Рішення

від 01.04.2019 по справі 160/496/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Справа № 160/496/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області /відповідача-1/ Державної фіскальної служби України /відповідача-2/ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1023143/42445685 від 13 грудня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 15.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №19 від 15.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.11.2018 року ним було складено податкову накладну за №19 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Проте, відповідно до квитанції обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає, що належним способом поновлення порушеного права є необхідність визнання виписаної ТОВ "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" податкової накладної від 15.11.2018 року № 19, прийнятої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її реєстрації, оскільки господарські операції, які стали підставою для подання вказаної накладної підтверджується належними первинними документами.

До суду відповідач-1 надав відзив на позов, в якому зазначив, що Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. З оглядну на вищевикладене, Рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної правомірне та таке, що прийняте відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач-2 також надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є передчасними. А зобов'язання зареєструвати податкову накладну, є похідною вимогою до ДФС України від вимог до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування. За таких обставин, відповідач-2 просив суд у задоволенні позову також відмовити в повному обсязі.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, де зазначено, що останнім не надано жодного належного та допустимого доказу ненадання позивачем документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. У встановлений строк ТОВ "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" було надано письмові пояснення із усіма необхідними документами, що дозволяють встановити зміст здійснюваних операцій, включаючи усі оформлені товарно-транспортні накладні, за якими здійснювались перевезення. Проте всупереч вимогам закону, оскаржуване рішення не містить жодних посилань на документи, не подані позивачем, або вказівки, які саме документи складені із порушенням чинного законодавства, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, а також про невідповідність його положенням Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №117.

Крім того, податковим органом не спростовується факт надання документів, а лише вказується, що відповідач не може ідентифікувати операції, за що позивач не може нести жодної відповідальності. Таким чином, сама по собі неспроможність податкового органу ідентифікувати конкретні господарські операції не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, адже позивачем зі свого боку виконано усі достатні та необхідні умови для реєстрації податкової накладної, рішення про відмову у реєстрації якої оскаржується. За таких обставин просив позов задовольнити.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 42445685) є юридичною особою приватного права, що створено та діє відповідно до чинного законодавства України. ТОВ "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" зареєстровано 06.09.2018 року державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 1 224 102 0000 086927. Позивача взято на податковий облік 06.09.2018 року за № 046418211678 в Лівобережній ОДПІ м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області та зареєстровано платником податку на додану вартість 01 жовтня 2018 року за № 424456804648.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом господарської діяльності ТОВ "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" є вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41).

Так, 15.11.2018 року позивачем було складено податкову накладну №19 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманих квитанцій податку накладну прийнято, але реєстрацію зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11.12.2018 року позивачем подано пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарських операцій, за якими складено податкову накладну. Пояснення та копії документів подано в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС України, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку, що відповідає вимогам п.16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.

Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області №1023143/42445685 від 13.12.2018 року позивачу, відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3. статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Так, з метою здійснення своєї господарської діяльності 01.10.2018 року між ТОВ "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" та ТОВ "БІЗНЕС ГРУП С" було укладено договір перевезення вантажу № БГС/57/18, відповідно до умов якого позивач зобов'язався організувати та надати послуги з перевезення вантажів замовника рефрижераторними дорожніми транспортними засобами та надавати інші транспортно-експедиційні і додаткові послуги відповідно до вимог замовника, що пов'язані із перевезенням вантажів у торговій мережі.

Послуги були надані замовнику, про що складений відповідний акт надання послуг №22 від 15.11.2018 року на суму 96 645 грн. Послуги було сплачено замовником частково, про що свідчать відповідні платіжні доручення.

Так, господарська операція, за якою складено податкову накладну, рішення про відмову у реєстрації якої оскаржується, відбулась на підставі договору перевезення вантажу № БГС/57/18 від 01.10.2018 р., укладеного між позивачем та ТОВ БІЗНЕС ГРУП С .

Перевезення вантажу здійснювалось позивачем на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, а саме: від № 170966 від 11.11.2018 р.; від №170962 від 11.11.2018 р.; від № 170964 від 11.11.2018 р.; від № 170960 від 11.11.2018 р.; від № 167208 від 03.11.2018 р.; від № 167206 від 03.11.2018 р.; від № 167203 від 03.11.2018 р.; №167209 від 03.11.2018 р.

За підсумком надання транспортних послуг, визначених договором, було складено акт надання послуг № 22 від 15.11.2018 року.

Оскільки позивач, ТОВ "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ", не має власного автомобільного транспорту для надання послуг перевезення, для ведення господарської діяльності у відповідності до даних, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ним орендуються у фізичних осіб вантажні автомобільні транспортні засоби, а саме:

- спеціалізований вантажний фургон ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_1, на підставі договору оренди транспортних засобів між позивачем та ОСОБА_2 від 25.09.2018 p., посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Т.С. за № 4723;

- автомобіль RENAULT PREMIUM 370.26, державний номер НОМЕР_2, та спеціалізований вантажний фургон ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_7, на підставі договору оренди транспортних засобів між позивачем та ОСОБА_4 від 25.09.2018 p., посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Т.С. за № 4700;

- автомобіль MERCEDES-BENZ ATEGO, державний номер НОМЕР_3, та спеціалізований вантажний фургон ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_8, на підставі договору оренди транспортних засобів між позивачем та ОСОБА_5 від 25.09.2018 p., посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Т.С. за № 4705;

- спеціалізований вантажний фургон MERCEDES-BENZ 1228, державний номер НОМЕР_10, спеціалізований вантажний фургон MERCEDES-BENZ 1820L, державний номер НОМЕР_4, автомобіль MERCEDES-BENZ ATEGO, державний номер НОМЕР_5, спеціалізований вантажний фургон ГАЗ 2705, державний номер НОМЕР_9, автомобіль MERCEDES-BENZ 970.27, державний номер НОМЕР_6, на підставі договору оренди транспортних засобів між позивачем та ОСОБА_6 від 25.09.2018 p., посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Т.С. за №4709;

- спеціалізований вантажний фургон ГАЗ 3307-1012, державний номер НОМЕР_11, на підставі договору оренди транспортних засобів між позивачем та ОСОБА_7 від 28.09.2018 p., посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Т.С. за № 4845;

- спеціалізований малотоннажний фургон ГАЗ 330214, державний номер НОМЕР_12, на підставі договору оренди транспортних засобів між позивачем та ОСОБА_6 від 29.09.2018 p., посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Т.С. за№ 4861;

- спеціалізований вантажний фургон ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_13, на підставі договору оренди транспортних засобів між позивачем та ОСОБА_5 від 25.10.2018 p., посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Т.С. за № 5360.

Для забезпечення безперебійного надання послуг контрагентам ТОВ "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" закуповує дизельне пальне та паливо-мастильні матеріали у компанії ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ (код ЄДРПОУ 41449359) на підставі договору № 153 від 04.10.2018 р., про що складені відповідні видаткові накладні: від № 23/2693 від 01.11.2018 р. на суму 75025 грн.; від № 23/2769 від 08.11.2018 р. на суму 2 472,25 грн.; від № 23/2831 від 13.11.2018 р. на суму 53 900 грн.; від № 23/2873 від 16.11.2018 р. на суму 79 952,50 грн.

Вартість придбаного палива сплачена в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Для підтримання орендованих транспортних засобів в належному стані ТОВ "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" закуповує змащувальні матеріали та автомобільні запчастини у ТОВ "АВТО-СИЛА" (код ЄДРПОУ 37005858) на підставі видаткової накладної № 4241 від 30.10.2018 р. та у ТОВ "INTER CARS UKRAINE" на підставі видаткової накладної №UAUD2_80057774 від 05.11.2018 р.

Позивач зазначив, що копії усіх вищевказаних документів було надано для розгляду як комісії регіонального рівня, так і комісії центрального рівня для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.

Первинні документи, складені позивачем, містять всі обов'язкові реквізити та відповідають фактично здійсненій господарських операцій.

Таким чином, ТОВ "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" зі свого боку виконало всі умови здійснення вказаних господарських операцій, маючи на меті настання реальних господарських наслідків для платника податків, склало та подало на реєстрацію податкову накладну відповідно до вимог чинного законодавства

Відповідно до п.14.1.36. ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 р. (далі іменується Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

В силу п.201.1. ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, відповідно до п.12 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем Квитанції № 1 про зупинення реєстрації, "після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.13, п.14, п.15 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. (п.17 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації).

Аналогічні приписи містить пункт 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку.

З даного приводу слід зазначити, що контролюючим органом порушено норми пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретних чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а також не зазначено переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Такий висновок базується на тому, що контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанціях про зупинення реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.

Визначення фіскальним органом у квитанціях про зупинення реєстрації конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі МФУ №567 - "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117.

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, у квитанції про зупинення реєстрації фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації ПН, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117.

В квитанціях було запропоновано: надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Так, наказ №567 містить у собі пункт 4 наступного змісту: Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки.

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить пункт 4 наступного змісту: інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою.

Разом з тим, вичерпний перелік документів Наказу №567 взагалі не містить пункту 4.

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відповідачем безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної №19 від 15.11.2018 року і як наслідок протиправно винесено рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1023143/42445685 від 13.12.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Задовольняючи позовні вимоги, щодо покладення на ДФС України обов'язку зареєструвати податкову накладну №19 від 15.11.2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача-2, як дискреційними, оскільки останній не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Олссон проти Швеції" від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі "Рисовський проти України", в якому суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 15.11.2018 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №19 від 15.11.2018 року.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1 921 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.12.2018 року №1023143/42445685 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 15.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №19 від 15.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 960,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ПРЕМІУМ КОМПАНІ" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 960,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма