Постанова

від 10.07.2007 по справі 10/161-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/161-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" липня 2007 р.                                                           Справа № 10/161-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився;

від відповідача: Без'язичного Ю.П. - голови кооперативу,Зінченка Д.В. - представника за довіреністю від 25.05.2007р.,

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого

кооперативу "Світанок", с.Сиваківці Липовецького району Вінницької області

на ухвалу господарського суду Вінницької області

від "22" травня 2007 р. у справі № 10/161-07 (суддя Даценко М.В.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма ім.Шевченка",

с.Сиваківці Липовецького району Вінницької області  

до Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Світанок", с.Сиваківці Липовецького району Вінницької області

про встановлення факту права власності на нерухоме майно,  

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.05.2007р., зокрема, порушено провадження у справі №10/161-07 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма ім.Шевченка" (с.Сиваківці Липовецького району Вінницької області) до Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Світанок" (с.Сиваківці Липовецького району Вінницької області) про встановлення факту права власності на нерухоме майно, призначено справу до розгляду на 03.07.2007р. та задоволено клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову: накладено арешт на об'єкт нерухомості - будівлю майстерні з прибудовою, що розташовані за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с.Сиваківці, вул.60-річчя Жовтня.

Не погоджуючись з ухвалою, винесеною місцевим господарським судом, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с.37-38), в якій просить дану ухвалу скасувати повністю з підстав, наведених у скарзі та закрити провадження у справі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач, зокрема, зазначає наступне:

- на його думку, зі змісту ст.12 ГПК України вбачається, що до підвідомчості господарських судів відносяться лише справи у спорах між суб'єктами господарської діяльності щодо визнання права власності при умові, що між двома особами, які займаються підприємницькою діяльністю виникає спір по право власності на одне і теж саме майно. Проте, як зазначає відповідач, до позовної заяви не додано жодних доказів, які б підтверджували, що між Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма ім.Шевченка" та Сільськогосподарським виробничо-обслуговуючим кооперативом "Світанок" виник спір про право власності на одне і теж саме майно, а тому відсутній сам спір та немає підстав для залучення в якості відповідача у справі Сільськогосподарський виробничо-обслуговуючий кооператив "Світанок";

- господарський суд Вінницької області всупереч приписів вищевказаної ст.12 ГПК України порушив провадження у справі про встановлення факту права власності на нерухоме майно, хоча даний спір віднесений до компетенції судів загальної юрисдикції та має вирішуватись в порядку цивільного судочинства;

- відповідно до ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі має містити відомості про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Процесуальна дія про накладення арешту на майно до даної норми не включена, отже вирішуючи в ухвалі від 22.05.2007р. питання про забезпечення позову, місцевий господарський суд допустився порушень норм процесуального права;

- згідно ст.66 ГПК України суд може забезпечити позов за заявою прокурора, сторони або з власної ініціативи, однак, жодної заяви про забезпечення позову сторони до суду не подавали, а позивач клопотав про вжиття таких заходів в самій позовній заяві. Однак, статтею 82 ГПК України передбачено, що суд вирішує питання про задоволення позову повністю або частково, відмову в позові тощо лише дослідивши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін, проте, в даному випадку, задовольняючи позовну заяву в частині вжиття заходів до забезпечення позову без участі сторін та дослідження матеріалів справи, суд припустився порушення приписів зазначеної статті;

- при винесенні оскаржуваної ухвали, місцевим господарським судом не наведено мотивів, з яких він прийшов до висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, а також не вказано, якою статтею керувався суд при її винесенні, чим порушено приписи ст.86 ГПК України.

Представник позивача в засідання суду не з'явився, письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не представив.

Зважаючи на те, що про дату, час та місце проведення судового засідання позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції канцелярією Житомирського апеляційного господарського суду від 26.06.2007р., а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника позивача та неподання ним письмового відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає переглядові оскарженого судового акту за наявними в ній матеріалами.

Представники відповідача в засіданні суду підтримали доводи апеляційної скарги, вважають, що ухвала господарського суду Вінницької області винесена з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим просять її скасувати та припинити провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

17.05.2007р. Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма ім.Шевченка" (с.Сиваківці Липовецького району Вінницької області) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Світанок" (с.Сиваківці Липовецького району Вінницької області) про встановлення факту права власності на об'єкт нерухомості - будівлю майстерні з прибудовою, розташовану за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с.Сиваківці, вул.60-річчя Жовтня, визначену в схематичному плані інвентаризаційної справи літерою "В", загальною площею 773,6 кв.м., для подальшого включення його до ліквідаційної маси і реалізації, а також про витребування об'єкта нерухомості - будівлі майстерні з прибудовою, розташовану за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с.Сиваківці, вул.60-річчя Жовтня з незаконного володіння Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Світанок" (а.с.2-3).

Крім того, в позовній заяві позивач заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомості - будівлю майстерні з прибудовою, розташовану за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с.Сиваківці, вул.60-річчя Жовтня та заборони відповідачу вчиняти дії щодо перереєстрації права власності, користування, володіння та розпорядження оспорюваним об'єктом нерухомості.

Ухвалою від 22.05.2007р. господарський суд Вінницької області порушив провадження у справі та задовольнив клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, наклавши арешт на об'єкт нерухомості - будівлю майстерні з прибудовою, розташовану за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с.Сиваківці, вул.60-річчя Жовтня (а.с.1).

Крім сторін, вказану ухвалу надіслано на виконання до ДВС у Липовецькому районі Вінницької області.

Подаючи апеляційну скаргу, відповідач в останній просив скасувати  ухвалу  від 22.05.2007р. в повному обсязі.

Проте,  керуючись  ст.ст. 64 та 106 ГПК України, суд  апеляційної інстанції  відмовив в прийнятті апеляційної скарги в частині порушення провадження у справі, прийнявши скаргу в частині вжиття заходів забезпечення позову (ухвала від 22.06.2007р., а.с. 36).

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Право вжиття тих чи інших заходів, перелік яких міститься в ст.67 Господарського процесуального кодексу України, належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин та пропозицій заявника.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення майна, зменшення його за кількістю або погіршення за якістю, тощо, на момент виконання рішення.

Суд першої інстанції, забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на спірне майно, виходив з того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим  виконання  рішення господарського суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи, зокрема, посилання голови кооперативу "Світанок" Без"язичного Ю.П. в судовому засіданні 10.07.2007р. на те, що  об"єкт, на який  накладено  арешт, є таким, що  реально  може бути відчуджено для виплати заробітної плати працівникам.

Отже, відповідач сам визнав  можливість  відчуження  майна, що є предметом спору.

З огляду на все викладене вище,  суд першої інстанції вчинив процесуальну дію щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, яка відповідає позовним вимогам й буде слугувати реальним засобом для усунення загрози невиконання в майбутньому можливого рішення суду про задоволення  позову.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що вирішуючи в одній ухвалі питання про прийняття позовної заяви до розгляду та про вжиття заходів до забезпечення позову, місцевий господарський суд припустився порушень норм процесуального законодавства, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України суд, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій, окрім іншого, вказує всі необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні, крім того, згідно п.10 ч.1 ст.65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя при підготовці справи до розгляду в необхідних випадках, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Як вже вказувалось в цій постанові, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (ч.1 ст.66 ГПК України).

Слід також вказати, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не заборонено заявлення в позовній заяві клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову і не являються підставою для скасування ухвали господарського суду Вінницької області від 22.05.2007р. в частині накладення арешту на об'єкт нерухомості - будівлю майстерні з прибудовою, розташовану за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с.Сиваківці, вул.60-річчя Жовтня.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 22 травня 2007 року у справі №10/161-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу "Світанок", с.Сиваківці Липовецького району Вінницької області - без задоволення.

2. Матеріали справи №10/161-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд