Постанова

від 07.05.2019 по справі 344/4482/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/4482/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/565/19

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач Василишин

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Матківського Р.Й., Максюти І.О.,

секретаря Мельник О.В.

за участю представника банку адвоката Шкурлатовської Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2019 року в складі судді Польської М.В., постановлену у м. Івано-Франківськ, у справі за поданням приватного виконавця Варави Романа Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року приватний виконавець Варава Р.С. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи подання зазначав, що у нього на виконанні знаходиться виконавче провадження №57805256 щодо виконавчого листа №344/4482/2015 виданого 13 вересня 2016 року Івано-Франківським міським судом щодо стягнення з ТОВ Абсолют Інжирінг Захід та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість станом на 30 січня 2015 року за кредитним договором №1163983/12-ІФ/47 від 05 вересня 2012 року в розмірі 683 685,71 грн.

Самостійно рішення суду боржником не виконано. 28 листопада 2018 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборону на його відчуження. 29 листопада 2018 року винесено постанову про арешт коштів на рахунках боржника та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. У ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржник регулярно перетинає кордон України з метою відпочинку, ухиляючись при цьому від виконання рішення суду.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2019 року тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання своїх зобов`язань, по сплаті заборгованості за виконавчим листом №344/4482/2015 від 13 вересня 2016 виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області щодо стягнення з ТОВ Абсолют Інжирінг Захід та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість станом на 30 січня 2015 року за кредитним договором №1163983/12-ІФю/47 від 05 вересня 2012 року в розмірі 683 685,71 грн, з яких: 625 987,71 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 22 102,73 грн - прострочена заборгованість по процентах, 33 818,45 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 776,82 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, на строк виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у ВП №57805256. Виконання тимчасового обмеження доручено Адміністрації Державної прикордонної служби України.

В апеляційній скарзі на дану ухвалу ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття провадження 10 січня 2019 року, а з поданням виконавець звернувся 21 січня 2019 року, тобто через 10 днів з моменту вручення боржнику копії такої постанови. А тому апелянт не міг ухилятися від виконання рішення суду на цей період.

Вказує, що з матеріалів, доданих до подання, не підтверджено умисне ухилення боржника від виконання судового рішення. У матеріалах справи наявні постанови про арешт майна боржника.

Крім того, здійснюється утримання коштів із заробітної плати за основним та додатковим місцями роботи, а тому рішення суду виконується.

У зв`язку з наведеним, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання.

Стягувач по справі ПАТ АК Укргазбанк подало відзив на апеляційну скаргу та вказало, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки боржник не вчиняв жодних дій, спрямованих на виконання боргового зобов`язання, зокрема, не прибув до виконавця, не надав у строк, встановлений виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах та не надав пояснень стосовно причин невиконання рішення, а виконавець зі свого боку вчинив всі дії передбачені законом. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ АК Укргазбанк - Шкурлатовська Г.І. апеляційну скаргу заперечила, посилаючись на її безпідставність.

ОСОБА_1 та приватний виконавець Варава Р.С. в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку повідомлялися, а тому колегія суддів вважає за можливе слухати справу у їх відсутності на підставі ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вислухавши доповідача, пояснення представника банку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи подання державного виконавця виходив з того, що боржник ухиляється від виконання своїх зобов`язань згідно рішення суду, що є підставою для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у приватного виконавця Варави Р.С. на виконанні знаходиться виконавче провадження № 57805256 щодо виконання виконавчого листа №344/4482/2015 виданого 13 вересня 2016 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області щодо стягнення з ТОВ Абсолют Інжирінг Захід та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованості станом на 30 січня 2015 року за кредитним договором №1163983/12-ІФю/47 від 05 вересня 2012 року в розмірі 683 685,71 грн, з яких: 625 987,71 грн прострочена заборгованість по кредиту, 22 102,73 грн - прострочена заборгованість по процентах, 33 818,45 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 776,82 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків (а.с. 145 т. 3).

28 листопада 2018 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №57805256 (а.с. 143 т. 3).

Як вбачається із автоматизованої системи виконавчого провадження №57805256 постановою приватного виконавця від 28 листопада 2018 року накладено арешт на все майно ОСОБА_1

29 листопада 2018 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів на рахунках боржника та направлено для виконання в банківські установ до виконання, сторонам - до відома.

Постановою приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29 листопада 2018 року звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які він отримує у ТОВ Торговий дім ГКТ у розмірі 20 відсотків.

Постановою приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29 листопада 2018 року звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які він отримує у ТОВ Абсолют Інжирінг Захід у розмірі 20 відсотків.

Згідно даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 0.184-50721/0/15-18 від 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 регулярно перетинає кордон України (а.с. 152-154 т. 3).

10 січня 2019 року постанову про відкриття виконавчого провадження вручено боржникові суб`єктом поштового зв`язку (а.с. 149-151 т. 3).

Згідно пункту 5 частини першої статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Як вбачається з роз`яснень Верховного суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Отже, обов`язковою умовою для прийняття рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України є встановлення факту ухилення від виконання зобов`язань, покладених відповідним рішенням.

Сама по собі наявність судового рішення, яке не виконане боржником, а також вчинення державним виконавцем всіх передбачених законом заходів, без доведення факту ухилення боржника (дія або бездіяльність) від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, не може бути підставою для прийняття рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія суддів вважає, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, постанову про відкриття виконавчого провадження вручено ОСОБА_1 10 січня 2019 року, а 21 січня 2019 року приватний виконавець звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

До подання, окрім копії постанови про відкриття провадження не долучено будь-якого іншого документу, який би вказував на ухилення боржника від виконання судового рішення з часу відкриття провадження. Зокрема, виконавець посилається на те, що боржник не з`являється на прийом до виконавця, виклики ігнорує, однак докази цього в матеріалах подання відсутні.

Крім того, постановами приватного виконавця звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які він отримує у ТОВ Торговий дім ГКТ та ТОВ Абсолют Інжирінг Захід .

З аналізу приписів статті 76 ЦПК України у системному зв`язку з пунктом 19 частини третьої статті 18 Про виконавче провадження вбачається, що на приватного виконавця покладено обов`язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов`язків за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості.

Однак, вищенаведені докази не свідчать про навмисне чи інше свідоме ухилення боржника від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду.

Таким чином, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, обставин, що б давали підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання рішення суду не встановив, та дійшов помилкового висновку про задоволення подання приватного виконавця.

У зв`язку з наведеним, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання приватного виконавця Варави Р.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні подання приватного виконавця Варави Романа Сергійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 до виконання своїх зобов`язань, по сплаті заборгованості за виконавчим листом №344/4482/2015 від 13 вересня 2016 виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області щодо стягнення з ТОВ Абсолют Інжирінг Захід та ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ Укргазбанк заборгованість станом на 30 січня 2015 року за кредитним договором №1163983/12-ІФю/47 від 05 вересня 2012 року в розмірі 683 685,71 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 10 травня 2019 року.

Суддя-доповідач Л.В. Василишин

Судді: Р.Й Матківський

І.О. Максюта