Рішення

від 25.04.2019 по справі 240/5334/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Житомир справа №240/5334/18

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача Семененка Є.М.,

представників відповідача Горкуші М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області Хом'якова Геннадія Віталійовича про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис від 20.08.2018 за реєстраційним №540-ДК/0667Пр/03/01-18 складений державним інспектором у сфері контролю за виконанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області Хом'яковим Геннадієм Віталійовичем.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваний припис є незаконним та таким, що ґрунтується на скасованих нормах законодавства. Стверджує, що реалізація повноважень щодо здійснення державного контролю повинна відбуватися у спосіб, встановлений чинним законодавством. Наголошує, що призначення та проведення перевірки відбулось без встановлених законом підстав та дотримання процедури її проведення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведення підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

28 грудня 2018 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що перевірку було проведено на законних підставах відповідно до наказу від №353 від 27 грудня 2016 року, а позивачем не спростовано факт допущення порушень, викладених у оскаржуваному приписі. Враховуючи вищевикладене, наголошує, що відповідач при винесенні припису діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 57-61).

10 січня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" про залучення третьої особи.

07 лютого 2019 року на офіційну електронну поштову адресу суду надійшло клопотання представника Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибуття Хом'якова Г.В. та інших представників Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області у підготовче засідання. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року клопотання представника Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено підготовче засідання у справі на 26 лютого 2019 року о 12:20.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" про залучення Служби автомобільних доріг у Житомирській області до участі у адміністративній справі №240/5334/18 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

В підготовчому засіданні, призначеному на 26 лютого 2019 року о 12:20 судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18 березня 2019 року о 12:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 26 лютого 2019 року.

15 квітня 2019 року представником позивача до відділу документального забезпечення суду представником в порядку частини п'ятої статті 159 КАС України подано письмові пояснення по суті позовних вимог (а.с. 119-121).

В судове засідання, призначене на 25 квітня 2019 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін та учасників справи, присутніх у попередніх засіданнях, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16 липня 2018 року №540-ДК, з метою розгляду листа УСБ України у Житомирській області від 05 липня 2018 року №57/51-1498 встановлено: здійснити контроль за дотриманням вимог земельного законодавства шляхом проведення перевірки щодо використання земельної ділянки, розташованої вздовж північної дороги м. Житомир по трасі М-06 Київ-Чоп від 120 км до 151 км (протяжністю 22,3 км) та території Житомирського районую Відповідно до пункту 2 резолютивної частини вказаного наказу, захід державного контролю слід здійснити з 16 липня 2018 року по 16 серпня 2018 року (а.с. 19-20).

Як встановлено з матеріалів справи, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом'яковим Г.В., за участю співробітника УСБ України в Житомирській області Шимон В.П. та спеціалістом Житомирської регіональної філії Центру ДЗК Дем'янчуком М.Ю. проведено обстеження земельних ділянок, які знаходиться на території Житомирського району Житомирської області вздовж північної об'їзної дороги м. Житомира по трасі М-06 Київ-Чоп від 129-600 км 151+730 км, за результатами якого 20 серпня 2018 року складено акт обстеження №540-ДК/512/АО/10/01/-18 (а.с. 10 та зворот).

Зі змісту акту перевірки від 20 серпня 2017 року №540-ДК/951/АП/09/01/-18 встановлено, що на момент обстеження на земельних ділянках за відповідними кадастровими номерами (№1822081200:01:000:0946, №1822081200:01:000:0948, №1822081200:01:000:0983 №1822081200:01:000:0984, №1822081200:01:000:0985, №1822081200:01:000:0977, №1822081200:01:000:0979, №1822081200:01:000:0965, №1822081200:01:000:1006, №1822081200:01:000:1010, №1822081200:01:000:1018, №1822081200:01:000:1025, №1822081200:01:000:1126, №1822081200:01:000:1155, №1822081200:01:000:1391, №1822081200:01:000:1392, №1822081200:01:000:1394) ТОВ "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" використовує частину вказаних земельних ділянок площею 0,5220 га під відвали ґрунту за відсутності права власності або права користування вказаними земельними ділянками (а. с. 12-13).

Приписом від 20 серпня 2018 року №540-ДК/0667Пр/03/01/-18 ТОВ "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" вказано усунути порушення вимог земельного законодавства та припинити використання частини вищезазначених земельних ділянок площею 0,5220 га під відвали ґрунту, за відсутності права власності або права користування вказаними земельними ділянками. Про виконання припису зобов'язано повідомити управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області до 20 вересня 2018 року.

Не погоджуючись із оскаржуваним приписом та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржуваний припис на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначаються, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963-IV (далі - Закон №963-IV).

Так, відповідно до статті 2 Закону №963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 Закону №963-IV встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з положеннями статті 5 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У свою чергу, пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 (далі - Положення №15) передбачено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об'єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону №963-IV, до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою.

Пунктом "г" статті 6 Закону №963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади віднесено видачу спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів.

Відповідно до статті 9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону №963-IV передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року №482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором Головного управління Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

При цьому, застосування у вказаних правовідносинах норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у справі №818/1511/17 від 10 липня 2018 року та №823/922/17 від 10 січня 2019 року, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, за змістом частини одинадцятої статті 4 Закону №877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Разом з тим, в дослідженому судом наказі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16 липня 2018 року №540-ДК відповідачу надано право проведення спірної перевірки, але не зазначені її вид (планова чи позапланова) та підстави для її проведення. Відповідачем та його представником суду не надано жодних доказів щодо плановості проведення такої перевірки.

Виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів визначений у статті 6 Закону №877-V. При цьому в частині другій цієї статті вказано, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

В наказі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16 липня 2018 року №540-ДК міститься посилання щодо проведення спірної перевірки на підставі листа УСБ України у Житомирській області від 05 липня 2018 року №57/51-1498.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 6 Закону №877-V лише за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) може проводитися відповідний позаплановий захід, а тому лист УСБ України у Житомирській області від 05 липня 2018 року №57/51-1498 не є належною правовою підставою для проведення перевірки в розумінні Закону №877-V.

Крім того, за правилами статті 7 Закону №877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Всупереч вказаним вимогам Закону №877-V в наказі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16 липня 2018 року №540-ДК не міститься найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу щодо діяльності яких здійснюється такий захід. При цьому, адресою здійснення заходу контролю зазначено місце знаходження земельних ділянок, а не адресу місцезнаходження юридичної особи-позивача. Суду також не надано доказів щодо видачі посвідчення (направлення) на проведення заходу та доказів їх пред'явлення керівнику суб'єкта господарювання - позивачу в даній справі.

Відповідно до змісту вказаного наказу, перевірка має проводитися з 16 липня 2018 року по 16 серпня 2018 року, в той час як акт обстеження земельної ділянки (а.с. 10-11) та оскаржуваний припис винесено вже 20 серпня 2018 року, тобто поза межами строку проведення перевірки. Крім того, суд звертає увагу, що акт перевірки датовано 20 серпня 2017 року, що не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить іншим наявним у матеріалах справи доказам.

Суд відхиляє посилання відповідача на наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 лютого 2013 року №132 "Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства", оскільки останній скасовано розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №169-р з тих підстав, що такий нормативний акт не відповідає Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Суд також критично ставиться до викладених у оскаржуваному приписі порушень, оскільки він не містить чіткого визначення на яких саме земельних ділянках та в якій кількості позивачем було здійснено відвали.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер'їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер'їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії").

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Суд наголошує, що винесенню спірного припису передувала процедура призначення та проведення заходу державного контролю, яка була здійснена із численними порушеннями та за відсутності відповідних правових підстав для її проведення. При цьому, складений припис не відповідає вимогам Закону №877-V, а викладені у ньому обставини не відповідають критеріям юридичної визначеності.

Зважаючи на наявність численних порушень при призначені, проведенні заходу державного контролю та при складенні за його результатами акту перевірки, суд дійшов висновку про неможливість врахування висновків, викладених у акті перевірки від 20 серпня 2017 року №540-ДК/951/АП/09/01/-18 та, як наслідок, відсутності правових підстав для винесення оскаржуваного припису.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Так, у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне протиправним та скасувати припис від 20 серпня 2018 року за реєстраційним №540-ДК/0667Пр/03/01-18, що складений державним інспектором у сфері контролю за виконанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області Хом'яковим Геннадієм Віталійовичем.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що припис від 20 серпня 2018 року за реєстраційним №540-ДК/0667Пр/03/01-18, що складений державним інспектором у сфері контролю за виконанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області Хом'яковим Геннадієм Віталійовичем, прийнятий з порушенням частини другої статті 19 Конституції України та не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність припис від 20 серпня 2018 року за реєстраційним №540-ДК/0667Пр/03/01-18, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Положеннями частини першої статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що спірний припис було винесено відповідачем як посадовою (службовою) особою структурного підрозділу Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, суд дійшов висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" 1 762,00 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ 133, 01133. РНОКПП: 26612982) до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області Хом'якова Геннадія Віталійовича (вул. Довженко, 45, м. Житомир, 10002. ЄДРПОУ: 39765513) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис від 20 серпня 2018 року за реєстраційним №540-ДК/0667Пр/03/01-18, що складений державним інспектором у сфері контролю за виконанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області Хом'яковим Геннадієм Віталійовичем.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" 1 762,00 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 06 травня 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова