Рішення

від 02.05.2019 по справі 707/328/19

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/328/19

2/707/560/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої - судді Соколишиної Л.Б.

при секретарі Бондарець Я.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що розпорядженням Червонослобіського сільського голови від 10 серпня 2016 року № 343 її було прийнято на посаду тимчасово виконуючого обов'язки головного бухгалтера Червонослобіської сільської ради на 0,5 ставки посадового окладу з 10 серпня 2016 року за строковим трудовим договором. Розпорядженням від 03 січня 2017 року № 03 її переведено з 0,5 ставки посадового окладу на повний посадовий оклад та укладено безстроковий трудовий договір від 03 січня 2017 року. Будь-які інші угоди до вказаного договору між нею та роботодавцем не укладалися. 10 вересня 2018 року їй було оголошено розпорядження виконуючого повноваження Червослобідського сільського голови від 07 вересня 2018 року № 103-ОС Про звільнення ОСОБА_1 з посади . Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2018 року визнано незаконним та скасовано розпорядження виконуючого повноваження голови секретаря Червонослобіської сільської ради від 27 червня 2018 року № 85 Про внесення змін до п. 1 розпорядження № 343 від 10 серпня 2016 року та до п. 1 розпорядження № 03 від 03 січня 2017 року. Визнано незаконним та скасовано розпорядження виконуючого повноваження сільського голови, секретаря сільської ради ОСОБА_4 від 07 вересня 2018 року № 103-ОС Про звільнення з посади ОСОБА_1В. . Поновлено її на посаді тимчасово виконуючого обов'язки головного бухгалтера Червонослобідської сільської ради. Стягнуто з Червонослобідської сільської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 27039 грн. 72 коп. Рішення суду допущено до негайного виконання в частині поновлення її на роботі та в частині стягнення середньої заробітної плати в межах платежу за 1 місяць. Проте, лише 14 січня 2019 року розпорядженням № 03-ОС її було поновлено на роботі та у той же день сільський голова видала розпорядження № 04-ОС, яким її звільнено з посади тимчасово виконуючого обов'язки головного бухгалтера Червонослобідської сільської ради згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації. Вважає таке звільнення незаконним, а тому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження сільського голови Червонослобіської сільської ради від 14 січня 2019 року № 04-ОС Про звільнення з посади ОСОБА_1В. та поновити її на посаді тимчасово виконуючого обов'язки головного бухгалтера Червонослобідської сільської ради. Зазначає, що її середньоденна заробітна плата на день звільнення становила 391 грн. 88 коп. (без урахування необхідних податків та зборів). З моменту звільнення по день звернення до суду вона не працювала 24 робочих днів, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 9405 грн. 12 коп. Також наголошує, що в результаті незаконних дій відповідача їй була спричинена моральна шкода, яка полягала в необхідності позичати гроші у родичів, що принизило її честь і гідність та вплинуло на стосунки з оточуючими людьми. Крім того, це вже друге її незаконне звільнення відповідачем, а неправомірне зазначення формулювання причин звільнення у зв'язку із недостатньою кваліфікацією , самим негативним чином вплинуло на її ділову репутацію. Розмір спричиненої моральної шкоди оцінює у 5000 гривень, які просить стягнути з відповдача на свою користь.

Від представника відповідача надійшов відзив, у якому він зазначив, що згідно змісту розпоряджень відповідача за № 343 від 10 серпня 2016 року Про прийняття ОСОБА_1В. та № 03 від 03 січня 2017 року Про переведення на повний посадовий оклад т.в.о. головного бухгалтера сільської ради ОСОБА_1В. вбачається, що відповідач мав укласти з позивачкою саме строковий трудовий договір. Натомість, під час укладання трудового договору від 03 січня 2017 року з позивачкою було зроблено технічну помилку щодо зазначення в п. 1.1. даного договору про його безстроковість, у зв'язку з чим було прийнято розпорядження від 27 червня 2018 року за № 85 Про внесення змін до п. 1 розпорядження № 343 від 10 серпня 2016 року та до п. 1 розпорядження № 03 від 03 січня 2017 року та підготовлено відповідний додатковий договір до трудового договору від 03 січня 2017 року, який позивачка відмовилась підписувати. Зазначає, що позивачка ніколи не була та і не могла бути головним бухгалтером Червонослобідської сільської ради, оскільки наявний в неї кваліфікаційний рівень не надає їй можливість займати посаду головного бухгалтера сільської ради, оскільки вимоги до претендентів на посаду головного бухгалтера сільської ради (як бюджетної установи) передбачені чинним законодавством, зокрема п. 11 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого Постановою КМУ від 26 січня 2011 року № 59, якою передбачено, що призначення на посаду головного бухгалтера бюджетної установи та/або спеціаліста, на якого покладається виконання завдань та функціональних обов'язків бухгалтерської служби, (а саме такі функціональні обов'язки і виконувала позивачка на підставі укладеного нею трудового договору 03 січня 2017 року), здійснюється згідно з Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженим наказом Нацдержслужби від 13 вересня 2011 року № 11 або Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 1 Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності , затвердженим наказом Мінсоцполітики від 29 грудня 2004 року № 336. Зокрема, у розділі 5 Довідника № 11 наведені типові професійно-кваліфікаційні характеристики посад державних службовців, що мають наскрізний характер. Однією із посад, що містить цей розділ, є посада начальник відділу - головний бухгалтер . Особі, що претендує на зазначену посаду, необхідно мати: - вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста та стаж роботи на державній службі за фахом та на керівних посадах не менш як 5 років. Крім того, розділ Керівники Довідника № 336 передбачає, що працівник, який претендує на посаду головний бухгалтер , повинен мати: - повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та стаж бухгалтерської роботи для магістра - на менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років. Однак, позивачка не має необхідного освітньо-кваліфікаційного рівня освіти. Згідно з наявними у Червонослобідській сільській раді даними, вона має неповну вищу освіту, закінчивши у 1996 р. Черкаський банківський коледж ОСОБА_5 академії управління персоналом, та й досвіду роботи на керівних посадах їй не вистачає. Отже, на його думку, згідно з п. 11 Загальних положень Довідника № 336 особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії. Порядок проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування прописаний у Типовому положенні про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженому Постановою КМУ від 26 жовтня 2001 року № 1440. Відповідно до п. 4 цього документа для організації та проведення атестації за рішенням сільського, селищного голови утворюється агестаційна комісія у складі голови, секретаря та членів комісії. За результатами своєї роботи атестаційна комісія робить один з наступних висновків:

- про відповідність займаній посаді;

- про відповідність займаній посаді за певних умов (здобуття освіти, проходження стажування, набуття відповідних навичок, підвищення кваліфікації тощо);

- про невідповідність займаній посаді.

На підставі таких висновків сільський, селищний голова видає відповідне розпорядження. Зазначив, що впродовж всього часу відповідачем не було видано розпорядження про проведення атестації на відповідність рівня позивачки займаній посаді. Також наголошує, що 04 липня 2018 року на офіційному сайті відповідача було розміщено оголошення Конкурс на заміщення посади , відповідно до змісту якого було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади головного бухгалтера. Позивачці було відомо про проведення конкурсу на заміщення даної вакантної посади, проте нею не були подані відповідні документи з метою проходження конкурсу за результатами якого, вона могла б зайняти посаду головного бухгалтера сільської ради. Натомість вказаною пропозицією скористалася ОСОБА_6, яка успішно склала іспити та рішенням атестаційної комісії, була оголошена переможцем конкурсу і зайняла вакантну посаду головного бухгалтера Червонослобідської сільської ради, на посаді якого перебуває і сьогодні. Отже, на його думку, в організації праці відповідача відбулися зміни заміщення вакантної посади головного бухгалтера згідно результатів даного конкурсу від 14 серпня 2018 року, що фактично призвело до збільшення фонду оплати праці, зайняття вакантної посади головного бухгалтера сільської ради і як наслідок відповідач в подальшому не потребує послуг і виконуваної роботи позивачкою відповідно до трудового договору від 03 січня 2017 року, а тому й було прийняте виконуючим повноваження сільського голови, секретарем сільської ради ОСОБА_4 розпорядження № 103-ОС від 07 вересня 2018 року Про звільнення з посади ОСОБА_1В. . Ознайомившись з даним розпорядженням, позивачка 10 вересня 2018 року передала головному бухгалтеру Червонослобідської сільської ради ОСОБА_6 первинну документацію, товарно- матеріальні цінності. А тому, з урахуванням викладеного, було видано розпорядження № 04-ОС від 14 січня 2019 року Про звільнення з посади ОСОБА_1В. . Просить відмовити позивачці у задоволені позовних вимог.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги уточнила в частині стягнення з відповідача на свою користь середнього заробітку за вимушений прогул та просила рахувати кількість днів вимушеного прогулу з моменту її звільнення по день ухвалення судового рішення, уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що позивачку звільнили 14 січня 2019 року, у зв'язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. На сьогодняшній день вона таку освіту вже здобула. 30 квітня 2019 року позивачка завершує навчання. Згідно з порядком проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, що прописаний у Типовому положенні про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженому Постановою КМУ від 26 жовтня 2001 року № 1440 має бути створена атестаційна комісія, яка робить висновок про відповідність чи невідповідність рівня особи займаній посаді. Відповідач визнає, що розпорядження про таку атестацію не видавалося. Стаття КЗпПУ, на підставі якої звільнено позивачку, передбачає недостатність кваліфікації, однак жодних стягнень протягом всього часу роботи позивачки до неї не застосовувалося. Позивачці жодної іншої посади чи переведення запропоновано не було. А тому, на його думку, позивачку звільнили незаконно, у зв'язку з чим просить поновити останню на посаді. Крім того, просив рахувати кількість днів вимушеного прогулу позивачки з 14 січня 2019 року - день її звільнення по день ухвалення судового рішення. Середньоденний заробіток на момент звільнення позивачки складав 391 грн. 88 коп. Також зазначив, що це не перше незаконне звільнення позивачки, через що постраждали її честь, гідність, ділова репутація, оскільки запис у трудовій книжці буде негативно впливати при прийомі на іншу роботу, а тому просив стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі - 5000 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що 03 січня 2017 року було укладено трудовий договір. У позивачки немає відповідного кваліфікаційного рівня, вона не відповідала необхідним кваліфікаційним вимогам щодо займаної посади. Трудовим законодавством встановлено, що особа, яка не відповідає кваліфікаційним вимогам може бути звільнена з займаної посади. Її посада є - тимчасово виконуюча обов'язки головного бухгалтера. Влітку 2018 року було проведено конкурс на заміщення вакатної посади головного бухгалтера, яку зайняла інша особа. Щодо відсутності вищої освіти у позивачки зазначив, що звісно мало бути перевірено про відсутність такої освіти при прийманні на роботу, але на той час був інший сільський голова, який, можливо, з порушеннями прийняв позивачку на роботу. Не може сказати, чи проходила атестацію позивачка.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2018 року визнано незаконним та скасовано розпорядження виконуючого повноваження голови секретаря Червонослобіської сільської ради від 27 червня 2018 року № 85 Про внесення змін до п. 1 розпорядження № 343 від 10 серпня 2016 року та до п. 1 розпорядження № 03 від 03 січня 2017 року. Визнано незаконним та скасовано розпорядження виконуючого повноваження сільського голови, секретаря сільської ради ОСОБА_4 від 07 вересня 2018 року № 103-ОС Про звільнення з посади ОСОБА_1В. . Поновлено позивачку на посаді тимчасово виконуючого обов'язки головного бухгалтера Червонослобідської сільської ради. Стягнуто з Червонослобідської сільської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 27039 грн. 72 коп.

Рішення суду допущено до негайного виконання в частині поновлення позивачки на роботі та в частині стягнення середньої заробітної плати в межах платежу за 1 місяць.

14 січня 2019 року розпорядженням голови Червонослобідської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області № 03-ОС позивачку поновлено на роботі та внесено відповідний запис до трудової книжки.

Того ж дня, розпорядженням голови Червонослобідської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області № 04-ОС позивачку звільнено з посади тимчасово виконуючого обов'язки головного бухгалтера Червонослобідської сільської ради згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації з 14 січня 2019 року. Внесено відповідний запис до трудової книжки позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачкою та відповідачем укладено трудовий договір від 03 січня 2017 року.

Указаний договір є згідно з п. 1.1 розділу 1 - безстроковим трудовим договором.

Припинення даного договору врегульовано розділом 7.

Зазначені обставини встановлені указаним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2018 року, а тому в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України не потребують доказування.

Відповідачем при винесенні оскаржуваного розпорядження підставою звільнення позивачки вказано п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" При розгляді справ про звільнення за п.2 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу. З цих підстав, зокрема, може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації або підрозділу у зв'язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі.

Не можна визнати законним звільнення з цих підстав лише з мотивів відсутності спеціальної освіти (диплома), якщо відповідно до чинного законодавства наявність її не є обов'язковою умовою виконання роботи, обумовленої трудовим договором.

Отже, у даному випадку посилання відповідача на п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є безпідставним, оскільки йдеться саме про виявлену невідповідність працівника.

Тобто, оскільки позивачку було прийнято на роботу без надання нею відповідного документа про освіту чи іншого документа, який підтверджує рівень освіти, кваліфікацію, спеціальність, то її не може бути звільнено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки відповідач, приймаючи її на роботу, знав про відсутність відповідних документів.

Жодного стягнення, пов'язаного з неспроможністю позивачки виконувати трудові обов'язки, покладені на неї, застосовано не було. Тому, якщо позивачка за весь час своєї трудової діяльності справлялася зі своїми трудовими обов'язками, то сама по собі відсутність диплома не є підставою для звільнення на піставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Як вбачається з довідки № 35 Центру дистанційного навчання Черкаський інститут від 21 листопада 2016 року, позивачка є студентом інституту дистанційного навчання, ПАТ Вищий навчальний заклад ОСОБА_5 управління персоналом ЦНД Черкаський інститут, за спеціальністю - облік і аудит, за освітньо-кваліффікаційним рівнем - бакалавр, форма навчання заочна, термін навчання з 31 жовтня 2016 року по 30 квітня 2019 року. Тобто, під час прийому на роботу позивачки, вона проходила навчання відповідно до своєї спеціальності, і на той час відповідача влаштовував такий рівень її освіти.

Крім того, згідно з порядком проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, що прописаний у Типовому положенні про проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, затвердженому Постановою КМУ від 26 жовтня 2001 року № 1440 має бути створена атестаційна комісія, яка робить висновок про відповідність чи невідповідність рівня особи займаній посаді.

Як вбачається з відзиву представника відповідача впродовж всього часу відповідачем не було видано розпорядження про проведення атестації на відповідність рівня позивачки займаній посаді.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1 , 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Однак, відповідачем не було запропоновано позивачці іншої роботи, про що ствердив у судовому засіданні представник відповідача.

Суд констатує, що відповідачем проведено звільнення позивачки без дотримання відповідної процедури та з неправильним застосованням як підстави звільнення положення п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність визнання незаконним та скасування розпорядження сільського голови Червонослобідської сільської ради від 14 січня 2019 року № 04-ОС Про звільнення з посади ОСОБА_1В. .

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тому суд вважає за необхідне поновивити позивачку на посаді тимчасово виконуючого обов'язки головного бухгалтера Червонослобідської сільської ради.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню, що кореспондується з вимогами ст. 430 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Як вбачається з довідки про доходи позивачки від 13 грудня 2018 року, виданої Червонослобідською сільською радою, середньоденна заробітна плата позивачки становить 391 грн. 88 коп. без вирахування податків. Тобто з моменту звільнення позивачки 14 січня 2019 року по день ухвалення судового рішення 23 квітня 2019 року позивачка вимушено не працювала 71 робочий день, таким чином середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 27823 грн. 48 коп., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки з відрахуванням всіх необхідних обов'язкових податків та платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може полягати, зокрема, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, стосунків з оточуючими людьми, а також у шкоді завданій психічному здоров'ю особи.

У результаті незаконних дій відповідача позивачці була спричинена моральна шкода, яка полягала в необхідності позичати гроші у родичів, що принизило її честь і гідність та вплинуло на стосунки з оточуючими людьми. Крім того, це вже друге незаконне звільнення позивачки відповідачем, а неправомірне зазначення підстави причини звільнення - п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, в свою чергу, безумовно негативним чином впливає на її ділову репутацію. Тому, факт завдання позивачці моральної шкоди суд вважає доведеним.

Однак, розмір відшкодування, про який просить позивачка є завищеним. Між протиправними діями відповідача та настанням негативних наслідків, є прямий причинний зв'язок, а також є вина відповідача у настанні вказаних негативних наслідків, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди суд також вважає за доцільне врахувати глибину фізичних і душевних страждань позивача, та ступень вини відповідача, а також виходить із засад розумності, зваженості та справедливості, що узгоджується із роз'ясненнями, які містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5, № 1 від 27 лютого 2009 року), де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, з відповідача слід стягнути на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки понесені нею судові витрати у виді судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 40, 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження сільського голови Червонослобідської сільської ради від 14 січня 2019 року № 04-ОС Про звільнення з посади ОСОБА_1В.

Поновити ОСОБА_1 на посаді тимчасово виконуючого обов'язки головного бухгалтера Червонослобідської сільської ради.

Стягнути з Червонослобідської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 27823 грн. 48 коп., з відрахуванням всіх необхідних обов'язкових податків та платежів.

Стягнути з Червонослобідської сільської ради на користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Червонослобідської сільської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 768 грн. 40 коп.

Допустити рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньої заробітної плати в межах платежу за 1 місяць до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області безпосередньо, або до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи через Черкаський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення - апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІК НОМЕР_1;

Відповідач: Червонослобідська сільська рада, місце знаходження: с.Червона Слобода, Черкаського району Черкаської області, вул.Соборна, 2/1, ІК 26323717.

Повне судове рішення складено 02 травня 2019 року.

Суддя: Л. Б. Соколишина