Ухвала

від 12.11.2019 по справі 738/1369/14-к

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/1369/14-к

№ провадження 1-в/738/124/2019

УХВАЛА

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Менського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про заміну несплаченої суми штрафу за вироком суду покаранням у виді громадських робіт:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мена Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , засудженого вироком Менського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2014 року за ч.1 ст.203-2 КК України до штрафу в розмірі 170000 грн. з конфіскацією грального обладнання

з участю учасників судового розгляду:

прокурора - ОСОБА_4

представника Менського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» - ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

Менський районний сектор філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області звернувся до суду з поданням, в якому ставить питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт засудженому ОСОБА_3 .. Подання мотивне тим, що ОСОБА_3 засуджений вироком Менського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2014 року, який набрав законної сили 09 грудня 2014 року, за ч.1 ст.203-2 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 170000 грн. з конфіскацією грального обладнання. За клопотанням засудженого ОСОБА_3 ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2015 року останньому розстрочено несплачену суму штрафу у розмірі 170000 грн. за вказаним вироком суду рівними частинами, щомісячно, терміном на 1 рік, а саме із щомісячною виплатою по 14166, 67 грн. до 20 числа кожного місця, починаючи з листопада 2015 року по листопад 2016 року. На виконання вказаної ухвали суду засуджений щомісячно пред`являв до суду квитанції на підтвердження сплати штрафу, а саме три квитанції про сплату штрафу у розмірі по 500 грн. кожна та тринадцять по 1000 грн. кожна, проте сплачені засудженим суми штрафу є значно меншими від щомісячного платежу призначеного ухвалою суду про розстрочення несплаченої суми штрафу, що свідчить про неповне виконання останнім ухвали суду. Станом на 27 червня 2019 року засудженим ОСОБА_3 органу пробації було надано 5 квитанцій про сплачу штрафу на загальну суму 3500 грн., а від прокуратури отримано фотокопію квитанції на підтвердження сплати засудженим штрафу у розмірі 103 00 грн., який зараховано до державного бюджету. Враховуючи викладене, станом на 27 червня 2019 року, засудженим ОСОБА_3 сплачено 121 000 грн., сума несплаченого штрафу, призначеного вироком Менського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2014 року, становить 49000 грн., причини про несплату вказаної частини штрафу останнім не повідомлено, а тому відповідно до положень ст.53 КК України та ст.26 КВК України просить замінити засудженому ОСОБА_3 несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт. За інформацією, наданою Менським відділом обслуговування громадян управління обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду України та Управлінням соціального захисту населення Менської райдержадміністрації Чернігівської області, ОСОБА_3 на обліку у вказаних установах як особа, що досягла пенсійного віку чи як інвалід, не перебуває, пенсійних виплат та соціальної допомоги у зв`язку з цим не отримує.

Засуджений ОСОБА_3 неодноразово не з`являвся в судові засідання, судові повістки про виклик до суду направлялися за місце його проживання, однак повертались до суду не врученими з поштовою відміткою «за закінченням строку зберігання», в зв`язку з чим судовий розгляд справи неодноразово відкладався.

Суд вживав заходів щодо повідомлення ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи через Менську міську раду Менського району Чернігівської області за місцем проживання останнього, однак, як вбачається з актів комісії міської ради, судові повістки ОСОБА_3 не були вручені у зв`язку з тим, що за місцем проживання двері їм ніхто не відчинив.

Згідно з положеннями частини 5 статті 539 КПК України дозволяється розгляд питань, пов`язаних із виконанням вироку, без участі осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_3 обізнаний про розгляд Менським районним судом Чернігівської області подання Менського РС ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про заміну йому невідбутої частини покарання у вигляді штрафу громадськими роботами, про що свідчить наявне в матеріалах справи клопотання останнього про призначення йому захисника під час розгляду даного подання ( том 5 а.с.94).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Проте, ОСОБА_3 , будучи обізнаним про наявність в провадженні Менського районного суду Чернігівської області подання органу пробації стосовно нього, проживаючи за адресою, вказаною в матеріалах справи, судових повісток під розписку не отримував, ходом розгляду справине цікавився, не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами, затягував судовий розгляд, у зв`язку з чим, за відсутності документів, які б підтверджували поважність причини неявки у судове засідання, враховуючи думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду подання органу пробації за відсутності особи, щодо якої воно подане до суду.

Представник Менського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подання, пославшись на обставини, викладені в ньому, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні висловив думку про неможливість застосування до засудженого ОСОБА_3 положень статей 53 та 56 КК України, у зв`язку з тим, що хоч засуджений і самоухиляється від сплати штрафу, призначеного вироком суду, однак сума несплаченого штрафу становить 49000 грн., що в перерахунку на громадські роботи (з розрахунку 1 година громадських робіт за один неоподаткований мінімум доходів громадян), становить 2882 годин, що перевищує граничний розмір громадських робіт, визначений частиною 2 статті 56 КК України, а тому просив в задоволенні подання відмовити.

Захисник засудженого ОСОБА_3 ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що законом не заборонена заміна будь-якої суми штрафу, що не перевищує трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадськими роботами, але в зв`язку з тим, що засуджений в судове засідання не з`явився, він не мав можливості узгодити з ним позицію щодо внесеного до суду подання, а тому просив ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Заслухавши учасниківсудового розгляду, дослідивши подання та особову справу засудженого, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Менського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2014 року за ч.1 ст.203-2 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 170000 грн з конфіскацією грального обладнання. Вказаний вирок суду набрав законної сили 09 грудня 2014 року (т.5 а.с. 66-70).

Відповідно до положень частини 5 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 203-2 КК України, є особливо тяжким злочином.

Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (ч.5 ст. 12 КК).

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 02 листопада 2015 року засудженому ОСОБА_3 , надано розстрочку виплати суми штрафу в розмірі 170000 грн, призначеного вироком Менського районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2014 року, із щомісячною виплатою 14166,67 грн. до 20 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2015 року по листопад 2016 року.

Навиконання вказаноїухвали судузасудженим ОСОБА_3 було сплаченоштраф урозмірі 121000,00грн.,що підтверджуєтьсянаявними вматеріалах справи квитанціями(т.3а.к.п.95-110,т.4а.к.п.221-222,т.5а.к.п.9),несплачена сумаштрафу становить49000,00грн.

Відповідно до ч.1ст.26 КВК України, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Відповідно до ч.4ст.26 КВК України,у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням кримінально-виконавчої інспекції замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

У відповідності до ч. 5ст. 53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати - суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт, із розрахунку одна година громадських робіт - за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Статтею 56 КК Українипередбачено, що громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягали пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

Матеріалами справи підтверджено, що засуджений ОСОБА_3 на обліку у Менському відділі обслуговування громадян управління обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду України та в Управлінні соціального захисту населення Менської райдержадміністрації Чернігівської області як особа, що досягла пенсійного віку чи як інвалід, не перебуває, пенсійних виплат та соціальної допомоги у зв`язку з цим не отримує.

Несплачений штраф в розмірі 49000 грн становить 2882 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, є меншим, ніж три тисячі неоподатковуваних мінімумів громадян, проте із розрахунку на громадські роботи становить 2882 годин, що перевищує їх граничний розмір, визначений частиною 3 ст.56 КК України, а тому суд дійшов висновку, що несплачений штраф у розмірі 49000 грн не може бути замінений покаранням у виді громадських робіт, оскільки це призведе до визначення строку покарання у виді громадських робіт з порушенням статті 56 КК України.

Зазначені вище обставини та тяжкість вчиненого злочину унеможливлюють замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт засудженому ОСОБА_3 ..

Керуючись статтями 53, 56 КК України, ст. 26 КВК України, статтями 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання Менського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області про заміну засудженому ОСОБА_3 несплаченої суми штрафу за вироком суду покаранням у виді громадських робіт відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 15 листопада 2019 року.

Суддя ОСОБА_1