Рішення

від 23.04.2019 по справі 917/1344/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2019 Справа № 917/1344/18

м. Полтава

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001

до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", вул.І.Приходька, 139, м.Кременчук, Полтавська область, 39621

про стягнення 1 947 175,56грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Представники сторін 11.04.2019р.:

від позивача: не з'явився

від відповідача: адвокат ОСОБА_1

Представники сторін 23.04.2019р.:

від позивача: адвокат ОСОБА_2

від відповідача: адвокат ОСОБА_1

Рішення приймається після перерви оголошеної в судовому засіданні 11.04.2019р. на підставі ст. 216 ГПК України.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" про стягнення 1 947 175,56грн., у т.ч.: 736 629,96грн. - пені, 297 050,81грн. - 3% річних та 913 494,79грн. - інфляційних втрат, нарахованих за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором №4316/084035/з-1617-ТЕ-24 купівлі-продажу природного газу від 04.10.2016р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.11.2018 порушено провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання було призначено на 04.12.2018р.

Від відповідача надійшов відзив на позов (вхід. №10998 від 26.11.2018р.), в якому відповідач проти позову заперечує.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.12.2018 було відкладено підготовче засідання на 20.12.2018р., позивачу було встановлено строк для подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 20.12.2018р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

10.04.2019 р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання в зв'язку з великою завантаженістю представників юридичного відділу НАК "Нафтогаз України". Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання позивача, оскільки про дату, час та місце судового засідання позивач був повідомлений заздалегідь, а тому мав об'єктивну можливість забезпечити реалізацію своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення для участі в судовому засіданні іншого компетентного представника. Крім того, позивачем не обґрунтовано, чому саме він надає перевагу участі свого представника у розгляді саме іншої справи. Таким чином, суд не може визнати причину неявки представника позивача в судове засідання поважною.

11.04.2019 р. було оголошено перерву в судовому засіданні до 23.04.2019 р.

Після судового засідання, 11.04.2019 р. до суду надійшло письмове клопотання відповідача, про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" про визнання недійсним пунктів 8.2, 8.3 Договору №4316/084035/з-1617-ТЕ-24 постачання природного газу від 04.10.2016р.

Для підтвердження викладеного відповідач надає копію позовної заяви про визнання недійсним пунктів договору з відміткою суду.

Згідно ч. 3 ст. 195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 ГПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:

- смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

- необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

- перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Пунктом 1 частини першої статті 228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Враховуючи вищезазначене, та те, що відповідачем не надані докази відкриття провадження за наданою ним копією позовної заяви, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

В засіданні суду 23.04.2019 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивачем) та Публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" (відповідачем) укладено договір постачання природного газу № 4316/084035/з/1617-ТЕ-24 від 14.10.2016р. (далі-Договір).

Згідно п.1.1 Договору позивач, як постачалник, зобов'язався поставити відповідачу (споживачу) у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язався прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016р. по 31.03.2017р. (включно) природний газ обсягом до 10800,0 тис. куб. м.

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п.3.4. договору).

Згідно п.5.2. договору ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором становить 4942грн. крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40грн.

Як передбачено п.6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. №20. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не звільняє споживача від обов'язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором. (п.8.1., 8.2., 8.3. договору).

У пп.3, 4 п.11.3. сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього договору та може бути застосований до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору; будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. №20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами: не можуть бути використані для внесення змін до цього договору; можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

Згідно п.12.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016р. до 31.03.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

23.01.2017р. до договору №4316/084035/з/1617-ТЕ-24 від 04.10.2016р. сторонами підписано та скріплено печатками додаткову угоду №1.

31.03.2017р. між сторонами договору №4316/084035/з/1617-ТЕ-24 від 04.10.2016р. було підписано додаткову угоду №2, якою визначено, що постачальник передає споживачу в період з 01.04.2017р. по 30.09.2017р. газ обсягом до 2100,0 тис. куб.м.

Крім того, згідно п.п.5, 7, 8 додаткової угоди №2 сторони дійшли згоди: виключити пункт 4.2. розділу 4 договору Порядок обліку природного газу договору; викласти пункти 5.1., 5.2. розділу 5 договору Ціна газу у наступній редакцї: 5.1. Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 №187. 5.2. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором з 01 квітня 2017 року становить 4942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять грн. 40 коп.). . Також замінено в пункті 8.2. розділу 8 договору Відповідальність сторін слова 21% річних на 16,4% річних , викладено розділ 12 Строк дії договору договору у наступній редакції: 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 р., по 30 вересня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. .

На підставі договору постачання природного газу №4316/084035/з/1617-ТЕ-24 від 04.10.2016р. відповідач отримав за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року природний газ на загальну суму 64 690 018,93 грн., що підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016р. на суму 6 352 170,05 грн., від 30.11.2016р. на суму 10 352 639,98 грн., від 31.12.2016р. на суму 12407061,00 грн., від 31.01.2017р. на суму 13 594 048,36 грн., від 28.02.2017р. на суму 11 254 784,28 грн., від 31.03.2017р. на суму 8 171 877,71грн., від 30.04.2017 р. на суму 2 557 437,55 грн.

На підтвердження проведення відповідачем у період з 01.10.2016р. по 31.05.2018р. оплати в сумі 64 690 018,93 грн., за поставлений позивачем за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року природний газ, позивач подав до справи сальдо по ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод".

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого природного газу в строки, обумовлені у договорі, виконував несвоєчасно, зокрема допустивши прострочення оплати поставленого природного газу, у зв'язку з чим ним нараховано та заявлено до стягнення 736 629,96 грн. - пені, 297050,81 грн. - 3% річних та 913 494,79 грн. - інфляційних нарахувань.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Договір згідно вимог ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (абз. перший ч.1 ст. 193 ГК України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ч.7 ст.193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, судом встановлено, що в період з жовтня 2016р. по квітень 2017р. включно позивач за договором №4316/084035/з/1617-ТЕ-24 від 04.10.2016р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 64 690 018,93 грн., за який відповідач розрахувався повністю, але несвоєчасно.

Як вбачається з матеріалів справи, за зобов'язаннями, що виникли за жовтень 2016р. в сумі 6 352 170,05 грн., відповідач розрахувався 14.12.2016р., за зобов'язаннями, що виникли за листопад 2016р. в сумі 10352639,98 грн., відповідач розрахувався 26.01.2017р., за зобов'язаннями, що виникли за грудень 2016 року в сумі 12 407 061,00 грн., відповідач розрахувався 28.02.2017р., за зобов'язаннями, що виникли за січень 2017р. в сумі 13 594 048,36 грн., відповідач розрахувався 26.06.2017р., за зобов'язаннями, що виникли за лютий 2017р. в сумі 11254784,28 грн., відповідач розрахувався 30.08.2017р., за зобов'язаннями, що виникли за березень 2017р. в сумі 8 171 877,71 грн., відповідач розрахувався 14.09.2017р., за зобов'язаннями, що виникли за квітень 2017 р. в сумі 2557437,55 грн., відповідач розрахувався 19.12.2017 р.

З підстав не належного та не своєчасного виконанням договірних зобов'язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в розмірі 736629,96грн., з яких: 8090,32 грн. пені за зобов'язаннями жовтня 2016 р., 29 187,69 грн. пені за зобов'язаннями листопада 2016 р., 29151,66 грн. за зобов'язаннями грудня 2016 р., 196123,21 грн. пеня за зобов'язаннями січня 2017 р., 183227,68 грн. за зобов'язаннями лютого 2017 р., 167617,95 грн. за зобов'язаннями березня 2017 р., 123231,45 грн. за зобов'язаннями квітня 2017 р.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору за зобов'язаннями жовтня 2016 р. -квітня 2017 р. складає 736629,96 грн. (детальний розрахунок в матеріалах справи).

При цьому, судом встановлено, що нарахування заявлених до стягнення суми пені здійснювалось позивачем виключно на суми, сплачені відповідачем за рахунок власних коштів з порушенням встановленого умовами договору терміну розрахунків.

Також, позивач через несвоєчасність виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого газу нарахував до стягнення з останнього за зобов'язаннями жовтня 2016р. - квітня 2017р. три проценти річних у розмірі 297050,81грн., з яких:1155,75 грн. 3% річних за зобов'язаннями жовтня 2016 р., 6942,31 грн. 3% за зобов'язаннями листопада 2016 р., 11915,81 грн. 3% за зобов'язаннями грудня 2016 р., 51863,10 грн. 3,% за зобов'язаннями січня 2017 р., 99299,31 грн. 3% за зобов'язаннями лютого 2017 р., 91179,80 грн. 3% за зобов'язаннями березня 2017 р., 34694,73 грн. за зобов'язаннями квітня 2017 р.

А також за зобов'язаннями за січня-квітня 2017р. 913494,79 грн. інфляційних втрат, з яких: 202445,11 грн. інфляційних втрат за зобов'язаннями січня 2017 р., 355451,64 грн. інфляційних втрат за зобов'язаннями лютого 2017 р., 249871,19 грн. інфляційних втрат за зобов'язаннями березня 2017 р., 105726,85 грн. інфляційних втрат за зобов'язаннями квітня 2017 р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, зроблений позивачем, встановив, що останній, позивачем зроблений вірно, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача за несвоєчасно виконаними зобов'язаннями жовтня 2016р. - квітень 2017р. три проценти річних у розмірі 297050,81 грн. та 913494,79 грн. інфляційних втрат підлягають судом задоволенню у повній мірі.

У відзиві на позовну заяву позивач просить відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки вважає, що сторонами по договору за їх взаємною згодою і домовленістю було змінено порядок проведення остаточного розрахунку з метою надання населенню права на отримання пільг з оплати послуг постачання газу, та були підпорядковані вимогам спільних протокольних рішень і спеціальних нормативно-правових актів. Відповідач вважає, що підписавши спільні протокольні рішення, сторони узгодили порядок проведення розрахунків з газопостачальною організацією, змінивши строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору купівлі-продажу природного газу від 04.10.2016 р. № 4316/084035/з-1617-ТЕ-24.

Матеріалами справи підтверджується, що сторони, укладаючи договір на купівлю-продаж природного газу та додаткові угоди до нього, виходили з принципів вільного волевиявлення, а дії сторін в частині приймання - передачі обумовленого договором природного газу свідчать, що останній спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним.

Умовами п.6.1 укладеного договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором. Також, даною додатковою угодою сторони передбачили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, включаючи обов'язок покупця сплатити на користь продавця неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості, в т.ч. на суму заборгованості, яка є предметом регулювання спільних протокольних рішень.

Окрім того, у пп.3, 4 п.11.3. сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього договору та може бути застосований до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору; будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. №20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами: не можуть бути використані для внесення змін до цього договору; можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій від 11.01.2005 року № 20, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, КП Теплоенерго ПАТ Крюківський вагонобудівний завод та ПАТ НАК Нафтогаз України підписані Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 та проведені відповідні оплати, а саме:

Спільне протокольне рішення № 2813 від 17.11.2016р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 на суму 4 400 000.00грн.;

Спільне протокольне рішення № 3131 від 14.12.2016р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 на суму 3 500 000,00грн.;

Спільне протокольне рішення № 3316 від 19.12.2016р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів У країни від 11.01.2005р. № 20 на суму 2 000 000,00грн.;

Спільне протокольне рішення № 203 від 17.01.2017р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р № 20 на суму 8 500 000.00грн.;

Спільне протокольне рішення № 983 від 15.02.2017р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 на суму 6 300 000,00грн.;

Спільне протокольне рішення № 2551 від 15.05.2017р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 на суму 2 971 000,00грн.;

Спільне протокольне рішення № 2847 від 12.06.2017р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 на суму 4 700 000,00грн.;

Спільне протокольне рішення № 2994 від 22.06.2017р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.200.5р. № 20 на суму 300 000,00грн.;

Спільне протокольне рішення № 3018 від 10.07.2017р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 на суму 3 000 000,00грн.;

Спільне протокольне рішення № 3338 від 18.08.2017р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 на суму 5 420 000,00грн.;

Спільне протокольне рішення № 3466 від 14.09.2017р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 на суму 853 000,00грн. (копії наявні в матеріалах справи).

Домовленості про те, що підписавши дані протокольні рішення сторони узгодили порядок проведення розрахунків з газопостачальною організацією, змінивши строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору купівлі-продажу природного газу від 04.10.2016 р. №4316/084035/з-1617-ТЕ-24, дані протокольні рішення не містять.

Отже, суд приходить до висновку, що, підписавши умови Договору купівлі-продажу природного газу від 04.10.2016 р. № 4316/084035/з-1617-ТЕ-24, сторони, в т.ч. і відповідач, погодили, що грошові зобов'язання в частині, яку компенсує держава за рахунок коштів державного бюджету, регулюються саме положеннями укладеного правочину, а підписання спільних протокольних рішень не змінює характеру регулювання правових відносин.

Додаткових угод або угод про внесення змін до договору купівлі-продажу природного газу від 04.10.2016 р. № 4316/084035/з-1617-ТЕ-24, які б змінювали погоджений сторонами у договорі та зазначених вище додаткових угодах порядок розрахунків, та підтверджували б правомірність доводів відповідача про здійснення позивачем розрахунку заявлених до стягнення у даній справі сум не у відповідності та без дотриманням умов договору та додаткових угод до нього, між позивачем та відповідачем у справі не укладалось. Доказів протилежного суду не надано.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги приписи ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, суд вважає, що підписання Спільних протокольних рішень не змінює строки та порядок виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.10.2016 р. № 4316/084035/з-1617-ТЕ-24, а доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування до нього штрафних санкцій та відповідальності передбаченої ст. 625 ЦК України на підставі спільних протокольних рішень необгрунтованими.

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом, позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 29208,00 грн., які підлягають відшкодуванню платнику внаслідок повного задоволення його вимог за рахунок відповідача в сумі 29207,63 грн. (0,7 грн. судового збору позивачем сплачено надлишково).

Керуючись статтями 73, 86, 129, 219 , 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (вул.І.Приходька, 139, м.Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 05763814) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 1 947 175,56 грн., з яких: 736 629,96 грн. - пеня, 297 050,81 грн. - 3% річних, 913 494,79 грн. - інфляційні нарахування, а також 29 207,63 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 03.05.2019р.

Суддя В.В. Паламарчук