Рішення

від 08.05.2019 по справі 522/15872/15-а

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2-а/522/202/19

Справа № 522/15872/15-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.;

за участі секретаря судового засідання - Грищук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа Житлово-будівельний кооператив Київський-11 про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду міста Одеси із зазначеним адміністративним позовом, вказуючи, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 120 від 30.04.2015 року скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 04 жовтня 2013 року № 01-07/462, виданих фізичні особі ОСОБА_1 на реконструкцію квартири в існуючих габаритах з улаштуванням фасадного входу, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , для розміщення магазину. В якості обґрунтування наведено, що при видачі містобудівних умов та обмежень не було проведено інженерно-геологічних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А2.1-1-2008 Інженерні вишукування для будівництва . Також не було враховано, що проектна документація передбачає улаштування фасадного входу на земельній ділянці в районі земельної зони, що тягне за собою знищення дерев. Документи на земельну ділянку у забудовника відсутні. Позивач з вказаним рішенням не згоден, вважає його протиправним та просить скасувати.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що законодавцем не встановлено механізму скасування містобудівних умов та обмежень, про що зокрема свідчить і саме рішення ВК ОМР, в якому не має посилань на відповідні норми права. Законодавство, яке діяло на той час, передбачало лише механізм внесення змін в містобудівні умови та обмеження за згодою замовника. Відповідних пропозицій замовник не отримував. Крім того відповідач прийняв рішення поза межами повноважень.

Відповідач позов не визнав, надав до суду Заперечення. Підставою заперечень проти задоволення позову відповідач зазначає наступне. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 52 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні виконавчий комітет ради має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, також їх посадових осіб. З урахуванням порушень діючого законодавства, допущених при видачі містобудівних умов та обмежень ОСОБА_1 , а саме: не було проведено інженерно0геологічних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А 2.1-1-2008 Інженерні вишукування для будівництва , самовільно зайнято частину земельної ділянки для улаштування фасадного входу, у Виконавчому комітету Одеської міської ради були підстави та достатній обсяг повноважень для прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі було призначено суддю Свячену Ю.Б. та ухвалою якої від 03.08.2015 року було відкрито провадження по справі.

Ухвалою від 27.03.2017 року було задоволено клопотання представник ОСОБА_1 про зупинення провадження по адміністративній справі. Провадження по справі було зупинено до набрання чинності рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2015 року по цивільній справі № 520/10335/14-ц.

У зв`язку з повторним перерозподілом на підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду міста Одеси від № 312/18 від 24.01.2018 року вказана адміністративна справа передана судді Загороднюку В.І.

Ухвалою від 29.01.2018 року провадження було відновлено, судове засідання призначено на 02.04.2018 року.

Ухвалою від 31.05.2018 року провадження у справі було зупинено до набрання чинності рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2015 року по цивільній справі № 520/10335/14-ц.

У зв`язку з повторним перерозподілом на підставі розпорядження керівника апарату При-морського районного суду міста Одеси від № 936/19 від 14.02.2019 року вказана адміністративна справа передана судді Бондарю В.Я.

Відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017 року.

Згідно п. 10 ч.1 Перехідних Положень (розділ VІІ) КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, розгляд даної справи має здійснюватися за положеннями КАС України у редакції, який набрав чинності з 15.12.2017 року.

Ухвалою від 19 лютого 2019 року провадження по справі поновлено, справу призначено у спрощеному порядку до розгляду на 03.04.2019 року.

У судовому засіданні протокольними ухвалами було відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача та представник 3-ї особи відповідно про відкладення розгляду справи та про зупинення розгляду справи. Також протокольною ухвалою було задоволено клопотання представника відповідача про оголошення перерви для підготовки клопотання щодо призначення справи в порядку загального позовного провадження. У судовому засіданні оголошено перерву до 12.04.2019 року.

11.04.2019 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_7 про призначення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

У судовому засіданні 12.04.2019 року, клопотання представник відповідача ОСОБА_7 було задоволено, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні, розгляд справи продовжено у підготовчому засіданні. Протокольною ухвалою підготовче провадження закінчено, та підготовче засідання закрито. Судове засідання призначено на 15.04.2019 року.

У судовому засіданні сторони виступили зі вступним словом, представники 3-ї особи надали пояснення по справі та досліджені письмові докази. Протокольною ухвалою було закінчено з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами та призначено судові дебати. З метою підготовки учасників справи до судових дебатів у судовому засіданні оголошено перерву до 08.05.2019 року.

У судове засідання представник позивача у своєї промові позов підтримала та просила задовольнити вимоги у повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, про причини неявки письмово суд не повідомляв.

В судовому засіданні у своїх промовах представники 3-ї особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору проти позову заперечували, вважають, що рішення виконавчого комітету Одеської міської ради є законним і обґрунтованим, просять в задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

У грудні 2013 року геологічною групою ТОВ Регіонбуд ПБ були виконані інженерно-геологічні вишукування для реконструкції квартири АДРЕСА_3 в існуючих габаритах з улаштуванням фасадного входу для розміщення магазину та складено Технічний висновок.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 120 від 30.04.2015 року скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 04 жовтня 2013 року № 01-07/462, виданих фізичній особі ОСОБА_1 на реконструкцію квартири в існуючих габаритах з улаштуванням фасадного входу, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , для розміщення магазину. У вказаному рішенні зазначено, що у порушення діючого законодавства при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не було проведено інженерно-геологічних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А2.1-1-2008 Інженерні вишукування для будівництва . Також не було враховано, що проектна документація передбачає улаштування фасадного входу на земельній ділянці в районі земельної зони, що тягне за собою знищення дерев. Документи на земельною ділянку у забудовника відсутні.

Ч. 4 ст. 78 КАС України передбачені підстави звільнення від доказування, а саме обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так Постановою Апеляційного суду Одеської області від 21.11.2018 року по справі № 520/10335/14-ц за позовом Житлово-будівельного кооперативу Київський-11 до ОСОБА_1 , треті особи - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 12.03.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Богун І.А., ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

04.10.2013 року ОСОБА_1 отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 362 , в яких ОСОБА_1 заявлено намір забудови, а саме реконструкція квартири в існуючих габаритах з улаштуванням фасадного входу, для розміщення магазину за адресою: АДРЕСА_4 , а також зазначено цільове призначення земельної ділянки - територія багатоповерхової житлової та громадської забудови. Містобудівні умови та обмеження є чинним до завершення будівництва об`єкта.

15.11.2013 року Інспекцією ДАБК в Одеській області затверджено декларацію № ОД 083133190678 на ім`я ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири в існуючих габаритах з улаштуванням фасадного входу для розміщення магазину.

Листом Інспекції ДАБК в Одеській області № 01/11-12419 від 20.12.2013 року повідомлено, що перевіркою, з виїздом інспектора, разом з представником прокуратури Київського району м. Одеси, встановлено, що замовником ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у декларації, а саме: не виконуються авторський нагляд, не виконано експертизу проекту - оскільки виявлено факт втручання у несучі конструкції будинку. До ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції, відповідно до ч. 8 ст. 96 КУпАП та надано припис про зупинення будівельних робіт та усунення порушень в місячний термін до 09.01.2013 року (том 1, а.с. 12).

Приписом Інспекції ДАБК в Одеській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.07.2014 року, складений головним державним інспектором інспекторського відділу № 1 Романюком І.І., відповідно до якого, перевіркою з виїздом на місце 25.07.2014 року, встановлено, що ОСОБА_1 по АДРЕСА_4 , виконані будівельні роботи з відхиленням від проекту. Надано час для усунення виявлених порушень проектних рішень до 14.08.2014 року.

Інспекцією ДАБК в Одеській області винесено Постанову № 360 від 01.08.2014 року про закриття справи про адміністративне правопорушення 1.

Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Інспекції ДАБК в Одеській області від 20.08.2014 року встановлено, що ОСОБА_1 для виконання припису від 25.07.2014 року здійснювала роботи, як по усуненню виявлених порушень в частині втручання в конструкції несучої стіни, так і проведення експертного висновку, у зв`язку із чим на письмове звернення ОСОБА_1 термін дії припису було продовжено.

15.08.2014 року Інспекція розпочала перевірку виконання вимог зазначеного припису. У ході перевірки виїздом на місце встановлено, що в приміщенні під № 3 підсилені 2 стіни, у приміщення 1,3,4 влаштовані підвіконники відповідно до проекту, розробленого архітектором ОСОБА_4 . №321/13-ГР-АР. Замовником будівництва пред`явлено акти на приховані роботи від 06-13.08.2014 року щодо влаштування опалубки, каркасів та бетонування, також надані сертифікати на швелер, уголок та прокат арматурний. Підрядною організацією ДП СУ-2 ВАТ Одестрансбуд на вказаному об`єкті виконані будівельні роботи та першочергові заходи з підсилення та відновлення основних елементів несучих конструкцій, відповідно до скорегованого проекту. Та встановлено, що забудовником припис виконано.

З експертного висновку № 3-009/14-КЧ/ОД від 26.05.2014 року, слідує, що за результатами розгляду проектної документації і усунення проектною організацією зауважень у робочу порядку встановлено, що дана проектна документація розроблена з дотриманням вимог міцності, надійності і довговічності об`єкта будівництва. Зазначено, що проект підлягає узгодженню з організаціями, що видали договори на інженерне забезпечення та з іншими заінтересованими експлуатаційними організаціями. Будівництво необхідно здійснювати відповідно до робочої документації з обов`язковим веденням авторського та технічного нагляду.

31.10.2013 року укладено Договір про надання авторського нагляду між ОСОБА_1 , та ФОП ОСОБА_4 щодо надання авторського нагляду з реконструкції квартири АДРЕСА_3 .

28.10.2013 року укладено Договір про надання послуг між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 щодо виконання послуги з технічного нагляду по об`єкту реконструкція квартири АДРЕСА_3 під магазин в існуючих габаритах .

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 21.11.2018 року по справі № 520/10335/14-ц також встановлено що 20.02.2014 року складено Акт №497 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню. 04.08.2014 року укладено Договір №97/1 на тимчасове порушення існуючого благоустрою території м. Одеси, з подальшим його відновленням. Рішення Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон надано дозвіл ОСОБА_1 на видалення зелених насаджень від 04.03.2014 року № 264-зн., а також Ордер на видалення зелених насаджень від 07.03.2014 року та Ордер на видалення зелених насаджень від 12.03.2014 року.

Крім того вказаною Постановою також встановлено наявність у ОСОБА_1 документів які дозволяють їй здійснювати реконструкцію квартири, а саме: експертний висновок № 3-009-14-КЧ/ОД від 26.05.2014 року, проект реконструкції квартири в існуючих габаритах з облаштуванням фасадного входу, для розміщення магазину, виконаний ФОП ОСОБА_6 , та декларація, затверджена Департаментом ДАБІ в Одеській області від 07.11.2014 року за № ОД 082143110842, та свідчать про здійснення реконструкції квартири АДРЕСА_3 без порушень діючих будівельних норм та правил.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин наведених у рішенні виконавчого комітету Одеської міської ради № 120 від 30.04.2015 року, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 04 жовтня 2013 року № 01-07/462, виданих фізичній особі ОСОБА_1 на реконструкцію квартири в існуючих габаритах з улаштуванням фасадного входу, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , для розміщення магазину.

На підставі фактичних обставин справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем спірні правовідносини виникли у сфері регулювання містобудівної діяльності, яка передбачає наступне правове регулювання.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Конституційним судом України надано офіційне тлумачення вказаних статей Конституції України. Зокрема, зазначено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (рішенням №1-9/2009 від 16.04.2009 року).

Суд оцінює спірне рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки як ненормативний правовий акт, оскільки він пов`язаний з реалізацією позивачем його суб`єктивного права на реконструкцію квартири в існуючих габаритах з улаштуванням фасадного входу, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, для розміщення магазину і не поширюється на інших суб`єктів, окрім ОСОБА_1

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно п.8 ч.1 ст.1 вказаного Закону містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частинами 3, 4 статті 29 Закону передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до ч.8 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Аналогічні положення закріплено також п.1.2, п.1.3 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 року.

З аналізу вказаних норм у їх сукупності слідує, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видаються уповноваженим органом виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для проектування об`єкта будівництва.

Згідно п.15 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання щодо скасування актів органів виконавчої влади, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради, прийнятим у межах її повноважень, вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частиною 10 статті 59 вказаного Закону визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз наведених норм закону дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Водночас у ст.3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення у ст.74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

В Рішенні №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

У справі, що розглядається, виконавчим комітетом Одеської міської ради відповідно до передбаченого п.3 ч.2 ст.52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні повноваження прийнято рішення, яким скасовано по суті інше рішення місцевого органу виконавчої влади - про видання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Проте, вказані містобудівні умови та обмеження, вже реалізовано ОСОБА_1 та на їх підставі виникли інші правовідносини: розроблено проектну документацію на об`єкт реконструкції, Департаментом ДАБІ в Одеській області вже було зареєстровано 07.11.2014 року за декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД 082143110842 та позивачем розпочато будівельні роботи, що не заперечується учасниками справи. При цьому, ОСОБА_1 заперечує проти зміни чи припинення таких правовідносин.

Відтак, видані 04.10.2013 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не можуть бути в подальшому скасовані будь-яким органом місцевого самоврядування чи місцевим органом виконавчої влади тільки з тієї підстави, що вони не відповідають вимогам законодавства України та державним будівельним нормам або здійснення замовником будівництва будівельних робіт, які не відповідають вихідним даним на проектування.

Правову позицію щодо того, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є індивідуальним ненормативним актом, який вичерпує свою дію фактом його виконання, а також щодо неможливості скасування містобудівних умов після розроблення замовником будівництва проектної документації та затвердження уповноваженими органами державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.07.2018 року по справі № 686/22674/15-а та в постанові від 25.05.2018 року у справі № 296/9690/15-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на 30.04.2015 року (дату прийняття виконкомом Одеської міської ради рішення № 120) ні Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , а ні Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 року, не було передбачено підстав для скасування містобудівних умов та обмежень.

З вказаного слідує, що відповідач, при прийнятті рішення № 120 від 30.04.2015 року, діяв з перевищенням наданих йому чинним законодавством повноважень.

Отже, виконавчим комітетом Одеської міської ради за відсутності передбачених законом підстав та з перевищенням визначених законом повноважень прийнято рішення, яким скасовано видані ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Безперечно, такі обставини свідчать про незаконність спірного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 120 від 30.04.2015 року.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 2 ч. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ч. 3 ст. 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не надані належні та допустимі докази, щодо правомірності свого рішення.

Також, суд вважає за необхідне у даній справі застосувати принцип належного урядування, який у своїй практиці використовує Європейського суду з прав людини, а саме: рішення у справі Рисовський проти України від 20.01.2012, заява № 29979/04.

У вказаному ріщенні ЄСПЛ встановлено, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Поширюючи вищезазначені міркування на загальний контекст особистої ситуації позивача, суд вважає, що скасування відповідачем, на якого і покладається обов`язок дотримання принципу належного урядування, спірного рішення є прямим порушенням даного принципу та спричинило неправомірне втручання у майнові права позивача.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні суд дійшов висновку, що рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 120 від 30.04.2015 року Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 04 жовтня 2013 року № 01-07/462, виданих фізичній особі ОСОБА_1 на реконструкцію квартири в існуючих габаритах з улаштуванням фасадного входу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , 74-Б, для розміщення магазину є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція з прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 229, 242, 244, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919), третя особа Житлово-будівельний кооператив Київський-11 (65104, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 74-Б, код ЄДРПОУ 23206253) про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №120 від 30.04.2015 року Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 04.10.2013 року №01-07/462, наданих фізичній особі ОСОБА_1 на реконструкцію квартири в існуючих габаритах з улаштування фасадового входу за адресою: АДРЕСА_2 , для розміщення магазину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 11.05.2019 року.

Суддя В.Я.Бондар