Постанова

від 17.07.2019 по справі 826/1748/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1748/18 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясопереробна компанія М`ясний гурман до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 19.01.2018 № 0002901404, в якому визначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за лютий 2016 року на загальну суму 16210 грн., та від 19.01.2018 № 0002911404, в якому визначено суму заниження податку на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 308773 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що всі первинні документи, які супроводжували господарські операції відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати за наслідками здійснення таких господарських взаємовідносин, відтак оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019 задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання з`явився представник позивача та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку ТОВ МК М`ясний гурман (код ЄДРПОУ 39992268) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Синтез-Профіт (код 39233697) за листопад 2015 року - лютий 2016 року та з ТОВ ГРЕЙМАКС (код 39997898) за лютий 2016 року, за результатами якої складено акт 26.12.2017 № 932/26-15-14-04-05/39992268.

Перевіркою встановлено порушення: п.44.1. ст.44, п.185.1. ст.185, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) за лютий 2016 року на загальну суму 16 210 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 308 773 грн., в тому числі: за листопад 2015 року - 4 239 грн., за грудень 2015 року - 22 402 грн., за січень 2016 року - 111 057 грн., лютий 2016 року - 171 075 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 19.01.2018 № 0002901404, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 16 210 грн.; від 19.01.2018 № 0002911404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 308 773,00 грн. та за штрафними фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 77 193,00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Податковий орган при вирішенні справи не обґрунтовував позицію щодо збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду безтоварністю господарських операцій та не довів суду шляхом надання належних, достовірних та достатніх доказів.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту судам належить з`ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено, між ТОВ МК М`ясний гурман (Покупець) та ТОВ Синтез-Профіт (Постачальник) укладено договір поставки №184 від 27.11.2015, відповідно до умов якого Постачальник передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному Договорі. Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється по даному Договору, визначаються у накладних, які оформлюються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Парією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п.3.1 Договору якісь товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам чинної нормативно-технічної документації та затверджується відповідними документами, встановленими чинним законодавством для даного виду Товару.

Пунктам 4.3, 4.4 вказаного Договору передбачено, що доставка товару здійснюється силами, засобами та за рахунок Постачальника на умовах DАP (Інкотермс у редакції 2000 року). Водночас, Покупець за власним бажанням вправі здійснити поставку товару на умовах EXW (Інкотермс у редакції 2000 року).

Згідно п.5.1 Договору оплата за товар здійснюється на умовах 100% попередньої оплати.

За умовами, визначеними у п.6.1 цього Договору прийом-передача товару здійснюється представниками сторін у пунктів поставки в порядку, визначеному чинним законодавством України та оформляється шляхом підписання накладних.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем надано: видаткові, товарно-транспортні накладні, податкові накладні.

Позивач вказує, що транспортування м`ясної продукції до місцезнаходження позивача підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними, складеними відповідно до норм чинного законодавства.

Позивачем в повному обсязі здійснено розрахунок з ТОВ Синтез-Профіт за поставлену продукцію, що підтверджується платіжними дорученнями.

Судом також встановлено, що між ТОВ МК М`ясний гурман (Покупець) та ТОВ Греймакс (Постачальник) 20.02.2016 укладено договір №26, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього Договору.

Асортимент, кількість і ціна товару встановлюється сторонами згідно виставлених рахунків-фактур та видаткових накладних (п.1.2).

Ціна товару остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку товару.

На підставі цього договору позивач здійснив придбання у ТОВ Греймакс м`яса яловичини блочне всього на суму 104 707,50 грн.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем надані суду: видаткова, податкова, товарно-транспортна накладні.

Факт доставки продукції до місцезнаходження позивача підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортною накладною, дата якої відповідає даті поставки.

Позивачем здійснено розрахунок за поставлену ТОВ Греймакс продукцію у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням та карткою рахунку 631.

Окрім того, між ТОВ МК М`ясний гурман (Замовник) та ТОВ Греймакс (Виконавець) було укладено договір про надання консультування з питань комерційної діяльності та управління від 17.01.2016 №17, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати йому у відповідності до умов даного Договору консультацію (письмову та/або усну консультацію) з питань комерційної діяльності та управління у вигляді модулю (корпоративного семінару-тренінгу та/або індивідуального письмового консультування).

Факт надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття робі (надання послуг) №10 від 18.01.2016.

Позивачем сплачено повну суму за надані послуги, що підтверджується копіями платіжних доручень від 25.02.2016 №288, від 03.03.2016 №314, від 21.03.2016 №374 та карткою рахунку.

Крім того, між вказаними підприємствами був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.02.2016 №27, відповідно до умов якого Експедитор (ТОВ Греймакс ) від свого імені та за рахунок Замовника (ТОВ МК М`ясний гурман ) здійснює організацію перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському та міжміському сполученні, залучаючи до цього третіх осіб - перевізників, відповідно до узгоджених сторонами умов.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.02.2016 №34. А також факт оплати за надані послуги з організації вантажних перевезень підтверджується платіжним дорученням від 21.03.2016 та карткою рахунку.

Отриманий товар, як вказує позивач, використаний у господарській діяльності та реалізовувався іншим підприємствам на підставі договорів поставки від 21.12.2015 №2112 ТОВ Три ведмеді , від 01.10.2015 №ТД-087 та від 22.12.2015 №ТД-113 ТОВ Торговий дім Левада .

На виконання умов вказаних договорів поставки ТОВ МК М`ясний гурман поставлено позивачу товар - м`ясну продукцію, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактури, декларацій виробника, експертних висновків, платіжними дорученнями, рахунків по оплаті.

Апелянт посилається на те, що позивачем не надано до перевірки документів, що підтверджують якість та безпеку товару, докази транспортування товару, відтак, перевіркою не підтверджено поставку товарів на адресу позивача за період взаємовідносин протягом перевіряємого періоду.

Згідно пояснень від 20.05.2017 гр. ОСОБА_1 , він зазначив про свою непричетність до реєстрації ТОВ Синтез-Профіт та його господарської діяльності.

Відповідач посилається на отриману від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області інформацію, а саме протокол допиту громадянки ОСОБА_2 щодо непричетності до створення ТОВ Греймакс .

Колегія суддів приходить висновку, що операції між позивачем та його контрагентами не підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з огляду на наступне.

Договором поставки від 27.11.2015 № 184, передбачено, що якість товару який поставляється, повинна відповідати вимогам чинної нормативно-технічної документації та підтверджується відповідними документами, встановленими чинним законодавством для даного виду Товару (сертифікат відповідності, гігієнічний висновок, тощо) .

У податковій накладній № 2297 від 27.11.2015, видатковій накладній № 2732 від 17.12.2015, № 149 від 05.02.2016, № 434 від 24.02.2016 не вказано посади, ініціали, особи, котра підписувала документи, наявний лише підпис.

Наявність лише підпису особи, що уповноважена на ведення господарської діяльності Товариства не дає можливість ідентифікувати кому належить такий підпис, а проставлені печатки Позивача (покупця) дозволяють ідентифікувати юридичну особу, яка отримала товар, а не особу, уповноважену Позивачем на ведення господарської діяльності Товариства.

Транспортні засоби для перевезення м`яса та блоків з м`яса, напівфабрикатів з м`яса птиці (тушки, півтушки, четвертини курячі) та м`яса птиці механічного обвалювання повинні відповідати вимогам санітарних норм та правил і мати санітарний паспорт.

Таким чином, неможливо встановити чи відповідав товар вимогам чинної нормативно-технічної документації, так як ТОВ М`ЯСОПЕРЕРОБНА КОМПАНІЯ -М`ЯСНИЙ ГУРМАН не надані підтверджуючі відповідні документи, встановлені чинним законодавством для даного виду товару (сертифікат відповідності, гігієнічний висновок, тощо).

Від Броварської ОДНІ ГУ ДФС у Київській області отримано інформацію від 20.05.2017, а саме пояснення громадянина ОСОБА_1 про непричетність до створення та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ СИНТЕЗ-ПРОФІТ , крім того, останній повідомив : Про те, що я являюся засновником ТОВ СИНТЕЗ-ПРОФІТ мені нічого не відомо, жодних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності вказаного товариства я не підписував, установчих документів та печатку підприємства, інших документів, які мають відношення до ТОВ СИНТЕЗ ПРОФІТ я не отримував та на даний час не маю...

У видатковій накладній № 83 від 26.02.2016, не вказано посаду, ініціали, особи, котра підписувала документи, наявний лите підпис.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 26.02.2016 83, вантажовідправником є ТОВ Греймакс , а Вантажоодержувачем - ТОВ М`ясопереробна компанія М`ясний гурман , однак, у накладній вказані лише населені пункти навантаження (м. Ковалівка) та розвантаження товару (м. Київ) без конкретизації адреси, що є порушенням Умов Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідно до п. 4 договору поставки: 4. Упаковка, якість.

4.1. Товар, що передається Постачальником Покупцеві, повинен бути в тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, яка забезпечує зберігання товару під час звичайних умов зберігання і транспортування товару.

4.2. Якість товару, що постачається, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, пішій технічній документації, яка встановлених вимоги бо його якості.

4.3. Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом і в порядку, встановленому законом та іншими нормативно-правовими актами.

Проте, до суду не надано документів, що підтверджує якість продукції, виданий виробником, декларацію виробника (якісне посвідчення), експертний висновок, виданий державною ветеринарною установою, ветеринарне свідоцтво (оригінал).

Між ТОВ Греймакс та ТОВ М`ясопереробна компанія М`ясний гурман укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.02.2016 № 27.

Відповідно до Договору товарно-транспортна документація за цим договором включає в себе такі документи:

- товарно-транспортні накладні;

- подорожні листи;

- накладні.

Однак, позивачем надано лише акти виконаних робіт та платіжні доручення. Іншої документації, що підтверджувала б здійснення господарських операцій не надано.

Від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області отримано інформацію, а саме протокол допиту громадянки ОСОБА_2 , щодо непричетності до створення ТОВ Греймакс , в якому остання повідомила про реєстрацію ТОВ Греймакс без мети ведення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарські взаємовідносини позивача з контрагентами повинні підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, що первинні документи, на підставі яких позивачем сформовані дані податкового обліку підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вказане судом першої інстанції не було враховано під час вирішення справи по суті, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та є підставою для скасування рішення.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності та в межах апеляційної скарги, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясопереробна компанія М`ясний гурман до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2019 - скасувати та ухвали нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 24.07.2019