Рішення

від 23.09.2019 по справі 520/8371/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 р. № 520/8371/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

20.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- задовольнити позовну заяву та прийняти рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення і Порядку проведення індексації грошових доходів населення , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.11.2011 р. по 31.07.2012 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі № 520/5213/19;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідно до ст.382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що недоотримана ним державна та додаткова пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.11.2011 року по 31.07.2012 року підлягає індексації та підлягає виплаті компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи розмір заборгованості за період з 01.11.2011 року по 31.07.2012 року складає 34710 грн. 80 коп.

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має 1 категорію, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 по справі №520/5213/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.11.2011 року по 31.07.2012 року на підставі рішення місцевого Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року у справі №2-114/10 та рішення апеляційного суду Харківської області від 08.09.2010 року по справі № 22-ц-27159/2010 року, що підтверджується довідкою управління Пенсій ного фонду України в Барвінківському районі Харківської області №7537/13-02 від 16.07.2012 року, де сума боргу складає 34710 (тридцять чотири тисячі сімсот десять) грн. 80 коп. Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.11.2011 року по 31.07.2012 року на підставі рішення місцевого Барвінківського районного суду Харківської області від 11 травня 2010 року у справі №2-114/10 та рішення апеляційного суду Харківської області від 08.09.2010 року по справі № 22-ц-27159/2010 року, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області №7537/13-02 від 16.07.2012 року, де сума боргу складає 34710 (тридцять чотири тисячі сімсот десять) грн. 80 коп.

Зазначене рішення набрало законної сили 15.08.2019 року.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 628 від 22.08.2018 року "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Відповідно до запису № 14741120002001133 від 16.08.2019 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань така юридична особа як Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області припинена.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правонаступником Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Частиною 2 ст. 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно із ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Зі змісту вказаних норм слідує, що вони поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-III).

Відповідно до п. 1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом п. 2, 3 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п. 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаційний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Водночас, суд зазначає, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року по справі № 6-58цс11, від 11 липня 2017 року по справі № 21-2003а16, а також в постановах Верховного Судом у постановах від 20 лютого 2018 року по справі №336/4675/17, від 21 червня 2018 року по справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року по справі №521/940/17, від 05 жовтня 2018 по справі №127/829/17, від 18 липня 2018 року по справі №185/515/16-а, від 15 серпня 2018 року по справі №653/3356/17.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Водночас, суд зауважує, що первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

Враховуючи те, що позивачу нараховано, проте, не виплачено державну та додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.11.2011 року по 31.07.2012 року, наявні правові підстави, що виплата не проведена з вини відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.11.2011 року по 31.07.2012 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі № 520/5213/19, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Стаття 3 даного Закону України Про індексацію грошових доходів населення передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно ч. 1 статті 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Як передбачено ч.4 ст. 5 Закону України Про індексацію грошових доходів населення , Індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно п. 5. Порядку проведення індексації грошових доходів населення, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Таким чином, наявні правові підстави вважати, що недоотримана з 01.11.2011 року по 31.07.2012 року пенсія підлягає індексації.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення і Порядку проведення індексації грошових доходів населення , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.11.2011 року по 31.07.2012 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі № 520/5213/19 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що згідно приписів ч.1 ст. 382 КАС України, встановлення такого контролю є правом, а не обов`язком суду, відповідно до фактичних обставин справи.

В даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення і Порядку проведення індексації грошових доходів населення , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01.11.2011 року по 31.07.2012 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі № 520/5213/19.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.