того, що позивачем не було проведено оплату за проведення експертизи.

У підготовче судове засідання, призначене на 29.01.2019 року, з'явився представник відповідача, позивач в судове засідання не прибув, при цьому був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання в порядку, передбаченому ст.ст. 124, 126 та 127 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка від 27.12.2018 року про надсилання повістки про виклик до суду на 29.01.2019 року, крім того, 26.01.2019 року позивач отримав вказану повістку засобами поштового зв'язку, про що свідчить поштове повідомлення, яке, також, наявне в матеріалах справи. Жодних заяв або клопотань від позивача про відкладення судового засідання або розгляду справи без його участі до суду не надходило, про причини неявки позивача, або його представника суд не повідомлено, у зв'язку з чим судом було визнано неявку позивача без поважних причин та оголошено перерву у підготовчому провадженні.

У підготовче судове засідання, призначене на 13.03.2019 року, з'явився представник відповідача, та представник позивача, який, на підтвердження повноважень на право представляти позивача за даним позовом, надав оригінал довіреності, копія якої наявна в матеріалах справи. Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що дана справа не відноситься до категорії справ незначної складності. На підставі ч.2 ст.16 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відсутністю статусу адвоката, в допуску зазначеної особи в якості представника позивача було відмовлено, повторно визнано неявку позивача без поважних причин та оголошено перерву у підготовчому провадженні.

13.03.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

У підготовче судове засідання, призначене на 27.03.2019 року, з'явився представник відповідача, позивач в судове засідання втретє не прибув, при цьому був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання в порядку, передбаченому ст.ст. 124, 126 та 127 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка від 15.03.2019 року про надсилання повістки про виклик до суду на 27.03.2019 року. Також, на підставі ч.1 ст.129 КАС України, здійснювалися заходи щодо надіслання тексту повістки телефонограмою, які виявилися безрезультатними, про що свідчить довідка від 13.03.2019 року, яка долучена до матеріалів справи. Жодних заяв або клопотань від позивача про відкладення судового засідання або розгляду справи без його участі до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомлено, у зв'язку з чим, судом було, втретє, визнано неявку позивача без поважних причин та оголошено перерву у підготовчому провадженні.

У підготовче судове засідання, призначене на 23.04.2019 року, з'явився представник відповідача, позивач в судове засідання, вчетверте, не прибув, при цьому був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання в порядку, передбаченому ст.ст. 124, 126 та 127 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка від 29.03.2019 року про надсилання повістки про виклик до суду на 23.04.2019 року. Крім того, 28.03.2019 року на адресу позивача вказана повістка надсилалася, також, засобами поштового зв'язку, що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень, долученого до матеріалів справи, проте, станом на 23.04.2019 року поштового повідомлення про вручення або конверту із вказаними причинами про невручення повістки до суду не поверталось. Також, на підставі до ч.1 ст.129 КАС України, здійснювалися заходи щодо надіслання тексту повістки телефонограмою, які виявилися безрезультатними, про що свідчить довідка від 29.03.2019 року, яка долучена до матеріалів справи. Жодних заяв або клопотань від позивача про відкладення судового засідання або розгляду справи без його участі до суду не надходило, про причини неявки позивача суд не повідомлено.

У підготовчому судовому засіданні 23.04.2019 року, у зв'язку із систематичними неявками позивача, представником відповідача заявлено усне клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи та вирішуючи клопотання відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Відповідно до ч.1,3,5 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Як вже було зазначено, позивач систематично, без поважних причин не з'являвся у судові засідання призначені на: 29.01.2019, 13.03.2019, 27.03.2019 та 23.04.2019 рр., жодних заяв про розгляд справи за його відсутності або із зазначенням поважних причин його неявки до суду не надходило.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментарія ОСОБА_3 проти Іспанії" сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до п. 6 та п. 7 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Отже, позивач, знаючи про судові засідання, мав реальну можливість прибути у судове засідання та забезпечити участь уповноваженого представника, однак проігнорував зобов'язанням добросовісно користуватися належними процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, при цьому суд вжив усі можливі заходи щодо своєчасного розгляду та надання можливості, позивачу участі у розгляді справи.

Пунктом 4 ч 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що представник позивача систематично не з'являвся у підготовчі засідання без подання доказів поважності неприбуття, без повідомлення про наявність поважних причин неприбуття у судові засідання та ненадання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч. 5 ст. 205, п. 4. ч. 1 ст. 240 КАС України, а саме залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 205, 240, 241-245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про залишення адміністративного позову без розгляду - задовольнити.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу та рішення - залишити без розгляду.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали буде складений 24.04.2019 року.

Суддя М.В. Дєєв