Рішення

від 26.04.2019 по справі 540/2558/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

---

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2558/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Дубровної В.А., при секретарі: Мельник О.О.,    за участю представників позивача: Кривоніс О.В. відповідача: Козлова А.О., Вареги В.О.   розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Південькоммунсервіс" до Головнго управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, встановив: 12 грудня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Південькомунсервіс" (далі - позивач, ТОВ "ТК "Південькомунсервіс") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.03.2019 р., просить визнати протиправними та скасувати - податкове повідомлення - рішення від 04.09.2018 р. № 0002261307 форми "Д" про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/плати" на загальну суму 140 770,59 грн., у т.ч. за  податковим зобов'язанням  80 362,33 грн., за штрафними санкціями в сумі 60 408,26 грн.; - податкове повідомлення - рішення від 04.09.2018 р. № 0002271307 форми "Д" про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Військовий збір" на загальну суму 11 710,10 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням  6 696,86 грн., за штрафними санкціями в сумі 5 013,24 грн. - податкове повідомлення - рішення від 04.09.2018 р. № 0002281307 форми "Д" про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/плати" на суму штрафних санкцій 510,00 грн. - рішення від 04.09.2018 р. № 0002711307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів  або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску   Ухвалою суду від 17.12.2018 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. 26 грудня 2018 р. позивачем подано до суду заяву, якою недоліки позовної заяви усунуто. Ухвалою суду від 29.12.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено засідання на 28.01.2019 р. Протокольними ухвалами від 28.01.19 р., 11.02.2019 р. оголошено перерви в судовому засіданні, призначено розгляд справи на 26.02.2019 р. Судове засідання, призначене на вказану дату, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Дубровної В.А. у відпустці з 25.02.2019 р. по 28.02.2019 р. Ухвалою суду від 06.03.2019 р. суд вирішив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 22.03.2019 р. Ухвалою суду від 22.03.2019 р. закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.04.2019 р. В судовому засіданні 26.04.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеним у позові, заяві про збільшення позовних вимог від 12.03.2019 р. та додаткових поясненнях від 22.03.2019 р., відповідно до яких вважає, що висновки, викладені в акті документальної планової перевірки від 10.08.2018 р. №51/21-22-1307/35468630, не містять конкретних фактів порушення податкового законодавства та не підтвердженні нормами чинного законодавства України, а тому прийняті на їх  підставі оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню з наступних підстав. Так, позивач зазначає, що одним з висновків відповідача є порушення ТОВ "Південькоммунсервіс" пп 136.1 .п. 163.1, ст. 163, пп 164.2.1, п. 164.2, ст. 164, п.п. 168.1.1, п.168.1, ст.168 ПК України внаслідок відсутності реального характеру договору аутстаффінга від 01.07.2016 року, укладеного між ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" та ТОВ "Аутстаффер", що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 80 362,33 грн. Позивач вважає вказаний висновок відповідача передчасним, оскільки відсутні судові рішення стосовно визнання даного договору недійсним. При цьому, позивач вказує, що за своєю суттю аутстаффінг це оренда персоналу, згідно якій підприємство - аутстаффер, на якому оформлені працівники, передає іншому підприємству-замовнику працівників, функціональні обов'язки яких визначатиме вже замовник, результатом договору в даному випадку є вихід працівників до місця роботи. З огляду на викладене, позивач вважає, що Позивач вказує, що вказана господарська операція повністю підтверджена первинними документами, а саме, актами приймання-передачі наданих послуг за вказаним договором, сплачені в рахунок оплати послуг ТОВ "Аутстаффер" кошти, пов'язані з використанням їх в основній діяльності ТОВ "ТК "Південькомунсервіс", а саме, за отримання працівників для участі у виробничому процесі підприємства. Натомість, позивач вказує, що висновок податкового органу ґрунтується на інформаційними базами даних органів ДФС щодо ТОВ "Аутстаффер", а саме, що не подання звітів про суми нарахованої заработної плати ( форма 1ДФ), нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування ( форма 4ДФ), що не є підставою для покладення такого обов'язку на позивача, як замовника таких послуг. Крім того, позивач вважає вказаний довід відповідача незаконним, оскільки відповідно до умов вказаного договору,  ТОВ "Аутстаффер", в якості посередника з працевлаштування надав ТОВ "Південькоммунсервіс" персонал в кількості, зазначеній в актах приймання передачі наданих послуг та Додатках № 1 до них, а тому відповідно до норм чинного законодавства саме роботодавець, в даному випадку ТОВ "Аутстаффер", є податковим агентом, на якого Податковий кодекс України покладає обов'язок з обчислення та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Проте, всупереч законодавчим актам розрахунок єдиного соціального внеску ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" здійснено податковим органом, виходячи із сум винагороди, сплаченої ТОВ "Аутстаффер" за надані послуги, тобто база нарахування єдиного соціального внеску визначена, виходячи із сум, сплачених юридичній особі, а не із сум нарахованої винагороди фізичним особам, що не може свідчити про відповідність грошових зобов'язань в податковому повідомленні рішенні № 0002711307 від 04.09.2018 року критерію обґрунтованості. Щодо інших порушень, викладених  в акті перевірки, а саме, в частині не повного перерахування товариством податку на доходи фізичних осіб за травень - липень 2016 р, за січень, квітень 2017 р,  та не перерахування податку з оренди за грудень 2016 р., що є порушенням вимог пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, п. 168.1, ст. 168 Податкового кодексу України, та які частково вплинули на прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то за позицією керівника ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс"  Кривоніс О.В., висловленою в судовому засіданні 26.04.2019 р., у товариства відсутності докази на їх спростування, а тому рішення у цій частині позивач не оскаржує.    10 січня 2019 року та 22 березня 2019 року відповідач надав суду відповідно відзив на позов та відзив на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до яких вважає, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки були прийняті за наслідками встановлених порушень податкового законодавства в ході проведення планової перевірки позивача. Зокрема, відповідач вказує, що однією з підстав прийняття оскаржуваних  рішень є порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині неправомірного документування позивачем придбання від ТОВ "Аутстаффер" з липня 2016 року по березень 2017 року послуг по використанню праці його працівників у виробничому процесі на загальну суму 446 457,60 грн. згідно договору аутстаффінга від 01 липня 2017 року б/н. Проте, відповідач вказує, що згідно інформаційних баз даних органів ДФС ТОВ "Аутстаффер" має вид діяльності - інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами (КВЕД 78.30) та протягом 2016-2017 років не надавались податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (форма №Д4), що свідчить про відсутність найманих працівників на ТОВ "Аутстаффер". На думку відповідача, ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс", використовуючи працю найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, не визначено базу оподаткування під час нарахування доходів працівникам, праця яких використовувалась без належного оформлення. Отже, вказані обставини стали підставою для висновку про порушення ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" вимог пп. 163.1.1, п.163.1, ст.163, пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, пгт168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 80362,33 гривень. У зв'язку із не виконанням товариством функції податкового агента за період, що перевірявся перевіркою встановлено порушення ТОВ"ТК "Південькоммунсервіс" вимог пп.1.2, 1.3 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми військового збору, що підлягає сплаті на 6696,86 гривень. Крім того, вказаною перевіркою встановлені порушення ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" вимог пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України внаслідок  не дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2015 р. по 31.03.2018 р. та порушення строків сплати податку за травень 2016 року у сумі 306,10 грн., за червень 2016 року у сумі 1 793,37 грн., за січень 2017 року у сумі 209,32 грн. на порушення вимог пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України. Крім того, внаслідок вказаного порушення встановлено не повне перерахування військового збору за липень 2016 року у сумі 30,81 грн. та не перераховано збір з оренди за грудень 2016 року у сумі 144, 25 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення ТОВ"ТК "Південькоммунсервіс" вимог п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України та розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1- ДФ), в частині подання розрахунків №1-ДФ з недостовірними відомостями та не в повному обсязі, а саме не вірний код платника податків, не відображено дохід отриманий від надання майна в оренду та суму утриманого податку, не відображено отриману суму поворотної фінансової допомоги (позик), наданої платнику податків, що призвело до зменшення податкових зобов'язань платників податків і, відповідно до п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, застосовано штрафні санкції в сумі 510,00 грн. Отже, на думку відповідача, сукупність встановлених фактичних обставин підтверджують правомірність позиції контролюючого органу та висновків перевірки, а тому позовні вимоги ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" не підлягають задово ленню. Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно з даними ЄДР основним видом діяльності ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (КВЕД 43.22). У липні-серпні 2018 року фахівцями ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополь, відповідно до план-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання за 2018 рік, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст..77 ПК України, п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування",   наказу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі №667 від 09.07.2018 року проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних та військового збору на період з 01.04.2015 року по 31.03.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.03.2018 року, за результатами якої складено акт від 10.08.2018 р. № 51/21- 22-1307/35468630 ( далі - акт перевірки). Висновками даного акту перевірки, є, порушення ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" вимог податкового законодавства, а саме : - пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.1 п.164.2 ст.164, пп..168.1.1 п.168.1 ст.168, п. 176.2 ст.176 ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, у сумі 80362,33 грн., у тому числі по періодах: за липень 2016 р. у сумі 2330,67 грн., за серпень 2016 р. у сумі 9983,72 грн., за вересень 2016 року у сумі 18255,05 грн., за жовтень 2016 року у сумі 8488,24 грн., за листопад 2016 року у сумі 8622,41 грн., за грудень 2016 року у сумі 17351,40 грн., за січень 2017 року у сумі 7169,09 грн., за лютий 2017 року у сумі 5702,06 грн., за березень 2017 року у сумі 2459,69 грн.; - пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 ПК України, у результаті чого не сплачено (не перераховано) податковим агентом податок на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичної особи за період, що перевірявся, за травень 2016 року у сумі 306,10 грн., червень 2016 року у сумі 1793,37 грн., за липень 2016 року в сумі 778,11 грн., за січень 2017 року у сумі 364,29 грн., за квітень 2017 року в сумі 114,22грн. та не перераховано податок з оренди за грудень 2016року у сумі 1534,29 грн. - пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп..164.2.1 п.164.2 ст.164, пп..168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, у сумі 6696,86 грн., у тому числі по періодах: за липень 2016 р. у сумі 194,22 грн., за серпень 2016 р. у сумі 831,98 грн., за вересень 2016 року у сумі 1521,25 грн., за жовтень 2016 року у сумі 707,35 грн., за листопад 2016 року у сумі 718,53 грн., за грудень 2016 року у сумі 1445,95 грн., за січень 2017 року у сумі 597,42 грн., за лютий 2017 року у сумі 475,17 грн., за березень 2017 року у сумі 204,97 грн.; - пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, у результаті чого не сплачено (не перераховано) податковим військовий збір під час виплати доходу на користь фізичної особи за період, що перевірявся, за липень 2016 року у сумі 30,81 грн. та не перераховано збір з оренди за грудень 2016 року у сумі 144,25 грн. - п.1 ч.1 ст.7, абз.1, 2 ч.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", із змінами та доповненнями, у результаті чого своєчасно не нараховано єдиний внесок за період, що перевірявся, всього у сумі 98860,67 грн., у тому числі по періодах: за липень 2016 року у сумі 2848,60грн., за серпень 2016 року у сумі 12202,34 грн., за вересень 2016року у сумі 22311,74 грн., за жовтень 2016 року у сумі 10374,52 грн., за листопад 2016 року у сумі 10538,50 грн., за грудень 2016 року у сумі 21207,27 грн., за січень 2017 року у сумі 8762,22 грн., за лютий 2017 року у сумі 6969,19 грн., за березень 2017 року у сумі 3646,29 грн. - п.1, п.4 ч.2 ст.6, абз.1 ч.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненням), у результаті чого несвоєчасно сплачено нарахований єдиний внесок за вересень 2017 року у сумі 117,41 грн. - пп."б" п.176.2 ст.176 пп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, у результаті чого порушено порядок заповнення Податкового розрахунку (Форма №1-ДФ) за 2-4 квартали 2016 року, 1-3 квартали 2017року. - порушення ст.2, ст.3, ст.21, ст.24 КЗпП України використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, тобто, не укладено трудові договори з працівниками, праця яких використовувалась по договору аутстаффінга у липні-грудні 2016 року та січні-березні2017 року. На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем 04.09.2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0002261307, 0002271307, 0002281307 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0002711307, які позивач оскаржує у даній справі. Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача,ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" оскаржило їх в адміністративному порядку до ДФС України, яка своїм рішенням від 16.11.2018 р. № 37256/6/99-99-11-02-01-15 скаргу ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" за вх. № 54653/6 від 25.09.2018 р. залишила без задоволення, а вказані податкові повідомлення - рішення без змін. Оцінюючи правомірність прийняття рішень податкового органу, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями ПК України, а також іншими нормативно-правовими актами, які регулюють спірні правовідносини. Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 04.09.2018 р. № 0002261307 форми "Д" про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/плати" на загальну суму 140 770,59 грн., у т.ч. за  податковим зобов'язанням  80 362,33 грн., за штрафними санкціями в сумі 60 408,26 грн., суд вказує наступне. Як вбачається з описової частини акту перевірки ( стор. 8-11 акту) та підтверджено представниками сторін в ході розгляду справи, що в ході  перевірки визначення бази оподаткування, повноти нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2015 р. по 31.03.2018 р. на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, встановлено, що для здійснення своєї діяльності ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" з липня 2016 року по березень 2017 року (включно) використовувало працю працівників по договору аутстаффінга від 01 липня 2017 року б/н, укладеного з ТОВ "Аутстаффер", згідно якого ТОВ "Аутстаффер" ("виконавець" згідно договору) надає за заявою ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" ("клієнт" згідно договору) працівників виконавця для участі у виробничому процесі, керуванні виробництвом або для виконання інших функцій, пов'язаних з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), на умовах договору, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 446 457,60 грн. При цьому, зазначає, що перевіркою інформаційних баз даних органів ДФС, зокрема, ІС "Податковий блок": Обробка ПЗ та платежів, Облік платежів встановлено, основний вид діяльності ТОВ "Аутстаффер" - інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами (КВЕД 78.30), за 2016-2017 роки ТОВ "Аутстаффер" не надавались Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (форма №Д4), що свідчить про відсутність найманих працівників на ТОВ "Аутстаффер". Отже, за позицією податкового органу, ТОВ "Аутстаффер" не мав можливості виконати умови договору аутстаффінга, укладених з ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс", у зв'язку з відсутністю найманих працівників, тому послуги ТОВ "Аутстаффер" з надання ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" персоналу не мають реального характеру, тобто не свідчать про реальність їх здійснення. З огляду на вказані обставини, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ "ТК " Південькоммунсервіс "не визначено базу оподаткування під час нарахування доходів працівникам, праця яких використовувалась без належного оформлення, що є порушенням пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп..164.2.1 п.164.2 ст.164, пп..168.1.1 п.168.1 ст.168, п. 176.2 ст.176 ПК України, внаслідок чого збільшено суму податкових зобов'язань з ПДФО на суму 80 362,33 грн. Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача, суд враховує наступне. Згідно з п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких випадків їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними) роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору. Відповідно до пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - це основна ідодаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Під час врахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Відповідно до п.п 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу. Відповідно до вимог пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, податковий агент. Згідно вимог пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)). Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)). Порядок нарахування, утримання та сплати ( перерахування) податку до бюджету унормовані статтею 168 ПК України. Так, за правилами п. 168.1  цієї статті оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. При цьому, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. ( п.п. 168.1.1., 168.1.2. ст. 168 ПК України). Розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України). ( п. 168.3. ст. 168 ПК України). Згідно вимог ст. 171 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету. Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок. Аналіз наведених положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин свідчить, що обов'язковою умовою для визначення податкового порушення в частині обов'язку нарахувати та сплати податку з доходів фізичних осіб є встановлення обставин чи відбулася у спірному випадку виплата доходу, в які строки, оскільки сплата (перерахування) наведених податків до бюджету пов'язується саме з оподатковуваним доходом. Проте, за змістом акту перевірки та за поясненнями в судовому засіданні головного державного ревізора-інспектора Вареги В.О. встановлено, що підставою для самостійного визначення доходу, отриманого працівниками, переліченими у додатку № 1 до акту перевірки, та відповідно нарахування спірної суми ПДФО є щомісячна вартість послуг наданих ТОВ "Аутстаффер", як виконавцем, на замовлення ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс", як замовника, за договором аутстаффінга від 01.07.2016 року та відображена в актах приймання-передачі. З позицією позивача, ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс", не нараховував та не сплачував будь-який дохід  працівникам, переліченим у додатку № 1 до акту перевірки, оскільки  відповідно до умов договору аутстаффінга від 01.07.2016 р., вказані обов'язки виникають у ТОВ "Аутстаффер", як роботавця по відношенню до таких працівників. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 01.07.2016 р. між позивачем ( замовником ) та ТОВ "Аутстаффер" ( виконавцем)  укладено договір аутстаффінга, за умовами якого ТОВ "Аутстаффер" зобов'язується виконати  послуги з надання ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" працівників ТОВ "Аутстаффер" для участі у виробничому процесі, інших функцій пов'язаних із виробництвом, а ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" зобов'язався приймати та оплачувати такі послуги ТОВ "Аутстаффер" (п. 1.1., п. 2.3.6 договору). Відповідно до п.п. 2.1.3, 2.1.4 договору ТОВ "Аутстаффер" зобов'язався відповідати за виплату наданим працівникам винагороди й інших виплат, розраховувати, нараховувати й сплачувати податки і інші обов'язкові платежі до бюджетів усіх рівнів, що нараховуються у зв'язку із виплатою наданим працівникам винагороди, бути податковим агентом відносно податку на доходи фізичних осіб по виплатах працівникам, виплачуваних безпосередньо виконавцем. Отже, умовами вказаного договору визначено, що ТОВ "Аутстаффер" являється податковим агентом по відношенню осіб, що направлялись для виконання відповідних функцій (завдань), обов'язок щодо нарахування заробітної плати цим особам покладається на ТОВ "Аутстаффер", у тому числі і обов'язок щодо нараховування та сплати податків і інших обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, що нараховуються у зв'язку із виплатою наданим працівникам винагороди. Суд зазначає, що за договором аутстаффінгу компанія аутстаффер надає своїх кваліфікованих співробітників у тимчасове користування компанії замовника для виконання робіт на певний строк, тобто передбачається передача фахівців, а не кінцевого результату. Такі працівники можуть підпорядковуватися трудовому розкладу замовника, мати свої робочі місця на території замовника, але бухгалтерські та кадрові обов'язки (ведення документації, нарахування та сплата податків, виплата заробітної плати, оформлення трудових книжок тощо) здійснюються аутстаффером. З огляду на викладене, суд вважає, що в межах розгляду даних спірних правовідносин, висновок відповідача щодо покладення на ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" обов'язку податкового агента внаслідок використання праці працівників, наданих ТОВ "Аутстаффер" за умовами договору аутстаффінга від 01.07.2016 р., не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з вищевказаними приписами ПК України. При цьому, суд зауважує, що відповідно до ст. ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Відповідно до ч.1 ст.260 Кодексу законів про працю України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. З огляду на викладене, суд вважає, що висновок податкового щодо встановлення під час проведення перевірки факт використання ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин не входить до його переліку повноважень, визначених ПК України, а є повноваженнями територіальних органів Державної служби України з питань праці. Стосовно доводу відповідача про відсутність у ТОВ "Аутстаффер" працівників (штатних та позаштатних) з посиланням на інформаційні бази даних органів ДФС щодо ТОВ "Аутстаффер", то, на думку суду, не виконання ТОВ "Аутстаффер" свого податкового обов'язку, як податковий агент, не є підставою для перекладання такого обов'язку на позивача, як за вимогами податкового законодавства, так і за умовами договору. Щодо доводу відповідача про нереальний характер послуг з надання ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" персоналу з боку ТОВ "Аутстаффер" за договором аутстаффінга від 01.07.2016 р., і як наслідок збільшення податкового зобов'язання з ПДФО, суд вказує наступне. Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Як судом встановлено та не заперечувалось представниками відповідача, що на виконання даного договору позивач приймав працівників, наданих ТОВ "Аутстаффер", та проводив йому оплату послуг щодо надання працівників, що підтверджується додатками до договору від 01 липня 2016 року (заявки на підбір персоналу, протоколи узгодження договірної ціни, додаткові договірні зобов'язання сторін), актами прийому-передачі наданих послуг, додатками до актів прийому-передачі наданих послуг, платіжними дорученнями з призначенням платежу " сплата за послуги згідно рахунку….", у зв'язку з чим за період з липня 2016 року по березень 2017 року (включно) позивачем сплачено ТОВ "Аутстаффер" за послуги з надання персоналу на загальну суму 446 457,60 грн.   Крім того, в акті перевірки відповідач підтвердив, що вказані операції і відповідні розрахунки з ТОВ "Аутстаффер" позивач відобразив у своєму бухгалтерському обліку. З наданих до суду доказів вбачається, що всі працівники, які були надані позивачу ТОВ Аутстаффер виконували роботи безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача. Як вбачається з матеріалів справи, акти виконаних робіт (наданих послуг) є належно оформленими та містять всі обов'язкові реквізити, зокрема, місце їх складання, найменування наданих послуг з посиланням на відповідний договір, їх кількість, період за який такі послуги були надані, їх вартість, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис, а отже дані первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, та вказують про витрати позивача, порушень в оформленні цих документів, які б могли слугувати про нереальність операцій, перевіркою та судом не виявлено. Суд зазначає, що витрати позивача в сумі 446 457,60 грн. згідно актів приймання - передачі наданих послуг до договору аутстаффінга від 01.07.2016 р., які відповідачем визначено в якості об'єкта оподаткування ПДФО, є наслідком виконання саме господарської операції, а нереальність такої операції має наслідком коригування показників звітності з податку на прибуток та ПДВ. Таким чином,  суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання позивача податковим агентом щодо осіб, які забезпечено ТОВ "Аутстаффер" для участі у виробничому процесі ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс", та, як наслідок, відсутність у позивача обов'язку нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок з доходу вказаних осіб в сумі 80 362,33 грн. Крім того, на стор. 10-11 акту перевірки, відповідачем при перевірці питань щодо повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2015 р. по 31.03.2018 р. встановлено не повне перерахування податку на доходи фізичних осіб за травень 2016 року у сумі 306,10 грн., за червень 2016 року у сумі 1 793,37 грн., за липень 2016 року у сумі 778,11 грн., за січень 2017року у сумі 364,29 грн., за квітень 2017 року у сумі 114,22 грн. та не перераховано податок з оренди за грудень 2016 року у сумі 1534,29 грн., що є порушенням пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України. Відповідно до вказаних норм Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. В ході розгляду справи позивачем на вимогу суду не надано доказів та пояснень щодо дотримання ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" вищевказаних приписів ПК України. Натомість, в судовому засіданні законний представник позивача повідомив суд про відсутність у ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" таких доказів та не заперечив щодо штрафних санкцій, нарахованих відповідачем за вказані порушення. Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела регулюються статтею 127 ПК України. Відповідно до п. 127.1. ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Як вбачається з додатку до податкового повідомлення-рішення від 04.09.2018 р. № 0002261307 форми "Д", за порушення позивачем пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.1 п.164.2  ст.164, пп..168.1.1 п.168.1 ст.168, п. 176.2 ст.176 ПК України відповідачем за липень 2016 р. нараховано штрафні санкцій у розмірі 50%, за період з серпня 2016 по березень 2017 р. - 75 % від суми визначених податкових зобов'язань, що разом складає 59 689,08 грн. При цьому, за порушення позивачем пп..168.1.2 п.168.1.5. п. 168.1. ст.168 ПК України відповідачем за травень - липень 2016 р. нараховано штрафні санкцій у розмірі 10%, за грудень 2016 р. - 25,0%, за січень, квітень 2017 р. - 10 % від суми визначених податкових зобов'язань, що разом складає 719,18 грн. З огляду на встановлені обставини та зроблені судом висновку при наданні правової оцінки вказаним спірним правовідносинам, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0002261307 від 04.09.2018 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" за податковим зобов'язанням  на суму 80 362,33 грн. та за штрафними санкціями на суму 59 689,08 грн., в частині  збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" за штрафними санкціями на суму 719,18 грн. вказане податкове повідомлення - рішення є правомірним, а тому відсутні підстави для скасування у цій частині. Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 04.09.2018 р. № 0002271307 форми "Д" про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Військовий збір" на загальну суму 11 710,10 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням  6 696,86 грн., за штрафними санкціями в сумі 5 013,24 грн., суд вказує наступне. Як вбачається зі змісту акту перевірки ( стор. 16-17) перевіркою визначення бази оподаткування, повноти нарахування та утримання військового збору за період з 01.04.2015 р. по 31.03.2018 р. встановлено його заниження на суму 6 696,86 грн., внаслідок не визначення ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс", бази оподаткування під час нарахування доходів працівникам, праця яких використовувалась без належного оформлення, по договору аутстаффінга від 01.07.2016  р. , укладеного з ТОВ "Аутстаффер", що є  порушенням пп.163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп..164.2.1 п.164.2 ст.164, пп..168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України. Крім того, перевіркою питань щодо повноти сплати (перерахування) до бюджету військового збору за період з 01.04.2015 р. по 31.03.2018 р. встановлено не повне перерахування військового збору за липень 2016 року у сумі 30,81 грн. та не перераховано збір з оренди за грудень 2016 року у сумі 144 25 грн., що є порушенням пп..168.1.2., п.п. 168.1.5. п.168.1 ст.168, пп.1.4, п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України. Надаючи правову оцінку вказаним висновкам відповідача суд вказує наступне. Відповідно до п.16-1 підрозділ 10 "Інші перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу. Згідно п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Аналіз наведених положень Кодексу дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб та військовий збір під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок та військовий збір підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Отже, вказані порушення є суміжними з порушеннями, встановленими відповідачем при перевірці правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів податку з доходів фізичних осіб. Як вбачається з додатку до податкового повідомлення-рішення від 04.09.2018 р. № 0002271307 форми "Д", за порушення позивачем пп..168.1.2., п.п. 168.1.5. п.168.1 ст.168, пп.1.4, п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України відповідачем згідно ст. 126 ПК України за липень, грудень 2016 р. нараховано штрафні санкцій у розмірі 10 %, що складає 39,14 грн. За порушення позивачем пп.163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп..164.2.1 п.164.2 ст.164, пп..168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України відповідачем згідно ст. 126 ПК України за липень 2016 р. - березень 2017 р. згідно ст. 127 ПК України нараховано штрафні санкцій за липень 2016 р. - 50,0 %, за серпень 2016 - грудень 2016 р.,  січень - березень 2017 р. - 75 % від суми визначених податкових зобов'язань, що складає 4974,09 грн. Враховуючи, що порядок утримання військового збору повністю ідентичний із порядком оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а також суміжність вказаних порушень, тому суд дійшов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002271307 від 04.09.2018 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" за податковим зобов'язанням на суму 6 696,86 грн. та за штрафними санкціями на суму 4 974,09 грн., в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" за штрафними санкціями у розмірі 39,14 грн. вказане податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому відсутні підстави для його скасування у цій частині. Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 04.09.2018 р. № 0002281307 форми "Д" про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/плати" на суму штрафних санкцій 510,00 грн., суд вказує наступне. Як вбачається з акту перевірки ( стор. 8), перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено: у Податкових розрахунках за 2-4 квартали 2016 року, 1 квартал 2017 року не вірно відображено відомості про фізичних осіб (не вірний код платника податків), не відображено дохід отриманий від надання майна в оренду та суму утриманого податку, не відображено отриману суму поворотної фінансової допомоги (позик), наданої платнику податків, що підтверджується даними бухгалтерського рахунку 30 ''Каса у національній валюті", 31 ''Поточні рахунки у національній валюті", 68 ''Розрахунки з іншими кредиторами", 64 ''Розрахунки за податками та платежами", первинними документами: видаткові касові ордери, платіжні відомості, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення. Узагальнені дані про виявлені розбіжності з даними Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма №1-ДФ) платника податків за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 р. наведено у додатку 3 до акта перевірки. Отже, вказані обставини свідчать про недотримання ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" порядку заповнення Податкового розрахунку (Форма №1-ДФ) за 2-4 квартали 2016 р., 1 квартал 2017 р., що є порушенням пп."б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. В судовому засіданні законний представник позивача не заперечив щодо вказаного порушення. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - Порядок), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 і зареєстрований в Мін'юсті України 30.01.2015 року за №111/26556. Пунктом 1.2 розділу І Порядку встановлено, що дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі. Згідно із п. 119.2 ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо правомірності податкового повідомлення Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі № 0002281307 від 04.09.2018 р. про застосування до ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" штрафних санкцій за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" в сумі 510 грн. Щодо правомірності рішення від 04.09.2018 р. № 0002711307 про застосування штрафних санкцій в сумі 49 340,34 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів  або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, суд вказує наступне. Як вбачається з акту перевірки ( стор. 12), при перевірці достовірності відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, встановлено, що використовуючи працю найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, по договору аутстаффінга від 01.07.2016 р., укладеного з ТОВ "Аутстаффер", ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" на порушення п.1 ч. І ст.7, абз.1 ч.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", із змінами та доповненнями, не визначено базу нарахування єдиного внеску працівників, праця яких використовувалась без належного оформлення, у результаті чого не відображено у звітності з єдиного внеску суми наданих послуг за липень 2016 року у сумі 12 948,20 грн., за серпень 2016 року у сумі 55 465,16 грн., за вересень 2016 року у сумі 101 416,98 грн., за жовтень 2016 року у сумі 47 156,90 грн., за листопад 2016 року у сумі 47 902,28 грн., за грудень 2016 року у сумі 96 396,68 грн., за січень 2017 року у сумі 39 828,28 грн., за лютий 2017 року у сумі 31 678,15 грн., за березень 2017 року у сумі 13 664,97 грн., що разом складає 98 860,67 грн. Відповідно до Розрахунку штрафних санкцій за вказаним рішенням, відповідачем    відповідно до п. 3 частини 11 статі 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", застосовано штраф у сумі 49 340,34 грн. Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача, суд вказує наступне. Відповідності до положень п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. При цьому, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. ( абз. 1, 2 ч.5 ст. 8 цього Закону). Частинами 1-3 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників,  які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску ( п.3 ч. 11 ст. 25 цього Закону). У частинах 2,3 ст.9 Закону № 2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Наведені норми свідчать, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є похідними від податку на доходи фізичних осіб. Отже, враховуючи похідний характер визначення спірної суми штрафної санкції за оскаржуваними рішеннями від факту заниження позивачем бази оподаткування ПДФО за використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, по договору аутстаффінга від 01.07.2016 р., яке встановлено судом як неправомірне, тому рішення від 04.09.2018 р. № 0002711307 про застосування штрафних санкцій в сумі 49 340,34 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів  або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є протиправним і підлягає скасуванню. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України, обов'язок доведення правомірності рішень у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень. Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків було не правильно відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий дохід, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, відсутні або містять інформацію, що не відповідає дійсності або не дає підстави для її відображення у податковому обліку, платник податків має спростовувати ці доводи, що відповідає приписам частини 1 ст. 77 цього Кодексу, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Щодо розподілу судового збору, сплаченого позивачем, то суд зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 4513,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1209445292.1 від 12.12.2018 року на суму 10,00 грн., квитанцією №0.0.1209244029.1 від 12.12.2018 року на суму 1850,00 грн., платіжним дорученням №22 від 22.12.2018 року на суму 428,00 грн., платіжним дорученням №273 від 06.03.2019 року на суму 2225,00 грн. Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Таким чином, суд вважає, що сплачений ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" судовий збір, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань частково, у сумі 3014,94 грн. На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - вирішив: Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Південькоммунсервіс" (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Театральна, буд. 13, п.4, код ЄДРПОУ 35468630) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259, e-mail ks.zagvid@sfs.gov.ua)  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0002261307 від 04.09.2018 р. в частині збільшення ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" за податковим зобов'язанням  на суму 80 362,33 грн. та за штрафними санкціями на суму 59 689,08 грн. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0002261307 від 04.09.2018 р. в частині збільшення ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" за штрафними санкціями на суму 719,18 грн. - відмовити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0002271307 від 04.09.2018 р. в частині збільшення ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" суми грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" за податковим зобов'язанням на суму 6 696,86 грн. та за штрафними санкціями на суму 4 974,09 грн. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0002271307 від 04.09.2018 р. в частині збільшення ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" суми грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" за штрафними санкціями на суму 39,14 грн. - відмовити. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0002711307 від 04.09.2018 р. в частині застосування до ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 49 276,34 грн. У задоволенні позовної вимоги  про визнання протиправним та скасування  рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0002711307 від 04.09.2018 р. в частині застосування до ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 64,00 грн. - відмовити. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0002281307 від 04.09.2018 р. про застосування до ТОВ "ТК "Південькоммунсервіс" штрафних санкцій за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати" в сумі 510 грн. - відмовити. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259, e-mail ks.zagvid@sfs.gov.ua) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Південькоммунсервіс" (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Театральна, буд. 13, п.4, код ЄДРПОУ 35468630) судовий збір в сумі 3 014,94 грн. (три тисячі чотирнадцять грн. 94 грн.). Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи. Повний текст рішення виготовлений та підписаний  06 травня 2019 р. Суддя                                                                                                                  Дубровна В.А. кат. 111030200