Рішення

від 08.05.2019 по справі 260/1156/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2019 року м. Ужгород№ 260/1156/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Копосович Е.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача1: Начальник відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Ужгороді ОСОБА_3 ,- не зявився

відповідач 2 - відділ урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Ужгороді- представник не зявився

відповідач 3- Головне управління урядового фельдєгерського звязку Держспецзв`язку України- представник Гончаренко Є.В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконферецзвязку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Ужгороді ОСОБА_3, відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Ужгороді, Головного управління урядового фельдєгерського звязку Держспецзв`язку України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Начальника відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Ужгороді ОСОБА_3, відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Ужгороді, Головного управління урядового фельдєгерського звязку Держспецзв`язку України, яким просить:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та звільнити позивача від сплати судового збору, відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

2.Визнати відмову начальника відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспещв`язку в місті Ужгороді полковника ОСОБА_3 . в призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби протиправною.

3.Стягнути з відповідача ненараховану та невиплачену одноразову грошову допомогу у зв`язку з частковою втратою працездатності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби в сумі 12334 грн.

1. Позиції сторін

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що позивач до 27.07.2018 року проходив військову службу у Відділі урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзвязку в місті Ужгороді. Згідно з наказом начальника ВУФЗ Держспецзвязку в м.Ужгороді № 28-ОС від 23.07.2018 року позивача було звільнено з військової служби у запас та виключено із списків особового складу підрозділу у відповідності до підпункту а та підпункту к пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу . 19.09.2018 року позивач звернувся до начальника ВУФЗД в м.Ужгороді із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Однак, відповідачем було відмовлено в нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки на думку останнього, позивач не має права на її призначення і виплату. Позивач, не погоджується з позицією відповідача щодо відсутності законних підстав призначення, нарахування і виплати одноразової грошової допомоги в зв`язку із частковою втратою працездатності яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби без встановлення інвалідності. Просить задовольнити свої позовні вимоги.

07 грудня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву .

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Так, зокрема, зазначає, що законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, у випадку якщо військовослужбовець, отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. Однак, Позивачу було встановлено 10% втрати професійної працездатності без встановлення інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби. Разом із тим, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. З огляду на вищенаведене підстави для призначення спірної допомоги у даному конкретному випадку відсутні. Враховуючи викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

13 грудня 2018 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погоджується з позицією відповідача наведеною у відзиві з мотивів аналогічних , що викладені у позові.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених вище.

Начальник відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Ужгороді ОСОБА_3 та представник відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Ужгороді в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться у матеріалах даної адміністративної справи.

Представник Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку України в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши сторони, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, ОСОБА_1 до 27.07.2018 року проходив військову службу у Відділі урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзвязку в місті Ужгороді.

Згідно з наказом начальника ВУФЗ Держспецзвязку в м. Ужгороді № 28-ОС від 23.07.2018 року його було звільнено з військової служби у запас та виключено з списків особового складу підрозділу у відповідності до підпункту а та підпункту к пункту 2 частини ті' ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу .(а.с.12-13).

Відповідно до Довідки ДУ Територіальне медичне об`єднання МВС України в Закарпатській області від 23.07.2018 року № 230 було встановлено, що ряд захворювань, які були набуті позивачем, пов`язані з проходженням військової служби.(а.с.15).

Згідно з направленнями начальника ВУФЗД в м.Ужгороді № 63/29-272 від 26.07.2018 року та ДУ Територіальне медичне обєднання МВС України в Закарпатській області форма 088 від 13.09.2018 року , позивача було направлено на медико-соціальну експертну комісію для визначення відсотку втрати працездатності.(а.с.16-19).

Відповідно до довідки МСЕК серії АГ № 0012299 від 18.09.2018 року до акту огляду МСЕК № 644 Позивачу було встановлений ступінь втрати працездатності в розмірі 10 відсотків (а.с.10-11).

19.09.2018 року Позивач звернувся до начальника ВУФЗД в м.Ужгороді із заявою щодо виплати Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. (а.с.14).

Відповідно до відповіді начальника ВУФЗД в м. Ужгороді, оформленої листом № 63/29-364 від 12.10.2018 року , Позивачу було відмовлено в нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки Позивач не має права на її призначення і виплату (а.с.9).

25 жовтня 2018 року начальник відділу ОСОБА_3 повідомив позивача супровідним листом № 63/29-377 , що на його адресу надсилається лист ГУУФЗ Держспецзвязку від 03.10.2018 року № 63/06-2441 про результати розгляду його заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги, в якому начальник Головного управління ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_1 не має права на отримання вказаної грошової допомоги, оскільки відсутні підстави щодо її виплати ,встановлені п. 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013 року № 975.

3 . Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України від 23 лютого 2006 року № 3475-ІУ (далі - Закон № 3475-IV) до загальної структури Держспецзв`язку входить Головне управління та підрозділи урядового фельд`єгерського зв`язку.

Відповідно до п. 1.5 Положення про Відділ УФЗ Держспецзв`язку в м. Ужгороді, Відділ УФЗ Держспецзв`язку в м. Ужгороді є підрозділом урядового фельд`єгерського зв`язку , який безпосередньо підпорядковується та підконтрольний начальнику Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 3475-ІУ проходження військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України військової служби здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону № 3475-ІУ на військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України поширюється дія статутів Збройних Сил України та законодавство України, що встановлює загальний порядок і умови проходження військової служби.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011 -XII (далі -Закон №2011-XII ), який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону №2011- XII дія даного Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Нормами ст.16 Закону №2011-XII встановлено , що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання .

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону №2011- XII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога.

Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї статті Закону , Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).

Згідно п. 7 Порядку №975 у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями, у розмірі, що визначається у відсотках від: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

06 вересня 2018 року Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців" Закону (№ 2522-VIII_), який набув чинності були внесені зміни .

Зокрема п. 7 ч. 2 ст.16 був викладений в новій редакції, а саме:

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем:

- поранення (контузії, травми або каліцтва),

- захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності,

-а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

У розділі Закону (№ 2522-VIII.) Прикінцеві положення встановлено :

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Опублікований даний Закон був 12.10.2018 року у газеті "Голос України № 193 , а отже набрав чинності 13.10.2018 року.

Станом на день звернення позивача із заявою щодо виплати Позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби 19.09.2018 року та станом на день її розгляду відповідачами 03.10.2018 року та 12.10.2018 року вищевказаний Закон № 2522-VIII не набрав чинності, який розширив коло осіб, які мають право на отримання вищевказаної грошової допомоги, а саме:

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю у разі:

- "захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності"

17 квітня 2019 року на виконання Прикінцевих положень Закону № 2522-VIII Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 334 "Про внесення змін до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві",(затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 де) ,

- де в пункт 7 також були внесені із зазначенням права отримання грошової опомоги - військовослужбовцем у разі захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності із визначенням розміру такої грошової допомоги.

З огляду на викладене, на час виникнення спірних правовідносин у відповідачів не було підстав для призначення та виплати позивачу грошової допомоги, яка призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем: захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, оскільки задовзаконодавством України було передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, у випадку якщо військовослужбовець, отримав поранення (контузію, травму або каліцтво ) під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Як зазначалося судом вище, матеріали справи свідчать, що відповідно до довідки МСЕК серії АГ № 0012299 від 18.09.2018 до акту огляду МСЕК № 644, Позивачу було встановлено 10% втрати професійної працездатності без встановлення інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмова начальника відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспезв`язку в місті Ужгороді полковника ОСОБА_3 та дії інших відповідачів в призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби прийнято на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. В позові ОСОБА_1 до Начальник відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Ужгороді ОСОБА_3 відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Держспецзв`язку в місті Ужгороді, Головного управління урядового фельдєгерського звязку Держспецзв`язку України визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.

СуддяЗ.Б. Плеханова

Повний текст виготовлено та підписано 11 травня 2019 року.