Ухвала

від 06.05.2019 по справі 826/1748/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1748/18                                                                               УХВАЛА   06 травня 2019 року                                                                                            м. Київ           Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробна компанія «М'ясний гурман» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В : До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 апеляційну скаргу залишено без руху. Копію вказаної ухвали отримано апелянтом та надіслано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочити сплату судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що на виконання вимог КАС України ГУ ДФС у місті Києві направлено лист від 02.04.2019 №5314/26-15-10-02-16 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Однак, на даний час, юридичне управління ГУ ДФС у місті Києві не отримувало платіжного доручення на сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Крім того, у відповідь на вказаний службовий лист управлінням фінансування, бухгалтерського обліку та звітності надано виписку по рахунку ГУ ДФС у місті Києві, згідно якої по КЕКВ 2800 відсутні кошти. Враховуючи викладене, відповідач не має можливості сплатити судовий збір з об'єктивних причин, тому просить відстрочити сплату судового збору або продовжити строк на усунення недоліків. Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку, що наведені в ньому підстави не можна визнати достатніми для відстрочення сплати судового збору. Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами. Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочити йому сплату судового збору не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. Крім того, колегія суддів також враховує, що  скаржник не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Наразі недоліки апеляційної скарги не усунуті апелянтом, а саме доказів сплати судового збору суду надано не було. Разом з тим, однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 ч.3 ст. 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також ст. 13 цього Кодексу, якою визначено право учасників справи на апеляційний перегляд справи. Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб. Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 196 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо  визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Однак, продовження строку на усунення недоліків на тривалий строк призведе до затягування судового розгляду та правової невизначеності сторін, що суперечить положенням п. 11 ч. 1 ст. 4, ст. 6 КАС України. При цьому, у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Апелянт не повідомив строк, необхідний для сплати судового збору і надання до суду відповідного платіжного документа. Приймаючи до уваги доводи заявленого апелянтом клопотання, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання в частині продовження строку та продовжити апелянту строк на усунення ним недоліків апеляційної скарги для забезпечення реалізації права на апеляційне оскарження. Недоліки апеляційної скарги перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак апелянту встановлюється строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, а саме, сплатити судовий збір. Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -           У Х В А Л И В : Клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про відстрочення сплати судового збору за подання  апеляційної скарги  – залишити без задоволення. Клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги – задовольнити. Надати апелянту строк для усунення недоліків до 31.05.2019. Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя                                                                                          В. В. Кузьменко