Рішення

від 15.04.2019 по справі 200/1792/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 р. Справа№200/1792/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, управління) про ( з урахуванням уточненої позовної заяви) визнання протиправною бездіяльність щодо нездійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року, зобов'язання здійснити нарахування та виплату компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року відповідно до вимог Закону України Про компенсацію втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затвердженим Постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 р.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ. Пенсія призначена відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб . На підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року відповідачем було здійснено перерахунок пенсії та виплачено доплату в січні 2018 року. У жовтні 2018 року позивач звернувся до Управління із заявою щодо надання інформації про проведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, однак відповідач листом від 16.11.2018 р. № 5433-Л-01 зазначив про відсутність підстав для виплати компенсації за втрату частини доходів.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його права.

Ухвалою суду від 06 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

01 березня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому відповідач повністю заперечував проти задоволення позовних вимог. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що доплату згідно рішення Слов'янського міськрайонного суду було своєчасно зараховано на карткових рахунок позивача у грудні 2017 року, а тому відсутні підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою суду від 04 березня 2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 26 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15 квітня 2019 року.

Сторони, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином до суду не з'явились.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, є громадянином України ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_2), пенсіонером за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 та має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій відповідно до посвідчення № НОМЕР_4.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років та виплатити різницю у пенсії з 01 січня 2016 року та виплачувати її на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії ГУМВ України в Донецькій області № 3777 від 26.05.2017 р. про розмір грошового забезпечення співробітника поліції, який займає посаду інспектора стройового підрозділу Головного управління Національної поліції в Донецькій області, зі спеціальним званням старший сержант поліції, з вислугою 21 рік.

Вказана постанова набрала законної сили 21 листопада 2017 року.

Доплата з пенсії була зарахована на картковий рахунок позивача 27 грудня 2017 року, що підтверджується наданим відповідачем розрахунком та скриншотом особової справи позивача.

29 жовтня 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про надання інформації щодо проведення нарахування компенсації втрати частини доходів.

Листом від 16 листопада 2018 року № 5433-Л-01 відповідач повідомив, що доплату було проведено 27 грудня 2017 року на відкритий картковий рахунок в ПАТ Ощадбанк , а отже відсутні підстави для виплати компенсації за втрату доходів.

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву на позов, спірними питанням у справі є правомірність невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ"Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"(надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159(надалі - Порядок №159).

Згідно із ст.1,2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п. 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане уст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 (справа №336/4675/17), від 21.06.2018 (№523/1124/17), від 03.07.2018 (справа № 521/940/17), від 18.07.2018 (справи №№ 185/515/16-а(2-а/185/5/17), 490/6755/15-а) від 15.08.2018 (справа №653/3356/17) та від 05.10.2018 (справа № 162/787/16-а).

Первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

У даній справі позивач просить нарахувати компенсацію на суму донарахованої пенсії, яка виплачена йому у грудні 2017 року на підставі судового рішення постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року №243/9047/17, що набрало законної сили 21 листопада 2017 року.

Отже, несвоєчасне нарахування сум відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги те, що суму донарахованої пенсії позивачу вчасно не виплачено з вини відповідача, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії на один і більше календарних місяців за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності суд доходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. ст. 5 Закону України Про судовий збір відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 15 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Грищенко Є.І.