Рішення

від 23.04.2019 по справі 440/1111/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

           ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2019 року  м. ПолтаваСправа № 440/1111/19 Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді –      Головка А.Б.,     за участю: секретаря судового засідання –   Крутько О.В.,                 представника позивача – Захаренка О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надір груп" про стягнення податкового боргу. В С Т А Н О В И В: 27 березня 2019 року  Головне управління ДФС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надір груп" про стягнення податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 44323,90 грн.           Підставою даного позову є несплата відповідачем податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 44323,90 грн. Ухвалою суду від 01.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі. Копія ухвали направлена відповідачеві за адресою місця його реєстрації та повернулась з відміткою поштового відділення "Адресат вибув". Згідно із частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Беручи до уваги  викладене, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.             Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.           Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Надір груп" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 38895926, перебуває на обліку платників податків.           Матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Надір груп" подано податкову декларацію № 1700011522 від 15.08.2017 з єдиного податку, за якою розраховано суму до сплати у розмірі 40073,90 грн (з урахуванням наявної переплати).           Також ГУ ДФС у Полтавській області проведено ряд камеральних перевірок відповідача з питань несвоєчасного подання податкової звітності платника єдиного податку третьої групи:             за І півріччя 2017 року, за результатами якої складено акт від 05.09.2017 № 4422/16-31-12-14-30/38895926, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0025461214, яким визначено суму штрафу у розмірі 170,00 грн;           за 2016 рік та І квартал 2017 року, за результатами якої складено акт від 02.11.2017 № 5911/16-31-12-14-30/38895926, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 23.11.2017 № 0037071214, яким визначено суму штрафу у розмірі 2040,00 грн;           за три квартали 2017 року, за результатами якої складено акт від 28.11.2017 № 7088/16-31-12-14-30/38895926, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 26.12.2017 № 0047301214, яким визначено суму штрафу у розмірі 1020,00 грн;           за чотири квартали 2017 року, за результатами якої складено акт від 14.03.2018 № 2352/16-31-12-14-30/38895926, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 04.04.2018 № 0017911214, яким визначено суму штрафу у розмірі 1020,00 грн.           Даних щодо оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному та в судовому порядку позивачем не надано, а тому вказана сума є узгодженою. Виходячи із приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, сума податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає платник податків у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, вважається узгодженою.   Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Отже, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, є узгодженим з дня подання такої декларації. Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.           Відповідачем не сплачено зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 44323,90 грн.           Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.   Таким чином, загальна сума заборгованості підтверджується відомостями з облікової картки платника податків. Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України  визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.            06.10.2017 позивачем винесено податкову вимогу форми "Ю" № 11568-17/1620, яку направлено на адресу місця реєстрації відповідача та отримано уповноваженою оосбою.           Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Податковий кодексу України не містить обов'язку контролюючого органу повторно вручати платнику податків податкову вимогу у разі зміни суми податкового боргу. Податкова вимога в розумінні підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України це - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Таким чином, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога. Судом встановлено, що за платником одночасно обліковувався борг з єдиного податку, податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому надіслана платникові податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. Відтак, безперервність податкового боргу обумовлює відсутність правових підстав у контролюючого органу для відкликання податкової вимоги та надсилання другої вимоги.           Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано. Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.           Згідно з пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Також, підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом. Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов до висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг. Позивачем до матеріалів справи надано довідку, за змістом якої відповідач має відкриті рахунки у фінансових установах /а.с. 13/. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Таким чином, оскільки наявність у відповідача податкового боргу в загальному розмірі 44323,90 грн підтверджено матеріалами справи в їх сукупності, то така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку. За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.           Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,                         В И Р І Ш И В:           Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39461639) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надір груп" (вул. Гоголя, буд. 64, м. Миргород, Полтавська область,37600, ідентифікаційний код 38895926) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.           Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Надір груп" (вул. Гоголя, буд. 64, м. Миргород, Полтавська область,37600, ідентифікаційний код 38895926) за податковим боргом з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 44323,90 грн (сорок чотири тисячі триста двадцять три гривні дев'яносто копійок) на р/р 31414698016012, код класифікації доходів бюджету 18050300, отримувач УДКСУ у Миргородському районі/м. Миргород/18050300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37845125, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.           Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року. Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.             Повне рішення складено 02 травня 2019 року. Суддя А.Б. Головко