Постанова

від 10.05.2019 по справі 922/3119/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" травня 2019 р.                                                                       Справа № 922/3119/18   Колегія суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя  Хачатрян В.С. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" (вх. №545 Х/1-42) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2019 у справі № 922/3119/18, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро", смт. Буди Харківського району Харківської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське", м. Харків, про стягнення 114414,57 грн,- ВСТАНОВИЛА: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 070618 від 07.06.2018 в загальному розмірі 114414,57 грн., у тому числі: 89935,00 грн основного боргу, 376,99 грн - 3% річних, 1528,90 грн інфляційних збитків, 4586,68 грн пені та 17987,00 грн штрафу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов п. 4.3, договору, не виконав належним чином зобов'язання з оплати товару у визначені строки та розмірі. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.01.2019 у справі №922/3119/18 позовні вимоги задоволено повністю з підстав доведеності несплати відповідачем вартості отриманого товару; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" (61052, м.Харків, вул.Ярославська, буд. 17; код ЄДРПОУ: 23464162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро" (62456, Харківська область, Харківський район, смт.Буди, вул. 8-го Березня, 2-Г; код ЄДРПОУ: 37460612) - заборгованість у розмірі 89935,00 грн, 3% річних у розмірі 376,99 грн, інфляційні збитки в розмірі 1528,90 грн, пеню в розмірі 4586,68 грн, штраф у розмірі 17987,00 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" з вказаним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтуванні апеляційної скарги вказує про відсутність обов'язку з оплати вартості отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро" товару з огляду на його неналежну якість. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярославське" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2019 у справі № 922/3119/18; вирішено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярославське" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2019 у справі № 922/3119/18 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення поштового зв'язку копію вищевказаної ухвали суду від 11.03.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро", отримано 16.03.2019, Товариством з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" 15.03.2019 18.03.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2787), в якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2019 у справі №922/3119/18 без змін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання. Разом з тим від Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №922/3119/18 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/662/19 (вх.№2885 від 20.03.2019). Необхідність зупинення провадження у справі №922/3119/18 обґрунтовується заявником тим, що в межах справи №922/662/19 Господарським судом Харківської області досліджується питання недійсності договору поставки № 070618 від 07.06.2018. Так, відповідно до положень пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на обєктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. За змістом названої норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому, пов'язаність даної справи полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. В даному випадку колегія суддів враховує, що при зверненні з даною апеляційною скаргою та заявою відповідачем не заперечується факт підписання ним договору поставки № 070618 від 07.06.2018 та отримання товару на підставі даної угоди, як передумови для його оплати. Згідно статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Оскільки позивачем не заперечується згода на поставку товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро" та сам факт його отримання, визнання в цілому або в окремій частині договору поставки № 070618 від 07.06.2018 недійсним не виключає обов'язок відповідача оплатити його вартість. При цьому колегія суддів має можливість самостійно проаналізувати зміст договору поставки № 070618 від 07.06.2018 на предмет його узгодженості з нормами законодавства та в разі виявлення певної невідповідності надати відповідну правову оцінку в розрізі заявлених позовних вимог. Оскільки в даному випадку наявні в матеріалах справи докази дозволяють самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі в порядку пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України та відмовляє в задоволенні поданого клопотання. Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2019 у справі №922/3119/18 відповідає в повній мірі нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке. Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" (відповідач) було укладено договір поставки № 070618, згідно п. 1.1. якого позивач, як постачальник, зобов'язався передати у власність відповідача, як покупця, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар, в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі. Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За змістом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У п. 1.3. договору поставки сторонами узгоджено, що найменування товару, його вартість, кількість оговорюється сторонами та відображається у рахунках-фактурах та у видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною. Як свідчать матеріали справи, позивач виконав прийняті на себе зобов'язання з поставки товару належним чином та у встановлений строк. Так, за видатковою накладною від 17.09.2018 № 38 TOB "Мілл-Агро" було поставлено на адресу TOB кафе "Ярославське" товар - "Борошно вищого ґатунку" у кількості 11000,00 кг на загальну суму 90750,00 грн, що підтверджується товарно- транспортною накладною № 41 від 17.09.2018, та направлено на адресу відповідача рахунок на оплату № 36 від 17.09.2018. Пунктом 4.3. договору встановлено, що оплата за товар здійснюється покупцем у безготівковій формі на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати або з відстрочкою платежу на 5 банківських днів з моменту поставки. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Враховуючи, що згідно з даними товарно- транспортної накладної № 41 обумовлений договором товар було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" 17.09.2018 кінцевою датою на проведення оплати (враховуючи вихідні дні) було 24.09.2018. Втім, як зазначає позивач та не спростовує відповідач, за накладною № 41 від 17.09.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" не було оплачено товар загальною вартістю 89 935,00 грн. Оскільки з боку Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" не надано доказів погашення заборгованості за отриманий товар за накладною № 41 від 17.09.2018 у сумі 89 935,00 грн позовні вимоги в частині стягнення визначеної суми боргу є правомірними. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" спростовує необхідність виплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро" вартості товару за накладною № 41 від 17.09.2018 у сумі 89 935,00 грн з огляду на його неналежну якість. За твердженням відповідача, при перевірці якості отриманого за накладною № 41 товару працівниками підприємства було встановлено її неналежність та повідомлено постачальника про результати перевірки. Відповідач визначає, що оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро" не було вчинено дій з перевірки якості продукції шляхом проведення експертизи, останній був вимушений самостійно звернутись до Контрольно-випробувальної лабораторії харчової та сільськогосподарської продукції Харківської облспоживспілки для її проведення, результати якої відображені у протоколі випробувань №390 від 28.11.2018 (Том 1, а.с.68). Неможливість надання даного доказу до суду першої інстанції обґрунтовується відповідачем необізнаністю про існування провадження в даній справи включно по 15.01.2019 та безпідставною відмовою суду в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи від 15.01.2019. Втім колегія суддів не погоджується з вказаною позицією сторони з огляду на таке. За змістом статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У даному випадку відповідач обґрунтовує неможливість надання Протоколу випробувань №390 від 28.11.2018 (Том 1, а.с.68) необізнаністю щодо існування провадження в даній справи включно по 15.01.2019 та незаконною відмовою суду в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи від 15.01.2019. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.11.2018 було відкрито провадження, призначено судове засідання на 12.12.2018 о 12:30 (Том 1, а.с.2-3). Визначена ухвала суду була направлена на юридичну адресу відповідача та повернута на адресу суду 14.01.2019 "за закінченням встановленого строку зберігання". Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2018 розгляд справи відкладено на 15.01.2019 (Том 1, а.с.29). Вказана ухвала суду була направлена на юридичну адресу відповідача та повернута на адресу суду 14.01.2019 "з інших причин, що не дали змогу виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення". Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.(Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі 911/3309/17). Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. (Аналогічна позиція викладена постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18). За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Господарським судом Харківської області здійснено належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" про відкриття провадження в даній справі, час та місце розгляду справи, а отже дотримано вимоги процесуального законодавства. Між тим з клопотанням про відкладення розгляду справи (вх.№1004) Товариство з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" звернулось до суду 15.01.2019, тобто в останній день строку для розгляду даної справи. Враховуючи, що Господарським судом Харківської області здійснено належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" про відкриття провадження в даній справі, час та місце розгляду справи, а з клопотання про відкладення розгляду справи відповідач звернувся в останній день строку для розгляду даної справи, відмова суду першої інстанції у задоволенні даного клопотання не може розцінюватись як порушення процесуального права сторони. Відтак, визначені стороною обставини не підтверджують поважність причини несвоєчасного подання до суду першої інстанції протоколу випробувань №390 від 28.11.2018, а відтак і можливість його врахування в якості доказу по справі на стадії апеляційного перегляду. При цьому колегія суддів зауважує, що вказаний доказ не відповідає критерію належності, внаслідок чого не може свідчити про стан якості саме переданого позивачем товару з огляду на таке. Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. З наданого протоколу випробувань №390 від 28.11.2018 вбачається, що об'єктом дослідження виступав зразок №905 борошна наданий Товариством з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське". Втім, відповідно до п. 2.6 договору поставка товару за кількістю та якістю відбувається відповідно до Інструкцій П-6 та П-7. Враховуючи положення зазначеного пункту договору приймання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро" відповідно до видаткової накладної від 17 вересня 2018 за якістю регулюється Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966р. № П-7. Необхідно зазначити, що вказана Інструкція чітко встановлює порядок дій покупця при виявленні ним товару неналежної якості, а саме - виклик представника постачальника для відбору зразків товару, складання відповідно акту відбору зразків товару за участю представника постачальника, тощо. Втім матеріали справи не містять жодних доказів проведення вищезазначених дій Товариством з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське". Натомість відбір зразків товару для проведення дослідження та лабораторних висновків відбувався в односторонньому порядку Товариством з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" без виклику представника постачальника через 71 календарний день з дати постачання товару. Вказане свідчить про порушення відповідачем процедури відбору зразків товару для подальшого проведення дослідження якості продукції, а отже і можливості врахування даних випробувань за протоколом №390 від 28.11.2018, як результату перевірки зразку борошна отриманого саме від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро". Більш того, вказаний доказ не свідчить про поставку Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілл-Агро" покупцеві продукції неналежної якості. Так, у пункті 1.4 договору сторонами узгоджено, що якість товару, що постачається за даним договором, має відповідати вимогам державних стандартів або технічним умовам (Том 1, а.с.15). Згідно результатів випробувань, визначених у протоколі випробувань №390 від 28.11.2018 Контрольно-випробувальною лабораторією харчової та сільськогосподарської продукції Харківської облспоживспілки, зразок №905 борошна пшеничного відповідає вимогам ГСТУ 46.004-99. Відтак, висновком лабораторії харчової та сільськогосподарської продукції Харківської облспоживспілки підтверджується саме відповідність наданого відповідачем зразка борошна пшеничного вимогам державних стандартів. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються. За приписами ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. За змістом п. 5.5 договору, якщо у покупця є прострочена заборгованість перед постачальником за цим Договором по будь-яким зобов'язанням, у тому числі по штрафам і збиткам, і ця заборгованість непогашена в термін більш як 30 банківських днів з моменту виникнення, постачальник має право застосувати штраф до покупця у розмірі 20% від суми заборгованості. Враховуючи прострочення відповідачем заборгованості перед постачальником у термін більш як 30 банківських днів позивачем заявлено до стягнення штраф у сумі 17 987,00 грн. Оскільки станом на дату звернення з даним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" не погашено заборгованість за накладною № 41 від 17.09.2018 у сумі 89 935,00 грн, позовні вимоги про стягнення з відповідача штраф у сумі 17 987,00 грн в порядку п. 5.5 договору є правомірними. Згідно п. 5.4. договору поставки, у разі порушення покупцем строків оплати, визначеної п. 3.3. цього Договору, покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми заборгованості. В порядку п.5.4 договору позивачем нараховано пеню за період з 25.09.2018 по 14.11.2018 на суму 4 586,68 грн. Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені дійшла висновку, що він є арифметично правильним, заявлений розмір пені відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". У зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 4 586,68 грн є також правомірними. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі даної норми позивачем заявлено до стягнення 376,99 грн - 3% річних, 1528,90 грн інфляційних збитків. Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, дійшла висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню. Ураховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2019 у справі № 922/3119/18 слід залишити без змін. Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 129, 282 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись статтями 253, 254, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю кафе "Ярославське" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2019 у справі № 922/3119/18 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя                                                                    В.В. Россолов Суддя                                                                                           О.І. Склярук   Суддя                                                                                           В.С. Хачатрян