Постанова

від 25.04.2019 по справі 27-15/17-1776-2011

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 27-15/17-1776-2011 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.

при секретарі - Арустамян К.А.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Панчишина С.Ю.

від органу ДВС: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Маловський"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.03.2019 року, суддя в І інстанції Невінгловська Ю.М., повний текст якої було складено 19.03.2019 року в м. Одесі за скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маловський" на неправомірні дії посадової особи державної виконавчої служби

у справі № 27-15/17-1776-2011

за позовом: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси"

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Маловський"

про стягнення 221 466,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маловський" звернулося до господарського суду Одеської області зі скаргою в порядку ст. ст. 339, 340 ГПК України на неправомірні дії посадової особи державної виконавчої служби, в якій просило: - визнати неправомірними дії в.о. начальника другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничук Р.В. щодо скасування ним постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016р. по ВП №51730259; - скасувати в повному обсязі постанову від 04.02.2019 року в.о. начальника другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничук Р.В. щодо скасування ним постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 року по ВП №51730259; - зобов'язати начальника другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, якому безпосередньо підпорядкований старший державний виконавець Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Бойченко Ірина Сергіївна, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2019 року ВП №58237720 по виконанню наказу № 27-15/17-1776-2011, який видав господарський суд Одеської області від 06.02.2012 року про стягнення з ОСББ "Маловський" на користь КП "Теплопостачання міста Одеса" грошової суми у розмірі 223997,37 грн. та провести інші необхідні дії, пов'язані із закінченням виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18 березня 2019 року у задоволенні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маловський" у справі №27-15/17-1776-2011 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСББ „Маловський" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу в порядку ст. ст. 339, 340 ГПК України на неправомірні дії посадової особи державної виконавчої служби.

Апеляційна скарга з урахуванням її змісту обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Скаржник зокрема вказує те, що судову ухвалу від 28.02.2018 року про призначення скарги ФГ "Брат-2" на дії та рішення державного виконавця до розгляду на 06.03.2018 року він отримав 07.03.2018 року, тим самим суд позбавив його права на захист.

Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду ухвалена з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, з порушенням та з незастосуванням норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник вказує те, що суд першої інстанції посилаючись в ухвалі на те, що процедура закінчення виконавчого провадження у зв'язку з ліквідацією юридичної особи передбачена лише у разі визнання юридичної особи (боржника) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, де передбачений обов'язок державного виконавця зняти усі заходи забезпечення виконання рішення та завершити виконавче провадження, а вимоги ліквідаційної комісії ОСББ Маловський не передбачені Законом України Про виконавче провадження неправильно витлумачив норми матеріального права, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, не врахував при цьому висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновок суду першої інстанції про те, що в результаті реорганізації Суворовського відділу ДВС шляхом поділу на Перший Суворовський відділ ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області та Другий Суворовський відділ ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області не йде мова про повне правонаступництво, оскільки відбувся поділ, а тому передання виконавчих проваджень, відбувається відповідно до акту прийому-передачі , здійснений без врахування норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Висновок суду першої інстанції про те, що дії Другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області не порушують приписів ЗУ Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень з огляду на те, що в контексті спірних правовідносин, підпорядкування конкретних державних виконавців визначається відповідно до внутрішніх документів, а тому посилання ОСББ Маловський на відомості з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не можуть вважатися належними та допустимими доказами в обґрунтування правової позиції, не відповідає обставинам справи та здійснений без застосування та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції не з'ясував обставини правомірності здійснення з боку в.о. начальника Другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області перевірки виконавчого провадження ВП №51730259, шо має значення для справи.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники судового процесу в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте позивач та орган державної виконавчої служби не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Враховуючи, що частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників вказаних осіб за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Одеської області від 16.01.2012р. у справі №27-15/17-1776-2011 позов задоволено, стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Маловський на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" 221466,70 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 2294,67 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

06.02.2012 року на виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ.

10.04.2014 року на підставі заяви стягувача державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного наказу № 15/17-1776-2011 виданого 06.02.2012 року господарським судом Одеської області про стягнення з ОСББ Маловський на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" грошової суми у розмірі 223 997,37 грн. та боржнику запропоновано добровільно виконати вимоги виконавчого документа у 7-ми денний строк з моменту винесення постанови.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2012 року у справі № 1527/6520/12 позов задоволено повністю. Припинено юридичну особу - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Маловський , що не пов'язано з банкрутством юридичної особи. Призначено ліквідаційну комісію у складі: голови комісії Філер Т.В. та членів комісії: Серженюка Г.В. та Панчишеної С.Ю. Зобов'язано голову правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Маловський передати комісії з припинення усі бухгалтерські документи для проведення ліквідаційного балансу.

Як вбачається із змісту даного рішення, задовольняючи позов суд виходив із того, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21.04.2011 року по цивільній справі № 2-291/11 було визнано недійсним рішення установчих зборів від 13.11.2008 року щодо створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Маловський та статут, що був зареєстрований у виконавчому комітеті Одеської міської ради в реєстрі № 186 від 26.11.2008р. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 11.08.2011 року визнано недійсною державну реєстрацію юридичної особи - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Маловський , що була здійснена державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради 20.11.2008 року.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09.07.2013 року у справі № 523/6265/13-ц призначено ліквідатором ОСББ Маловський Ананьєва С.П. та продовжено строк роботи ліквідаційної комісії на 6 місяців, починаючи з часу набрання даним рішенням законної сили.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.06.2014 року у справі № 523/8164/14-ц змінено спосіб і порядок виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09.07.2013 року у справі № 523/6265/13-ц шляхом продовження ліквідаційної процедури з припинення ОСББ Маловський до зведення та затвердження ліквідаційного балансу.

До Державного реєстру внесений запис про перебування юридичної особи в стані припинення за судовими рішеннями про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

На виконанні в Суворовському відділі державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження № 51730259 з виконання наказу № 15/17-1776-2011 виданого 06.02.2012 року господарським судом Одеської області про стягнення з ОСББ Маловський на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" грошової суми у розмірі 223 997,37 грн.

01.08.2016 року державний виконавець Суворовського відділу ДВС м. Одеса Бабіч В.І. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 51730259 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження .

Підставою для винесення вказаної постанови стали вищевказані рішення Суворовського районного суду м. Одеси.

31.01.2019 року старшим державним виконавцем другого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області Бойченко І.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58237720 з виконання наказу №27-15/17-1776-2011 виданого 03.02.2012 господарським судом Одеської області про стягнення з ОСББ Маловський на користь КП Теплопостачання міста Одеси грошової суми у розмірі 223997,37 грн. та зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно.

04.02.2019 року в.о. начальника другого Суворовського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області Мельничуком Р.В. винесено постанову на підставі ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , якою: - постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 року ЄДРВП 51730259 скасовано; - старшому державному виконавцю відділу Бойченко І.С. відновити ВП №51730259; - у зв'язку з відновленням ВП №51730259, скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2019 року ВП №58237720 по виконанню наказу №27-15/17-1776/2012, який видав господарський суд Одеської області від 06.02.2012 року, про стягнення з ОСББ Маловський на користь КП Теплопостачання міста Одеси грошової суми у розмірі 223997,37 грн., старшому державному виконавцю відділу Бойченко І.С. винести постанову про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання; - проводити подальші виконавчі дії відповідно до норм чинного законодавства.

Вказана постанова мотивована тим, що державним виконавцем відділу зроблено посилання на п.9 ч.1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , що не відповідає викладеному у рішенні Суворовського районного суду м. Одеси та заяві боржника, також ОСББ Маловський не ліквідовано, а боржник перебуває в стані припинення, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб - підприємств.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду зі скаргою на неправомірні дії посадової особи органу державної виконавчої служби скаржник вказує те, що посадовою особою другого Суворовського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області неправомірно було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 року, яка була винесена державним виконавцем, який не є безпосередньо підпорядкованим начальнику відділу. Постанова про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 року була правомірно винесена державним виконавцем Суворовського відділу ДВС м. Одеса Бабіч В.І., оскільки виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, що перебуває в стані ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією в ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСББ Маловський місцевий господарський суду виходив із того, що відповідно до п. 4 наказу Міністерства юстиції України №375/5 від 15.02.2017р. про реорганізацію відділів державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області вирішено реорганізувати Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області шляхом поділу на Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області та Другий Суворовський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області. В даному випадку не йде мова про повне правонаступництво, оскільки відбувся поділ, а тому передання виконавчих проваджень, відбувається відповідно до акту прийому-передачі, у зв'язку з чим правова позиція заявника з приводу винесення оскаржуваних документів працівником ліквідованого відділу за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів в обґрунтування відповідної позиції є необґрунтованою. Отже, винесення в.о. начальником другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничук Р.В. постанови від 04.02.2019р. щодо скасування Постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 року по ВП №51730259 є правомірним та таким що відповідає вимогам чинного законодавства.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, оскільки вони зроблені без аналізу та врахування всіх даних, що містяться в справі, та вимог закону, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно з ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

Судом установлено, що оскаржувану постанову скаржником було отримано 12.02.2019 року, а скаргу на дії державного виконавця подано до суду 21.02.2019 року, отже встановлений ст. 341 ГПК України строк скаржником не пропущено.

Відповідності до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 6 Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Статтею 67 Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок звернення стягнення на майно у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення та ліквідації боржника - юридичної особи; відповідно до змісту ч. ч. 2 та 3 вказаної вище статті у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом України.

Ліквідація компанії - це процедура, результатом якої є припинення юридичної особи, тобто внесення запису про припинення юридичної особи в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, після чого компанія перестає існувати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади.

Частиною 1 ст. 59 ГК України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Порядок здійснення розрахунків з кредиторами, зокрема з кредиторами, вимоги яких підтверджені рішенням суду, у разі ліквідації суб'єкта господарювання за рішенням суду визначено ст. ст. 111, 112 ЦК України; так, відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення суду щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Згідно з ч. 9 ст. 111 ЦК України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 цього Кодексу України. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Отже, вказаними вище нормами права встановлено певний порядок задоволення вимог кредиторів у випадку, коли юридична особа ліквідується за рішенням суду, який є відмінним від порядку, передбаченого Законом України Про виконавче провадження .

Ліквідація юридичної особи, відповідно до ст. 111 ЦК проходить такими етапами:

1. Прийняття рішення власниками юридичної особи про добровільну ліквідацію компанії та фіксація такого рішення в протоколі загальних зборів учасників, або ж ухвалення рішення суду про ліквідацію юридичної особи та набрання ним чинності.

2. Направлення повідомлення державному реєстратору Державної реєстраційної служби України про початок процедури ліквідації юридичної особи.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи.

3. Направлення повідомлення, іншим державним органам влади про початок процедури ліквідації.

4. Виявлення кредиторів та повідомлення останніх про початок процедури ліквідації.

5. Продаж усіх активів юридичної особи, задоволення вимог кредиторів, проведення розрахунків з власниками (учасниками, акціонерами) у відповідності до розміру їх корпоративних прав, оформлення ліквідаційного балансу юридичної особи

6. Закриття всіх банківських рахунків юридичної особи.

7. Отримання від податкового органу та управління пенсійного фонду довідок про відсутність заборгованості по сплаті податків, зборів та про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також страхових внесків.

8. Передача до відповідної архівної установи документів, які підлягають тривалому зберіганню, знищення печаток, штампів.

Ліквідаційна процедура господарського товариства налічує декілька етапів, одним з яких є розрахунок з кредиторами, та після завершення яких до єдиного державного реєстру вноситься запис про припинення цього товариства (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Слід відзначити, що після внесення до державного реєстру запису про припинення юридичної особи боргові вимоги до останньої не можуть бути пред'явленими. Відтак, закінчення виконавчого провадження та надіслання виконавчого документа ліквідатору лише після внесення запису про припинення юридичної особи є нелогічним та неправильним, оскільки після внесення такого запису всі заборгованості юридичної особи вважаються погашеними.

Стягнення заборгованості з юридичної особи, яка перебуває у стані ліквідації, поза межами встановленої Законом ліквідаційної процедури, зокрема й державним виконавцем у порядку Закону України Про виконавче провадження , могло надати перевагу одній особі над іншими, вимоги яких підлягають задоволенню в першу чергу. Тобто, незакінчення виконавчого провадження після початку процедури ліквідації боржника та ненадіслання виконавчого документу ліквідаційній комісії (ліквідатору) є порушенням процедури ліквідації та могло спричинити порушення прав інших кредиторів, у тому числі й колишніх працівників юридичної особи-банкрута щодо стягнення невиплаченої заробітної плати.

З наведеного вище слід дійти висновку, що виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, яка перебуває у стані ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією (ліквідатором) в ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем у порядку Закону України Про виконавче провадження у редакції, що діяла на час ухвалення судового рішення у даній справі.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 487/3335/13-ц.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що державним виконавцем Суворовського відділу ДВС м. Одеса Бабіч В.І. було правомірно винесено постанову від 01.08.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 51730259 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , оскільки виконання рішень про задоволення вимог кредиторів юридичної особи, що перебуває в стадії ліквідації, передбачено саме ліквідаційною комісією в ході ліквідаційної процедури, а не державним виконавцем в порядку, встановленому Закону України Про виконавче провадження .

Враховуючи вищевикладене, висновок місцевого суду про те, що винесення в.о. начальником другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничук Р.В. постанови від 04.02.2019р. щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 року по ВП №51730259 є правомірним та таким що відповідає вимогам чинного законодавства, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому оскаржувана у справі ухвала підлягає частковому скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення скарги на неправомірні дії посадової особи органу державної виконавчої служби.

При цьому колегія суддів виходить із того, що у розгляді скарг на дії посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Доказів ухилення начальника другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, якому безпосередньо підпорядкований старший державний виконавець Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Бойченко І.С., скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2019 року ВП №58237720 по виконанню наказу № 27-15/17-1776-2011, який видав господарський суд Одеської області від 06.02.2012 року про стягнення з ОСББ "Маловський" на користь КП "Теплопостачання міста Одеса" грошової суми у розмірі 223997,37 грн., та проведення інших необхідних дій, пов'язаних із закінченням виконавчого провадження, заявником до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься. А тому в цій частині скарга на дії посадової особи органу державної виконавчої служби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 253, 255, 269, 270, 275, 277, 281-284, 339-343 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Маловський" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 18.03.2019 року у справі № 27-15/17-1776-2011 скасувати частково.

Скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Маловський" на дії посадової особи органу державної виконавчої служби задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії в.о. начальника другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничук Р.В. щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016р. по ВП №51730259.

Скасувати постанову від 04.02.2019 року в.о. начальника другого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничук Р.В. щодо скасування ним постанови про закінчення виконавчого провадження від 01.08.2016 року по ВП №51730259.

У задоволенні решти скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Маловський" на дії посадової особи органу державної виконавчої служби відмовити.

В решті ухвалу господарського суду Одеської області від 18.03.2019 року у справі № 27-15/17-1776-2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 06.05.2019р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Богатир К.В.

Поліщук Л.В.