Рішення

від 07.05.2019 по справі 237/1923/17

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження№2/235/689/19

Справа №237/1923/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Величко О.В.

при секретарі - Лебеденко В.В., Макара А.Л.

за участю представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

за участю представника третьої особи

ТОВ Енергопостачання ДС Онілова В.Л.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Покровськ цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Енергопостачання-ДС , ТОВ Доннафтаресурс , Покровська райдержадміністрація про зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ТОВ АЗС Мережа плюс , треті особи Доннафатаресурс , Покровська райдержадміністрація про визнання угоди недійсною, скасування державної реєстрації на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Енергопостачання-ДС , ТОВ Доннафтаресурс , Покровська райдержадміністрація про зобов`язання вчинити певні дії . В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 10.01.2014 року між ПАТ КБ Український фінансовий світ та ТОВ Енергопостачання ДС було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії від 10.01.2014 року на суму 500000 з граничним терміном повернення 09.01.2016 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ КБ УФС та ОСОБА_5 яе майновим поручителем було укладено іпотечний договір № 008/2317-Кл/1, посвідчений 10.01.2014 року приватним нотаріусом та зареєстрованим за № 14.

Відповідно до до п. 1.1 Іпотечного договору відповідач ОСОБА_5 передала в іпотеку наступні об`єкти майна:

1.Будівля АЗС загальною площею 29,2 кв. м., яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .Земельна ділянка площею 0,2598 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_6)

3.Будівля АЗС загальною площею 100,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер НОМЕР_7)

Вартість предмета іпотеки за згодою сторін на момент укладення договору була визначена у розмірі 1188807,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.10.2015 року у справі № 908/4484/15 з ТОВ Енергопостачання-ДС на користь ПАТ КБ УФС стягнуто 305000 грн. заборгованості по кредиту та 90219,23 грн. відсотків станом на 03.08.2015 року.

Зазначене рішення господарського суду Донецької області третьою особою та його поручителями не виконано, заборгованість по кредитному договору не погашена.

01.09.2016 року між ПАТ КБ`УФС та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_4 поручається перед ПАТ КБ УФС за належне і повне виконання всіх обов`язків ОСОБА_5 за іпотечним договором.

Згідно п. 1.2 Договору поруки у разі порушення відповідачем ОСОБА_5 іпотечного договору остання та ОСОБА_4 відповідають перед ПАТ КБ УФС як солідарні боржники.

Відповідно до договору відступлення права вимоги за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 10.01.2014 року № 008/2317-Кл укладеного між ПАТ КБ`Фапватер Фінанс , ПАТ КБ`УФС відступило ТОВ Фарватер Фінанс належні банку права вимоги до ТОВ Енергопостачання-ДС за кредитним договором.

Додатковою угодою від 22.12.2016 року до вказаного договору ПАТ КБ УФС відступило право вимоги по Договору поруки новому кредитору - ТОВ Фарватер-Фінанс .

04.05.2017 року ТОВ Фарватер-Фінанс відступило всі права вимоги по кредитному договору, договору поруки та іпотечному договору позивачці по справі ОСОБА_3

Оскільки відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 свої зобов`язання за укладеними договорами не виконані , позивачка просить зобов`язати виконати умови іпотечного договору № 008/2317-Кл/1, посвідченого 10.01.2014 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Катчик Ю.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 14 шляхом передачі в рахунок погашення заборгованості предмету іпотеки.

ОСОБА_5 подана зустрічна позовна заява до ОСОБА_3 , ТОВ АЗС Мережа плюс , треті особи: ТОВ Доннафтаресурс , Покровська райдержадміністрація про визнання угоди недійсною, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно, витребування його із чужого незаконного володіння. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що на підставі договорів купівлі-продажу від 26.09.2013 року, 12.07.2013 року, відповідно , у приватну власність було набуто об`єкти нерухомого майна та земельну ділянку, а саме:

1. Будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,2 кв. м., реєстраційний номер НОМЕР_2 , що розташована на земельній ділянці площею 0,2667 га, кадастровий номер НОМЕР_3 на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Красноармійського районного нотаріального округу Донецької області Власенко Н.І.

2. Будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 100,6 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна НОМЕР_8- на підставі договору купівлі-продажу від 12.07.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Власенко Н.І.;

3. Земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,1598 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна НОМЕР_6.

На підставі договору іпотеки від 10.01.2014 року вона є майновим поручителем за ТОВ Енергопостачання-ДС , що виступало боржником за кредитним договором № 008/2317-Кл від 10.01.2014 року між ТОВ Енергоспотачання-ДС та ПАТ КБ`Український фінансовий світ

26.06.2017 року під час ознайомлення з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона дізналася, що право власності на будівлі АЗС та земельну ділянку зареєстровані на іншу особу на підставі Ухвали Мар`їнського районного суду Донецької області від 24.05.2017 року.

На підставі ухвали Мар`їнського районного суду 01.06.2017 року за ОСОБА_3 було проведено державну реєстрацію зазначеного нерухомого майна.

05.07.2017 року право власності на спірне майно було зареєстроване за ТОВ АЗС Мережа Плюс , код ЄДРПОУ 41413610, на підставі акту оцінки вартості та приймання-передачі майна № 1808, 1809 від 26.06.2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25.07.2017 року ухвалу Мар`їнського районного суду Донецької області від 24.05.2017 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду.

Угода, укладена між ОСОБА_3 та ТОВ АЗС Мережа плюс відбулася за усною домовленістю, яка була закріплена актом приймання-передачі майна.

Для договорів, предметом яких виступає нерухоме майно передбачено обов`язкова форма договору з його нотаріальним посвідченням. З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що підставою виникнення права власності на спірне майно за ТОВ АЗС Мережа плюс були акти оцінки та приймання-передачі майна. При укладенні угоди між ОСОБА_3 та ТОВ АЗС Мережа плюс не були дотримані умови щодо обов`язкової форми договору.

Вважає, що угода між ОСОБА_3 та ТОВ АЗС Мережа плюс , на підставі якої спірне майно перейшло у власність ТОВ АЗС Мережа плюс є незаконною, реєстрація права власності на це нерухоме майно за ТОВ АЗС Мережа плюс підлягає скасуванню на підставі ст.ст. 203,215 ЦК України, її право власності на зазначені об`єкти нерухомого майна підлягає відновленню у судовому порядку з витребуванням майна із чужого незаконного володіння.

Вимога про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно за ТОВ АЗС Мережа плюс є похідною від визнання правочину між ОСОБА_3 та ТОВ АЗС Мережа плюс недійсним і має бути застосована як наслідок недійсності цього правочину.

05.07.2017 року право власності на спірне майно було зареєстроване за ТОВ АЗС Мережа плюс на підставі акту оцінки вартості та приймання-передачі майна № 1808,1898 від 26.06.2017 року, який, відповідно до ст. 27 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не є підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Позивачка ОСОБА_5 просить визнати угоду між ОСОБА_3 та ТОВ АЗС Мережа Плюс від 26.06.2017 року, укладену на підставі акту приймання-передачі майна, недійсною; скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно:

-будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,2 кв.м., реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазначена будівля АЗС розташована на земельній ділянці площею 0,2667 га, кадастровий номер НОМЕР_3 ;

-на будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 100,6 кв.м., реєстраційний номер НОМЕР_4 - номер запису про право власності -НОМЕР_9;

-на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1598 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , вчинену за ТОВ АЗС Мережа Плюс .

Просить визнати за нею право власності на нерухоме майно:

-будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,2 кв.м., реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазначена будівля АЗС розташована на земельній ділянці площею 0,2667 га, кадастровий номер НОМЕР_3 ;

-на будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 100,6 кв.м., реєстраційний номер НОМЕР_4 - номер запису про право власності -НОМЕР_9;

-на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1598 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , вчинену за ТОВ АЗС Мережа Плюс .

Витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ АЗС Мережа плюс на її користь нерухоме майно:

-будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,2 кв.м., реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазначена будівля АЗС розташована на земельній ділянці площею 0,2667 га, кадастровий номер НОМЕР_3 ;

- будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 100,6 кв.м., реєстраційний номер НОМЕР_4 - номер запису про право власності -НОМЕР_9;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,1598 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , вчинену за ТОВ АЗС Мережа Плюс .

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день і час слухання справи повідомлялась належним чином ( а. с. 17-18-39-40).

Представник позивачки ОСОБА_3 адвокат Бірюков С.В. просив справу, призначену слуханням на 06.05.2019 року, розглянути у його відсутність ( а. с. 145 том 3, а. с. 73 том 4).

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, просила справу слухати у її відсутність ( а. с. 8 том 4).

Представник відповідачки ОСОБА_5 адвокат Павлова О.О. ( а. с. 198 том 3) надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 26.09.2013 року та 12.07.2013 року у приватну власність було набуто об`єкти нерухомого майна: земельну ділянку та будівлю АЗС, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_3 .

На підставі договору іпотеки від 10.01.2014 року вона є майновим поручителем (іпотекодавцем) за ТОВ Енергопостачання ДС , що виступало боржником за кредитним договором № 008/2317 Кл від 10.01.2014 року між ТОВ Енергопостачання ДС та ПАТ Комерційний банк Український Фінансовий світ . Законодавством визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, забезпечених іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових - на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. При цьому договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотеко держателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотеко держателя на нерухоме майно. Такий самий порядок задоволення вимог, за рахунок предмета іпотеки передбачений розділом 4 іпотечного договору № 008/2317-Кл/і від 10.01.2014 року. Першим відповідачем по справі зазначено ОСОБА_4 , який виступає в якості поручителя за договором поруки від 01.09.2016 року, проте він не є стороною за договором іпотеки, а тому не зобов`язаний виконувати умови цього договору.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав у вигляді зобов`язання виконати умови іпотечного договору шляхом передачі в рахунок погашення заборгованості предмету іпотеки не передбачений ст. 16 ЦК України та суперечить вимогам ЦПК України та ЗУ Про іпотеку , умовам іпотечного договору, якими визначено способи задоволення кредитором вимог за рахунок предмету іпотеки. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Павлова О.О. підтримала наданий відзив на позовну заяву , просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , позовні вимоги ОСОБА_5 в частині визнання угоди недійсною, скасування державної реєстрації, визнання права власності на нерухоме майно,просила залишити без розгляду, а в частині витребування майна із чужого незаконного володіння просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив ( а. с. 70,71).

Представник відповідача за зустрічною позовною заявою АЗС Мережа Плюс в судове засідання не з`явився, про день і час слухання справи повідомлялись належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили. ( а. с. 25,276, 46-47 том 4).

Представник третьої особи ТОВ Доннафтаресурс в судове засідання не з`явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив ( а. с. 20, 48-49).

Представник третьої особи Покровської РДА в судове засідання не з`явився, просили справу слухати у відсутність представника ( а. с.29,36).

Представник третьої особи ТОВ Енергопостачання ДС адвокат Онілов В.Л. ( а. с. 232) надав письмові пояснення, в яких зазначив, що рішенням Господарського суду Донецької області від 13.10.2015 року у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов договору з ТОВ Енергопостачання ДС на користь ПАТ КБ Український фінансовий світ стягнуто 305000 грн. кредиту та 80219 грн. 23 коп. відсотків за вищевказаним кредитним договором. В подальшому між ПАТ КБ УФС та ТОВ ФК Форватер Фінанс укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечними договорами.

04.05.2017 року між ТОВ ФК Форватер Фінанс та ОСОБА_3 укладено договори відступлення прав вимоги за кредитним договором та іпотечним договорами. На підставі вказаних договорів відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг. На фізичну особу - ОСОБА_3 , яка не може надавати фінансові послуги. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. Вважають, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник третьої особи ТОВ Енергопостачання ДС Онілов В.Л. підтримав надані пояснення,зазначив, що за наведеними підставами у письмових поясненнях в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 необхідно відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_5 є такими, що підлягають задоволенню.

Суд розглядає справу у відповідності до вимог ч. ч. 3,4 ст. 223 ЦПК України за відсутності учасника справи у разі його повторної неявки в судове засідання, незалежно від причин неявки, та на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Справу було розглянуто за відсутності позивачки, з урахуванням заяви її представника про те, що він просить справу розглянути без його участі, що відповідає ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

Від представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Павлової О.О. - 15.04.2019 року подано клопотання про врегулювання спору за участю судді, розгляд якого був відкладений у зв`язку з неявкою в судове засідання 15.04.2019 року учасників справи.

06.05.2019 року вказане клопотання не підтримано представником відповідача адвокатом Павлової О.О. у зв`язку з висловленою пропозицією про розгляд справи по суті за відсутності позивача, представника позивача, третіх осіб на підставі ст. 223 ЦПК України.

Ухвалою суду від 06.05.2019 року залишені без розгляду зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ТОВ АЗС Мережа плюс , треті особи Доннафатаресурс , Покровська райдержадміністрація про визнання угоди недійсною, скасування державної реєстрації на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння в частині визнання угоди недійсною, скасування державної реєстрації.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

ОСОБА_5 є власницею нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,1598га, будівлі АЗС, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та будівлі АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. ( а. с. 100-108 том 1, а. с.76-81 том 4).

26.12.2013 року між ОСОБА_5 та ТОВ Доннафтаресурс укладено нотаріально посвідчений договір оренди будівлі АЗС, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Строк оренди до 01.07.2019 року ( а. с. 106 том 1).

В судовому засіданні встановлено, що згідно кредитного договору № 008/2317кл від 10.01.2014 року ПАТ Комерційний Банк Український Фінансовий Світ надав ТОВ Енергопостачання-ДС кредиту вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії, яка не може перевищувати 500000 грн. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум - 09 січня 2016 року; за користування кредитом встановлена плата в розмірі 24% річних. ( а. с. 48-53 том 1).

Згідно іпотечного договору № 008/2317-Кл/1 від 10.01.2014 року ОСОБА_5 , як іпотекодавець з однієї сторони, та майновий поручитель за боржника ТОВ Енергопостачання ДС передав іпотеко держателю ПАТ Комерційний Банк Український Світ наступні об`єкти нерухомого майна:

-земельна ділянка площею 0,1598 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_6;

-будівля АЗС загальною площею 100,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4;

-будівля АЗС загальною площею 29,2 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2. Вартість нерухомого майна за згодою сторін становить 83013 грн.( а.с. 39-47).

01.09.2016 року між ПАТ Комерційний Банк Український фінансовий світ та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, за яким останній поручився перед банком за повне і належне виконання всіх обов`язків ОСОБА_5 за іпотечним договором ( а.с.35-36 том 1).

05.10.2016 року ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ відступив права вимоги за кредитним договором, укладеним 10.01.2014 року між ним та ТОВ Енергопостачання-ДС товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фарватер Фінанс ( а.с. 27-28 том 1).

22.12.2016 року ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ відступив ТОВ Фінансова Компанія Фарватер Фінанс права вимоги за договором поруки, укладеним з ОСОБА_4 ( а.с. 26 том 1).

04 травня 2017 року Комерційний Банк Український Фінансовий Світ відступив товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Фарватер Фінанс права вимоги за іпотечним договором, укладеним з ОСОБА_5 ( а.с. 24 том 1).

04.05.2017 року між ТОВ Фінансова компанія Фінансова Компанія Фарватер Фінанс та ОСОБА_3 було укладено договір відступлення прав вимоги за кредитним договором № 008/2317-Кл про відкриття кредитної лінії № 008/2317/ФАР.

04.05.2017 року між ТОВ Ф Фінансова компанія Фінансова Компанія Фарватер Фінанс та ОСОБА_3 було укладено договір відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 008/2317-Кл/1.

Як встановлено в судовому засіданні заборгованість за кредитним договором від 10.01.2014 року за № 008/2317-Кл в розмірі 385219,23 грн. ТОВ Енергопостачання -ДС на користь не погашена, про що не заперечували в наданих до суду поясненнях та в судовому засіданні представники ТОВ Енергопостачання-ДС та ОСОБА_5

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги). Такий договір має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. ( ст. 513 ЦК України). Вимоги щодо порядку заміни кредитора у зобов`язанні врегульовано в ст. 516 ЦК України, в якій зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, у частині 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до ст. 6 статті цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно вимог ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Діючим законодавством України не встановлено обмеження на відступлення права вимоги за кредитним договором та похідними договорами забезпечення на користь фізичної особи.

Проте, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512, ст. 1054 ЦК України, оскільки зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор- банк або інша фінансова установа, з погодженням НБУ.

Такі саме правові позиції викладені в Постанові ВСУ від 16.10.2018 року в справі за № 923/151/17.

За змістом ст. 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встаовлено іпотечним договором, і за умови,що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведене інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно договору про відступлення прав за іпотечним договором № 008/2317-Кл/1, посвідченим 10.01.2014 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, первісний іпотекодержатель ПАТ Комерційний Банк Український Фінансовий Світ відступає, а новий іпотекодержатель ТОВ Фінансова Компанія Фарватер Фінанс приймає всі права первісного поетко держателя за іпотечним договором № 008/2317-Кл/1, який укладено в якості забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Енергопостачання-ДС за кредитним договором від 10.01.2014 року № 008/2317-Кл, укладеним між ПАТ КБ Український фінансовий світ та ТОВ Енергопстачання ДС .( а.с. 24).

Згідно договору відступлення прав за іпотечним договором № 008/2317-Кл/1, посвідченим 10.01.2014 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, первісний іпотекодержатель ТОВ Фінансова Компанія Фарватер Фінанс відступає, а новий іпотекодержатель ОСОБА_3 приймає всі права первісного іпотеко держателя за іпотечним договором № 008/2317-Кл/1 який укладено в якості забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Енергопостачання-ДС за кредитним договором від 10.01.2014 року № 008/2317-Кл, укладеним між ПАТ КБ Український фінансовий світ та ТОВ Енергопстачання ДС . ( а. с. 29).

Відповідно до п. 3.1 Іпотечного договору № 008/2317-Кл/1, укладеного між ПАТ КБ Український Фінансовий Світ та ТОВ Енергопостачання ДС ( далі - Іпотечного договору) іпотекодержатель має право відступити право за цим договором, за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за Основним зобов`язанням.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право, в разі невиконання основного зобов`язання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.1 Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за Основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки. Право Іпотекодержателя на звернення стягнення на Предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону Про іпотеку .

Згідно ст. 12 Закону України Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 4.4 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, згідно з Застереженнями про задоволення вимог Іпотекодержателя. Іпотекодержатель самостійно обирає способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.5 Іпотечного договору у разі порушення боржником основного зобов`язання та/або порушення іпотекодавцем умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки обраним іпотеко держателем способом у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимоги іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства та цього договору.

Необхідність надіслання вимоги, встановленої п.4.5 цього договору, не перешкоджає Іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені ст. 12 Закону Про іпотеку , без попереднього повідомлення Іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням (письмовою вимогою) затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Аналогічні положення закріплені в ст. 35 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 5.1.1 Іпотечного договору іпотекодержатель вправі застосувати один із способів позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки:

-передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону Про іпотеку .

-продаж іпотеко держателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону Про іпотеку та розділом 5 договору;

-продаж іпотекодавцем предмета іпотеки третій особі на користь іпотеко держателя на вимоги за згодою і під контролем останнього.

За умови настання обставин, передбаченим цим договором для звернення стягнення на предмет іпотеки та відповідного вибору іпотеко держателем способу такого звернення, іпотекодавець вважається таким, що передав, а іпотекодержатель таким, що прийняв у власність предмет іпотеки.

Тобто сторони, підписавши іпотечний договір, обумовили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору і не передбачили можливості звернення до суду іпотеко держателя з позовом про визнання за ним права власності на предмет іпотеки.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Зокрема, відповідно до ст. 39 Закону України Про іпотеку в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , 328, 335, 376, 392 ЦК України слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Отже, позивачка по справі ОСОБА_3 прийняла на себе всі права первісного іпотекодержателя, зокрема право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки як в позасудовому так і в судовому порядку, але при дотриманні певної процедури, встановленої Законом України Про іпотеку та умовами Іпотечного договору.

Позивачка ОСОБА_3 , звертаючись до суду з вказаним позовом, просить зобов`язати виконати умови іпотечного договору, визнавши за нею право власності на об`єкт нерухомості - предмет іпотеки.

Стаття 37 Закону України Про іпотеку не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотеко держателем за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до ст. ст. 38, 39 ЦПК України позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

Передача іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки відповідно до ст.ст. 36,37 Закону України Про іпотеку є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду, а отже і застереження в договорі про задоволення вимог іпотеко держателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки- це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

З урахуванням вимог статтей 328, 335, 392 ЦК України у контексті статей 36,37 Закону України Про іпотеку суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотеко держателем.

Такі висновки містяться у постанові ВСУ від 21.03.2018 року у справі № 760/14438/15ц.

Окрім того, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на предмет іпотеки, є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки по-перше, ОСОБА_4 взагалі не є майновим поручителям в розумінні Закону України Про іпотеку в іпотечному договорі, укладеному між ПАТ КБ УФС та ТОВ Енергопостачання ДС .

Разом з тим, доводи представника третьої особи ТОВ Енергопостачання ДС про те, договір про відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи від 04.05.2017 року суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, суд не приймає до уваги, оскільки в судовому засіданні не спростована презумпція правомірності такого договору , тобто вимога про визнання договору про відступлення прав вимоги від 04.05.2017 року не є предметом даного спору, оскільки не заявлялась сторонами по справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Енергопостачання-ДС , ТОВ Доннафтаресурс , Покровська райдержадміністрація про зобов`язання вчинити певні дії.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ТОВ АЗС Мережа плюс , треті особи Доннафатаресурс , Покровська райдержадміністрація про визнання угоди недійсною, скасування державної реєстрації на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння, то суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. ч.1,2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій для запобігання такому порушенню: ст. 387 ЦК України - власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним;

Відповідно до ст. 392 ЦК України - власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.ст. 2,3,4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на нерухоме майно є речовим правом, яке підлягає реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та виникає з моменту такої реєстрації.

З огляду на положення зазначеного Закону, особа вважається власником об`єкта нерухомості лише тоді, коли у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься відповідний запис про реєстрацію права власності особи на це майно.

Отже, питання про захист права власності може порушувати особа, яка має таке право як власник майна, заявляючи відповідні вимоги до особи, яка це право порушує.

Норма ст. 388 ЦК України може застосуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, як було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 07.02.2014 року якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 02.11.2016 року у справі № 6-2161цс16, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння необхідно встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема, чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбане не у безпосереднього власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, то наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння, в тому числі, якщо майно було відчужене в послідуючому третій особі.

Зазначена правова позиція щодо застосування ст. 388 ЦК України наведена у постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 року, справа № 6-1203цс15, від 21.12.2016 року, справа № 6-2233цсй6 та інших.

Підставою для висновку про відсутність волі власника майна на його вибуття є судове рішення про визнання недійсним в судовому порядку правочину щодо відчуження майна.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 30.01.2019 року скасовані заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Мар`енського районного суду від 21.08.2017 року, а саме: заборону будь-яким суб`єктам з питань державної реєстрації права власності на нерухоме майно, в тому числі, відділу з питань державної реєстрації Покровської районної державної адміністрації Донецької області, державним та приватним нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна, а саме:

- земельна ділянка площею 0,1598 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_6;

- будівля АЗС загальною площею 100,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4;

- будівля АЗС загальною площею 29,2 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ( а. с. 165, 166 том 3).

Ухвалою Мар`їнського районного суду від 30.01.2019 року допущено поворот виконання ухвали Мар`їнського районного суду від 24.05.2017 року про затвердження мирової угоди.

В порядку повороту виконання рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 24.05.2017 року про затвердження мирової угоди зобов`язано суб`єкта державної реєстрації скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про проведену після 24.05.2017 року державну реєстрацію прав власності:

-на будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,2 кв. м., реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазначена будівля АЗС розташована на земельній ділянці площею 0,2667 га, кадастровий номер НОМЕР_3 ;

-на будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 100,6 кв. м., реєстраційний номер НОМЕР_4 - номер запису про право власності -НОМЕР_9;

-на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,1598 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна НОМЕР_6.

Поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як власницею, на :

будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,2 кв. м., реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазначена будівля АЗС розташована на земельній ділянці площею 0,2667 га, кадастровий номер НОМЕР_3 ;

- будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 100,6 кв. м., реєстраційний номер НОМЕР_4 - номер запису про право власності -НОМЕР_9;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,1598 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна НОМЕР_6.

Ухвалою суду від 06.05.2019 року позовні вимоги в частині :

визнання угоди між ОСОБА_3 та ТОВ АЗС Мережа Плюс від 26.06.2017 року, укладену на підставі акту приймання-передачі майна, недійсною; скасування державної реєстрації прав на наступне нерухоме майно:

-будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 29,2 кв. м., реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазначена будівля АЗС розташована на земельній ділянці площею 0,2667 га, кадастровий номер НОМЕР_3 ;

- будівлю АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 100,6 кв. м., реєстраційний номер НОМЕР_4 - номер запису про право власності -НОМЕР_9;

- земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,1598 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , вчинену за ТОВ АЗС Мережа Плюс ; та в частині визнання права власності на вищеперелічене нерухоме майно - залишено без розгляду.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 26.02.2019 року за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості: будівля АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29,2 кв. м.;

-будівля АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 100,6 кв.;

земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,1598 га ( а. с. 76-81 том 4).

Як встановлено судом вказані об`єкти нерухомості знаходяться в оренді у ТОВ Доннафтаресурс до 01.07.2019 року ( а. с. 83-96 том 2, а. с.76-81 том 4 ).

Окрім того, рішенням Апеляційного суду Донецької області від 27.07.2016 року ( а.с.104-110) встановлено, що відповідно до договору оренди, укладеного 26.12.2013 року між ОСОБА_5 та ТОВ Доннафтаресурс відбулася передача об`єкту оренди : будівлі АЗС, що знаходиться в АДРЕСА_1 орендодавцеві.( а.с. 104-110).

В матеріалах справи містяться договори про внесення доповнень до договорів оренди від 26.12.2013 року за реєстровим № 6119, та № 6118 ( а.с. 6-7 том 2), відповідно до яких договори оренди, укладені між ОСОБА_5 та ТОВ Доннафтаресрус припиняються у випадку ініціювання іпотеко держателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому орендар протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання відповідного повідомлення іпотеко держателя зобов`язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю за актом приймання-передачі.

Окрім того, згідно п. п. 6.2 Договорів оренди від 26.12.2013 року за № 6118 та за № 6119 орендодавець має право один раз на місяць здійснювати перевірку використання орендарем об`єктів, що орендуються відповідно до п.2.1 Договору.

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Жодного доказу на підтвердження припинення орендних правовідносин між ОСОБА_5 та ТОВ Доннафтаресурс ( відповідні акти приймання-передачі предмету договору оренди) суду позивачкою ОСОБА_5 , її представником не надано.

Договори оренди від 26.12.2013 року, укладені між ОСОБА_5 та ТОВ Доннафтаресурс не розірвано, їх реєстрацію не скасовано ( а. с. 83-100).

Отже, як встановлено в судовому засіданні, з одного боку, вищезазначені об`єкти нерухомості, які є предметом іпотеки, є одночасно предметом договору оренди , укладеними між ОСОБА_5 та ТОВ Доннафтаресурс , з іншого - вищезазначені об`єкти нерухомості були передані ОСОБА_3 у власність ТОВ АЗС Мережа Плюс на підставі акту оцінки вартості та приймання-передачі майна від 26.06.2017 року, які не визнано недійсними.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику про захист права власності та інших речових прав застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, в підтвердження того, що на момент розгляду справи майно , яке вибуло з її володіння поза її волею, фактично знаходиться у відповідача ТОВ Мережа Плюс , а не у орендаря ТОВ Доннафтаресурс , а також доказів, підтверджуючих факт припинення даних

орендних відносин, скасування реєстрації договору .

Реєстрація місцезнаходження ТОВ Доннафтаресурс за новою адресою ( а. с. 180 том 3) не свідчить про припинення орендних відносин об`єктів нерухомості , що є предметом даного спору.

За таких підстав суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ТОВ АЗС Мережа плюс , треті особи Доннафатаресурс , ОСОБА_6 райдержадміністрація про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду 05.05.2017 року з позовом майнового характеру, оскільки ставиться питання про виконання зобов`язання шляхом визнання за нею право власності на нерухоме майно.

Проте, нею був сплачений судовий збір у розмірі 640 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру позивачу - фізичній особі необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 640 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 8000 грн.).

Отже, недоплата судового збору з боку ОСОБА_3 до державного бюджету становить 7360 грн., яку слід стягнути з позивачки рішенням суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 204, 386-388,392,512-514,516,627,628 ЦК України, ст.ст. 33,36,37,39 Закону України Про іпотеку , ст.ст. 3,5,12,13,18, 141, 223, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Енергопостачання-ДС , ТОВ Доннафтаресурс , Покровська райдержадміністрація про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ТОВ АЗС Мережа плюс , треті особи Доннафатаресурс , ОСОБА_6 райдержадміністрація про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на користь держави недоплачену суму судового збору у розмірі 7360 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлено 10.05.2019 року.

Суддя: