Рішення

від 07.05.2019 по справі 754/3020/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4773/19 Справа №754/3020/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Панченко О.М.

при секретарі - Табачук Д.О.

у відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом довідповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення трудових відносин.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Він, ОСОБА_1, з 29 липня 2013 року по сьогоднішній день, є директором Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ТМ ВОДА ТАЛА СПРАВЖНЯ . Відомості про нього як керівника ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТМ ВОДА ТАЛА СПРАВЖНЯ містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується роздруківкою із офіційного сайту Міністерства юстиції України, а також, копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.Позивач протягом майже шести років безперервно виконує обов'язки директора Товариства, між ним та ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТМ ВОДА ТАЛА СПРАВЖНЯ виникли трудові відносини на підставі безстрокового трудового договору.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1, реалізуючи своє право, передбачене ч.1 ст.38 КЗпП України, виявив бажання припинити трудові відносини із Відповідачем. У зв'язку із цим, Позивач у відповідності до положень Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ініціював скликання загальних зборів учасників Товариства для вирішення питання про його звільнення.У повідомленні про скликання загальних зборів учасників Товариства, ОСОБА_1 повідомив учасників про те, що збори відбудуться 14 грудня 2018 року о 10:00 ранку, за адресою: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 11 дату, а також запропонував порядок денний, зокрема: вирішення питання про його звільнення та призначення нового директора. Зазначенеповідомлення Позивач направив учасникам Товариства 10 листопада 2018 року. Проте, загальні збори ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТМ ВОДА ТАЛА СПРАВЖНЯ не відбулися, оскільки, учасники (засновники) Товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на зазначену дату та час не з'явилися та не надали жодних пояснень щодо причин неявки.

Враховуючи те, що загальні збори не відбулися, 31 січня 2019 року Позивач на адресу учасників (засновників) Товариства, а також, на адресу самого Товариства направив заяву про звільнення (копія заяви та докази направлення - додаються). Позивачем вжито усі можливі заходи для реалізації свого права на звільнення.Однак, питання щодо звільнення ОСОБА_1 з займаної ним посади на підставі ст. 38 КЗпП України до цього часу Відповідачем не розглянуто.

Посилаючись на викладені обставини справи, позивач просить суд : визнати з 14 лютого 2019 року припиненими трудові відносини між Товариством із обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ТМ ВОДА ТАЛА СПРАВЖНЯ та директором ОСОБА_1, на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12 березня 2019 року відкрито провадження в справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.18).

Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК Українивідповідачем подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Враховуючи те, що при відкритті провадження судом було ухвалено проводити судовий розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а сторони в установленому законом порядку не подали клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, то в силу положень ч. 13 ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також з метою дотримання розумних строків її розгляду суд вважає за можливе справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності заперечень проти такого розгляду справи з боку сторін, що відповідає вимогам ст.279 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи тривалий розгляд справи, а також те, що представнику відповідача неодноразово надавалась можливість надати докази та відзив щодо позовних вимог, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторони відповідача на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден проти Сполученого королівства" та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України ) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Судом встановлено, що згідно з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб Фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня з 29 липня 2013 року (а.с.7-8).

Проте позивачем ні рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня , ні протоколу Загальних зборів суду не надано.

Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач бажає припинити трудові відносини з ТОВ Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня , у зв'язку зі звільненням його з посади директора за власним бажанням.

Реалізуючи своє право на звільнення, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, позивач ОСОБА_1, у відповідності до положень Закону України Про товариства з обмеженою відповідальністю , ініціював скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня для вирішення питання про його звільнення.

На підтвердження даного факту, позивач зазначив, що ним було направлено повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня із зазначенням порядку денного, часу, дати та місця проведення зборів на адресу учасників - ЩебельськомуВячеславу Івановичу (65038, м. Одеса, вул. Писарева, 19-А) і ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) та ТОВ Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня (02121, м. Київ, Кловський узвіз, 11). Відповідне повідомлення було направлено рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 38 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об'єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КзПП й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що трудовий договір щодо виконання обов'язків директора ТОВ Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня не укладався, запис до трудової книжки не вносився, наказ про призначення не видавався.

Проте, належними доказами трудових відносин може бути докази про:

-допущення особи до роботи (наприклад, проходження медичного огляду, копії заяв про прийом на роботу, анкет, листів про розгляд резюме, записи в журналі про передачу трудової книжки, про ознайомлення з будь-якими правилами а підприємстві тощо);

-виконання трудової функції (наприклад, акти здачі робіт, довіреності, видані роботодавцем на працівника, записи в книзі скарг і пропозицій, листування з клієнтом, покази колег по роботі, контрагентів, телефонні розмови, фотографії на робочому місці, відеозапис на робочому місці тощо);

-виконання вимог щодо внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві (можна підтвердити показами свідків-охоронців на пропускні системі офісного центру, відеозаписами з камер спостереження на пропускних пунктах, карточками пропускними, показами колег, журналами реєстрації виходу на роботу);

-виплату заробітної плати (наприклад, підписи на платіжних документах, підписи в журналах, квитанції, документи про перерахування коштів на картковий рахунок тощо). В кожному конкретному випадку необхідно надати всі належні докази, щоб підтвердити факт укладення трудового договору.

Також належним доказом може бути інформація від пенсійного фонду та фіскальної служби, оскільки згідно Податкового кодексу України роботодавець та найманий працівник підлягають оподаткуванню.

Необхідно звернути увагу, що 28.12.2014 Верховна Рада України прийняла Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці , яким ч. 3 ст. 24 КЗпП викладено у новій редакції: Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

Нормами ст. ст. 97, 99 ЦК України закріплено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Згідно із ст. ст. 28, 29 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі - Закон) органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону загальні збори учасників скликаються, зокрема з ініціативи виконавчого органу товариства.

Статтею 32 Закону передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев'ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону, відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.

На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (ч. 4 ст. 33 Закону).

Якщо загальні збори не відбулися, то за змістом зазначеного положення Закону, необхідно скласти протокол щодо цього.

Згідно Довідки від 14 грудня 2018 року, вих. №1, даною довідкою Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня в особі директора ОСОБА_1 засвідчує, що загальні збори учасників ТОВ Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня 14 грудня 2018 року о 10:00 год. не відбулися, у зв'язку з неявкою учасників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.13).

Позивач зазначив, що враховуючи те, що загальні збори не відбулись ним було направлено заяву про звільнення за власним бажанням від 29 січня 2019 року на адресу учасників та ТОВ Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня (а.с.14).

Відповідно до положень ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 28, 29, 30 Закону праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариств провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.

Також, враховуючи викладене суд вважає, що право найманого працівника, у т.ч. того, який обіймає посаду директора товариства, як у даному випадку, можуть бути припинено на підставах, передбачених Кодексом законів про працю України, зокрема і за власним бажанням. Зокрема, звільнити директора, дійсно, може тільки засновники підприємства, але якщо загальні збори скликати не можливо, то це не означає, що директор буде змушений довічно працювати на цьому підприємстві.

Міністерством праці та соціальної політики в листі від 12.01.2011 № 15/06/186-11 зазначено, що у таких випадках директор має право реалізувати своє право звільнитися за власним бажанням, передбачене ст. 38 КЗпП України. Для цього директор повинен видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦК України фізична особа має право на вибір роду занять та використання примусової праці забороняється.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду не надано доказів про отримання ТОВ Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня та учасниками (засновниками) ТОВ Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оригіналу заяви позивача про звільнення та повідомлення про скликання загальних зборів.

Додані позивачем фіскальні чеки та опис вкладення до цінного листа не є доказом належного отримання. Належним чином повідомлення повинно містити дані не лише щодо поштового відправлення, але й отримання адресантом відправленої поштової кореспонденції.

Необхідно зазначити, що неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленомузаконом порядку є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів товариства недійсними.

У суду відсутні дані, що позивач звертався із заявою про скликання загальних зборів до офіційного загальнодержавного друкованого засобу масової інформації, таким є національна газета Урядовий кур'єр , із зазначенням порядку денного, часу, дати та місця проведення зборів.

Крім цього, у матеріалах позовної заяви відсутні дані, що позивачем було повідомлено органи реєстраційної служби про звільнення позивача.

Оскільки позивачем не здійснені всі необхідні дії щодо звільнення його з посади директора, то звернення з таким позовом є безпідставним і завчасним, а тому в позові слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28, 29, 31 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , ст.ст. 31, 36, 38 КЗпП України, ст.ст. 9, 97, 99, 312 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім ТМ Вода Тала Справжня , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення трудових відносин - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: