Ухвала

від 17.07.2007 по справі 10/5-на

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/5-нА

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "17" липня 2007 р.                                                           Справа № 10/5-нА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Черпака Ю.К.

суддів:                                                                        Веденяпіна О.А.

                                                                                   Іоннікової І.А.

при секретарі                                                             Гаврилюк Т.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Сельський А.С. (довіреність від 10.07.2007р.),

від відповідача: Мельник В.В. (довіреність № 26088/9/10 від 16.07.2007р.),

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

(м. Хмельницький)

на постанову господарського суду Хмельницької  області

від "20" лютого 2007 р.  у справі   

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Містраль" (м. Хмельницький)

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (м. Хмельницький)

про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2006 року № 0000202340/0/5496,  

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року ТОВ "Містраль" пред'явило позов до ДПІ у м.Хмельницькому про   скасування     податкового         повідомлення-рішення       від  20.12.2006р.           № 0000202340/0/5496, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 20.02.2007р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Хмельницькому  просить скасувати постанову суду і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на наступне. На підприємстві станом на 01.12.2005р. рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 43814 грн., по якій минув строк давності. В грудні 2005 року позивачем списана ця заборгованість: в сумі 28432 грн. - за рахунок безнадійних боргів, в сумі 15382 грн. - за рахунок резерву сумнівних боргів. Судом не взято до уваги той факт, що на дату списання безнадійної заборгованості товари, відвантажені позивачем і несплачені контрагентами, класифікуються як такі, що використані поза межами господарської діяльності платника податку, оскільки підприємство не отримало доходу. Тому, відображені раніше валові витрати при відвантаженні товарів підлягають коригуванню як   такі, що  не  відповідають   визначенню   валових витрат,   наведеному в п.5.1,. п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Перевіркою встановлено, що на порушення п.5.9 ст.5 цього Закону платник невірно визначив приріст (убуток) балансової вартості товарів, матеріалів і малоцінних предметів. Порушення виникли за рахунок того, що в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за ІV квартал 2005 року "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" не відображено запаси, які не використані у господарській діяльності підприємства на суму 36512 грн., що призвело до завищення валових витрат в ІV кварталі 2005 року на 36512 грн.

Визначений за даними перевірки убуток балансової вартості за ІV квартал 2005 року склав 321107 грн., за даними декларації підприємства - 357529 грн. Різниця становить 36422 грн. (а.с.95 - 96).

Позивач письмових пояснень на апеляційну скаргу не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали  в судовому засіданні свої доводи, дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Працівниками ДПА у Хмельницькій області була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання ТОВ "Містраль"  вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р., за результатами якої складено акт від 14.12.2006р. № 56/2304/14145156. В акті перевірки зазначено про порушення ТОВ "Містраль" п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за 2005 рік на суму 9105 грн. Перевіркою встановлено недотримання позивачем вимог п.5.9 ст.5  цього Закону, а саме: платником невірно визначався убуток балансової вартості товарів, матеріалів і малоцінних предметів. Вказані порушення виникли внаслідок того, що в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" не відображено запаси, які не використані в господарській діяльності підприємства в ІV кварталі 2005 року на суму 36512 грн. (а.с.9 - 59).

В акті зафіксовано, що станом на 01.12.2005р. на підприємстві рахувалась дебіторська заборгованість, по якій минув термін позовної давності в сумі 43814 грн. (36512 грн. + 7302 грн. ПДВ),  по наступних підприємствах: кооператив "РЕА" (м.Одеса) за відвантажені товари на суму 28433 грн. по накладній від 07.07.1998р. № 238; ПП "Караван 2000" (м.Київ) за відвантажені товари на суму  9070 грн. по накладній від 25.09.2000р. № 900; ТОВ "Амос" (м.Київ) за відвантажені товари на суму 998 грн.; по накладній від 22.09.2000р. № 880; ТОВ "БРІЗ клуб" (м.Київ) за відвантажені товари на суму 618 грн. по накладній від 06.01.2001р. № 2880; ТОВ "Прод-альянс" (м.Київ) за відвантажені товари на суму 618 грн. по накладній від 22.08.2000р. № 4590; ТОВ "ТД Інтер Алюр" (м.Київ) за відвантажені товари на суму 440 грн. по накладній від 12.10.2000р. № 1066; ДП "Колорит" (м.Київ) за відвантажені товари на суму 1499 грн. по накладним  від 24.03.2000р. №№ 703, 846; ПП "Елітстройторг" (м.Київ) за відвантажені товари на суму 1268 грн. по накладній від 06.04.2000р. № 948; ТОВ "Ляна - Інтер" (м.Київ) за відвантажені товари на суму 870 грн. по накладній від  31.03.2000р. № 892.

ТОВ "Містраль" в грудні 2005 року списало безнадійну дебіторську заборгованість в сумі 28432 грн. за рахунок безнадійних боргів та в сумі 15382 грн. за рахунок резерву сумнівних боргів. Податковою інспекцією зроблено висновок про те, що на дату списання безнадійної заборгованості товари, відвантажені і неоплачені, класифікуються як такі, що використані поза межами господарської діяльності платника податку. Оскільки підприємство не отримало доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, то дана операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства.

На думку податкової інспекції, відображені раніше валові витрати при відвантаженні товарів підлягають коригуванню як такі, що не відповідають вимогам   п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". За даними перевірки убуток балансової вартості за ІV кварталі 2005 року склав 321107 грн., по даних декларації підприємства - 357529 грн., різниця складає 36422 грн.   Завищення підприємством убутку балансової вартості запасів призвело до завищення валових витрат на суму 36422 грн. (90 грн. за рахунок заокруглень), в тому числі в  ІV кварталі 2005 року - 36422 грн.

На підставі акта перевірки від 14.12.2006р. № 56/2304/14145156 ДПІ у м.Хмельницькому   прийнято  податкове      повідомлення-рішення       від 20.12.2006р. № 0000202340/0/5496, яким визначено ТОВ "Містраль" податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток підприємств у сумі 9105 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 3642 грн., всього на загальну суму 12747 грн.(а.с.8).

Як вбачається з наведеного, спір виник з приводу віднесення до валових витрат (визначення убутку балансової вартості  запасів) коштів, які оплачені позивачем за товари, що не поставлені йому контрагентами у межах строку давності. На думку податкової інспекції, такі товари не можна вважати використаними в господарській діяльності підприємства, бо не отримано прибуток від їх використання.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому згідно з п.5.2.1 зазначеної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 1.31 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Пунктом 1.32 ст.1 цього Закону визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Позивач надав податкові накладні і накладні на відпуск товару контрагентам, зазначеним в акті  перевірки,  які  не  оплатили  за  товар.  Ним   вживались   заходи  щодо   стягнення  заборгованості,   але   такі   заходи   позитивного  результату  не  дали  (т.1, а.с.69-88, т.2, а.с.63 - 75). Позивачем  надано  рішення арбітражних судів  про стягнення із боржників заборгованості за поставлений товар (т.1, а.с.120 - 140).

ДПІ у м.Хмельницькому не спростовано доводи позивача про те, що всі договори, за якими відбувся продаж товарів і по яких станом на 01.12.2005р. в бухгалтерському обліку рахувалась дебіторська заборгованість, передбачали отримання позивачем від контрагентів компенсації (плати) за відвантажені за цими договорами товари. За таких обставин метою укладання договорів було отримання доходу.

Згідно з п.п.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються (крім іншого) суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі  коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який регулює порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості, платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів  (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг)  затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

Таким чином, викладені в акті перевірки висновки податкової інспекції про те, що при списанні безнадійної заборгованості відвантажені і неоплачені товари необхідно розглядати як використані поза межами господарської діяльності позивача, спростовуються матеріалами справи та суперечать нормам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом  15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового  зобов'язання , а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адмінстративному або судовому порядку.

Відповідно до акту перевірки про результати комплексної планової документальної перевірки ТОВ "Містраль" за період з 01.01.2001р. по 30.04.2002р. у податкової інспекції не було зауважень щодо виявлення порушень позивачем під час проведення коригування валових доходів у зв'язку з неоплатою покупцями відвантажених товарів.

Як вбачається зі штампу ДПІ ум.Хмельницькому, декларація за І квартал 2001 року подана позивачем 04.05.2001р.(а.с.99 - 114).  З часу подання декларації минуло більше ніж 1095 днів. У відповідача протягом 1095 днів з останнього дня граничного строку подання податкової декларації про прибуток підприємства за І квартал 2001 року, не було зауважень щодо податкових зобов'язаннь по операціям позивача за цей період.

За таких обставин, в силу вимог п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  відповідачем не можуть нараховуватись позивачу будь-які податкові зобов'язання.

ДПІ у м.Хмельницькому в акті перевірки та оспорюваному рішенні вказала на порушення п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однак чітко не зазначено, яке саме порушення цієї норми вчинено позивачем.Таке є недотриманням вимог п.1.7 розділу 1 та п.п.2.3.2 п.2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. № 327 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, відповідно до яких факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів; за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

У податковому повідомленні-рішенні від 20.12.2006р. № 0000202340/0/5496, складеному по формі "Р" згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. № 253 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758, мають вказуватись дійсні підстави його винесення, у зв'язку з чим форма "Р" серед підстав його винесення містить графу, в якій має бути зазначено конкретний підпункт підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

При прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення ці вимоги не дотримано.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що донарахування позивачу  оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням 9105 грн. податкових  зобов'язань по податку на прибуток підприємств та застосування штрафних санкцій в сумі 3642 грн. є неправомірним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому прийняте ним рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6 і 7 Прикінцевих таперехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 20 лютого 2007 року  - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                 Черпак Ю.К.

судді:

                                                                                           Веденяпін О.А.  

                                                                                           Іоннікова І. А.  

 Надруковано 4 прим.:

1 - до справи,

2, 3 - сторонам,

4 - в наряд.