ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№461/2567/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 травня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Карп'як О.О.,
секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження «Захід» до Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови, -
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю Пожежне спостереження Захід (79038, м. Львів, вул. Медової Печери, 15/10, код ЄДРПОУ 33533262) звернулося до Галицького районного суду м. Львова з позовом, в якому просить скасувати постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №041 від 28.03.2018 року.
Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 12.04.2018 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження «Захід» строк звернення до адміністративного суду з вищевказаним позовом та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.07.2018 року справу №461/2567/18 передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду. Ухвалою від 21.08.2018 року у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта та заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору - відмовлено.
Ухвалою від 22.08.2018 року прийнято справу до провадження.
Позиція позивача:
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 041 від 28.03.2018 року є протиправною та такою, що не ґрунтується на законі та відповідно підлягає скасуванню. Зазначає, що відповідачем при здійсненні інспекційного відвідування здійснили інспектування питань, які не порушувалися у звернення гр. ОСОБА_2, та відповідно не були підставою проведення також перевірки. Станом на 16.03.2018 року позивачем було усунуто недоліки зазначені в приписі шляхом виплати зазначеним працівникам відповідної суми індексації, що підтверджується довідкою № 03/16-18/02, а також відомістю нарахування коштів № 4 позивача від 16.03.2018 року, зазначені документи були надані відповідачу 23.03.2018 року. Однак, станом на день розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови (28 березня 2018 року) зазначеним працівникам позивача було виплачено відповідні суми індексації та повідомлено про це відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити повністю.
Заперечення відповідача:
Представник відповідача у відзиві вказує, що за результатами інспекційного відвідування був складений акт № 13-01-188/0052 від 03.03.2018 року, директору товариства ОСОБА_3, та винесено припис на усунення виявлених порушень від 03.03.2018 року № 13-01-188/0052-0018. Відповідач зазначає, що підприємство надано відомості нарахування та виплати заробітної плати, табелі обліку робочого часу підприємства, проте жоден з вищенаведених документів (текст документу, графи документи та ін.) не містять посилань на те, що працівникам Товариства вказаним у постанові про накладення штрафу № 041 від 28.03.2018 року донараховано чи виплачено до початку проведення інспекційного відвідування належні, як сказано самим позивачем у своїй позовній заяві мінімальні гарантії до оплати праці. Крім того, зазначає що порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України та статті 33 Закону України Про оплату праці є недодержанням мінімальних гарантій в оплаті праці, відповідальність за що наступає незалежно від усунення даних порушень, навіть в межах проведення інспекційного відвідування. Крім того, вказує, що ч. 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (наслідки виконання припису) на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, за сферою дії не поширюється на заходи державного контролю за дотриманням вимог законодавства про працю. З огляду на зазначене, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою у справі.
Суд, заслухавши вступне слово учасників прави, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Наказом Головного управління Держпраці у Львівській області від 28.02.2018 року № 0306-П, інспектору праці - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів у Львівській області ОСОБА_4, на підставі п.п. 2 п.5 Порядку за зверненням ОСОБА_2, від 30.01.2018 вх. № Т-112 в термін з 02.03.2018 року по 03.03.2018 року провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці у ТзОВ Пожежне спостереження Захід : АДРЕСА_1 (Т1; а.с.210).
28.02.2018 року для здійснення інспекційного відвідування у ТзОВ Пожежне спостереження Захід Головним управлінням Держпраці у Львівській області було видано направлення на здійснення інспекційного відвідування у період з 02.03.2018 року по 03.03.2018 року (Т1; а.с. 21).
За результатами інспекційного відвідування у ТзОВ Пожежне спостереження - Захід Головним управлінням Держпраці у Львівській області складено акт № ЛВ 13- 01-188/0052 від 03.03.2018 року. (Т1; а.с. 22- 30), яким встановлено порушення зокрема частини шостої статті 95 КЗпП України, стаття 33 ЗУ № 108, щодо не проведення індексації грошових доходів 8 працівникам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, за період червень - грудень 2017 року, що підтверджується відомостями нарахування та відомостями на виплату заробітної плати за червень - грудень 2017 рік.
03.03.2018 року інспектором праці ОСОБА_4, винесено припис № 13-01-188/0052-0018 про усунення виявлених порушень, яким зобов'язано директора ОСОБА_3 усунути порушення законодавства встановлені в ході інспекційного відвідування та зафіксовані в акті інспекційного відвідування № 13-01-188/0052 від 03.03.2018 року. (Т1, а.с. 34-36).
28.03.2018 року першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_13, на підставі акту № 13-01-188/0052 прийнято постанову № 041 про накладення на ТзОВ Пожежне спостереження Захід штрафу у розмірі 297 840 грн., за порушення вимог частини шостої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України Про оплату праці № 108. (Т1; а.с. 37).
Не погоджуючись із постановою Управління Держпраці у Львівській області, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами, перевіряючи рішення та дії суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд виходив з наступного.
Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю врегульовані Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі КЗпП України).
Так, відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р., Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, застосування статті 259 Кодексу законів про працю України встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).
Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.
Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Пунктами 8 -12 Порядку № 295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо -, фото - та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Суд зазначає, що у направленні про проведення інспекційного відвідування дата початку та дата закінчення заходу зазначено з 02.03.2018 року по 03.03.2018 року.
Проте в судовому засіданні, з показань свідка ОСОБА_14, (заступника директора ТзОВ «Пожежне спостереження «Захід» ) судом встановлено, що 02.03.2018 року в першій половині дня на територію Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження «Захід» прибув інспектор ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_4, який пред'явивши службове посвідчення та направлення на перевірку повідомив про проведення перевірки. Однак, дана перевірка була перенесена на наступний день, а саме 03.03.2018 року, оскільки в цей день на роботі були відсутні директор та головний бухгалтер. 03.03.2018 року інспектор праці ОСОБА_4, повторно прибув в офісне приміщення позивача для проведення інспекційного відвідування. Інспекційне відвідування тривало близько 1, 5 години, під час інспекційного відвідування інспектор не відбирав пояснення у працівників підприємства, оскільки такі працюють позмінно, а лише директор підприємства ОСОБА_15, надав інспектору завірені копії документів, які останній вимагав для перевірки. Крім того, свідок в засіданні вказав, що всі пояснення працівників були відібрані 07.03.2018 року, однак на прохання інспектора праці такі були датовані 03.03.2018 року. Також зазначив, що директор підприємства в приміщені ГУ Держпраці у Львівській області отримав акт інспекційного відвідування та припис, який також на прохання інспектора Хомика С.Р., в розписці про отримання даних документів просив вказати дату отримання - 03.03.3018 року.
Також вказана обставина підтверджена показаннями свідка ОСОБА_12, (головний бухгалтер ТзОВ «Пожежне спостереження «Захід» ), яка вказала, що надавала свої пояснення 07.03.2018 року стосовно працевлаштування на підприємстві ОСОБА_2, однак такі були датовані 03.03.2018 року, як просив інспектор Хомик С.Р. Аналогічні пояснення надавали всі працівники підприємства. Також вказала, що інспектор праці під час інспекційного відвідування жодним чином не перевіряв документів на підприємстві, всі документи були надані директором підприємства ОСОБА_16, та його заступником ОСОБА_17, на зустрічі з інспектором Хомиком С.Р.
В матеріалах спарви також наявні довідки підприємства про вихід працівників на роботу 03.03.2018 та 07.03.2018, копії табелів обліку робочого часу працівників підприємства за березень 2018 року та письмові пояснення працівників підприємства (том 2 а.с.39-45).
Враховуючи покази свідків, судом встановлено, що інспектором праці управління Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування поза межами строку, встановленого Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295.
Згідно п.10. Порядку №295, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
У відповідності до вимог підпунктів 1, 2 пункту 11 Порядку № 295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема, а саме: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання (пункт 12 Порядку № 295).
Згідно пунктів 16-18 Порядку № 295, у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Згідно пункту 19 та пункту 20 Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Доказів зупинення проведення інспекційного відвідування відповідачем не подано.
Судом встановлено, що в даному випадку складено один акт, а саме акт інспекційного відвідування № 13-01-188/0052 від 03.03.2018 року.
За відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою, натомість такого акту про неможливість проведення інспекційного відвідування, саме - 02.03.2018 року не було складено, оскільки, як підтверджено показами свідків інспекційне відвідування та документи, які вимагалися інспектором праці були датовані 03.03.2018 року, однак всі пояснення надавалися - 07.03.2018 року. Відповідачем дану обставину не було спростовано в судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведене, інспекційне відвідування було проведено з порушенням Порядку № 295 .
Як вбачається із направлення на проведення інспекційного відвідування від 28.02.2018 № 0303, відповідно до якого інспектор праці здійснив інспекційне відвідування позивача, такий захід здійснений на підставі наказу від 28.02.2018 № 0306-П. Предмет здійснення заходу вказано, дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці.
В свою чергу, у наказі № 0306-П від 28.02.2018 року, інспекційне відвідування було проведено на підставі пп.2 п. 5 Порядку за зверненням ОСОБА_2 від 30.012018 року Т-112.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, звернувся до начальника ГУ Держпраці у Львівській області із заявою в якій зазначив, що працював на посаді інженера ТзОВ ПС Захід та виконував роботу по технічному обслуговуванню об'єктів, однак два місця жодних коштів від директора фірми не отримував та офіційно не був працевлаштований.
За переконанням суду, зазначений у направленні від 28.02.2018 №0303 предмет інспекційного відвідування - дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці
не є чітко визначеним (окресленим), оскільки під час проведення інспекційного відвідування як і в акті інспекційного відвідування були зафіксовані порушення стосовно інших працівників, які не були включені в предмет дослідження та зазначені відповідачем у наказі від 28.02.2018 року № 0306-П. А відтак суд приходить до висновку, що підстав які б відповідали приписам пункту 5 Порядку № 295 для проведення інспекційного відвідування у позивача не було.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, судом беруться до уваги пояснення позивача про те, що відповідачем не дотримано умов при проведенні перевірки, за результатами якої винесено оскаржуване рішення. При цьому, відповідачем проведено інспекційне відвідування з порушенням п.10 Порядку №295. Тому, виявлені та оформлені з порушенням законодавства результати інспекційного відвідування не можуть бути покладені в основу рішення відповідного компетентного органу, зокрема постанови ГУ Держпраці у Львівській області, про притягнення Товариства до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.
Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд зазначає наступне.
Як зазначалося, у акті інспекційного відвідування в розділі III Опис виявлених порушень, зафіксовано порушення частини шостої статті 95 КЗпП України, стаття 33 ЗУ № 108, щодо не проведення індексації грошових доходів 8 працівникам: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, за період червень - грудень 2017 року, що підтверджується відомостями нарахування та відомостями на виплату заробітної плати за червень - грудень 2017 рік.
Відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
При цьому статтею 33 Закону України "Про оплату праці" визначено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України "Про оплату праці").
Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").
Таким чином, індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.
Згідно статті 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
У постанові від 19.06.2018 у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18) Верховний Суд, зокрема, вказав: …так, положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо. Суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.… .
Як вказано у частині п'ятій статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, вищенаведені висновки щодо застосування положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судом враховуються при прийнятті рішення.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Пожежне спостереження Захід на отримання компенсаційних коштів з нагоди Дня Незалежності України № 000008-1 від 04 вересня 2017 року та з нагоди свята ОСОБА_18 та новорічних свят № 000012-1 від 18 грудня 2017 року, працівниками підприємства ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, отримано додаткові компенсаційні виплати за спірний період, що в свою чергу перевищують розмір недоотриманих нарахувань індексації заробітної плати. Матеріалами справи підтверджено, що дані додаткові виплати були оподатковані шляхом подання до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби України у Львівській області шляхом подання уточнюючих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку по формі 1ДФ за ІІІ та IV квартали 2017 року. Крім того, 26 березня 2019 року ТзОВ Пожежне спостереження Захід сплатило донараховані суми податків на доходи фізичних осіб найманих працівників та військового збору у відповідності до вищенаведених уточнюючих звітів, що стверджується платіжними дорученнями АТ ОСОБА_19 ОСОБА_12 № 69, № 70 від 26 березня 2019 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному випадку позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства стосовно індексації заробітної плати працівників, а тому суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки щодо встановленого порушення.
За таких обставин, суд приходить висновку, що постанова відповідача від 28.03.2018 року № 041 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є протиправною та підлягає скасуванню повністю, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем, як суб'єктом господарювання вимог ч. 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України Про оплату праці , а отже і наявності підстав, передбачених абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, для прийняття оспорюваного рішення, згідно якого на позивача накладено штраф у розмірі 297 840 ,00грн.
Водночас, будь-яких належних доказів на спростування встановлених обставин відповідач суду не надав.
Судом не береться до уваги поданий представником позивача вирок від 30.08.2018 року у справі №461/5111/18 (том 2 а.с. 56-59), оскільки не стосується предмету доказування у даній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються її вимоги, а відповідачем не доведено правомірність своїх дій, відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження «Захід» є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
В судовому засіданні до початку судових дебатів в порядку ст.143 КАС України представником позивача заявлено про те, що протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення ним буде подано докази, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу, а відтак і остаточну суму судових витрат.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пожежне спостереження «Захід» (79038, м. Львів, вул. Медової Печери, 15/10, код ЄДРПОУ- 33533262) до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ - 39778297) про скасування постанови - задоволити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області № 041 від 28.03.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07 травня 2019 року.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2019 |
Оприлюднено | 08.05.2019 |
Номер документу | 81560446 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шинкар Тетяна Ігорівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні