Рішення

від 06.05.2019 по справі 638/8040/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8040/18

Провадження № 2/638/2161/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі

головуючого - судді Штих Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Тарасової О.П.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фермерське господарство Добробут-2003 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановив:

Публічне Акціонерне Товариство Східно-Український Банк Грант звернулося до суду із позовом, в якому просить суд, в рахунок часткового погашення заборгованості Фермерського господарства Добробут-2003 за кредитним договором № 10 від 28 липня 2011 року, з додатковими угодами до нього, у загальному розмірі 103 208,86 Євро на користь АТ Банк Грант , звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трьохкімнатну квартиру номер: 14 (чотирнадцять), що знаходиться у будинку номер: 18 (вісімнадцять) по вулиці Єсеніна у місті Харкові Харківської області, загальною площею 56,8 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м., та належить ОСОБА_1 на праві одноосібної приватної власності - шляхом її продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 825 000,00 грн., згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного суб'єктом оціночної діяльності 21.05.2018 року.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що 28 липня 2011 року між Публічним Акціонерним Товариством Східно-Український Банк Грант та Фермерським господарством Добробут-2003 був укладений кредитний договір № 10, за умовами якого, із врахуванням внесених до нього змін на підставі додаткових угод № 1 від 27.07.2012 року, № 2 від 10.09.2012 року, № 3 від 10.09.2013 року, № 4 від 10.09.2014 року, № 5 від 30.07.2015 року та № 6 від 29.07.2016 року, ОСОБА_2 відкрив ФГ Добробут-2003 відновлювальну кредитну лінію з максимальним загальним лімітом 90 000,00 (дев'яносто тисяч) Євро зі строком повернення цих кредитних коштів до 30 грудня 2017 року та сплатою відсотків за користування кредитними коштами, у передбаченому договором розмірі.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 10 від 28 липня 2011 року, між Публічним Акціонерним Товариством Східно-Український Банк Грант та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір нерухомого майна № 10/1юр від 31.07.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, 31 липня 2015 року за реєстровим № 4038, та Договір № 1 від 10.08.2016 року про зміну умов Іпотечного договору нерухомого майна № 10/1юр від 31.07.2015 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, 10 серпня 2016 року за реєстровим № 4308, за умовами яких в іпотеку Банку передано трьохкімнатну квартиру номер: 14 (чотирнадцять), що знаходиться у будинку номер: 18 (вісімнадцять) по вулиці Єсеніна у місті Харкові Харківської області, загальною площею 56,8 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.07.2018 року провадження по даній цивільній справі було відкрито, призначено підготовче судове засідання на 27.07.2018 року о 14:30 год.

23 липня 2018 року до канцелярії суду надійшла заява від позивача, Публічного Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант , датована 23.07.2018 р. за вих. № 1690/03-1-01, в якій він повідомив суд про зміну типу акціонерного товариства позивача, з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, та разом зі зміною типу акціонерного товариства про відповідну зміну найменування позивача з Публічного Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант на Акціонерне Товариство Східно-Український ОСОБА_2 Грант . Факт зміни типу акціонерного товариства та найменування позивача підтверджується статутом Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант (нова редакція), погодженим Національним Банком України 23.06.2018 р. та зареєстрованим 06.07.2018 року в ЄДРПОУ, номер запису 14801050059004802. Відповідно до зазначеної редакції статуту Акціонерне Товариство Східно-Український Банк Грант є правонаступником Публічного Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант . Крім того, позивач просив здійснити у даній справі заміну його найменування з Публічного Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант на Акціонерне Товариство Східно-Український ОСОБА_2 Грант .

У зв'язку наведеним, суд прийшов до висновку про необхідність заміни найменування позивача з Публічного Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант на Акціонерне Товариство Східно-Український ОСОБА_2 Грант .

Представник відповідача, адвокат ОСОБА_4, 06 листопада 2018 року надала через канцелярію суду відзив на позов, у якому просила суд відмовити ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК ГРАНТ у задоволенні позову в повному його обсязі. Підставою для такої відмови представник відповідача вважає недодержання позивачем обов'язкового порядку досудового врегулювання спору між сторонами кредитного договору, передчасне подання позову до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки через порушення з боку позивача цього порядку та неналежним доставлянням ДП Укрпошта на адресу відповідача та третьої особи поштового відправлення з вимогою банку про усунення порушення, чим було грубо порушено права іпотекодавця, тобто відповідача.

Позивачем 09 листопада 2018 року через канцелярію суду було надано відповідь на зазначений відзив від 09.11.2018 року за вих. №2632/03-1-01, в якому останній зазначив, що іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. При цьому, право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки належить виключно іпотекодержателю, тобто позивачеві. Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору є виключно правом іпотекодержателя, а не його обов'язком. Право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору не перешкоджає іпотекодержателю та не позбавляє його права звернутися до суду за судовим захистом своїх прав шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку. У відповіді на відзив також зазначено, що поштові відправлення із вимогою про усунення порушення, які були направленні цінними листами з оголошеною цінністю на ім'я відповідача ОСОБА_1 та позичальника - ФГ ДОБРОБУТ-2003 , повинні вручатися відповідальними працівниками пошти в об'єкті поштового зв'язку; у разі неможливості їх вручення одержувачам, поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження; по закінченні встановленого строку зберігання такі відправлення повинні бути повернуті об'єктом поштового зв'язку відправнику - позивачу. Отже, повернення за закінченням встановленого строку зберігання цінного листа з оголошеною цінністю, який не вручений одержувачу, є цілком законним.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2018 року підготовче провадження по даній справі було закрито та справу призначено до судового розгляду. Цією ж ухвалою було відмовлено представникові відповідача в задоволенні його клопотання про витребування доказів, а клопотання представника третьої особи про призначення експертизи залишено без розгляду.

20 лютого 2019 року до канцелярії суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог від 19.02.2019 р. за вих. № 498/05-1-01, в якій позивач, зокрема, зазначив, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування від 03.07.2018 р. № 2478-VIII, який був введений в дію з 04.02.2019 року, внесено зміни до статті 39 Закону України Про іпотеку , відповідно до яких, в разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, ціна предмета іпотеки у грошовому вираженні в рішенні суду не зазначається та повинна визначатися при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У зв'язку з наведеним, приймаючи до уваги скасування законодавчого припису зазначення ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні в рішенні суду, позивачем уточнено позовні вимоги. Із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив суд:

1. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:

трьохкімнатну квартиру номер: 14 (чотирнадцять), що знаходиться у будинку номер: 18 (вісімнадцять) по вулиці Єсеніна у місті Харкові Харківської області, загальною площею 56,8 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м., належну на праві одноосібної приватної власності іпотекодавцю, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1):

- Ѕ частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 липня 2001 року, виданого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, 16 липня 2001 року за реєстровим №1-1791. Право власності на цю частку нерухомого майна зареєстроване за ОСОБА_1 у Комунальному підприємстві Харківське міське бюро технічної інвентаризації 19 липня 2001 року та записано в реєстрову книгу за реєстровим № П-1-33545; та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 травня 2013 року, номер запису про право власності: 1098116, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 69879263101, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 4087294, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6;

- Ѕ частки на підставі договору дарування від 13 квітня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_7 за реєстровим №620. Право власності на цю частку нерухомого майна зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 квітня 2015 року, номер запису про право власності: 9542628, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 69879263101, згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 37023270, виданим державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7,

за Іпотечним договором нерухомого майна № 10/1юр від 31.07.2015 року, посвідченим 31 липня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, за реєстровим № 4038; договором № 1 від 10.08.2016 року про зміну умов Іпотечного договору нерухомого майна № 10/1юр від 31.07.2015 року, посвідченим 10 серпня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, за реєстровим № 4308,

- шляхом її продажу на прилюдних торгах за ціною, визначеною на стадії виконавчого провадження, при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок часткового погашення заборгованості ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ДОБРОБУТ-2003 перед АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК ГРАНТ за кредитним договором № 10 від 28 липня 2011 року та додатковими угодами до нього: № 1 від 27 липня 2012 року, № 2 від 10 вересня 2012 року, № 3 від 10 вересня 2013 року, № 4 від 10 вересня 2014 року, № 5 від 30 липня 2015 року та № 6 від 29 липня 2016 року в загальному розмірі - 103 208,86 Євро, з яких: 83 152,59 Євро - заборгованість за кредитом, 8 228,19 Євро - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, 11 828,08 Євро - пеня за прострочення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

2 . Стягнути з відповідача, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), на користь позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК ГРАНТ витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 375,00 грн. та витрати за проведення оцінки предмета іпотеки, згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного суб'єктом оціночної діяльності 21.05.2018 року, в розмірі 800,00 грн.

Представник позивача, ОСОБА_8, яка діє на підставі довіреності, у судове засідання з'явилася, позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених у позовній заяві, доданих до неї матеріалів, заяві про уточнення позовних вимог та відповіді на відзив.

Представник відповідача, адвокат ОСОБА_4, у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення їй телефонограми. Під час отримання телефонограми заявила усне клопотання про перенесення розгляду справи на інший день, у зв'язку з неможливістю з'явитися у судове засідання через відрядження та участь в іншому судовому засіданні. Доказів, що підтверджують її участь в іншому судовому засіданні та свідчать про поважність причин неявки у судове засідання, представник відповідача суду не надала.

Представник третьої особи, ОСОБА_9, у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення їй телефонограми. Під час отримання телефонограми заявила усне клопотання про перенесення розгляду справи на інший день, у зв'язку з неможливістю з'явитися у судове засідання через участь у іншому судовому засіданні. Доказів, що підтверджують її участь у іншому судовому засіданні та свідчать про поважність причин неявки у судове засідання, представник третьої особи суду не надала.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Суди, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

За умовами кредитного договору № 10 від 28 липня 2011 року, укладеного між Публічним Акціонерним Товариством Східно - ОСОБА_2 Грант , правонаступником якого є Акціонерне Товариство Східно - ОСОБА_2 Грант , та Фермерським господрством Добробут-2003 , як Позичальником, Банк відкрив ФГ Добробут-2003 відновлювальну кредитну лінію з максимальним загальним лімітом 110 000,00 (сто десять тисяч) Євро на строк до 27 (двадцять сьомого) липня 2012 року, на поточні господарські потреби, зі сплатою 14% (чотирнадцять відсотків) річних за користування кредитними коштами, а при простроченні повернення кредиту - 28% (двадцять вісім відсотків) річних, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язався належним чином використати та повернути Банку отримані ним кредитні кошти в повному обсязі, а також сплатити Банку відповідні відсотки і виконати всі інші зобов'язання за цим Кредитним договором.

27 липня 2012 року між Банком та ФГ Добробут-2003 було укладено додаткову угоду № 1 до зазначеного вище Кредитного договору, згідно умов якої було подовжено кінцевий строк повернення кредиту - до 10 вересня 2012 року.

10 вересня 2012 року між Банком та ФГ Добробут-2003 було укладено додаткову угоду № 2 до зазначеного вище Кредитного договору, згідно умов якої Позичальнику було зменшено суму максимального загального ліміту відновлювальної кредитної лінії до 90 000,00 (дев'яносто тисяч) Євро, встановлено новий розмір відсотків за користування кредитом на рівні 15% (п'ятнадцять відсотків) річних, а при простроченні повернення кредиту - 30% (тридцять відсотків) річних та подовжено кінцевий строк повернення кредиту - до 10 вересня 2013 року.

10 вересня 2013 року між Банком та ФГ Добробут-2003 було укладено додаткову угоду № 3 до зазначеного вище Кредитного договору, згідно умов якої було подовжено кінцевий строк повернення кредиту - до 10 вересня 2014 року.

10 вересня 2014 року між Банком та ФГ Добробут-2003 було укладено додаткову угоду № 4 до зазначеного вище Кредитного договору, згідно умов якої було подовжено кінцевий строк повернення кредиту - до 10 вересня 2015 року.

30 липня 2015 року між Банком та ФГ Добробут-2003 було укладено додаткову угоду № 5 до зазначеного вище Кредитного договору, згідно умов якої було подовжено кінцевий строк повернення кредиту - до 29 липня 2016 року.

29 липня 2016 року між Банком та ФГ Добробут-2003 було укладено додаткову угоду № 6 до зазначеного вище Кредитного договору, згідно умов якої був встановлений наступний порядок повернення кредиту: до 29 грудня 2017 року повернути кредит в розмірі суми 22 000,00 (двадцять дві тисячі) Євро, залишок кредиту - 30 грудня 2017 року.

Отже, з врахуванням останніх змін, кінцевий строк повернення кредиту для ФГ Добробут-2003 встановлювався 30 грудня 2017 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань ФГ Добробут-2003 , між Банком та громадянином України ОСОБА_1, як майновим поручителем позичальника, були укладені Іпотечний договір нерухомого майна № 10/1юр від 31.07.2015 року, що посвідчений 31 липня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, за реєстровим № 4038, та Договір № 1 від 10.08.2016 року про зміну умов Іпотечного договору нерухомого майна № 10/1юр від 31.07.2015 року, що посвідчений 10 серпня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, за реєстровим № 4308.

У відповідності до пункту 2 іпотечного договору, цей договір укладений з метою забезпечення своєчасного повернення отриманого ФГ Добробут-2003 кредиту, сплати відсотків за користування ним, можливої неустойки (пені, штрафу) і відшкодування можливих витрат та збитків, пов'язаних з кредитним договором та договором іпотеки.

Цим же пунктом іпотечного договору встановлено, що предметом іпотеки є трьохкімнатна квартира номер: 14 (чотирнадцять), що знаходиться у будинку номер: 18 (вісімнадцять) по вулиці Єсеніна у місті Харкові Харківської області, загальною площею 56,8 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м.

Зазначена квартира належить ОСОБА_1 на праві приватної власності таким чином:

Ѕ частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 липня 2001 року, виданого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, 16 липня 2001 року за реєстровим № 1-1791. Право власності на цю частку нерухомого майна було зареєстровано за Відповідачем ОСОБА_10 підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації 19 липня 2001 року за реєстровим № П-1-33545; та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 травня 2013 року, номер запису про право власності: 1098116, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 69879263101, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 4087294, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6;

Ѕ частки на підставі договору дарування від 13 квітня 2015 року, посвідченого 13 квітня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_7 за реєстровим № 620. Право власності на цю частку нерухомого майна зареєстровано за Відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 квітня 2015 року, номер запису про право власності: 9542628, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 69879263101, згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 37023270, виданим державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Крім того, Відповідач свідчив, що нерухоме майно (трьохкімнатна квартира) належить йому одноосібно на праві приватної власності.

Судом встановлено, що обтяження нерухомого майна іпотекою зареєстровано належним чином у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 липня 2015 року, номер запису про іпотеку: 10636601 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 41577503 від 31.07.2015 року). Обтяження нерухомого майна забороною його відчуження також було зареєстровано належним чином у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 липня 2015 року, номер запису про обтяження: 10636257 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 41576301 від 31.07.2015 року). Інших обтяжень предмету іпотеки судом не виявлено. Вимоги інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки, відсутні.

Відповідно до умов п. 1.2. Кредитного договору, кредит надається траншами (окремими частинами) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника у Банку, та/або шляхом оплати розрахункових документів Позичальника в межах суми, зазначеної в п. 1.1. цього Кредитного договору. Днем надання траншу вважається день перерахування Банком Позичальнику грошових коштів на відповідний поточний рахунок Позичальника в Банку, або день оплати розрахункових документів Позичальника.

Банк свої зобов'язання за даним Кредитним договором з додатковими угодами до нього виконав у повному обсязі, перерахувавши зі свого внутрішньобанківського облікового позичкового рахунку № 20627048634 на поточний рахунок ФГ Добробут-2003 № 26007048634 кредитні грошові кошти в іноземній валюті на загальну суму 113 125,00 Євро, в тому числі: 29.07.2011 року - 30 000,00 Євро; 03.08.2011 року - 13 000,00 Євро; 05.08.2011 року - 10 000,00 Євро; 12.08.2011 року - 5 000,00 Євро; 17.08.2011 року - 2 000,00 Євро; 17.08.2011 року - 14 000,00 Євро; 18.08.2011 року - 14 000,00 Євро; 23.08.2011 року - 10 000,00 Євро; 25.08.2011 року - 2 000,00 Євро; 26.08.2011 року - 2 000,00 Євро; 29.08.2011 року - 5 000,00 Євро; 30.08.2011 року - 3 000,00 Євро; 30.04.2013 року - 1 125,00 Євро; 27.11.2013 року - 2 000,00 Євро.

Факт переказу кредитних коштів ФГ Добробут-2003 , в межах кредитної лінії, підтверджується випискою Банку з внутрішньобанківського облікового позичкового рахунку № 20627048634. Представниками відповідача та третьої особи цей факт не заперечувався та, відповідно, не був спростований.

За період з моменту отримання кредитних коштів, з 29.07.2011 року, до цього часу ФГ Добробут-2003 частково повернуло кредитні кошти на загальну суму 29 972,41 Євро, в тому числі: 01.10.2012 - 20 000,00 Євро; 29.04.2013 - 1 125,00 Євро; 02.10.2013 - 1 000,00 Євро; 15.10.2013 - 1 000,00 Євро; 20.12.2017 - 2 000,00 Євро; 27.12.2017 - 2 862,13 Євро; 28.12.2017 - 1 985,28 Євро, що також підтверджується виписками Банку по позичкових рахунках № 20627048634 та 20631104863401 та не заперечується представниками відповідача та третьої особи.

Отже, судом досліджено та встановлено, що на даний час у користуванні позичальника, яким являється ФГ Добробут-2003 , залишаються кредитні кошти Банку в загальному розмірі 83 152,59 Євро (113 125,00 - 29 972,41 = 83 152,59).

30 грудня 2017 року минув кінцевий строк повернення кредитних коштів у повному їх обсязі за умовами Кредитного договору, однак Позичальник - ФГ Добробут-2003 не повернув Банку залишок отриманого ним кредиту в сумі 83 152,59 Євро (вісімдесят три тисячі сто п'ятдесят два Євро 59 центів), у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед Банком по основній сумі кредиту в цьому ж розмірі.

За умовами вказаного вище Кредитного договору, Позичальник, тобто ФГ Добробут-2003 , зобов'язувався належним чином сплатити Банку відсотки за користування кредитними коштами з розрахунку 14% відсотків річних, а при простроченні повернення кредиту - 28% відсотків річних (п. 1.1. Кредитного договору), з 10 вересня 2012 року з розрахунку 15% відсотків річних, а при простроченні повернення кредиту - 30% відсотків річних (додаткова угода № 2 до Кредитного договору).

Погашення відсотків за користування кредитними коштами здійснюється Позичальником, тобто ФГ ДОБРОБУТ-2003 , шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку Позичальника на відповідний рахунок Банку, вказаний у п. 1.5. цього Договору, та на інших умовах, визначених цим Договором, у валюті кредиту, починаючи з серпня 2011 року, щомісяця, з 20-го по останнє число кожного поточного звітного календарного місяця. При несплаті відсотків у такий строк, вони вважаються простроченими з першого дня наступного календарного місяця. Розрахунковим періодом для нарахування відсотків є період з першого по останнє число поточного місяця за кожний календарний день, виходячи з 360 (триста шестидесяти) днів у році, за фактичний період користування кредитом (п. 1.4. Кредитного договору).

Проте, судом перевірено, що нараховані Банком відсотки за користування кредитними коштами за період з 01 по 28 лютого 2018 року ФГ Добробут-2003 були сплачені лише частково у сумі 87,05 Євро, а за березень 2018 року та наступні місяці ним взагалі нічого не було сплачено, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами за період з 01 лютого 2018 року по 31 травня 2018 року включно в загальній сумі 8 228,19 Євро (вісім тисяч двісті двадцять вісім Євро 19 центів), з яких:

-за лютий 2018 року - 1 853,17 Євро;

-за березень 2018 року - 2 148,10 Євро;

-за квітень 2018 року - 2 078,81 Євро;

-за травень 2018 року - 2 148,11 Євро.

Зазначена сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами підтверджується наявним у справі розрахунком суми заборгованості ФГ Добробут-2003 та не була спростована і не заперечувалася з боку представників відповідача та третьої особи.

Відповідно до умов Кредитного договору, за порушення кінцевого строку повернення кредиту, строків сплати відсотків за користування кредитом чи строків сплати інших платежів, передбачених у п.п. 1.1., 1.3., 1.4., 4.3., 4.4., 5.4., 5.5. цього Договору, Банк має право стягнути з Позичальника, окрім встановленої відсоткової ставки за прострочення повернення грошових коштів, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який стягується пеня, по сумах невиконаних зобов'язань (п. 4.6. Кредитного договору).

На виконання умов даного пункту, позивачем за період з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року включно була нарахована ФГ Добробут-2003 пеня за прострочення повернення кредиту та прострочення сплати відсотків за користування кредитом у загальному розмірі 11 828,08 Євро (одинадцять тисяч вісімсот двадцять вісім Євро 08 центів), що також підтверджується розрахунком.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_2, керуючись ст.ст. 526, 589, 590, 599, 610, ч.1 ст. 612, 625, 1054 Цивільного кодексу України та ст. 35 Закону України Про іпотеку , направляв цінними листами Позичальнику - ФГ ДОБРОБУТ-2003 та Відповідачу, майновому поручителю ОСОБА_11, письмову Вимогу про усунення порушення від 23 січня 2018 року за вих. № 157/03-1-01, в якій вимагав від них протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання цієї вимоги Банку добровільно у повному обсязі виконати свої зобов'язання за означеним вище кредитним договором, всього сплативши загальну суму заборгованості, яка станом на 19.01.2018 року складала 87 115,84 Євро (вісімдесят сім тисяч сто п'ятнадцять Євро 84 центи), в тому числі:

- по сплаті суми кредитних коштів (кредиту) - 83 152,59 Євро (вісімдесят три тисячі сто п'ятдесят два Євро 59 центів),

- по сплаті процентів за користування кредитними коштами (із врахуванням прострочених) в розмірі - 2 431,47 Євро (дві тисячі чотириста тридцять один Євро 47 центів),

- по пені за прострочення повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі - 1 531,78 Євро (одна тисяча п'ятсот тридцять один Євро 78 центів).

Цією вимогою ОСОБА_2 також попереджав, що у випадку несплати вказаної вище суми кредитної заборгованості протягом 30-денного строку, він буде вимушений розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості Позичальника ФГ ДОБРОБУТ-2003 за Кредитним договором № 10 від 28 липня 2011 року з додатковими угодами до нього.

Дану Вимогу про усунення порушення від 23 січня 2018 року за вих. № 157/03-1-01 ні Позичальник - ФГ ДОБРОБУТ-2003 , ані його майновий поручитель - ОСОБА_1 у поштовому відділенні не отримали та вона була повернута Банку за закінченням терміну її зберігання поштовими відділеннями.

До цього часу ні Позичальник, ні його майновий поручитель - відповідач, не повернули Банку суму кредиту в повному обсязі, не сплатили йому відсотки за користування кредитними коштами, нараховану Банком пеню за порушення взятих ФГ ДОБРОБУТ-2003 зобов'язань за Кредитним договором з додатковими угодами до нього.

Таким чином, судом перевірено та встановлено, що загальна сума заборгованості ФГ Добробут-2003 перед Банком за означеним вище Кредитним договором станом на сьогоднішній день становить - 103 208,86 Євро (сто три тисячі двісті вісім Євро 86 центів), у тому числі:

- по поверненню кредитних коштів (кредиту) в розмірі - 83 152,59 Євро (вісімдесят три тисячі сто п'ятдесят два Євро 59 центів),

- по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за період з 01 лютого 2018 року по 31 травня 2018 року включно в розмірі - 8 228,19 Євро (вісім тисяч двісті двадцять вісім Євро 19 центів),

- по пені за прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.12.2017 року по 31.05.2018 року включно в розмірі - 11 828,08 Євро (одинадцять тисяч вісімсот двадцять вісім Євро 08 центів).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, відповідно до ст. 1054 ЦК України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

За ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку , іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права і обов'язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

За змістом частини першої статті 7 Закону України Про іпотеку , за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частинами 1 та 3 статті 33 Закону України Про іпотеку встановлено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 15 іпотечного договору нерухомого майна № 10/1юр від 31.07.2015 року, укладеного між Банком та Відповідачем, встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або Іпотекодавцем умов чинного Договору, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, які забезпечені іпотекою, шляхом звернення стягнення на Майно.

Пунктом 20 цього ж іпотечного договору, передбачено, що звернення стягнення на Майно може здійснюватись за вибором Іпотекодержателя й іншим способом, передбаченим розділом V Закону України Про іпотеку , а саме: на підставі рішення суду…

Згідно із статтею 35 Закону України Про іпотеку , у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Аналогічні за змістом положення містяться і в пунктах 15 та 16 іпотечного договору нерухомого майна № 10/1юр від 31.07.2015 року.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Крім того, у листі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 07.10.2010 року Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) вказано:

Разом із тим ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду відповідно до ст. 39 Закону України Про іпотеку , то суд у своєму рішенні може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону N 898-IV.

У пункті 38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 за № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин визначено, що у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України Про іпотеку ), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

А в п. 9 цієї ж Постанови зазначено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Положеннями частини першої статті 39 Закону України Про іпотеку (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування від 03.07.2018 р. № 2478-VIII) встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах).

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2478-VIII, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку , що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

На підставі викладеного, суд зазначає, що ціна предмету іпотеки при його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів буде визначатися при примусовому виконанні судового рішення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону (ст. 41 Закону України Про іпотеку ).

Судом встановлено, що відповідно до Висновку про вартість об'єкта оцінки (трьохкімнатної квартири номер: 14, що знаходиться у будинку номер: 18 по вулиці Єсеніна у місті Харкові Харківської області, загальною площею 56,8 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м.) , складеного 21 травня 2018 року суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ УСК-Консалтинг (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 646/15, виданий Фондом державного майна України 14.08.2015 року), ринкова вартість об'єкту оцінки без урахування ПДВ станом на 18 травня 2018 року становить 825 000,00 гривень, що станом на 06.05.2019 року становить 27 929,22 Євро (за офіційним курсом НБУ на 06.05.2019 року за 100 Євро - 2953,8954 грн.) та не перевищує загальний розмір основного зобов'язання - кредитної заборгованості ФГ ДОБРОБУТ-2003 в сумі 103 208,86 Євро .

Заперечення представника відповідача не заслуговують на увагу суду, з огляду на таке.

У своєму листі від 01.02.2015 року Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна Верховний Суд України роз'яснив, що право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя . Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК суди повинні розглядати питання можливості застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі.

За ст. 36 цього ж Закону, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У пункті 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 року за № 5 вказано, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

А в пункті 38 цієї ж Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визначено, що у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону .

Наявність договору про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Таким чином, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. При цьому, право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки належить виключно іпотекодержателю, тобто позивачеві. Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору є виключно правом іпотекодержателя, а не його обов'язком. Право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору не перешкоджає іпотекодержателю та не позбавляє його права звернутися до суду за судовим захистом своїх прав шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку.

Крім цього, способи позасудового врегулювання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору чітко передбачені нормами Закону України Про іпотеку , цим же Законом передбачені і шляхи реалізації таких способів. У разі реалізації способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, необхідності звертатися до суду за зверненням стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку не буде, оскільки стягнення на предмет іпотеки вже буде звернуто. Порядок же досудового врегулювання спору, тим більше між сторонами кредитного договору, даним Законом взагалі не встановлений, а тому і порушити його, відповідно, не можливо.

Стаття 35 Закону України Про іпотеку встановлює обов'язок іпотекодержателя надіслати іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Крім того, вона надає право іпотекодержателю, а не зобов'язує його, прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Саме на виконання вимог статті 35 Закону України Про іпотеку та пункту 15 Іпотечного договору нерухомого майна № 10/1юр від 31.07.2015 року, позивач і надіслав Позичальнику - ФГ ДОБРОБУТ-2003 та Відповідачу, який виступив Іпотекодавцем - майновим поручителем ОСОБА_11, письмову Вимогу про усунення порушення від 23 січня 2018 року за вих. № 157/03-1-01.

Законодавцем не встановлено, що у разі направлення банком письмової вимоги, передбаченої статтею 35 Закону України Про іпотеку , іпотекодавцю та/або боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, банк втрачає своє право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав в установленому законом порядку та це направлення перешкоджає йому звернути стягнення на заставлене нерухоме майно в судовому порядку.

Стосовно неналежного виконання ДП Укрпошта своїх обов'язків, передбачених Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. за № 270, слід зауважити наступне.

Вимога про усунення порушення від 23 січня 2018 року за вих. № 157/03-1-01 була направлена Банком відповідачу та третій особі цінним листом (поштовим відправленням) з описом вкладення з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 2 означених вище Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. за № 270, поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником. Повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача. В свою чергу, рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "М", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

За пунктом 96 цих Правил, реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих!), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку(!) на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку.

А пунктом 102 даних Правил встановлено, що в об'єкті поштового зв'язку вручаються поштові відправлення з оголошеною цінністю.

Для одержання реєстрованого поштового відправлення одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред'явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення та розписатись. Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище (п.п. 105- 106 Правил).

Згідно пункту 116 вказаних Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Надалі, за пунктом 117 Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання(!).

Таким чином, поштові відправлення, адресовані відповідачу та позичальнику - ФГ ДОБРОБУТ-2003 , цілком законно були повернуті об'єктом поштового зв'язку відправнику - позивачу, у зв'язку з закінченням встановленого строку їх зберігання таким об'єктом поштового зв'язку.

Вищим господарським судом України в пункті 3 Оглядового листа Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 29.04.2013 р. за N 01-06/767/2013 роз'яснено:

Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Іпотекодержатель/кредитор звернувся з позовом до іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Залишаючи без змін постанову апеляційного господарського суду, якою задоволено позовні вимоги, Вищий господарський суд України зазначив таке.

На виконання приписів статті 35 Закону України "Про іпотеку" позивачем на адресу відповідача (іпотекодавця) та третьої особи (боржника) була направлена вимога про погашення боргу за кредитним договором з пропозицією погасити його в тридцятиденний строк. При цьому банк попередив останніх, що у випадку непогашення боргу буде розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дана вимога отримана третьою особою (боржником), що підтверджується підписом уповноваженого представника на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Від відповідача (іпотекодавця) ця вимога повернулася на адресу позивача з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, позивачем у повному обсязі виконано приписи Закону України "Про іпотеку" та умови договору іпотеки, укладеного з відповідачем (іпотекодавцем), щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення вимоги про усунення порушень рекомендованим листом на адресу відповідача, погоджену ним в договорі іпотеки. При цьому неотримання відповідачем зазначеної вимоги обумовлено виключно ігноруванням листа останнім та, відповідно, не може бути доказом порушення позивачем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки (постанову Вищого господарського суду України від 04.07.2012 N 20/5007/121/11). .

За таких обставин, враховуючи викладене, доводи та висновки представника відповідача, викладені ним у своєму відзиві на позов, суперечать нормам чинного законодавства України, не відповідають їм, є незаконними, а також суперечать фактичним обставинам справи, спотворюють їх, у зв'язку з чим не заслуговують на увагу суду.

Судом також з'ясовано, що окрім сплаченого судового збору в розмірі 12 375,00 грн., Банком понесені витрати, пов'язані із розглядом даного позову, а саме - оплата послуг суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ УСК-Консалтинг за проведення оцінки нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, в загальній сумі 800,00 грн., що підтверджується Договором № 21 про надання послуг по проведенню незалежної оцінки від 18.05.2018 р., укладеним між ТОВ УСК-Консалтинг та Банком, і меморіальним ордером № 15 від 24.05.2018 р. , копії яких додані до матеріалів даної справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума судового збору, сплачена ним при подачі позову до суду, та витрати, пов'язані з проведенням оцінки предмету іпотеки.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 16, 526, 599, 611, 612, 624, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 33, 35, 39, 41 Закону України Про іпотеку , ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 19, 81, 141, 263, 265, 272 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант до ОСОБА_1, третя особа: Фермерське господарство Добробут-2003 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості Фермерського господарства Добробут-2003 перед Акціонерним Товариством Східно-Український Банк Грант за кредитним договором № 10 від 28 липня 2011 року та додатковими угодами до нього: № 1 від 27 липня 2012 року, № 2 від 10 вересня 2012 року, № 3 від 10 вересня 2013 року, № 4 від 10 вересня 2014 року, № 5 від 30 липня 2015 року та № 6 від 29 липня 2016 року в загальному розмірі - 103 208,86 Євро, з яких: 83 152,59 Євро - заборгованість за кредитом, 8 228,19 Євро - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, 11 828,08 Євро - пеня за прострочення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами на користь Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трьохкімнатну квартиру номер: 14 (чотирнадцять), що знаходиться у будинку номер: 18 (вісімнадцять) по вулиці Єсеніна у місті Харкові Харківської області, загальною площею 56,8 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м., належну на праві приватної особистої власності ОСОБА_1 Федоровичу (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ): Ѕ частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 липня 2001 року, виданого державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5, 16 липня 2001 року за реєстровим №1-1791. Право власності на цю частку нерухомого майна зареєстроване за ОСОБА_1 у Комунальному підприємстві Харківське міське бюро технічної інвентаризації 19 липня 2001 року та записано в реєстрову книгу за реєстровим № П-1-33545; та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 травня 2013 року, номер запису про право власності: 1098116, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 69879263101, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 4087294, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6; Ѕ частки на підставі договору дарування від 13 квітня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_7 за реєстровим №620. Право власності на цю частку нерухомого майна зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 квітня 2015 року, номер запису про право власності: 9542628, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 69879263101, згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 37023270, виданим державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за Іпотечним договором нерухомого майна № 10/1юр від 31.07.2015 року, посвідченим 31 липня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, за реєстровим № 4038; договором № 1 від 10.08.2016 року про зміну умов Іпотечного договору нерухомого майна № 10/1юр від 31.07.2015 року, посвідченим 10 серпня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, за реєстровим № 4308, шляхом її продажу на прилюдних торгах за ціною, визначеною на стадії виконавчого провадження, при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Східно-Український Банк Грант витрати зі сплати судового збору в сумі 12 375,00 гривень та витрати, пов'язані з оцінкою предмета іпотеки згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного суб'єктом оціночної діяльності 21.05.2018 року, в сумі 800,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Позивач - Акціонерне Товариство Східно-Український Банк Грант , код ЄДРПОУ 14070197, рахунок № НОМЕР_2 в АТ БАНК ГРАНТ м. Харкова, код банку: 351607, місцезнаходження: м. Харків, вул. Данилевського, буд. 19,

Відповідач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт ММ № 681011, виданий 05 лютого 2001 року Фрунзенським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Третя особа - Фермерське господарство Добробут-2003 , код ЄДРПОУ 35604235, рахунок № 26007048634 в АТ БАНК ГРАНТ м. Харкова, код банку 351607, місцезнаходження: АДРЕСА_1, код за ЄДРПОУ: 35604235

Суддя -