Постанова

від 06.05.2019 по справі 278/1995/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №278/1995/17 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.

Категорія 47 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 278/1995/17 за позовом першого заступникакерівника Житомирськоїмісцевої прокуратурив інтересахдержави вособі Міністерстваоборони України,в особіквартирно-експлуатаційноговідділу м.Житомира,військової частини НОМЕР_1 ,Житомирського обласногоуправління лісовогота мисливськогогосподарства,Державного підприємства"Житомирськелісове господарство",до Тетерівськоїсільської радиЖитомирського районуЖитомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа Державнепідприємство "Івано-Франківськийвійськовий ліспромкомбінат"в особіШепетівського військовоголісгоспу,про визнаннянезаконним таскасування рішенняоргану місцевогосамоврядування,визнання недійснимдержавного актупро правовласності наземельну ділянку,повернення земельнихділянок іскасування реєстраціїречових правна нерухомемайно

за апеляційною скаргою представника квартирно-експлуатаційноговідділу м.Житомира на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2019 року, ухвалене головуючим суддею Грубіяном Є.О. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У серпні2017року першийзаступник керівникаЖитомирської місцевоїпрокуратури вінтересах державив особі Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира (далі КЕВ м. Житомира), військової частини НОМЕР_1 , Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати незаконним та скасувати рішення 21-ої сесії 5-го скликання Буківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18 січня 2008 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 "; - визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №150271, що зареєстрований 29.02.2008 за №010820900074 на ім`я ОСОБА_1 ; - витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави в особі КЕВ м. Житомира, військової частини НОМЕР_1 земельні ділянки - площею 0,0327 га з кадастровим номером 1822080600:04:000:1162, площею 0,5704 га, з кадастровим номером 1822080600:04:000:1228, площею 0,1863 га, з кадастровим номером 1822080600:03:002:0035, площею 0,2 га, з кадастровим номером 1822080600:04:000:1160, що знаходяться в адміністративних межах Тетерівської сільської ради Житомирського району, Житомирської області; - скасувати записи про реєстрацію прав власності на згадувані земельних ділянки у державному реєстрі та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що видача земельної ділянки ОСОБА_1 здійснена на підставі неіснуючого рішення органу місцевого самоврядування. Надання земельної ділянки здійснено із порушенням встановленого порядку. У подальшому дана земельна ділянка поділена на декілька окремих ділянок, які перебувають у власності відповідачів - фізичних осіб. Усі докази, підтверджуючі заявлені вимоги, на переконання прокурора, перебувають в матеріалах справи.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись і з рішенням суду, представник КЕВ м. Житомира подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права. Зокрема, під час розгляду справи судом було проігноровано доказ, не вирішено питання необхідності призначення експертизи. При вирішенні справи судом було порушено норми ст.116 ЗК України, а тому вважають, що дане рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позову.

Відзиви на доводи апеляційної скарги зі сторони відповідачів не надходили.

У судовому засіданні представники прокурора, КЕВ м. Житомира та військової частини НОМЕР_1 підтримали доводи апеляційної скарги із наведених у ній підстав.

Представники Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Житомирське лісове господарство",Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі Шепетівського військового лісгоспу, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції не з`явились будучи належно повідомленими про час і місце судового засідання, заяв і клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, тому суд вважає за можливе справу розглянути у їх відсутності в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційноїінстанції необмежений доводамита вимогамиапеляційної скарги,якщо підчас розглядусправи будевстановлено порушеннянорм процесуальногоправа,які єобов`язковою підставоюдля скасуваннярішення,або неправильнезастосування нормматеріального права.

Пунктом 1 частини 1статті 257 ЦПК Українипередбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки визначена процесуальним законом як процесуальна правоздатність, а можливість набувати та здійснювати процесуальні права та обов`язки - як цивільна процесуальна дієздатність (статті46, 47 ЦПК України).

Частиною 1статті 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням положень статті4,43,46,47,49 ЦПК Україниправо на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів є процесуальним правом.

Відповідно до частини 2статті 4 ЦПК Україниу випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у справі.

Згідно з частиною 3статті 56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Частина 1статі 16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У разі порушення права на земельну ділянку його захист, у тому числі у визначений статтями21,393 ЦК Українита пунктом "г" частини 3 статті 152 ЗК України спосіб, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача (пункт 15 постанови Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17).

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки розташовані на території 19 кварталу Тригірського лісництва ДП «Житомирське лісове господарство» і належать на праві безстрокового користування для державних потреб Житомирській КЕЧ району в/ч НОМЕР_2 (правонаступники - КЕВ м. Житомира, військова частина НОМЕР_1 / на підставі Державного акту на право користування землею загальною площею 15724,8 га , серія Б №022537 від 1978 року). Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

У даній справіперший заступник керівника Житомирської місцевої прокуратури обґрунтував наявність порушення інтересів держави тим, що в силу положень ст. ст.19, 57, 84 ЗК України та ст. 5 ЛК України спірні земельні ділянки відносяться до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовуються для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України. Прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення про надання у власність земель оборони для ведення особистого селянського господарства без припинення права користування ними у КЕВ м. Житомира, ДП «Житомирське лісове господарство» або їх вилучення є порушенням права власності держави на ці земельні ділянки в силу вимог ст.149 ЗК України.

Водночас, прокурор у позові наголосив на тому, що у даних правовідносинах органи, наділені повноваженнями щодо звернення до суду за захистом інтересів держави, а саме Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства, КЕВ м. Житомира, військова частина НОМЕР_1 , ДП «Житомирське лісове господарство», не вживають таких заходів, що вказує на наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором в якості позивача з підстав загрози порушень економічних інтересів держави та прав усіх громадян на безпечне довкілля.

Проте апеляційний суд не вважає такі доводи переконливими, з огляду на наступне.

Як вже було зазначено вище, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

За результатами дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що звертаючись з даним позовом до суду, прокурор в порушення вищенаведених норм, не довів суду належними доказами, що вказані ним органи не здійснюють або неналежним чином здійснюють свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази дотримання прокурором ч. 4ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"щодо попереднього повідомлення відповідних суб`єктів владних повноважень про звернення з даним позовом до суду. Відтак, надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіривши наведені прокурором доводи в обґрунтування підстав для звернення його з позовом у даній справі для захисту інтересів держави, апеляційний суд дійшов висновку, що прокурор не обґрунтував підстав представництва інтересів держави в суді, відтак, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в порядку ч.1 ст. 377 ЦПК України із залишенням даного позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 377, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира задовольнити частково.

Рішення Житомирського районногосуду Житомирськоїобласті від07лютого 2019рокускасувати та залишити без розгляду позов першого заступникакерівника Житомирськоїмісцевої прокуратурив інтересахдержави вособі Міністерстваоборони Українив особіквартирно-експлуатаційноговідділу м.Житомира,військової частини НОМЕР_1 ,Житомирського обласногоуправління лісовогота мисливськогогосподарства,Державного підприємства"Житомирськелісове господарство"до Тетерівськоїсільської радиЖитомирського районуЖитомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,про визнаннянезаконним таскасування рішенняоргану місцевогосамоврядування,визнання недійснимдержавного актупро правовласності наземельну ділянку,повернення земельнихділянок іскасування реєстраціїречових правна нерухомемайно.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 10 травня 2019 року