Ухвала

від 11.05.2019 по справі 520/8371/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/8371/19

Провадження № 2-з/520/539/19

УХВАЛА

11.05.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Кирикової О.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якій позивач просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , площею 34,4 кв. м., ринкова вартість якої станом на 08 квітня 2019 року складає 592593 гривні 00 копійок, що еквівалентно 21930 доларів 00 центів США, за курсом НБУ на дату оцінки 27,022:1;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , площею 41,1 кв.м., ринкова вартість якої станом на 08.04.2019 року складає 868488,00 гривень, що еквівалентно 32140,00 доларів США за курсом НБУ на дату оцінки 27,022:1;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку із господарчіми будівлями та спорудами АДРЕСА_3, загальною площею 347,9 кв.м. на земельній ділянці, кадастровий номер: НОМЕР_1 , площею 0,0308 га, та стягнути з відповідача ОСОБА_2 , компенсацію Ѕ вартості будинку із господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_3, загальною площею 347,9 кв.м. на земельній ділянці кадастровий номер: НОМЕР_1 , площею 0,0308 га, ринкова вартість якого станом на 08.04.2019 року складає 11544551,00 гривень, що становить 186300 доларів США, за курсом 27,022:1 - 5033826 гривень;

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на 1/2 частину на квартири за будівельним АДРЕСА_4 , площею 46,50 кв.м., де сплачено внесок у 100 %, у розмірі 976500 гривень, та стягнути на користь ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 1/2 частини внеску, у розмірі 488250,00 гривень;

- визнати за ОСОБА_1 майнові права на 1/2 частину квартири, будівельний АДРЕСА_5 , площею 40,20 кв.м., ринкова вартість якої станом на 08.04.2019 року складає 950500,00 гривень, що еквівалентно 35175,00 доларів США за курсом НБУ на дату оцінки 27,022:1, та стягнути на користь ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 1/2 частини ринкової вартості 475000,00 гривень;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину транспортного засобу Ssang Young Rexton , 2013 року випуску, що був придбаний за 304900,00 гривень, та з урахування його вартості станом на цей час з відповідача 1/2 частину його вартості, тобто 6000 доларів США, з урахуванням різниці вартості об`єктів нерухомості 2275 доларів США, 6000 - 2275 = 3725 (дол. США.) що еквівалентно 27,02:1 за курсом на 08.04.2019 року - 100649 гривень 50 копійок;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти у розмірі 45000 доларів США, що еквівалентно 27,02:1 за курсом на 08.04.2019 року становить 1215900 гривень;

- решту майна залишити у власності відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 18 квітня 2019 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - п`ять днів з дня отримання копії ухвали, одночасно роз`яснено позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

19 квітня 2019 року позивачем на усунення недоліків поданої заяви подано до суду уточнену позовну заяву, в якій позивачем доповнено заявлені вимоги, вимогою про розірвання шлюбу та додано квитанцію про доплату судового збору в сумі 768 грн 40 коп.

Оглянувши надані до суду документи, суддею встановлено, що позивачем усунуті недоліки поданої заяви у відповідності до ухвали Київського районного суду міста Одеси від 18.04.2019 року.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 11.05.2019 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

Одночасно з позовною заявою, позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на будинок із господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_3, загальною площею 347,9 кв.м. на земельній ділянці кадастровий номер: НОМЕР_1 площею 0,0308 га, що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.01.2003 року, зареєстровано у реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером об`єкту нерухомого майна 925734851000, номер запису про право власності: 14577546 від 17.05.2016 року, на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія та номер: НОМЕР_2 від 09.12.2003 року та на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.07.2014 року, зареєстрованого згідно із витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.07.2014 року;

- накладення арешту на квартиру АДРЕСА_6 , площею 34,7 кв.м., що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2018 року, зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 11.05.2018 року за номером запису права власності: 26098264, зареєстровано у реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером об`єкта нерухомого майна: 1550247951101;

- накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , площею 41,1 кв.м., що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2018 року, зареєстрованого у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 08.06.2018 року, за номером запису права власності: 26528194, зареєстровано у реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером об`єкту нерухомого майна: 1202201451237;

- встановлення заборони Споживчому товариству Будова-Капітал , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса місця знаходження: 65012 м. Одеса, вул. Осіпова, 25, здійснювати оформлення договору про передання майнових прав ОСОБА_2 згідно із договором асоційованого членства у споживчому товаристві №1/91, на квартиру, будівельний АДРЕСА_5 , площею 40,20 кв.м., - будь-якій іншій особі;

- встановлення заборони Споживчому товариству Сузір`я Будова , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса місця знаходження: 65012 м. Одеса, вул. Осіпова, 25 здійснювати оформлення договору про передання майнових прав ОСОБА_2 згідно із договором асоційованого членства у споживчому товаристві №2/272, на квартиру будівельний АДРЕСА_4 , площею 46,50 кв.м., - будь-якій іншій особі.

Позивач в обґрунтування заяви стверджує, що вказане нерухоме майно зареєстровано за відповідачем по справі, однак є спільним майном подружжя, а відтак вона має право на 1/2 частку зазначеного нерухомого майна, у зв`язку з чим звернулась до суду з відповідним позовом.

Оскільки нерухоме майно зареєстроване за відповідачем, позивач вважає, що існують об`єктивні підстави вважати, що до розгляду справи по суті, відповідач має можливість відчужити зазначене майно на користь третіх осіб, що призведе до ускладнення виконання можливого рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, чим будуть істотно порушені права позивача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: зокрема одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду в судовому засідання без повідомлення сторін по справі.

Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

У відповідності до ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.149 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, перевіряючи надану до суду заяву та додані до неї документі вбачається, що між сторонами по справі виник спір стосовно нерухомого майна та майнових прав на нерухоме майно, а саме стосовно:

- садового будинку із господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_3, загальною площею 347,9 кв. м., в місті Одесі , який розташований на земельній ділянці, площею 0,0308 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.07.2014 року за №24051398, зареєстрованого згідно із витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.07.2014 року;

- квартири АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тітаренко О.С., зареєстрованого в реєстрі за №392;

- квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №533;

- майнових прав в сумі 743700 грн стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_5 , площею 40,20 кв.м., на підставі договору асоційованого членства у споживчому товаристві №1/91 від 08.07.2016 року, який укладений між Споживчим товариством Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_2 ;

- майнових прав в сумі 976500 грн стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_4 , площею 46,50 кв.м., на підставі договору асоційованого членства у споживчому товаристві №2/272 від 25.05.2017 року, який укладений між Споживчим товариством Сузір`я Будова , ідентифікаційний код 40467749,, та ОСОБА_2 .

Позивач вважаючи вказане майно спільним сумісним майном подружжя, звернулась до суду з відповідним позовом про визнання за нею права власності на вказане нерухоме майно та на майнові права у заявленому розмірі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, саме пересвідчитися , зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Крім того судом враховується, що у відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір стосовно вищевказаного нерухомого майна та майнових прав, що на цей час належать на праві власності відповідачеві по справі, що в свою чергу оспорюється позивачем по справі, оскільки ОСОБА_1 вважає вказане майно спільним майном подружжя, а відтак таким, що Ѕ частка зазначеного майна належить їй на праві спільної сумісної власності, у зв`язку з чим суд вважає вказані вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та встановлення заборони щодо спірних майнових прав на нерухоме майно співрозмірними позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, оскільки до розв`язання виниклого між сторонами по справі спору по суті, відповідач має право відчужити вказане майно на користь третіх осіб, у зв`язку з чим суд доходить до висновку, що тому заява позивача про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

У відповідності до ч.1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З наданих до суду документів, вбачається, що позивач зареєстрований на території України, в матеріалах справа відсутні документи на підтвердження того, що майновий стан позивача або її дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, у зв`язку з чим, судом вказане питання одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову не вирішується.

Керуючись ст. ст. 149-153, 354, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі №520/8371/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, а саме:

- Накласти арешт на садовий будинок із господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_3, загальною площею 347,9 кв. м., в місті Одесі , який розташований на земельній ділянці, площею 0,0308 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.07.2014 року за №24051398, зареєстрованого згідно із витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.07.2014 року.

- Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тітаренко О.С., зареєстрованого в реєстрі за №392.

- Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №533.

- Заборонити Споживчому товариству Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Осіпова, 25, здійснювати будь-які дії щодо передання (переуступки) майнових прав в сумі 743700 грн стосовно квартири, АДРЕСА_5 , площею 40,20 кв.м., на підставі договору асоційованого членства у споживчому товаристві №1/91 від 08.07.2016 року, який укладений між Споживчим товариством Будова-Капітал , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

- Заборонити Споживчому товариству Сузір`я Будова , ідентифікаційний код 40467749, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Осіпова, 25, здійснювати будь-які дії щодо передання (переуступки) майнових прав в сумі 976500 грн стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_4 , площею 46,50 кв.м., на підставі договору асоційованого членства у споживчому товаристві №2/272 від 25.05.2017 року, який укладений між Споживчим товариством Сузір`я Будова , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65000, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6), Споживчого товариства Будова-Капітал (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Осіпова, 25), Споживчого товариства Сузір`я Будова (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Осіпова, 25).

Стягувачем за цією ухвалою є - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Боржником за цією ухвалою є - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Головуючий Калініченко Л. В.