Постанова

від 06.05.2019 по справі 520/1229/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 р.Справа № 520/1229/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., місце складання м. Харків, повний текст складено 11.02.19 року по справі № 520/1229/19

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах Харківської міської ради

до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової Ірини Юріївни треті особи ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль" , Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової Ірини Юріївни, треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль", Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, в якому просив суд скасувати рішення Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Рєзанової І.Ю. від 26.05.2017 № 35378987 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним номером 1258392463101, права власності ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) на нежитлове приміщення гараж НОМЕР_2 , загальною площею 19,3 кв.м., літ. Б-1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 у справі № 520/1229/19 відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової Ірини Юріївни, треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль", Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради про скасування рішення. Роз`яснено позивачу, що зазначена позовна вимога підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Актуаль" в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, спір виник з приводу рішення №35378987 державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Рєзанової І.Ю. від 26.05.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним номером 1258392463101, права власності ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) на нежитлове приміщення гараж НОМЕР_2 , загальною площею 19,3 кв.м., літ. Б-1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що спір між позивачем та державним реєстратором - відповідачем, не відповідає ознакам справи адміністративної юрисдикції, відповідач не здійснював владних управлінських функцій відносно позивача у спірних правовідносинах, спірні правовідносини пов`язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії висловлено думку, що термін суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Так, предметом даного позову є рішення №35378987 державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Рєзанової І.Ю. від 26.05.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним номером 1258392463101, права власності ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) на нежитлове приміщення гараж НОМЕР_2, загальною площею 19,3 кв.м., літ. Б-1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_2, тому цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 зазначеної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки ця справа має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №814/104/17.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми процесуального права, тому підстави для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 у справі № 520/1229/19 відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року по справі № 520/1229/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді (підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 10.05.2019 року