Постанова

від 08.05.2019 по справі 10/19/2625

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року Справа № 10/19/2625

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної наукової-технічної фірми "Союз" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19 березня 2019 року в справі № 10/19/2625 (суддя - Димбовський В.В., судді - Гладюка Ю.В., судді - Музики М.В.) за поданням державного виконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення

час та місце ухвалення: 19 березня 2019 року; м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1; вступна і резолютивна частина проголошена о 11:41 год; повний текст ухвали складено 21 березня 2019 року

за позовом Дочірнього підприємства "Імпульс-Світ" Виробничо-комерційного приватного підприємства "Явір-Транс"

до Приватної науково-технічної фірми "Союз"

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

за участю представників сторін:

від Позивача - Мельников Р.О.;

від Відповідача - не з`явився;

від Органу виконання - не з`явився .

ВСТАНОВИВ:

Другий відділ державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (надалі - Орган виконання) звернувся в Господарський суд Хмельницької області із поданням про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 10/19/2625 за позовом Дочірнього підприємства Імпульс- світ Виробничо-комерційного приватного підприємства Явір-Транс (надалі - Позивач) до Приватної науково-технічної фірми Союз (надалі - Відповідач) про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Орган виконання в своєму поданні посилається на те, що у нього на виконанні перебуває наказ Господарського суду Хмельницької області від 30 грудня 2014 року № 10/19/2625, яким було визначено: відновити бетонну огорожу довжиною 90 метрів від точки на місцевості (координати: X-16561,08; Y - 7209,68) в напрямку іншої точки на місцевості (координати: Х-16506,951; Y-7302,978) за адресою: м. Хмельницький, вул. Геологів, 15/3 А, знесену на виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 9 січня 2014 року в справі №10/19/2625 (Стягувач: Приватна науково-технічна фірма "Союз"; Боржник: Дочірнє підприємство "Імпульс-Світ" Виробничо-комерційного приватного підприємства "Явір-Транс") . На переконання Органу виконання, підставою такого звернення є те, що: відновити бетонну огорожу неможливо, оскільки на місці, де повинна була знаходитись бетонна огорожа, побудовані кіоски; в ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було призначено будівельно-технічну експертизу для вирішення питань щодо встановлення місця розташування, де має знаходитися відновлена огорожа; встановлення місцезнаходження, стану та характеристики будівель та споруд, існування яких ускладнює або робить неможливим відновлення огорожі. Державний виконавець вважає, що існує об`єктивна неможливість відновлення бетонної огорожі без одночасного знесення побудованих кіосків, які знаходяться на тому місці, де вона має проходити, а тому на його переконання є усі підстави встановити новий спосіб чи порядок його виконання, передбачивши необхідність попереднього знесення (демонтажу) кіосків боржника, що перешкоджають такому відновленню.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19 березня 2019 року було відмовлено в задоволенні клопотання Органу виконання про зміну способу та порядку виконання наказу у справі № 10/19/2625 (том 7, а.с. 103-105).

Приймаючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що на час прийняття рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 грудня 2012 року, рішення від 23 жовтня 2013 року, ухвали від 10 червня 2014 року (про перегляд за нововиявленими обставинами) та ухвали від 30 грудня 2013 року (про поворот виконання) по справі №10/19/2625 судом не встановлювалися обставини щодо наявності на земельній ділянці, на якій знаходилася вищезазначена огорожа, побудованих кіосків, про які зазначає Орган виконання.

Місцевим господарським судом також вказано, що майно є особливим об`єктом цивільних прав, наявність або відсутність щодо майна тих чи інших прав залежить від відповідних правових підстав, обставин, дослідження яких не входить в межі розгляду поданого державним виконавцем подання про зміну способу і порядку виконання судового наказу.

Також суд в оскаржуваній ухвалі, зазначив, що задоволення подання державного виконавця про зміну порядку і способу виконання рішення (ухвали) у справі №10/19/2625, а саме: відновлення бетонної огорожі шляхом знесення (демонтажу) споруд будівель, що розташовані на місці відновлення огорожі, без дослідження правових підстав знаходження таких споруд та будівель на вказаній земельній ділянці, а також без визначення наявності прав інших осіб на такі споруди та будівлі, яке може бути досліджене під час розгляду відповідних позовних вимог, фактично змінить рішення суду у цій справі по суті.

Більше того, задоволення такої заяви може призвести до вирішення питання щодо прав та інтересів інших осіб, які є володільцями, або використовують такі будівлі (споруди), та не були залучені до розгляду справи №10/19/2625.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, 3 квітня 2019 року Відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 7, а.с. 114-117) в якій з підстав, висвітлених в ній, просив ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким подання Органу виконання задоволити та встановити новий порядок та спосіб виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області від 30 грудня 2014 року у справі № 10/19/2625.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу Відповідач, зокрема, виходив з того, що згідно висновків експертизи: відновлена огорожа - довжина сторони земельної ділянки 90 метрів від точки на місцевості (координати: X-16561,08; Y-7209,68) в напрямку іншої точки на місцевості (координати: Х-16506,951; Y-7302,978) згідно Генерального плану виконаного ТОВ "Хмельницькархпроект", має знаходитися за точками 1, 2 на плані Додаток 2, позначена умовними позначеннями (для огорожі), чорного кольору. Частина відновленої огорожі - довжина сторони земельної ділянки 90 метрів від точки на місцевості (координати: Х-16561,08; Y-7209,68) в напрямку іншої точки на місцевості (координати: Х-16506,951; Y-7302,978) згідно Генерального плану виконаного ТОВ "Хмельницькархпроект", має знаходитися за точками 1,2, на плані Додаток 2, позначена умовними позначеннями (для огорожі), чорного кольору. Як вказує апелянт, з урахуванням висновку експертизи виконати рішення суду про відновлення бетонної огорожі довжиною 90 метрів від точки на місцевості (координати: X-16561,08; Y-7209,68) в напрямку іншої точки на місцевості (координати: Х-16506,951; Y-7302,978) за адресою: м. Хмельницький, вул. Геологів 15/3 А, знесену на виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 9 січня 2014 року в справі № 10/19/2625, є неможливим без одночасного знесення побудованих кіосків, які знаходяться на тому місці, де має проходити огорожа.

Разом з тим, як зазначає апелянт, відновленню знесеної огорожі у визначених координатах перешкоджають збудовані Позивачем кіоски, які останній встигнув збудувати до повороту виконання одразу після їх знесення.

Відповідач посилаючись на висновок експертизи вважає, що існує об`єктивна неможливість відновлення бетонної огорожі без одночасного знесення побудованих кіосків, які знаходяться на тому місці, де вона має проходити, а тому на його переконання є усі підстави встановити новий спосіб чи порядок його виконання, передбачивши необхідність попереднього знесення (демонтажу) кіосків боржника, що перешкоджають такому відновленню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 квітня 2019 року (том 7, а.с. 113) відкрито апеляційне провадження в справі № 10/19/2625 за апеляційною скаргою Відповідача.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 22 квітня 2019 року надійшов відзив Позивача, в котрому він заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу місцевого суду такою, що винесена відповідно до вимог чинного законодавства.

Загалом, Позивач зазначив, що суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду лише за наявності обґрунтованих підстав. Водночас, зміна порядку та способу виконання рішення має відбуватись в межах первісно обраного позивачем способу захисту його права та не може змінювати рішення по суті. Як вбачається із змісту подання Органу виконання про зміну способу та порядку виконання наказу, останній просить суд змінити спосіб та порядок виконання судового наказу про відновлення бетонної огорожі шляхом попереднього демонтажу (знесення) побудованих кіосків, які знаходяться на тому місці, де має проходити огорожа, чим фактично просить змінити рішення суду по суті та вирішити питання щодо демонтажу (знесення) майна, яке не було предметом судового розгляду, та стосується прав та законних інтересів інших осіб. Таким чином, як зазначає Позивач, державний виконавець просить не змінити спосіб та порядок виконання раніше прийнятого рішення, а встановити новий спосіб захисту порушеного права.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року (том 7, а.с. 137) призначено справу №10/19/2625 до розгляду на 8 травня 2019 року об 15 год.

В судове засідання від 8 травня 2019 року представники Відповідача та Органу виконання не з`явилися.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, що вказує на те, що ухвалою суду від 15 квітня 2019 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Разом з тим суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначено статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. При цьому суд констатує, що розгляд апеляційної скарги у визначений Господарським процесуальним кодексом України строк закінчується 15 травня 2019 року.

В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на що, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливим розглядати дану апеляційну скаргу без участі представника Відповідача та Органу виконання, за наявними в матеріалах справи доказами, тим більше з огляду на закінчення стоку розгляду апеляційної скарги та зважаючи на те, що в матеріалах справи є апеляційна скарга Відповідача в котрій висвітлена його позиція з приводу винесеного судового рішення.

В судовому засіданні від 8 травня 2019 року представник Позивача заперечив проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, та з підстав, висвітлених в ній, просить суд відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, зазначивши, що така зміна способу та порядку виконання рішення суду, яку пропонує Відповідач призведе до зміни рішення по суті та до розгляду питань, які не були розглянути під час розгляду справи місцевим господарським судом.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги та пояснень стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, Північно - західного апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

При цьому, апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20 грудня 2012 року по справі №10/19/2625 у позові Позивача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення бетонної огорожі довжиною 120 погонних метрів, відмовленою.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23 жовтня 2013 року в справі №10/19/2625, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року, було задоволено заяву Позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 грудня 2012 року по справі №10/19/2625. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 грудня 2012 року по справі №10/19/2625 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Позивача до Відповідача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено частково. Зобов`язано Відповідача усунути перешкоди в користуванні Позивачем земельною ділянкою по вул. Геологів, 15/3А шляхом знесення бетонної огорожі довжиною 111,35 метрів.

9 січня 2014 року на виконання вищевказаного рішення видано судові накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року рішення Господарського суду Хмельницької області від 23 жовтня 2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року в справі №10/19/2625 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 6, а.с. 181-185).

Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 10 червня 2014 року (том 6, а.с. 35-38), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 липня 2014 року (том 6, а.с. 73-80) та постановою Вищого господарського суду України від 6 листопада 2014 року, заяву Позивача про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №10/19/2625 від 20 грудня 2012 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області по справі 10/19/2625 від 20 грудня 2012 року без змін (том 6, а.с. 133-140).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30 грудня 2013 року в справі №10/19/2625 (том 6, а.с. 76-78) задоволено заяву Відповідача про поворот виконання рішення Господарського суду Хмельницької області по справі № 10/19/2625 від 23 жовтня 2013 року (том 6, а.с. 142-143), вирішено здійснити поворот виконання рішення Господарського суду Хмельницької області по справі № 10/19/2625 від 23 жовтня 2013 року та відновити бетонну огорожу довжиною 90 метрів від точки на місцевості (координати: Х-16561,08; Y 7209,68) в напрямку іншої точки на місцевості (координати: Х-16506,951; Y-7302,978) за адресою: м.Хмельницький, вул.Геологів, 15/3А, знесену на виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 9 січня 2014 року в справі №10/19/262 (Стягувач: Відповідач; Боржник: Позивач).

30 грудня 2014 року на виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області від 30 грудня 2014 року видано відповідний судовий наказ (том 6, а.с. 79).

З матеріалів виконавчого провадження ВП № 46650549 слідує, що 23 лютого 2015 року головним державним виконавцем Другого міського відділу державної виконавчої служби міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 10/19/2625 від 30 грудня 2014 року та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання (том 7, а.с. 4).

В матеріалах справи наявний акт Органу виконання від 19 жовтня 2015 року, в якому зазначається про проведення огляду за адресою м. Хмельницький, вул. Геологів, 15/3А та про ускладнення відновлення огорожі, з огляду на наявність побудованих кіосків (том 7, а.с. 73).

Постановою Органу виконання від 19 жовтня 2015 року було призначено експерта для участі у виконавчому провадженні (том 7, а.с. 75-76). Постановлено експерту надати письмовий висновок з питань щодо: встановлення місця розташування, де має знаходитися відновлена огорожа; встановлення місцезнаходження, стану та характеристики будівель та споруд, існування яких ускладнює або робить неможливим відновлення огорожі (якщо таке має місце).

Також, в матеріалах справи наявний висновок експерта Марченкова Г.Г. за №75/15 від 5 лютого 2016 року, у якому зазначено, що відновлена огорожа - довжина сторони земельної ділянки 90 метрів від точки на місцевості (координати: X-16561,08; Y-7209,68) в напрямку іншої точки на місцевості (координати: Х-16506,951; Y-7302,978) згідно Генерального плану виконаного ТОВ "Хмельницькархпроект", має знаходитися за точками 1, 2 на плані Додаток 2, позначена умовними позначеннями (для огорожі), чорного кольору. Частина відновлена огорожа - довжина сторони земельної ділянки 90 метрів від точки на місцевості (координати: Х-16561,08; Y-7209,68) в напрямку іншої точки на місцевості (координати: Х-16506,951; Y-7302,978) згідно Генерального плану виконаного ТОВ "Хмельницькархпроект", має знаходитися за точками 1,2, на плані Додаток 2, позначена умовними позначеннями (для огорожі), чорного кольору (том 7, а.с. 77-81).

Водночас, в матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №48919371 від 2 грудня 2015 року, згідно якого скасовано речове право - право постійного користування земельною ділянкою площею 1,3285 га, що розташована за адресою: Хмельницька обл. , м. Хмельницький, вулиця Геологів, 15. Підстава скасування: постанова, серія та номер: справа №822/4404/14, видана 20 листопада 2014 року, видавник: Хмельницький окружний адміністративний суд (том 7, а.с. 96-97).

Орган виконання звернувся до суду з поданням про зміну способу та порядку виконання судового рішення покликаючись на те, що відновити бетонну огорожу неможливо, оскільки на місці, де повинна була знаходитись бетонна огорожа, побудовані кіоски, а тому на переконання Органу виконання існує об`єктивна неможливість відновлення бетонної огорожі без одночасного знесення побудованих кіосків, які знаходяться на тому місці, де вона має проходити, а тому є усі підстави встановити новий спосіб чи порядок його виконання, передбачивши необхідність попереднього знесення (демонтажу) кіосків боржника, що перешкоджають такому відновленню.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, в тому числі за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тлумачення положень вищевказаної правової норми дає підстави дійти висновку, що питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду або його зміну може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" , мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Предметом судового розгляду в даній справі є подання Органу виконання про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

За змістом подання Органу виконання просить відновити бетонну огорожу довжиною 90 метрів від точки на місцевості (координати: Х-16561,08; Y 7209,68) в напрямку іншої точки на місцевості (координати: Х-16506,951; Y-7302,978) за адресою: м.Хмельницький, вул.Геологів, 15/3А, знесену на виконання наказу від 9 січня 2014 року, здійснивши знесення (демонтаж) споруд будівель, що розташовані на місці відновлення огорожі, у зв`язку з неможливістю його виконання.

Позивачем (боржник по даній справі) було заявлено до Органу виконання вимогу про роз`яснення способу та порядку виконання рішення суду (том 7, а.с. 36) від 23 липня 2015 року за № 28/07/1 відповідно до якої Позивач просив роз`яснити інформацію щодо того: яка ж саме сторона виконавчого провадження надає необхідну для встановлення бетонну огорожу (боржник чи стягувач); яка саме модель плит бетонної огорожі (технічні характеристики) має бути використана під час відновлення; з якої марки (виду) бетону має бути виконана бетонна огорожа, яка підлягає відновленню; яким саме способом має здійснюватися монтаж даної огорожі (вкопування, підпирання).

Разом з тим, суд враховує, що як на підставу неможливості виконання наказу суду, Орган виконання покликається на наявність споруд і будівель на місці відновлення бетонної огорожі за адресою: м. Хмельницький, вул. Геологів, 15 /3А, про що було зазначено в акті державного виконавця від 19 жовтня 2015 року (том 7, а.с. 73).

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

У рішенні №18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року Конституційного Суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні також зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Тобто, метою застосування судом певного способу захисту прав та законних інтересів осіб є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Отже, останнє направлене на настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, колегія суддів констатує, що примусове виконання обов`язку в натурі застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов`язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов`язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором. Таку позицію наведено у висновках Верховного Суду України про практику застосування судами статті 16 Цивільного кодексу України.

Одночасно, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, як спосіб захисту цивільних прав, підлягає застосуванню у випадку, якщо певним законодавчим актом чи договором передбачено обов`язок учасника господарських правовідносин виконати певну дію на користь іншої особи, яку у добровільному порядку виконано не було.

Позивач звертаючись до суду з позовною заявою просив суд, зокрема, усунути перешкоди в користування земельною ділянкою.

При цьому, Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначив предмет та підстави позову, з урахуванням яких судом і було прийнято рішення у справі.

Водночас, колегія суддів констатує, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 році у справі № 6-1829цс15 та постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі № 904/1478/15.

З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, встановлення порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, на переконання колегія суддів повинно відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.

Здійснивши оцінку вимог позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні, апеляційним судом встановлено, що позовні вимоги Позивача стосуються усунення перешкод в користуванні як способу захисту порушеного права Позивача (негаторний позов).

Заява Відповідача (стягувача по виконавчому провадженні) про встановлення нового порядку виконання рішення суду про усунення перешкод в користуванні майном шляхом знесення (демонтажу) споруд будівель, що розташовані на місці відновлення огорожі є зміною способу захисту порушеного права, однак не є зміною способу виконання рішення суду.

При цьому, ані Орган виконання в своєму поданні, а ні Відповідач в поданій ним апеляційній скарзі не зазначає жодної інформації щодо того, хто є власниками чи користувачами таких споруд та будівель, яким особам вони належать та на підставі яких документів вони були споруджені.

Саме ж лише зазначення в апеляційній скарзі інформації щодо того, що дані кіоски збудовані Позивачем до повороту виконання рішення суду не заслуговує на увагу, з огляду на те, що така інформація не підтверджена належними та допустимими доказами в розрізі вимог статтей 76-77 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на час прийняття рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 грудня 2012 року, рішення суду від 23 жовтня 2013 року, ухвали від 10 червня 2014 року (про перегляд за нововиявленими обставинами) та ухвали суду від 30 грудня 2013 року (про поворот виконання) по справі №10/19/2625 судом не встановлювалися обставини щодо наявності на земельній ділянці, на якій знаходилася вищезазначена огорожа, побудованих кіосків, про які зазначає державний виконавець, та дані обставини не були предметом його розгляду і резолютивна частина рішення не містить в собі посилання на будь-які перешкоди, які могли б бути усунуті.

Таким чином, правовою підставою для зміни порядку виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання, у відповідності до визначеного способу захисту, у резолютивній частині відповідного рішення.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що майно є особливим об`єктом цивільних прав, наявність або відсутність щодо майна тих чи інших прав залежить від відповідних правових підстав, обставин, дослідження яких не входить в межі розгляду поданого державним виконавцем подання про зміну способу і порядку виконання судового наказу.

А відтак, задоволення такої заяви щодо знесення (демонтажу) може призвести до вирішення питання щодо прав та інтересів інших осіб, які є володільцями, або використовують такі будівлі (споруди), та не були залучені до розгляду справи №10/19/2625.

Судом приймається до уваги, що така зміна способу та порядку рішення суду може призвести до порушення права Третіх осіб на мирне володіння своїм майном, гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Між тим, колегія суддів наголошує, що питання знесення тимчасових або постійних споруд, конструкцій також не було предметом судового розгляду у справі №10/19/2625.

Враховуючи усе вищеописане в даній судовій постанові, колегія суддів вважає, що зміна способу і порядку виконання судового рішення із відновити бетонну огорожу довжиною 90 метрів від точки на місцевості (координати: Х-16561,08; Y 7209,68) в напрямку іншої точки на місцевості (координати: Х-16506,951; Y-7302,978) за адресою: м.Хмельницький, вул.Геологів, 15/3А, знесену на виконання наказу від 9 січня 2014 року на відновити бетонну огорожу довжиною 90 метрів від точки на місцевості (координати: Х-16561,08; Y 7209,68) в напрямку іншої точки на місцевості (координати: Х-16506,951; Y-7302,978) за адресою: м.Хмельницький, вул.Геологів, 15/3А, знесену на виконання наказу від 9 січня 2014 року, здійснивши знесення (демонтаж) споруд будівель, що розташовані на місці відновлення огорожі фактично призведе до зміни рішення суду по суті.

З огляду на зазначене, колегія суддів прийшла висновку про відмову у задоволенні заяви Органу виконання про встановлення нового способу та порядку виконання ухвали Господарсського суду Хмельницької області від 9 січня 2014 року у справі № 10/19/2625.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та вимогам законодавства.

Водночас, дане вчинено і місцевим господарським судом, а відтак апеляційний господарський суд залишає оспорювану ухвалу без змін (а апеляційну скаргу Відповідача без задоволення) з огляду на її законність і обгрунтованість, а також те, що при прийнятті даної постанови, Північно - західним апеляційним господарським судом не встановлено обставин, що б вказували на необхідність скасування даної ухвали (в розумінні частини 4 статті 269 ГПК України).

Відтак, виносячи дану судову постанову та враховуючи те, що апеляційним господарським судом залишено без задоволення апеляційну скаргу Відповідача, апеляційний господарський суд, відповідно статті 129 ГПК України, залишає судовий збір за розгляд апеляційної скарги за Відповідачем.

Керуючись статтями 129, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної наукової-технічної фірми "Союз" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19 березня 2019 року в справі № 10/19/2625 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 19 березня 2019 року в справі № 10/19/2625 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу № 10/19/2625 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови буде оформлено в строк до 13 травня 2019 року включно.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.