Постанова

від 25.09.2019 по справі 917/1344/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2019 р. Справа № 917/1344/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

головуючого судді: суддів: За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Чернота Л. Ф. Зубченко І.В., Гребенюк Н. В. Телеснюк І.В. не з`явились Шмельов М. М. (адвокат), свідоцтво №539 від 20.07.2007 року про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на підставі рішення №7 від 20.07.2007 року Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, довіреність №49юр-5 від 04.01.2019 розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1663П/3) Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» , м. Кременчук, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 03.05.2019 року) у справі за позовом до про№917/1344/18 (суддя - В. В. Паламарчук) Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» , м. Кременчук, Полтавська область стягнення 1 947 175,56 грн. В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом №14/4-2088 від 25.10.2018 до Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» , м. Кременчук, Полтавська область про стягнення 1 947 175,56 грн., з яких: 736 629,96 грн. - пеня, 297 050,81 грн. - 3% річних та 913 494,79 грн. - інфляційні втрати, нарахованих за неналежне виконання грошових зобов`язань за договором №4316/084035/з-1617-ТЕ-24 купівлі-продажу природного газу від 04.10.2016 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 03.05.2019 року) у справі №917/1344/18 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» , м. Кременчук, Полтавська область на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ 1 947 175,56 грн., з яких: 736629,96 грн. - пеня, 297 050,81 грн. - 3% річних, 913 494,79 грн. - інфляційні нарахування, а також 29 207,63 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Рішення обґрунтовано зокрема, з тих підстав, що відповідач здійснив розрахунки за договором купівлі-продажу природного газу від 04.10.2016 року №4316/084035/з-1617-ТЕ-24 за зобов`язаннями жовтень 2016 р. - квітень 2017 р. з порушенням встановленого в п. 6.1 договору строку, у зв`язку з чим позивачем правомірно за таке прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі п. 8.2 договору нараховано пеню в сумі 736629,96 грн. та на підставі ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України 297 050,81 грн. - 3% річних та 913 494,79 грн. - інфляційні втрати.

При цьому, суд відхилив доводи відповідача щодо того, що сторонами договору за їх взаємною згодою було змінено порядок та строки проведення остаточного розрахунку за договором з метою надання населенню права на отримання пільг з оплати послуг постачання газу, шляхом підписання відповідно до спеціальних нормативно-правових актів спільних протокольних рішень, пославшись на те, що сторони в п.п. 6.1., 11.3 договору та додатковій угоді до нього передбачили, що підписання таких спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ не змінює строків та умов розрахунків за цим договором і не звільняє покупця від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором і такі протокольні рішення можуть бути застосовані до відносин за договором лише в разі підписання окремого договору або додаткової угоди про внесення змін до нього. Домовленості про те, що підписавши протокольні рішення, сторони узгодили порядок проведення розрахунків з газопостачальною організацією, змінивши строки виконання боржником грошових зобов`язань перед кредитором, які виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.10.2016 р. №4316/084035/з-1617-ТЕ-24, наявні у справі протокольні рішення не містять.

Зважаючи на дану обставину, суд дійшов висновку, що підписавши умови договору купівлі-продажу природного газу від 04.10.2016 р. №4316/084035/з-1617-ТЕ-24 сторони, в т.ч. і відповідач, погодили, що грошові зобов`язання в частині, яку компенсує держава за рахунок коштів державного бюджету, регулюються саме положеннями укладеного правочину, а підписання спільних протокольних рішень не змінює характеру регулювання правових відносин.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод» , м. Кременчук, Полтавська область 20.05.2019 року звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №49-68/180 від 16.05.2019 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на безпідставність висновку господарського суду першої інстанції, що правовідносини сторін за договором в частині проведення розрахунків у розмірі отриманих пільг та субсидій регулюються виключно умовами договору, а підписання сторонами спільних протокольних рішень не змінює порядку та строків розрахунку, оскільки судом не надано належної правової оцінку тому, що відповідні відносини сторін незалежно від умов договору зазнають імперативного регулюючого впливу держави та регулюються спеціальними нормативно-правовими актами адміністративного та бюджетного законодавства, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20 та спільного наказу Міненерго України та Мінфіну України від 03.08.2-15 р. №493/688, на виконання яких за участю сторін укладались протягом 2016-2017 р.р. спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Гребенюк Н. В., Стойка О. В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №917/1344/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» , м. Кременчук, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 03.05.2019 року) та встановлено учасникам справи строк до 18.06.2019 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі.

У зв`язку з перебуванням на навчанні судді-члена колегії Стойки О.В., яка входить до складу колегії суддів, розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 року, на підставі доповідної записки головуючого судді Черноти Л. Ф., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/1332/19, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Чернота Л. Ф., судді: Білецька А.М., Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 року розгляд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Крюківський вагонобудівний завод , м. Кременчук, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року у справі №917/1344/18 призначено на 24.07.2019 р. о 14 год. 00 хв.

У судовому засіданні 24.07.2019 року у відповідності до ч.2 ст. 216 ГПК України було оголошено перерву до 14.08.2019 року о 14:30 год., про що учасників справи було повідомлено під розписку (а.с.208).

У зв`язку із відпусткою судді-члена колегії Білецької А.М., яка входить до складу колегії суддів, розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 року, на підставі доповідної записки головуючого судді Черноти Л. Ф., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/1332/19, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Чернота Л. Ф., судді: Зубченко І.В., Гребенюк Н.В.

14.08.2019 року від ПАТ КВБЗ надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому останній просить, керуючись ст.ст. 227, 229 ГПК України постановити ухвалу, якою зупинити провадження у справі №917/1344/18 до набрання законної сили судовим рішенням за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Крюківський вагонобудівний завод про визнання недійсними пунктів договору у справі №910/4633/19 (а.с.215). Суд розглянув вищенаведене клопотання та відмовив у задоволенні.

У судовому засіданні 14.08.2019 року у відповідності до ч.2 ст. 216 ГПК України було оголошено перерву до 25.09.2019 року о 14:30 год., про що учасників справи було повідомлено під розписку (а.с.228).

У судовому засіданні 25.09.2019 р. представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення господарського суду у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 25.09.2019 р. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В попередньому судовому засіданні заперечував проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду законним, прийнятим з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Крім того, заперечував проти клопотання відповідача про зупинення розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивачем) та Публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" (відповідачем) укладено договір постачання природного газу №4316/084035/з/1617-ТЕ-24 від 14.10.2016р. (далі-договір).

Згідно з п.1.1 договору позивач, як постачалник, зобов`язався поставити відповідачу (споживачу) у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016р. по 31.03.2017р. (включно) природний газ обсягом до 10800,0 тис. куб. м.

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п.3.4. договору).

Згідно п.5.2. договору ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором становить 4942грн. крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40грн.

Як передбачено п.6.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. №20 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 8.2 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. №20. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не звільняє споживача від обов`язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором. (п.8.1., 8.2., 8.3. договору).

У пп.3, 4 п.11.3. договору сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: договір про організацію взаєморозрахунків не вносить змін до цього договору та може бути застосований до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору; будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. №20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами: не можуть бути використані для внесення змін до цього договору; можуть бути застосовані до відносин за цим договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

Згідно з п.12.1. договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016р. до 31.03.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

23.01.2017р. до договору №4316/084035/з/1617-ТЕ-24 від 04.10.2016р. сторонами підписано та скріплено печатками додаткову угоду №1 (а.с.30-31).

31.03.2017р. між сторонами вищевказаного договору було підписано додаткову угоду №2, якою визначено, що постачальник передає споживачу в період з 01.04.2017р. по 30.09.2017р. газ обсягом до 2100,0 тис. куб.м. (а.с.32).

Крім того, згідно п.п.5, 7, 8 додаткової угоди №2 сторони дійшли згоди: виключити пункт 4.2. розділу 4 договору Порядок обліку природного газу договору; викласти пункти 5.1., 5.2. розділу 5 договору: Ціна газу у наступній редакцї: 5.1. Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 №187. 5.2.

Ціна за 1000 куб.м. газу за цим договором з 01 квітня 2017 року становить 4942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять грн. 40 коп.). Також, замінено в пункті 8.2. розділу 8 договору відповідальність сторін слова 21% річних на 16,4% річних, викладено розділ 12 Строк дії договору договору у наступній редакції: 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 р., по 30 вересня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На підставі договору постачання природного газу №4316/084035/з/1617-ТЕ-24 від 04.10.2016 р. відповідач отримав за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року природний газ на загальну суму 64 690 018,93 грн., що підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 р. на суму 6 352 170,05 грн., від 30.11.2016р. на суму 10 352 639,98 грн., від 31.12.2016р. на суму 12407061,00 грн., від 31.01.2017р. на суму 13 594 048,36 грн., від 28.02.2017р. на суму 11 254 784,28 грн., від 31.03.2017р. на суму 8 171 877,71грн., від 30.04.2017 р. на суму 2 557 437,55 грн.(а.с.33-39).

На підтвердження проведення відповідачем у період з 01.10.2016 р. по 19.12.2017 р. оплати в сумі 64 690 018,93 грн., за поставлений позивачем за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року природний газ, позивач подав до справи сальдо по ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (а.с.41-43).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору в частині проведення своєчасного розрахунку за поставлений природний газ протягом жовтня 2016 року - квітня 2017 року, у зв`язку з чим за прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі вимог статей 549, 625 ЦК України та п. 8.2 договору нараховані до стягнення інфляційні втрати, 3% річних та пеня.

Відповідно до приписів статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (абзац перший ч.1 ст. 193 ГК України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, в період з жовтня 2016 р. по квітень 2017 р. включно позивач за договором №4316/084035/з/1617-ТЕ-24 від 04.10.2016р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 64 690 018,93 грн., за який відповідач розрахувався повністю, але несвоєчасно. Так, за зобов`язаннями, що виникли за жовтень 2016 р. в сумі 6 352 170,05 грн., відповідач розрахувався 14.12.2016р., за зобов`язаннями, що виникли за листопад 2016р. в сумі 10352639,98 грн., відповідач розрахувався 26.01.2017р., за зобов`язаннями, що виникли за грудень 2016 року в сумі 12 407 061,00 грн., відповідач розрахувався 28.02.2017р., за зобов`язаннями, що виникли за січень 2017р. в сумі 13 594 048,36 грн., відповідач розрахувався 26.06.2017р., за зобов`язаннями, що виникли за лютий 2017р. в сумі 11254784,28 грн., відповідач розрахувався 30.08.2017р., за зобов`язаннями, що виникли за березень 2017р. в сумі 8 171 877,71 грн., відповідач розрахувався 14.09.2017р., за зобов`язаннями, що виникли за квітень 2017 р. в сумі 2557437,55 грн., відповідач розрахувався 19.12.2017 р.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій від 11.01.2005 року №20, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, КП Теплоенерго , ПАТ Крюківський вагонобудівний завод та ПАТ НАК Нафтогаз України підписані Спільні протокольні рішення Про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року №20 та проведені відповідні оплати, а саме:

Спільне протокольне рішення №2813 від 17.11.2016 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 на суму 4 400 000.00 грн. за природний газ за 2016 рік (а.с.55-58);

Спільне протокольне рішення №3131 від 14.12.2016 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 на суму 3 500 000,00 грн., за природний газ за 2016 рік (а.с.71-74) ;

Спільне протокольне рішення №3316 від 19.12.2016 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів У країни від 11.01.2005р. №20 на суму 2 000 000,00 грн. за природний газ за 2016 рік (а.с.75-78);

Спільне протокольне рішення №203 від 17.01.2017 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р №20 на суму 8 500 000.00 грн. за природний газ за 2016 рік (а.с. 47-50);

Спільне протокольне рішення №983 від 15.02.2017 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 на суму 6 300 000,00 грн., за природний газ за 2016 -2017р.р. (а.с.87-90);

Спільне протокольне рішення №2551 від 15.05.2017 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 на суму 2 971 000,00 грн., за природний газ за 2017 рік (а.с.51-54);

Спільне протокольне рішення №2847 від 12.06.2017 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 на суму 4 700 000,00 грн., за природний газ за 2017 рік (а.с. 59-62);

Спільне протокольне рішення №2994 від 22.06.2017 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.200.5р. №20 на суму 300 000,00 грн., за природний газ за 2017 рік (а.с.63-66);

Спільне протокольне рішення №3018 від 10.07.2017 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20 на суму 3 000 000,00 грн., за природний газ за 2017 рік (а.с.67-70);

Спільне протокольне рішення №3338 від 18.08.2017 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20 на суму 5 420 000,00 грн., за природний газ за 2017 рік (а.с.79-82);

Спільне протокольне рішення №3466 від 14.09.2017 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 на суму 853 000,00 грн., за природний газ за 2017 рік (а.с.83-86); копії яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 5.2. спільних протокольних рішень передбачено, що вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов`язань за цими спільними протокольними рішеннями.

Згідно з п. 5.3. вищевказаних рішень сторони визначили, що вони є чинними лише у разі проведення відповідного фінансування.

Спільні протокольні рішення підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені відтисками печаток всіх сторін.

Наслідком підписання спільних протокольних рішень на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 є фактична зміна визначеного у договорі порядку і строку проведення розрахунків за природний газ відносно сум, які охоплюються такими рішеннями, оскільки підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, НАК "Нафтогаз України" у такий спосіб виявило згоду зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за наданий ним газ за договором. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.07.2019 року №913/334/18).

Крім того, відповідно до Порядку від 11.01.2005 №20 держава взяла на себе бюджетне зобов`язання із відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).

Визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулівного впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. На виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти, до яких належить і Порядок від 11.01.2005 №20.

Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, застосування, чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.

Дослідивши розрахунок позовних вимог, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вже зазначалось, позивачем надано послуг на загальну суму 64 690 018,93 грн.

Розрахунок, здійснений позивачем за умовами спільних протокольних рішень відбувся на загальну суму 41 944315,10 грн. за період 2016-2017 років. Тобто, відповідачем сплачено за поставлений газ за рахунок власних коштів 22745703,80 грн. Останній платіж було здійснено 19.12.2017 р. Останнє спільне протокольне рішення було підписано сторонами 14.09.2017 року.

Однак, позивачем не визначено за яким періодом здійснено зарахування коштів щодо періоду наданих послуг, так як за спільними протокольними рішеннями вказано тільки рік, щодо зарахування заборгованості.

Сторонами не визначено, саме за який період було здійснено перерахування коштів у розмірі 22745703,80 грн.

З огляду на викладене, позивачем не доведено період нарахування розміру пені за кожним актом. А як наслідок, нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції внаслідок помилкового застосування норм матеріального права дійшов неправомірного висновку про задоволення позову, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції неправомірно відхилено клопотання про зупинення провадження по справі, колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані з огляду на наступне.

Як вбачається з клопотання відповідача, останній просить суд зупинити провадження у справі до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/4633/19 господарського суду міста Києва.

Зупинення провадження у справі - це перерва у розгляді справи на невизначений строк. У разі зупинення провадження у справі припиняється здійснення процесуальних дій у такій справі.

Статтею 227 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов`язаної справи іншим судом.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, ще мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо. Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 918/926/17.

Суд апеляційної інстанції зазаначає, що розгляд справи №910/4633/19 не унеможливлює розгляд даної справи, оскільки не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні цієї справи, виходячи з предмета та підстав спору.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статями 86, 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» , м. Кременчук, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 03.05.2019 року) у справі №917/1344/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.04.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 03.05.2019 року) у справі №917/1344/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (вул.І.Приходька, 139, м.Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 05763814) 43812 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази, згідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Дана постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.09.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 30.09.2019 р

Головуючий суддя Л.Ф. Чернота

Суддя І.В. Зубченко

Суддя Н.В. Гребенюк