Рішення

від 25.03.2019 по справі 2-3128/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 2-3128/11

№ провадження 2/208/686/19

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

Секретар судового засідання - Корнієнко К.Є.,

За участі:

Позивачки - ОСОБА_1 ,

Представників позивача - адвокатів Климась Ю.І. , Хрипунова Д.Г .,

Відповідачки - ОСОБА_4 ,

Представника відповідача - представник ОСОБА_5 , адвоката Левітіна О.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про витребування майна з незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні квартирою, шляхом виселення та вселення , -

встановив:

Стислий виклад позиції позивача:

31.10.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, уточнив який 17.04.2018 року, позивачка ОСОБА_1 підтримуючи позовні вимоги до відповідача ОСОБА_4 , просила: витребувати від ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 , квартиру АДРЕСА_1 ; усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом виселення із вказаної квартири ОСОБА_4 , без надання іншого житлового приміщення, та вселення ОСОБА_1 , у зазначене житлове приміщення; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 - понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що квартира АДРЕСА_1 , належала на праві приватної власності її рідному брату ОСОБА_6 , на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 07.07.1994 року центральною комісією по приватизації житлового фонду ДВО Азот , в якій постійно проживав та користувався нею. Спірну квартиру за своє життя ОСОБА_6 не відчужував та довіреностей на будь-яких осіб щодо розпорядження зазначено квартирою не подавав. Також за життя ОСОБА_6 не складав заповіту, так як позивачка була єдиною його родичкою. ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_6 загинув, після чого в передбачений строк вона своєчасно звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини після померлого брата.

Але, внаслідок незаконних дій ОСОБА_7 , який шахрайським шляхом заволодів вказаною квартирою, що він також підтвердив під час судового розгляду кримінальної справи, за якою він був визнаний винним у скоєні злочинів передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, так як ОСОБА_7 підробивши документи звернувся із позовом до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, який своїм заочним рішенням від 11.06.2007 року визнав право власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_8 ..

В подальшому, Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01.10.2007 року, було скасовано заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.06.2007 року, а провадження у справі закрито.

На підставі Заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2008 року вона набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , та цим же рішенням визнано недійсним та скасований запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо належності ОСОБА_7 вказаної квартири.

28.02.2011 року ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації , зареєстроване право власності за ОСОБА_1 , на спірну квартиру, про що зроблений запис у книзі № 174 за реєстровим номером № 22542.

В той же час, 15.02.2010 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношликом В.В. посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , між продавцем ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_4 , яка з зазначеного часу зайняла квартиру, чим протиправно порушує її права власника майна, так як на її вимоги не звільняє зайняте житло, вселилася в квартиру.

Зазначений договір купівлі-продажу від 15.02.2010 року не є підставою для набуття права власності на спірну квартиру відповідачкою, так як на час його укладання власницею спірної квартири є позивачка ОСОБА_1 та саме договір купівлі-продажу ОСОБА_4 не зареєстрований.

Тому посилаючись на аб. 2,3 п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним , не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндікаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою ст. 388 ЦК України.

З підстав п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України вважає що спірна квартира підлягає витребуванню від відповідачки на її користь як законній власниці, так як зазначена квартира вибула з її володіння проти її волі.

Крім того, враховуючи що вона є єдиним законним власником спірної квартири АДРЕСА_1 , то згідно до ст.. 391 ЦПК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном, а тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що ОСОБА_4 одразу ж була обізнана про існуючий спір, та спірну квартиру купувала для сина, при цьому має своє житло і місце проживання, а тому мирового врегулювання спору не досягнуто і просить позовні вимоги задовольнити.

Представники позивача - адвокати Климась Ю.І., Хрипунова Д. Г., підтримали позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі зазначив, що законним власником спірної квартири є позивачка, яка набула своє право на квартиру, в порядку спадкування за законом на підставі рішення суду, яке набуло законної сили. А тому підлягає виконання з моменту набуття судовим рішенням законної сили. Звернення позивачки для реєстрації судового рішення у реєстр прав власності не спростовує такого права, так як воно набуте саме на підставі судового рішення. Крім того, зазначене судове рішення зареєстровано у реєстрі до звернення для реєстрації договору купівлі-продажу відповідачкою, тому про неможливість реєстрації свого права власності відповідачка була вже обізнана станом на лютий 2010 року, так як їй було відмовлено в проведенні реєстраційних дій. Про винесене Заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області відповідачка ОСОБА_4 та ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.02.2010 року про заборону здійснення реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно - спірну квартиру, також була обізнана, бо зверталася з заявою про скасування арешту з квартири. Станом на розгляд справи по суті, з боку ОСОБА_4 не здійснено дій на скасування чи оспорення прийнятого заочного рішення Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2008 року (справа № 2-1115-08), яке набуло законної сили 03.01.2009 року, що підтверджує право власності на квартиру саме за ОСОБА_1 В той же час, відповідачка ОСОБА_4 не набуло права власності на спірну квартиру, хоча і посвідчила договір купівлі-продажу, але даний договір не зареєстровано в реєстрі прав власності, про що було надано ОСОБА_4 рішення реєстратора про відмову в реєстрації станом на 2010 рік. Підтримують позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Стислий виклад заперечень відповідача:

Відповідачка ОСОБА_4 не визнала позовні вимоги ОСОБА_1 та суду пояснила, що вона придбала квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, від 15.02.2010 року який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношликом В.В., за реєстровим номером 330, сплатив за це продавцю ОСОБА_9 вартість квартири, а тому є добросовісним набувачем зазначеної квартири. Дійсно після укладання зазначеного договору, вона звернулася до ОКП Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації для проведення реєстрації у реєстрі прав власності свого права власності на спірну квартиру, але з незалежних від неї причин їй було відмовлено у цьому. Починаючи з 2010 року по теперішній час вона здійснила поліпшення у спірній квартирі, сплачувала за комунальні послуги за даною адресою, та не чинила жодних незаконних дій. Вона здійснила всі дії залежні від неї на дотримання норм закону, для набуття та реєстрації своїх прав власності на спірну квартиру, яку придбала у ОСОБА_9 , незаконність дій якої не доведено, а тому посилання позивачем на вимоги ст.. 388 ЦК України не є відповідним. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник адвокат Левітін О.Ю. підтримали відзив на позовні вимоги у повному обсязі, та зазначила, що у разі порушення права власності такі підстави повинні розглядатися щодо ОСОБА_11 , а не ОСОБА_4 , яка на законних підставах в передбаченому законі порядку придбала спірну квартиру, законно та відкрито заселилася в неї, користувалася та користується зазначеною квартирою, сплачуючи за комунальні послуги, провела ремонтні роботи у квартирі, чим поліпшила її стан та збільшила її вартість.

Процесуальні дії, рух справи:

31.10.2011 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , 3-іх осіб: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , приватного нотаріусу Дніпродзержинського міського нотаріального округу Татарець Т.К., ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації про визнання правочинів недійсними, про визнання права власності на квартиру , згідно до якого просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1 , укладений 04.07.2007 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_12 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Татарець Т.К., за реєстровим № 1729; витребувати від ОСОБА_4 на її користь квартиру АДРЕСА_1 ; усунути перешкоди в користуванні нею, квартиру АДРЕСА_1 , шляхом її вселення та виселення із зазначеного жилого приміщення ОСОБА_4 .

01.11.2011 року провадження по справі відкрито за Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

04.02.2013 року провадження у справі зупинено до розгляду Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

22.11.2016 року скерована на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, з підстав звільнення з посади судді ОСОБА_15 ..

22.11.2016 року відновлено провадження по справі.

06.04.2018 року вирішено питання в порядку пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , 3-я особа, без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_13 , 3-я особа, без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_9 , 3-я особа, без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_16 , приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу, 3-я особа, без самостійних вимог щодо предмету спору - Обласне комунальне підприємство Дніпродзержинське Бюро технічної інвентаризації , про визнання правочинів недійсними та витребування майна з незаконного володіння, визнання права власності на квартиру , та визначено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, із проведенням підготовчого судового засідання.

17.10.2018 року ОСОБА_1 подано уточнена позовна заява, згідно до якої

ОСОБА_1 просила: витребувати від ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 , квартиру АДРЕСА_1 ; усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом виселення із вказаної квартири ОСОБА_4 , без надання іншого житлового приміщення, та вселення ОСОБА_1 , у зазначене житлове приміщення; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 - понесені судові витрати.

25.04.2018 року відповідачем ОСОБА_4 подано заперечення на позов.

07.05.2018 року відповідачем ОСОБА_4 подані докази для доручення до справи.

19.09.2018 року ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, з врахуванням наголошеної позиції позивача, в частині позовних вимог ОСОБА_1 заявлених за первинним позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , 3-я особа, без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_13 , 3-я особа, без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_9 , 3-я особа, без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_16 , приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу, 3-я особа, без самостійних вимог щодо предмету спору - Обласне комунальне підприємство Дніпродзержинське Бюро технічної інвентаризації , про визнання правочинів недійсними та витребування майна з незаконного володіння, визнання права власності на квартиру , з підстав передбачених п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України - залишено без розгляду, та продовжено судовий розгляд по цивільній справі № 2-3128/11, в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про витребування майна з незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні квартирою, шляхом виселення та вселення .

19.09.2018 року раніше подані клопотання відповідачем ОСОБА_4 не підтримані, зустрічного позову ОСОБА_4 не заявила.

19.09.2018 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про витребування майна з незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні квартирою, шляхом виселення та вселення , та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

09.10.2018 року вступивши як представник відповідача - адвокат Левітін О.Ю. подав відзив на позовні вимоги ОСОБА_1 ..

Заслухав сторони, дослідив матеріали справи, підстави та обґрунтування позицій сторін, докази надані сторонами, суд приходить до наступного:

Фактичні обставини встановлені судом:

Предметом спору є спір про визнання та оспорювання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , та реалізацію прав власника, їх захист та усунення порушень.

Квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 07.07.1994 року центральною комісією по приватизації житлового фонду ДВО Азот , на праві приватної власності належала ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 16-17), який є рідним братом позивачці ОСОБА_1 ..

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_6 загинув.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після смерті ОСОБА_6 винесено Заочне рішення Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання за Римшею права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

03.07.2007 року ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації провело реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_7 , здійсним реєстраційний запис номер 22542, в книзі 174, реєстраційний № 18793347 (т. 1 а.с. 16, 27, 28).

04.07.2007 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_12 придбала квартиру АДРЕСА_1 , посвідчено договір приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Татарець Т.К., зареєстрований в реєстрі за № 1729(т. 1 а.с. 175).

01.10.2007 року Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області скасовано Заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.06.2007 року (т. 1 а.с. 14), а в подальшому провадження по справі закрито.

18.12.2007 року на підстав договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_12 продала, а ОСОБА_13 придбав квартиру АДРЕСА_1 , договір посвідчений державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Гнєзділовою Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 2-4980 (т. 1 к.с. 107).

04.02.2008 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_13 продав, а ОСОБА_9 придбала, квартиру АДРЕСА_1 , договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дербіною Р.Є., зареєстрований за № 260 (т. 1 а.с. 95).

15.02.2010 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1 , яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношликом В.В., зареєстрована в реєстрі за № 330 (т. 1 а.с. 23-24).

Норми права застосовані судом:

Так, згідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ч. 2 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до вимог ст.. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно до вимог ст.. 334 ЦК України:

1. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

3. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

4. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно до вимог ст.. 388 ЦК України, 1. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Мотиви з який виходить суд, та застосування норм права:

03.01.2009 року ОСОБА_1 набула право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 , на підставі Заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2008 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , та цим же рішенням визнано недійсним та скасований запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо належності ОСОБА_7 вказаної квартири. Зазначене судове рішення набрало законної сили 03.01.2009 року.

Зазначена правова позиція викладена в Ухвалі Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.09.2017 року у справі № 688/3063/16-цу, згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 14 ЦПК України).

Відповідно до ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є однією з підстав для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до кола заявників щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно належить власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Відсутність державної реєстрації цього права впливає лише на таку складову права власності на нерухоме майно (ст. 317 ЦК України), як розпорядження ним, проте не свідчить про відсутність у особи права володіння і користування на нерухоме майно, яке виникло в неї за рішенням суду.

А тому виходячи з того, що 03.01.2009 року ОСОБА_1 набула право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 , на підставі Заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2008 року, то воно починаючи з 03.01.2009 року, підпадає під захист гарантованих прав передбачених ст. 41 Конституції України, якою визначено, що:

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Крім того, станом на 28.02.2011 року ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації , зареєстроване право власності за ОСОБА_1 , на спірну квартиру, про що зроблений запис у книзі № 174 за реєстровим номером № 22542.

А тому на час звернення із позовом, ОСОБА_1 набула всіх складових права власності, таких як право на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, в тому числі і вимагати усунення порушень права власності.

В той же час, вже після 03.01.2009 року, тобто після набуття права власності ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 , а саме 15.02.2010 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношликом В.В. був посвідчений договір купівлі-продажу зазначеної квартири, між продавцем ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_4 , який вона не зареєструвала в передбаченому законом порядку.

Зазначені обставини підтвердженні Рішенням реєстратора про відмову в реєстрації № 643 від 16.03.2010 року, а саме Обласним комунальним підприємством Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації від 16.03.2010 року було розглянуто заяву ОСОБА_4 від 16.02.2010 року, так як було встановлено що Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 19.02.2010 року ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації заборонено здійснювати реєстрацію виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 (копія рішення реєстратора подана ОСОБА_4 , в особі її представника зберігається в матеріалах оглянутих під час судового розгляду цивільної справи № 2-1115-08 (а.с. 65, 83)..

Згідно до матеріалів цивільної справи № 2-1115-08 (а.с. 46-49), знаходиться заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2008 року (.ас. 44-49) за позовом ОСОБА_1 до ОКП Дніпродзеринське бюро технічної інвентаризації та ОСОБА_7 про визнання недійсним та скасування запису в реєстрі права власності на нерухоме майно, згідно до якого вирішено:

-Визнати недійсним запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо належності ОСОБА_7 на підставі заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.06.2007 року по справ № 2-2716-07 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_4 кв АДРЕСА_5 м АДРЕСА_3 з дати його внесення ОКП Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації до реєстру прав власності на нерухоме майно;

-Скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо належності ОСОБА_7 на підставі заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.06.2007 року по справ № 2-2716-07 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_6 з дати його внесення ОКП Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації до реєстру прав власності на нерухоме майно;

-Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_6 , для подальшого використання за власним розсудом;

-Зобов`язати ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації виготувати, видати технічну документацію на нерухоме майно та зареєструвати, на ім`я ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_6 , шляхом внесення змін в реєстр прав власності.

Посилання відповідачки ОСОБА_4 на нездійснення ОСОБА_1 реєстрації судового рішення, не може бути прийнято судом, так як зі змісту Заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та самої цивільної справи 2-1115-08, вбачається що ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації є відповідачем, а тому будучи обізнаним зі змістом позовних вимог 08.10.2008 року подало заяву про проведення розгляду справи у їх відсутність, та будучи обізнані із змістом даного заочного рішення від 23.12.2008 року, та набуттям ним законної сили було зобов`язано провести дії на реєстрації прав власності спірної квартири за ОСОБА_1 , що також підтверджується позицією позивача по справі, яка була впевнена що зазначені дії ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації були виконані.

Згідно до заяви ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації , як відповідача по справі 2-1115-08, вбачається його обізнаності про прийняте судове рішення по справі № 2-1115-08 від 23.12.2008 року, станом на 04.12.2009 року.

Таким чином, станом на 04.12.2009 року будучи обізнаним про прийняте рішення ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації було обізнано, що Заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2008 року по справі 2-1115-08 набуло законної сили 03.01.2009 року, а тому підлягає до виконання, в тому числі щодо проведення реєстраційних дій щодо права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1

Фактично посвідчення договору купівлі-продажу від 15.02.2010 року зазначеної квартири, між продавцем ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношликом В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 330 (т. 1 а.с. 22-23), відбулося вже після того, як Заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2008 року по справі 2-1115-08 набуло законної сили 03.01.2009 року, та після того як ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації було обізнано зазначене рішення та набуття ним законної сили, та їх обов`язок виконати зобов`язання зазначені у зазначеному судовому рішенні, яке набуло законної сили а тому підлягало обов`язковому виконанню.

Таким чином винності ОСОБА_1 у не проведенні реєстрації судового рішення від 23.12.2008 року за яким вона набула права власності на спірну квартиру не встановлено, та спростовано доказами у їх сукупності.

В той же час, ОСОБА_4 дізнавшись про неможливість реєстрації свого права власності на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.02.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Красношликом В.В., та зареєстрованого в реєстрі за № 330, 18.03.2010 року подала до провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області заяву про скасування арешту накладеного на спірну квартиру, та будучи обізнана про прийняте судове рішення - Заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2008 року, в період з часу отримання відмови в реєстрації (16.03.2010 року) і по час розгляду справи по суті не оскаржувала, фактично погодившись зі всіма істотними обставинами та правовими наслідками такого рішення.

Зазначені обставини підтверджують що звертаючись 16.02.2010 року із заявою до ОКП Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації про проведення реєстрації права власності, ОСОБА_4 розуміла та було обізнана, що набуття права власності на квартиру на підставі нотаріально посвідченого договору, набуває лише з часу його реєстрації, що досягнуто нею не було.

А тому, судом встановлено, що ОСОБА_4 розуміла та було обізнана про те, що в передбаченому законом порядку вона не набула права власності на спірну квартиру, а тому її зайняття, та перешкоджання власнику майна ОСОБА_1 у здійсненні права власності на спірну квартиру є протиправним та незаконним.

Також згідно до акту ТОВ Стелла від 18.08.2011 року (т. 1 а.с. 17), підтверджено зайняття ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 без реєстрації.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений з займаного жилого приміщення або обмежений в праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, крім випадків, коли вони здійснюються всупереч з призначенням цих прав або з порушенням прав інших громадян або організацій.

Відповідно до ст. ст. 317, 391 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи, що ОСОБА_4 будучи обізнана з 2010 року про те, що власником спірної квартири є ОСОБА_1 яка неодноразово зверталася до неї з вимогами про звільнення спірної квартири, на що отримувала відмову, та як наслідок ОСОБА_1 вимушена була звертатися до Заводського РВ Дніпродзержинського ГУ, що підтверджено постановою за матеріалами ЖРЗПЗ № 7833 від 08.09.2010 року (т. 1 а.с. 18).

Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 14 ЦПК України).

Відповідно до ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є однією з підстав для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Враховуючи, що ОСОБА_4 , в розумінні ст.. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень , не провела реєстрацію на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , то фактично державною не визнано та не підтверджено факту набуття такого права власності.

А тому враховуючи принцип обов`язковості судових рішень (ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 14 ЦПК України) ОСОБА_1 , як власник спірного житла, у розумінні ст. 391 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а тому має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування належною їй квартирою, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Виходячи із правової позиції, викладеної у Постанові Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 року у справі № 569/1221/16-ц, згідно із загальним правилом статті 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Зазначена норма передбачає вичерпне коло підстав, за яких власник зберігає право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Такою підставою є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 7 лютого 2014 року № 5, відповідно до положень ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст. 330, 388 ЦК України право власності на майно, яке було відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Крім того, на наявність права власності на майно не впливає також і та обставина, що воно було предметом відчуження, укладених іншими особами, оскільки дійсний власник не був стороною цих угод, а ст. 346 ЦК України не передбачає припинення права власності дійсного власника в зв`язку з реєстрацією договорів купівлі-продажу за іншими особами під час його неодноразового перепродажу, що відбувалося без участі та поза межами волі дійсного власника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.02.2015 року у справі №6-1цс15, яка, з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України, є обов`язковою для застосування судами України.

За встановленими фактичними обставинами по справі, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як власником майна, не існувало будь-яких договірних стосунків щодо спірного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка вибула з володіння власника поза її волі, що не оспорювала і відповідач.

Тобто, враховуючи вище зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування належного їй майна - спірної квартири у ОСОБА_4 , є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що на вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , які вона заявляє з 2009 року, тобто з часу набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 , про її звільнення ОСОБА_4 не виконує, то позовні вимоги щодо виселення відповідачки зі спірної квартири, узгоджуються з приписами ст.. 9 ЖК України, враховуючи що ОСОБА_4 має інше житло для проживання у спірній квартирі не зареєстрована, а тому не виникають підстави для вимог щодо забезпечення ОСОБА_4 іншим житлом.

З підстав наведених вище, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Виходячи з приписів п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись вимогами ст. 41, ст. 124 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 5 ст. 11, ч. 1 ст. 182, ст. 210, ст. 317, ст. 328, ч. 4 ст. 334, ст. 388, ст. 391 ЦК України, ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 12, 81, 133, 141, 263-265, 268 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про витребування майна з незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні квартирою, шляхом виселення та вселення , - задовольнити повністю.

Витребувати від ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 , квартиру АДРЕСА_1 .

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом виселення із вказаної квартири ОСОБА_4 , без надання іншого житлового приміщення, та вселення ОСОБА_1 , у зазначене житлове приміщення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 : 420 (чотириста двадцять) гривень - понесені судові витрати.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаюча за адресою АДРЕСА_8 ; зареєстрованої за адресою АДРЕСА_9 .

Апеляційна скарга на рішення суду - подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

15.8) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Повний текст рішення виготовлений 29 березня 2019 року.

Суддя Івченко Т. П.