Ухвала

від 25.04.2019 по справі 738/1369/14-к

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 738/1369/14-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/237/19 Категорія - Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2018 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено подання Менського районного сектору з питань пробації про заміну засудженому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді штрафу призначеного вироком Менського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2014 року та останньому замінено покарання у виді штрафу на покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 22 дні.

В обґрунтування ухваленого рішення місцевим судом зазначено, що згідно ухвали Менського районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2015 року засудженому ОСОБА_8 надавалася розстрочка виплати суми штрафу до 20 листопада 2016 року, однак ОСОБА_8 останній раз сплатив платіж 20 лютого 2018 року у сумі значно меншій ніж повинен сплачувати щомісячний платіж визначений ухвалою суду про розстрочку. Також, судом вказано, що наведена захисником причина не виконання засудженим вироку суду, як відсутність доходу є неповажною, оскільки ОСОБА_8 є особою працездатного віку, відомостей, що він не може працювати за станом здоров`я, суду не було надано.

Не погодившись з рішенням суду засуджений ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання Менського районного сектору з питань пробації. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що строк виконання обвинувального вироку минув 21 листопада 2018 року, а тому він підлягає звільненню від відбування покарання. На думку апелянта, він не ухилявся від відбування покарання, а не міг сплачувати штраф у зв`язку з відсутністю постійного заробітку. Крім того, на думку автора апеляційної скарги суду не було надано підтверджуючих процесуальних документів про його ухилення від відбування покарання. Також, апелянт стверджує, що судом першої інстанції було порушено процесуальні строки розгляду даної категорії справ і його неявка в судове засідання 27 грудня 2018 року була викликана поважною причиною, а саме, тим що він перебував на лікуванні з 26 по 29 грудня 2018 року.

Заслухавши доповідача, думку захисника адвоката ОСОБА_7 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, позицію прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу частково, та скасувати рішення місцевого суду і направити справу на новий судовий розгляд, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як передбачено п. 3 ч.1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповнота судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК України), засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Частиною 3 ст. 26 КВК України встановлено, що у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Згідно ч. 5 ст. 53 КК України у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років. У разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах:

1) від одного до п`яти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення злочину середньої тяжкості;

2) від п`яти до десяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину;

3) від десяти до дванадцяти років позбавлення волі - у випадку призначення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до ч. 5 ст. 53, ч. 3 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 62 Кримінального кодексу України.

Частина 5 ст. 53 КК України встановлює, що у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.

Відповідно до вироку Менського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2014 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 170000,00 грн., з конфіскацією грального обладнання.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2015 року засудженому ОСОБА_8 надано розстрочку виплати суми штрафу в розмірі 170000, 00 грн., призначеного вищевказаним вироком, із щомісячною виплатою 14166, 67 грн. до 20 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2015 року по листопад 2016 року.

З ухвали суду першої інстанції вбачається, що підставою для задоволення подання сектору з питань пробації про заміну штрафу ОСОБА_8 , призначеного за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2014 року на покарання у виді позбавлення волі стало те, що останній не сплачує без поважних причин чергові платежі, які йому були визначені ухвалою суду про розстрочку вироку суду.

Однак, на противагу доводам суду першої інстанції, на даний час залишкова сума не виплаченого штрафу ОСОБА_8 , що складає 49 000 грн., не дає підстав для перерахунку призначеного покарання у виді штрафу на покарання у виді позбавлення волі, оскільки останнім, 29 березня 2019 року було здійснено платіж на 103000 грн. (т. 5, а.к.п. 9), а отже, в порушення норми ч. 3 ст. 53 КК України, сплачена сума штрафу унеможливлює перерахування залишку невиплаченого штрафу на покарання у виді позбавлення волі, так як він є меншим, ніж три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що визначений вищевказаною нормою закону.

Таким чином, встановлені під час апеляційного перегляду обставини справи є такими, що як наслідок тягнуть за собою скасування рішення суду першої інстанції, та направлення справи на новий судовий розгляд, в зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції, за таких обставин, позбавлений можливості переглянути оскаржуване рішення в порядку та згідно вимог ст. 404 КПК України, так як розгляд подання по суті є виключною компетенцією суду першої інстанції.

У зв`язку з викладеним, на підставі ст. 415 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2018 року, якою задоволено подання Менського районного сектору з питань пробації про заміну засудженому ОСОБА_8 покарання у виді штрафу призначеного вироком Менського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2014 року та останньому замінено покарання у виді штрафу на покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 22 дні скасувати, та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4