Рішення

від 08.05.2019 по справі 320/642/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 року справа №320/642/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Ореол-1" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Ореол-1" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0034991402 від 23.11.2018, яким донараховано ПДВ у розмірі 126 980 грн та штрафних санкцій у розмірі 31 745 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001961402 від 25.01.2019, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на 66 360 грн та нараховані штрафні санкції 16 590 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0034981402 від 23.11.2018, яким донараховано за платежем Податок на прибуток 510 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Ореол-1" не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що призвело до незаконного винесення податкових повідомлень-рішень №0034991402 від 23.11.2018, №0001961402 від 25.01.2019,№0034981402 від 23.11.2018, які мають бути скасовані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві, представник відповідача просив суд відмовити в його задоволенні та вказував на обставини, які на його думку свідчать про те, що ГУ ДФС у Київській області під час прийняття оспорюваних рішень, діяло в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 17.09.2018 №3868, №3869, № 3870, №3871, №3872, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ОРЕОЛ-1 (ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 (код за ЄДРПОУ 35511654) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За її результатами ревізорами-інспекторами відповідача, складений акт № 956/10-36-14-02-13/35511654 від 05.11.2018, у висновках якого зазначено про порушення позивачем:

1) п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму на загальну суму 452 639 грн., у тому числі: за І квартал 2016 року на 10 951 грн., за півріччя 2016 року на 91 816 грн., за 3 квартали 2016 року на 105 469 грн., за 2016 рік на 118 766 грн., за І квартал 2017 року на 33 760грн., за півріччя 2017 року на 94 935грн., за 3 квартали 2017 року на 171 885 грн., за 2017 рік на 231 489 грн., за І квартал 2018 року на 31 523 грн., за півріччя 2018 року на 102 384 грн.

2) п. 192.1 ст. 192; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ч. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 126 980 грн., у т.ч. за серпень 2017 року на 3992 грн., за жовтень 2017 року на 5808 грн., за листопад 2017 року на 38771 грн., за квітень 2018 року на 2729 грн., за травень 2018 року на 14153 грн., за червень 2018 року на 61527 грн.

3) п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України внаслідок неподання податкової звітності з податку на прибуток у повному обсязі за 2017 рік, І квартал 2018 року, півріччя 2018 року.

До таких висновків податковий орган дійшов у зв`язку із наведеним нижче.

Щодо заниження податку на прибуток (п.3.1.1.1,) у акті перевірки зазначено наступне:

1) Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 встановлено їх заниження на загальну суму 368 661 грн., у тому числі в розрізі звітних періодів: півріччя 2018 року - 368 661 грн.

Встановлено взаємовідносини з ТОВ МІНТОРГ (код за ЄДРПОУ 41785759) за договором поставки №35 М від 01.02.2018 (далі Договір № 35М), умовами якого передбачено, що Постачальник приймає на себе зобов`язання передати у власність покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар, в порядку, визначеному умовами даного договору (п. 1.1). Товаром за цим договором є мінеральний порошок, вапняк (п. 1.2). Якість товару, що постачається за договором, повинна відповідати та підтверджуватись сертифікатом якості (п. 1.6). Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника (п. 2.1).

Як вбачається з товаросупроводжуючих документів (залізничних накладних) їх номенклатура (камін, щебінь, відсів вапняковий для технологічних потреб) не відповідає а ні умовам договору (мінеральний порошок, вапняк), а ні номенклатурі зазначеній у видаткових накладних (мука вапнякова). Крім того, за даними АІС Єдиний реєстр податкових накладних , не вбачається можливим встановити походження отриманого товару, оскільки відправником товару у вищезазначених товаросупроводжуючих документах є особи які не є постачальниками ТОВ МІНТОРГ по ланцюгу постачання ідентифікованого товару.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином ТОВ МІНТОРГ здійснено нереальні (безтоварні) господарські операцій на адресу ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 у зв`язку з невідповідністю номенклатури зазначеної у прибуткових та товаросупроводжуючих документах, а також відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту ТОВ МІНТОРГ від постачальників товару (мука вапнякова фасована в б/б) реалізованого ТОВ ЗАВОД OPEOJI-1 .

Враховуючи викладене ТОВ ЗАВОД OPEOJI-1 порушено вимоги п.п. 134.1.1 п. 134.1, ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено об`єкт оподаткування з податку на прибуток у розмірі 368661 грн., у тому числі в розрізі звітних періодів: півріччя 2018 року - 368661 грн.

Встановлене порушення вплинуло на правильність нарахування податку на додану вартість.

Перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності показників за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 у загальній сумі 9901817 грн.

Перевіркою повноти декларування ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності встановлено їх заниження на загальну суму 2 514 660 грн., у т.ч. у розрізі звітних періодів: за І квартал 2016 року на 60 838 грн., за півріччя 2016 року на 510 089 грн., за 3 квартали 2016 року на 585 941 грн., за 2016 рік на 659 810 грн., за І квартал 2017 року на 187 558 грн., за півріччя 2017 року на 527 415 грн., за 3 квартали 2017 року на 954 914 грн., за 2017 рік на 1 286 052 грн., за І квартал 2018 року на 175 130 грн., за півріччя 2018 року на 568 798 грн.

Встановлено включення до складу рядка 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) звіту про фінансові результати ( Форма 2), вартості пального (дизпаливо, бензин) на загальну суму 2145999 грн., що за своїм змістом не відповідають ознакам загальновиробничих витрат та витрат в цілому, внаслідок чого порушено вимоги п. 6 П(С)БО 16, п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

Щодо податку на додану вартість з акта перевірки слідує таке.

За період з 01.01.2016 по 30.06.2018 ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 34 596 172 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 встановлено їх заниження на загальну суму 49256 грн.

Перевіркою встановлено не включення до бази оподаткування податком на додану вартість, за жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року балансової вартості ТМЦ використаних не у господарській діяльності у сумі 273 644 грн., внаслідок чого порушено вимоги ч. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України. Порушення призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 49256 грн., у т.ч. за жовтень 2017 року на 5808 грн., за листопад 2017 року на 38771 грн., за лютий 2018 року на 2729 грн., за травень 2018 року на 1948 грн.

У відповідності до п. 198.5. ст. 198 платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому ТМЦ списано для будівництва основних засобів (під`їзні шляхи), власними силами, на території ділянки яка прилягає до приміщення, що орендується за адресою: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 92 . Однак, сама земельна ділянка на якій відбувалось будівництво протягом здійснення будівельних робіт не перебувала у власності підприємства та не орендувалася.

Таким чином, ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 використано не у господарській діяльності (без мети отримання прибутку) ТМЦ на загальну суму 266371,99 грн. (шляхом її списання на спорудження основних засобів, власними силами, на ділянці землі, що не перебуває у власності або оренді) та не включено її вартість до бази оподаткування ПДВ у розмірі 49256, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 49256 грн., у т.ч. за жовтень 2017 року на 5808 грн., за листопад 2017 року на 38771 грн., за лютий 2018 року на 2729 грн., за травень 2018 року на 1948 грн.

Відповідно щодо податкового кредиту в акті перевірки податковий орган зазначив таке.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2016 по 30.06.2018 встановлено його завищення на загальну суму 77 724 грн.

Встановлено взаємовідносини з ТОВ МІНТОРГ (код за ЄДРПОУ 41785759) за договором поставки №35М від 01.02.2018 (далі Договір № 35М), умовами якого передбачено, що Постачальник приймає на себе зобов`язання передати у власність покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар, в порядку, визначеному умовами даного договору (п. 1.1). Товаром за цим договором є мінеральний порошок, вапняк (п. 1.2). Якість товару, що постачається за договором, повинна відповідати та підтверджуватись сертифікатом якості (п. 1.6). Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника (п. 2.1).

Суми податку на додану вартість по вищевказаних податкових накладних включено до складу податкового кредиту та відображено в додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень 2018 року та за червень 2018 року.

За даними АІС Єдиний реєстр податкових накладних , не вбачається можливим встановити походження отриманого товару, оскільки відправником товару у вищезазначених товаросупроводжуючих документах є особи які не є постачальниками ТОВ МІНТОРГ по ланцюгу постачання ідентифікованого товару.

Враховуючи викладене, ТОВ МІНТОРГ не могло фактично здійснити господарські операції на користь ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 , що вказує на формування ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 активу за рахунок надходження товару (мука вапнякова фасована в б/б) з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне його отримання.

На підставі таких висновків акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення:

- №0034991402 від 23.11.2018р. , яким донараховано ПДВ у розмірі 126 980 грн. та штрафних санкцій у розмірі 31 745 грн.;

- №0034961402 від 23.11.2018р. , яким донараховано податок на прибуток у розмірі 452 640 грн. та штрафні санкції у розмірі 113 160 грн., яке у подальшому, в порядку адміністративного оскарження частково скасоване. В зв`язку з цим на адресу позивача направлено нове податкове повідомлення рішення:

- №0001961402 від 25.01.2019 року, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на 66 360 грн. та нараховані штрафні санкції 16 590 грн.;

- №0034981402 від 23.11.2018р., яким донараховано за платежем Податок на прибуток 510 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки та вважаючи, що прийняті на підставі таких податкові повідомлення рішення - протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини справи та норми законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 3 Закону № 996-ХІV передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ст.4 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (п. 6 ст. 8 Закону України № 996-ХІV).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платника податку учасника відповідної операції.

Слід звернути увагу, що в самому Акті перевірки відсутні посилання на те, що позивач не надав повний пакет документів по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентом.

Оглянуті судом документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону № 996-ІV, ст. 44 ПК України, п.2.4 Положення спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Проте, за висновками перевірки, наявна в матеріалах справи первинна документація позбавлена юридичної значимості з огляду на нереальність здійснених господарських відносин.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Ореол-1" з ТОВ МІНТОРГ судом встановлено наступне.

Ревізори інспектори вважають операцію з ТОВ МІНТОРГ нереальною тому, що не вбачається можливим встановити походження отриманого товару, оскільки відправником товару у вищезазначених товаросупроводжуючих документах є особи які не є постачальниками ТОВ МІНТОРГ по ланцюгу постачання ідентифікованого товару.

Суд зазначає, що ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 не має можливості та повноважень втручатись і контролювати діяльність свого прямого постачальника.

ТОВ Завод Ореол-1 звернувся до свого постачальника - ТОВ МІНТОРГ для надання пояснень, щодо невідповідності номенклатури зазначеної у прибуткових та товаросупроводжуючих документах та відправників товару.

Постачальник - ТОВ МІНТОРГ надав обґрунтоване пояснення, вх.№1 від 06.11.2018, у яких зазначено, що товар відносить до товарної групи УКТЗЕД (25171080000), данні номенклатури відносяться до однієї товарної групи, Постачальником цього товару було ТОВ КАЛЬМІН ЄДРПОУ 41436659, про що свідчать вчасно зареєстровані податкові накладні. Транспортування здійснювалось орендованим залізничним транспортом, відправником виступали ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Дорагромінерал ЄДРПОУ 41785827.

Суд вважає, що товари, зазначені в первинних документах є ідентичними. Відповідно до Наказу МФУ №1307 від 31.12.2015 року Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної , п.16, пп. 2) до граф 3.1, 3.3 - код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП).

Графи 3.1, 3.3 заповнюються на всіх етапах постачання товарів/послуг: у разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України "Про Митний тариф України".

У зв`язку з цим суд вважає, що з`ясовувати яким чином та в якому обсязі його постачальники придбали товар не входить до його повноважень.

Крім того, як свідчить судова практика, зокрема Постанова ВС від 07.03.2018 р. у справі № 804/3420/16, Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій .

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (Постанова ВС від 23.05.2018 р. у справі № 804/2551/13-а).

ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 надало до перевірки первинні документи, які складені відповідно до вимог чинного законодавства. Щодо форми та порядку заповнення первинних документів у ревізорів-інспекторів відсутні зауваження. Первинні документи містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Товар, придбаний у ТОВ МІНТОРГ використаний у господарської діяльності підприємства, яка пов`язана з виробництвом гідроізоляційних матеріалів. Господарські операції призвели до зміни майнового стану платника податків.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів. (Постанова ВС від 12.06.2018 р. у справі № 802/1155/17-а).

На підставі викладеного суд вважає, що висновки викладені у акті перевірки є необгрунтованими, тому податкові повідомлення-рішення №0034991402 від 23.11.2018 та №0001961402 від 25.01.2019 підлягають скасуванню.

За період з 01.01.2016 по 30.06.2018 ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, у сумі - 8513 грн.

Щодо встановленого порушення вимог п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України внаслідок неподання ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік, І квартал 2018 року, півріччя 2018 року суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що податкову звітність підприємство подає в електронному вигляді. Декларація за 2017 рік, 1 квартал 2018 та півріччя 2018 року прийнята ДФС, що підтверджується квитанціями №2.

При поданні платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ, такий фіскальний орган зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 ПКУ.

Органами ДФС не було надано письмових повідомлень про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Тому, суд не вбачає порушень зі сторони ТОВ ЗАВОД ОРЕОЛ-1 .

При поданні декларації не було встановлено порушення вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ, тому декларації були прийняті.

Суд зазначає, що у разі порушення складання додатків до декларації, сама декларація не приймається органами ДФС. Крім того, податковий орган проводить камеральну перевірку звітності.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу (п. 76.3 ст. 76 Кодексу).

Отже, податкова декларація прийнята органами ДФС без зауважень та камеральна перевірка не проводилась у встановлені строки.

Тому, суд вважає, що податкове повідомлення рішення №0034981402 від 23.11.2018, яким донараховано за платежем Податок на прибуток 510 грн. підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення, відзив відповідача зводяться до наведення цитат з Податкового кодексу та акту перевірки за відсутності спростування доводів позовної заяви.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 632,00 грн, отже такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Разом з тим, суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання щодо відшкодування витрат на правову допомогу у зв`язку із наступним.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації справ, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті ] Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Статтею 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг ); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається зі статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу судові витрати на професійну правничу допомогу, яка надається саме адвокатами. Згідно положень статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ Завод Ореол 1 та Адвокатським Бюро Ганни Семенець в особі адвоката Семенець Г.Л . укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 07.09.2018, за яким адвокат зобов`язується за дорученням Клієнта надати правову допомогу.

Пунктом 8.1 вказаного договору передбачено, що розмір гонорару Виконавця за цим договором визначається по домовленості.

Суд вважає, що не можуть бути віднесені до судових витрат щодо надання правової допомоги (пов`язаної з розглядом справи) такі послуги як:

- Консультації по перевіркам (камеральній, позаплановій),

- Надання правової інформації письмової Адміністративне оскарження ППР;

- Консультації по проведенню планової перевірки, усні;

- Складання скарги на наказ про призначення перевірки;

- Ознайомлення з актом перевірки;

- Заперечення на акт перевірки від 05.11.2018 №956/10-36-14-02-13/35511654;

- Адміністративне оскарження ПНР.

Понесені витрати на правничу допомогу ніяким чином не пов`язані з судовим оскарженням податкових повідомлень-рішень винесених в результаті планової виїзної перевірки, що підтверджується звітом/актом наданих послуг до договору від 07.09.2018 (про надання правничої допомоги) від 09.12.2018 наданого безпосередньо позивачем.

Варто зазначити, що надані Адвокатом послуги, згідно звітом/актом наданих послуг до договору від 07.09.2018 (про надання правничої допомоги) від 09.12.2018, пов`язані з консультаціями по камеральній, позаплановій перевіркам, консультацій по проведенню планової перевірки, та іншим, жодним чином не пов`язаних з судовим оскарженням податкових повідомлень-рішень.

Також, суд звертає увагу на те, що в звіті/акті наданих послуг до договору від 07.09.2018 (про надання правничої допомоги) від 09.12.2018, відсутні такі послуги як супроводження справи в суді чи складання та подання позовної заяви до суду, а окрім того зазначена сума за надання послуг Адвокатом у сумі 10 900 грн. та надано платіжне доручення на суму 10 900 грн. від 17.12.2018, тобто до моменту ухвали про відкриття провадження по справі позивача, також пізніше позивачем було надано платіжне доручення від 12.02.2019 на суму 13 240 грн, без звіту виконаних Адвокатом послуг.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0034991402 від 23.11.2018, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Ореол-1" донараховано ПДВ у розмірі 126 980 грн та штрафних санкцій у розмірі 31 745 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0001961402 від 25.01.2019, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Ореол-1" збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на 66 360 грн та нараховані штрафні санкції 16 590 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0034981402 від 23.11.2018, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Ореол-1" донараховано за платежем Податок на прибуток 510 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Ореол-1"(код ЄДРПОУ 35511654) понесені судові витрати у розмірі 3 632 (три тисячі шістсот тридцять дві) грн 78 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.