Справа № 520/8371/19
Провадження № 2/520/3765/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2019 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Кириковій О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_1
до ОСОБА_3
про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 17.04.2019 року звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, який неодноразово уточнювала, та згідно з останніми редакціями поданими до суду 22 травня 2019 року за вх. №25342 та 23 травня 2019 року за вх. №25474, просить суд:
- розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступне майно:
- садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 347,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, площею 0,0308 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , ділянка АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ;
- квартиру АДРЕСА_5 34,7 кв. АДРЕСА_6 ;
- квартиру АДРЕСА_7 загальною площею 31,0 кв.м., в будинку АДРЕСА_8 ;
- квартиру АДРЕСА_9 ;
- квартиру АДРЕСА_10 , масив ж/масиву Ульянівка ( Радужний АДРЕСА_11 масиву Ульянівка , Радужний масив);
- майнові права в сумі 743700 (сімсот сорок три тисячі сімсот) гривень, стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_12 , площею 40,20 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №1/91 від 08.07.2016 року, який укладений між Споживчим товариством Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 ;
- майнові права в сумі 976500 (дев`ятсот сімдесят шість тисяч п`ятсот) гривень стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_13 , площею 46,50 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №2/272 від 25.05.2017 року, який укладений між Споживчим товариством Сузір`я Будова , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 ;
- транспортний засіб марки SSANG YONG REXTON , 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , білого кольору, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , видане Центром ДАІ №1 від 30.05.2013 року;
- грошові кошти в сумі 101560 (сто одна тисяча п`ятсот шістдесят) доларів США, що станом на 16.05.2019 року еквівалентно 2655794 (два мільйона шістсот п`ятдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні, які зберігаються у ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) ;
- здійснити розподіл спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступним чином:
- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_9 ;
- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_10 , АДРЕСА_14 ж/масиву Ульянівка АДРЕСА_15 АДРЕСА_16 АДРЕСА_11 масиву Ульянівка , Радужний масив);
- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_17 ;
- визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на грошові кошти в сумі 51560 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят) доларів США;
- визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 347,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, площею 0,0308 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_18 ;
- визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на майнові права в сумі 743700 (сімсот сорок три тисячі сімсот) гривень, стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_12 , площею 40,20 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №1/91 від 08.07.2016 року, який укладений між Споживчим товариством Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на майнові права в сумі 976500 (дев`ятсот сімдесят шість тисяч п`ятсот) гривень стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_13 , площею 46,50 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №2/272 від 25.05.2017 року, який укладений між Споживчим товариством Сузір`я Будова , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на транспортний засіб марки SSANG YONG REXTON , 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , білого кольору, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , видане Центром ДАІ №1 від 30.05.2013 року;
- визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на грошові кошти в сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США;
- скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 11 травня 2019 року по цивільній справі №520/8371/19.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 26 серпня 1989 року.
Позивач стверджує, що на цей час вони неповнолітніх дітей не мають, подружні стосунки між ними не підтримуються, у них з відповідачем різні характери, погляди на життя, примирення між ними неможливе, шлюб має формальний характер, у зв`язку з чим вона просить суд розірвати шлюб.
Також, як зазначено позивачем, за час перебування у шлюбі нею та відповідачем спільно придбано наступне майно: садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 347,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, площею 0,0308 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_19 ; квартира АДРЕСА_17 ; квартира АДРЕСА_7 площею 31,0 кв. АДРЕСА_8 ; квартира АДРЕСА_9 ; квартира АДРЕСА_20 41,1 кв. АДРЕСА_16 , масив ж/масиву Ульянівка ( Радужний , масив ж АДРЕСА_21 масиву Ульянівка , Радужний масив); майнові права в сумі 743700 (сімсот сорок три тисячі сімсот) гривень, стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_12 , площею 40,20 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №1/91 від 08.07.2016 року, який укладений між Споживчим товариством Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 ; майнові права в сумі 976500 (дев`ятсот сімдесят шість тисяч п`ятсот) гривень стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_13 , площею 46,50 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №2/272 від 25.05.2017 року, який укладений між Споживчим товариством Сузір`я Будова , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 ; транспортний засіб марки SSANG YONG REXTON , 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , білого кольору, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , видане Центром ДАІ №1 від 30.05.2013 року; грошові кошти в сумі 101560 доларів США, що станом на 16.05.2019 року еквівалентно 2655794 гривні, які зберігаються у ОСОБА_3 .
У зв`язку з чим, позивач просить суд визнати вищевказане майно спільною сумісною власністю подружжя, та здійснити його реальний розподіл у заявленому варіанті.
Оскільки, як зазначено позивачем у позові, відповідач в добровільному порядку відмовляється здійснити розподіл зазначеного майна з нею, вона - ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду з цим позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 11 травня 2019 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання на 23 травня 2019 року.
Також, тієї ж дати, 11 травня 2019 року Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою заяву позивача про забезпечення позову задоволено та вжито заходи забезпечення позову по справі шляхом:
- накладення арешту на садовий будинок із господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 347,9 кв. АДРЕСА_8 , який розташований на земельній ділянці, площею 0,0308 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_19 , кадастровий номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.07.2014 року за №24051398, зареєстрованого згідно із витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.07.2014 року.
- накладення арешту на квартиру АДРЕСА_17 , що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тітаренко О.С., зареєстрованого в реєстрі за №392.
- накладення арешту на квартиру АДРЕСА_10 масиву Ульянівка АДРЕСА_8 , що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №533.
- встановлення заборони Споживчому товариству Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, місцезнаходження: 65012 АДРЕСА_22 , здійснювати будь-які дії щодо передання (переуступки) майнових прав в сумі 743700 грн стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_12 , площею 40,20 кв.м., на підставі договору асоційованого членства у споживчому товаристві №1/91 від 08.07.2016 року, який укладений між Споживчим товариством Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
- встановлення заборони Споживчому товариству Сузір`я АДРЕСА_23 , ідентифікаційний код 40467749, місцезнаходження: АДРЕСА_24 , здійснювати будь-які дії щодо передання (переуступки) майнових прав в сумі 976500 грн стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_13 , площею 46,50 кв.м., на підставі договору асоційованого членства у споживчому товаристві №2/272 від 25.05.2017 року, який укладений між Споживчим товариством Сузір`я Будова , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
Позивач та її представник в судовому засіданні 23.05.2019 року позов підтримали та просили суд задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні 23.05.2019 року позов визнали, проти його задоволення не заперечували, про що також 23.05.2019 року надали письмову заяву про визнання позову за вх. №25478.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У зв`язку з визнанням відповідачем позову, судом було ухвалено провести розгляд справи у підготовчому судовому засіданні.
Заслухавши пояснення сторін по справі та їх представників, дослідивши та вивчивши документи наявні в матеріалах справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 серпня 1989 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , про що 26 серпня 1989 року в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис №1159. Також у зв`язку з реєстрацією шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 .
Сторони на цей час неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім`ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Як вбачається з пояснень позивача зазначеної вільної згоди між сторонами по справі не має.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріпленні у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.
У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу.
Крім того, ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі Валліанатос та інші проти Греції від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є живим документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя .
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі Фернандес Мартінес проти Іспанії (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні. .
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції Про дискримінацію жінок в ч.1 підпункту с , однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання . Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Так як визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що сім`я розпалася остаточно, шлюб носить формальний характер, подружні стосунки між сторонами не підтримуються, подальше сумісне проживання суперечить інтересам сторін, а тому позов ОСОБА_1 в частині вимог про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за час перебування сторін у шлюбі ними було придбане наступне рухоме та нерухоме майно, а саме:
- садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 347,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, площею 0,0308 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_19 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- квартиру АДРЕСА_17 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- квартиру АДРЕСА_18 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- квартиру АДРЕСА_9 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 );
- квартиру АДРЕСА_10 ж/масиву Ульянівка ( АДРЕСА_16 , масив ж АДРЕСА_21 масиву Ульянівка , Радужний масив), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- майнові права в сумі 743700 (сімсот сорок три тисячі сімсот) гривень, стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_12 , площею 40,20 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №1/91 від 08.07.2016 року, який укладений між Споживчим товариством Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- майнові права в сумі 976500 (дев`ятсот сімдесят шість тисяч п`ятсот) гривень стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_13 , площею 46,50 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №2/272 від 25.05.2017 року, який укладений між Споживчим товариством Сузір`я Будова , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- транспортний засіб марки SSANG YONG REXTON , 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , білого кольору, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , видане Центром ДАІ №1 від 30.05.2013 року;
- заощаджені грошові кошти в сумі 101560 (сто одна тисяча п`ятсот шістдесят) доларів США, що станом на 16.05.2019 року еквівалентно 2655794 (два мільйона шістсот п`ятдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні, які зберігаються у ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) .
Згідно з наданими до суду Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 22 травня 2019 року, судом встановлено, що вказане нерухоме майно дійсно належить сторонам по справі, під обтяженням чи іпотекою не перебуває.
Згідно зі ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно: набуте нею, ним до шлюбу; майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти які належали їй, йому особисто.
Частиною 1 ст. 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 22, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК (2947-14), ч. 3 ст. 368 ЦК) (435-15), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Сторонами в судовому засіданні було визнано, що дійсно вказане рухоме та нерухоме майно було придбане ними - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за спільні кошти під час перебування у шлюбі та є спільним майном подружжя.
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
На підставі вищевикладеного, вказані обставини додатковому доказуванню не підлягають, у зв`язку з чим судом вважається вище перелічене нерухоме та рухоме майно спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , придбане за спільні кошти у період перебування у шлюбі.
Відповідно до ст.63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За змістом ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.3 ст.71 СК України).
При поділі майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, у разі, якщо речі є неподільними, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч.ч. 4, 5 ст.71 СК України).
Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя №11 від 21 грудня 2007 року роз`яснено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 Сімейного кодексу України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 Цивільного кодексу України, за умови звернення подружжя (кожного з них) до суду з таким позовом (ст.11 Цивільного кодексу України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
З заявленого позивачем варіанту розподілу спільного сумісного майна подружжя, який визнаний відповідачем, вбачається, що зі спільної сумісної власності подружжя позивачеві ОСОБА_1 підлягає виділу майно: квартира АДРЕСА_9 ; квартира АДРЕСА_25 . АДРЕСА_16 , масив ж/масиву Ульянівка ( АДРЕСА_16 , АДРЕСА_26 масиву Ульянівка , Радужний масив); квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 34,7 кв.м АДРЕСА_6 ; грошові кошти в сумі 51560 доларів США. Решта майна, що перебуває в спільній сумісній власності подружжя, в порядку поділу підлягає виділу відповідачеві по справі.
Сторонами по справі було визнано вказаний можливий варіант розподілу спільного сумісного майна. Позивачем не заявлялись вимоги щодо стягнення з відповідача різниці вартості спільного сумісного майна подружжя, у зв`язку з виділом відповідачеві більшої частки майна.
Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд також зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Також статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Під час вирішення питання щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, судом враховується, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим, на підставі вищевикладених обставин, суд вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню та за можливе здійснити розподіл спільного сумісного майна подружжя за заявленим позивачем варіантом.
Як вже зазначалось судом, 11 травня 2019 року Київським районним судом міста Одеси було постановлено ухвалу, якою вжито заходи забезпечення позову по справі.
Частиною 2 статті 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження.
Згідно з ч. 1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Частиною 7 статті 158 ЦПК України встановлено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи..
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги, що ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 11 травня 2019 року вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі №520/8371/19 саме за заявою ОСОБА_1 , та у даному випадку вимоги останньої задоволені, яка одночасно просить суд скасувати вжиті судом заходи забезпечення позову, що також було підтримано відповідачем по справі, суд дійшов висновку, що необхідність у вказаних заходах забезпечення позову ,відпала, тому заходи забезпечення позову у відповідності до ч.7 ст. 158 ЦПК України підлягають скасуванню.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданим учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивачем у позові та під час розгляду справи не заявлялись вимоги про відшкодування судових витрат, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для покладення цих витрат на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 10, 76-83, 89, 90, 141, 206, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення, ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_27 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_27 ) про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зареєстрований 26 серпня 1989 року Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1159 від 26 серпня 1989 року.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Позивачеві ОСОБА_8 після розірвання шлюбу залишити прізвище ОСОБА_7 .
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , наступне майно:
- садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 347,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, площею 0,0308 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_19 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- квартиру АДРЕСА_17 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- квартиру АДРЕСА_18 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- квартиру АДРЕСА_9 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 );
- квартиру АДРЕСА_10 ж/масиву Ульянівка ( АДРЕСА_16 , масив ж АДРЕСА_21 масиву Ульянівка , Радужний масив), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- майнові права в сумі 743700 (сімсот сорок три тисячі сімсот) гривень, стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_12 , площею 40,20 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №1/91 від 08.07.2016 року, який укладений між Споживчим товариством Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- майнові права в сумі 976500 (дев`ятсот сімдесят шість тисяч п`ятсот) гривень стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_13 , площею 46,50 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №2/272 від 25.05.2017 року, який укладений між Споживчим товариством Сузір`я Будова , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 );
- транспортний засіб марки SSANG YONG REXTON , 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , білого кольору, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , видане Центром ДАІ №1 від 30.05.2013 року;
- грошові кошти в сумі 101560 (сто одна тисяча п`ятсот шістдесят) доларів США, що станом на 16.05.2019 року еквівалентно 2655794 (два мільйона шістсот п`ятдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні, які зберігаються у ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) .
Здійснити розподіл спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , наступним чином:
- Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_9 .
- Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_10 , АДРЕСА_14 ж/масиву Ульянівка ( АДРЕСА_16 , масив ж АДРЕСА_21 масиву Ульянівка , Радужний масив).
- Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_17 .
- Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) право особистої приватної власності на грошові кошти в сумі 51560 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят) доларів США.
- Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право особистої приватної власності на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 347,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, площею 0,0308 га, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_19 .
- Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_18 .
- Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право особистої приватної власності на майнові права в сумі 743700 (сімсот сорок три тисячі сімсот) гривень, стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_12 , площею 40,20 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №1/91 від 08.07.2016 року, який укладений між Споживчим товариством Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
- Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право особистої приватної власності на майнові права в сумі 976500 (дев`ятсот сімдесят шість тисяч п`ятсот) гривень стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_13 , площею 46,50 кв.м., за договором асоційованого членства у споживчому товаристві №2/272 від 25.05.2017 року, який укладений між Споживчим товариством Сузір`я Будова , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
- Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право особистої приватної власності на транспортний засіб марки SSANG YONG REXTON , 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , білого кольору, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , видане Центром ДАІ №1 від 30.05.2013 року.
- Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право особистої приватної власності на грошові кошти в сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 11 травня 2019 року по цивільній справі №520/8371/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, шляхом:
- ОСОБА_9 арешту з садового будинку із господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 347,9 кв. АДРЕСА_22 , який розташований на земельній ділянці, площею 0,0308 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_19 , кадастровий номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.07.2014 року за №24051398, зареєстрованого згідно із витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.07.2014 року.
- Скасування арешту з квартири АДРЕСА_17 , що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на підставі договору купівлі-продажу від 11.05.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тітаренко О.С., зареєстрованого в реєстрі за №392.
- Скасування арешту з квартири АДРЕСА_10 масиву Ульянівка АДРЕСА_22 , що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №533.
- Скасування встановленої заборони Споживчому товариству Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Осіпова, 25, здійснювати будь-які дії щодо передання (переуступки) майнових прав в сумі 743700 грн стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_12 , площею 40,20 кв.м., на підставі договору асоційованого членства у споживчому товаристві №1/91 від 08.07.2016 року, який укладений між Споживчим товариством Будова-Капітал , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
- Скасування встановленої заборони Споживчому товариству Сузір`я Будова , ідентифікаційний код 40467749, місцезнаходження: АДРЕСА_24 , здійснювати будь-які дії щодо передання (переуступки) майнових прав в сумі 976500 грн стосовно квартири, будівельний АДРЕСА_13 , площею 46,50 кв.м., на підставі договору асоційованого членства у споживчому товаристві №2/272 від 25.05.2017 року, який укладений між Споживчим товариством Сузір`я Будова , ідентифікаційний код 40467749, та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
Копію рішення, після набрання ним законної сили, в частині скасування заходів забезпечення позову направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65000, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6), Споживчого товариства Будова-Капітал (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Осіпова, 25), Споживчого товариства Сузір`я Будова (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Осіпова, 25) .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 28 травня 2019 року.
Головуючий Калініченко Л. В.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2019 |
Оприлюднено | 31.05.2019 |
Номер документу | 82068628 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Калініченко Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні