Рішення

від 18.04.2019 по справі 140/261/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/261/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представників позивача Ковальчука В.О., Хохлова В.О.,

представників відповідача Януль О.М., Кривицького П.В.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СТІКС до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТІКС (далі - ТзОВ Стікс , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 17 грудня 2018 року за № 0015491401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 812 765 грн 00 коп.; від 17 грудня 2018 року за № 0015521401 про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 168 491 грн 00 коп.; від 17 грудня 2018 року за № 0015541401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 5 870 522 грн 50 коп.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що висновки податкового органу щодо непідтвердження здійснення господарський операцій ТзОВ СТІКС із ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт , зроблені відповідачем в ході проведення документальної планової виїзної перевірки позивача та викладені в акті від 12 листопада 2018 року №23581/14-01/20135038 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Стікс податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 , не відповідають фактичним обставинам справи.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ Стікс Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, підпунктів 14.1.36, 14.1.231, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 4 855 833,00 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 797 075,00 грн., за 2016 рік в сумі 2 129 373,00 грн., за 1 квартал 2017 року на суму 148 704,00 грн., за 3 квартал 2017 року в сумі 307 055,00 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 761 851,00 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 468 752,00 грн., за 2 квартал 2018 року в сумі 243 023,00 грн.; пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 650 212,00 грн., в тому числі за листопад 2015 в сумі 30 007,00 грн., за грудень 2015 в сумі 168 237,00 грн., лютий 2016 року в сумі 12 820,00 грн., серпень 2016 року в сумі 112 608,00 грн., листопад 2016 року в сумі 16 861,00 грн., грудень 2016 року в сумі 7 421,00 грн., березень 2016 року в сумі 112 608,00 грн., листопад 2016 року в сумі 16 861,00 грн., грудень 2016 року в сумі 7 421,00 грн., березень 2017 року в сумі 148 301,00 грн., квітень 2017 року в сумі 77 393,00 грн., грудень 2017 року в сумі 58 453,00 грн., січень 2018 року в сумі 18 111,00 грн., та завищено від'ємне значення податку на додану вартість, що включається до складе податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 168 491,00 грн., в тому числі за грудень 2015 року в сумі 122 678,00 грн., за червень 2018 року в сумі 45 813,00 грн.; порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

17 грудня 2018 року на підставі акту перевірки 12 листопада 2018 року №23581/14-01/20135038 ГУ ДФС у Волинській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0015491401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 812 765 грн 00 коп.; №0015521401 про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 168 491 грн 00 коп.; №0015541401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 5 870 522 грн 50 коп., які були оскаржені в адміністративному порядку до ДФС України, проте на момент розгляду справи немає результатів розгляду скарг.

Позивач не погоджується із висновками акту та податковими повідомленнями-рішеннями з тих підстав, що позивач правомірно формував податковий кредит по господарських операціях із ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт , реальність яких підтверджується первинними документами. При цьому, можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства не можуть бути підставою для позбавлення ТзОВ Стікс як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 17 грудня 2018 року №0015491401, №0015541401, №0015541401.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (т. 1, а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 25 лютого 2019 року (т. 1, а. с.154-159) представник відповідача О.Якуль позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що в ході проведення перевірки ТзОВ Стікс встановлені взаємовідносини між позивачем та ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт щодо придбання автозапчастин та автотоварів, проте вказаними контрагентами не подані податкові декларації з транспортного податку, з податку на нерухоме майно. Також відсутня інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств; відсутня інформація щодо залучення працівників за цивільно-правовими договорами, що свідчить про відсутність на даних підприємствах постачальників, матеріальних та трудових ресурсів. Зазначає, що вибірковою перевіркою видаткових накладних встановлено, що їх оформлення є однотипним для всіх операції з відвантаження товару від ТзОВ Стікс до ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт , документи підписані директором Присовською О.В., яка є керівником та засновником даних підприємств, що ставить під сумнів реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.

Документи, якими оформлені фінансово-господарські операції з постачання товару не відображають їх фактичне здійснення, а отже реалізація автотоварів та автозапчастин в асортименті була здійснена від ТзОВ Стікс невстановленим особам та кошти, отримані як оплата за таких товар є безповоротною фінансовою допомогою, наданою невстановленими особами

Разом з тим, відповідач зазначає, що факт реалізації товарів позивачем підтверджено первинними документами складського обліку, даними бухгалтерського обліку.

З огляду на зазначене, просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач підтримує доводи, викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити (а. с. 173-176).

У запереченнях на відповідь на відзив від 18 березня 2019 року представник відповідача зазначив, що факт реалізації товарів ТзОВ Стікс своїм контрагентам дійсно підтверджений первинними документами, однак дані документи не відображають їх фактичне здійснення, оскільки в ході проведення обшуку на підставі ухвал Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2016 року в офісному приміщенні контрагентів позивача вилучено речі та документи, в тому числі реєстраційні справи та печатку, а також накладено арешт на майно (а. с. 216-217).

З пояснень на заперечення на відповідь на відзив позивач зазначає, що господарські операції ТзОВ Стікс до ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт носять реальний характер та підтверджуються усіма необхідними документами бухгалтерського обліку (а. с. 221-221).

В судових засіданнях представники позивача Ковальчук В.О., Хохлов В.О. позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просять його задовольнити.

Представники відповідача Януль О.М., Кривицький П.В. у тих же судових засіданнях позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області на підставі направлень від 12 жовтня 2018 №4721, №4720, №4719, №4718, №4717, №4716, наказів від 01 жовтня 2018 року № 3431 (т. 1, а. с. 12, 1386) в період з 16 жовтня 2018 року по 05 листопада 2018 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ТзОВ Стікс з питань податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, результати якої оформлені актом перевірки від 12 листопада 2018 року №23581/14-01/20135038 (т. 1, а. с. 14-125).

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ Стікс Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, підпунктів 14.1.36, 14.1.231, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 4 855 833,00 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 797 075,00 грн., за 2016 рік в сумі 2 129 373,00 грн., за 1 квартал 2017 року на суму 148 704,00 грн., за 3 квартал 2017 року в сумі 307 055,00 грн., за 4 квартал 2017 року в сумі 761 851,00 грн., за 1 квартал 2018 року в сумі 468 752,00 грн., за 2 квартал 2018 року в сумі 243 023,00 грн.; пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 650 212,00 грн., в тому числі за листопад 2015 в сумі 30 007,00 грн., за грудень 2015 в сумі 168 237,00 грн., лютий 2016 року в сумі 12 820,00 грн., серпень 2016 року в сумі 112 608,00 грн., листопад 2016 року в сумі 16 861,00 грн., грудень 2016 року в сумі 7 421,00 грн., березень 2016 року в сумі 112 608,00 грн., листопад 2016 року в сумі 16 861,00 грн., грудень 2016 року в сумі 7 421,00 грн., березень 2017 року в сумі 148 301,00 грн., квітень 2017 року в сумі 77 393,00 грн., грудень 2017 року в сумі 58 453,00 грн., січень 2018 року в сумі 18 111,00 грн., та завищено від'ємне значення податку на додану вартість, що включається до складе податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 168 491,00 грн., в тому числі за грудень 2015 року в сумі 122 678,00 грн., за червень 2018 року в сумі 45 813,00 грн.; порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

На підставі акту перевірки 12 листопада 2018 року №23581/14-01/20135038 ГУ ДФС у Волинській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0015491401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 812 765 грн 00 коп.; №0015521401 про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 168 491 грн 00 коп.; №0015541401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 5 870 522 грн 50 коп., які були оскаржені в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 18.02.2019 №7889/6/99-99-11-04-01-25 скарга залишена без розгляду (т.1 а. с. 185).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 цього ж Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів ГУ ДФС у Волинській області, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт , за якими позивачем сформовано податковий кредит, належного оформлення первинних документів.

Як встановлено судом з акту перевірки, висновки контролюючого органу щодо виявлених в ході перевірки порушень позивачем податкового законодавства грунтуються на відсутності фактичних господарських ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, виробничих ресурсів у вищезазначених контрагентів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що факт реалізації товарів позивачем підтверджено первинними документами складського обліку, даними бухгалтерського обліку.

Як слідує з матеріалів справи, основними видами діяльності ТзОВ Стікс є оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

При цьому, документи первинного бухгалтерського обліку, які засвідчують системну оптову та роздрібну реалізацію позивачем протягом періоду, який перевірявся, підтверджує факт використання товариством у власній господарській діяльності придбаного товару (а. с.138-164, 168-185).

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у ПП Салон-Юкрейн автотоварів, отже валові витрати та податковий кредит за наслідками цих операцій позивачем сформовані правомірно. При цьому ТзОВ Стікс підтверджено наявність господарської мети при реалізації товару, одержання прибутку внаслідок подальшої реалізації продукції та належне оформлення первинних документів, зокрема банківських виписок, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

На думку суду, встановлені в ході розгляду справи обставини підтверджують реальність господарських операцій позивача із ТзОВ Радіокомплектація , ТзОВ Компанія Агора , ТзОВ Компанія Автотехмонтаж , ТзОВ Компанія Будтехремонт .

Крім того, з показів, наданих в судовому засіданні свідком Присовською О.В., також підтверджується факт придбання автозапчастин у ТзОВ Стікс .

При цьому, судом не встановлено даних щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентами, зустрічної звірки з контрагентами не проводилось, відтак, на думку суду, позивач правомірно формував податковий кредит по таких операціях, а тому висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки та винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення по вказаних операціях є безпідставним.

Визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відтак, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Певні недоліки первинних документів не позбавляють юридичної сили весь первинний документ в аспекті сприйняття його як доказу здійснення господарської операції.

Також суд звертає увагу, що відсутність у покупців можливості придбання товарів, з урахуванням відсутності фактичних господарських ресурсів, які необхідні для провадження відповідної господарської діяльності підприємства, не доводять неможливості реального здійснення задекларованих операцій.

З наведених вище підстав, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Волинській області від 17 грудня 2018 року за №0015491401, №0015521401 та №0015541401.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 102 776,69 грн., сплаченого платіжним дорученням від 04 лютого 2019 року №927 (т. 1, а. с. 2).

Керуючись статтями 73-77, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 17 грудня 2018 року за №0015491401, №0015521401 та №0015541401.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю СТІКС (43018, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Львівська, будинок 63, код ЄДРПОУ 20135038) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) 102 776 (сто дві тисячі сімсот сімдесят шість) гривень 69 копійок понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Повне судове рішення складено 02 травня 2019 року.