Рішення

від 08.05.2019 по справі 120/762/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

08 травня 2019 р. Справа № 120/762/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання Гродської В.О.

за участю представників сторін:

позивача, третьої особи Кухарчука В.П.,

відповідача: Лозінської І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165),

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - фермерське господарство "Астрея" (вул. Леніна, 5, с. Брицьке, Липовецький рн., Вінницька обл., 22500, код ЄДРПОУ 20115231)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_2 (далі- ОСОБА_2 , позивач) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій обл., відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним з метою ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі рішення 11 сесії 21 скликання Липовецької районної ради Вінницької області було отримано в постійне користування земельну ділянку площею 50.00га на території Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 21.09.2000 року(а.с.9).

24 травня 2018 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №112383-5502-0214, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в сумі 9621,00 грн.

Не погоджуючись з даними обставинами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також відповідно до ст. 49 КАС України залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - фермерське господарство "Астрея" (далі - ФГ "Астрея")

21.03.2019 року до суду надійшла заява від ГУ ДФС у Вінницькій обл., в якій просили надати можливість ознайомитися з матеріалами справи.

29.03.2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов відзив в якому відповідач просив в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши вступне слово сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

10 березня 1993 року рішенням 11 сесії 21 скликання Липовецької районної ради Вінницької області надано ОСОБА_2 у постійне користування земельну ділянку площею 50.00 га на території Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області для ведення селянського (фермерського) господарства що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 21.09.2000 року(а.с.9).

24 травня 2018 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №112383-5502-0214, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в сумі 9621,00 грн.

На переконання позивача сплата за користування земельною ділянкою має відбуватися фермерським господарством, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Згідно ст. 12 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Із наведеного слідує, що положення ст. 12 Закону України Про фермерське господарство дійсно обмежують коло земельних ділянок, які можуть входити до складу земель фермерського господарства. Разом із тим, суд звертає увагу на те, що визначена цим Законом мета створення самого фермерського господарства, а також умови, за яких воно може бути зареєстроване як юридична особа, не ставить у залежність можливість використання фермерським господарством земельних ділянок, із тим, щоб така земельна ділянка перебувала у члена фермерського господарства саме на праві приватної власності.

Крім того, згідно із ст. 12 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Як видно з матеріалів справи, ФГ "Астрея" зареєстровано 01.06.1993 року серія А00 №2160320 Липовецькою РДА Вінницької області та має статут в новій редакції, який зареєстровано Липовецькою РДА Вінницької області від 08.06.2011 року(а.с.10-13).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Статтею 23 Податкового кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, один об`єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків. У випадках, передбачених цим Кодексом, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об`єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Згідно статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до статті 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно Акту приймання-передачі в користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства від 19.06.2012 року ОСОБА_2 було передано в користування земельну ділянку площею 50.00 га фермерському господарству "Астрея" в особі голови Кухарчука В.П.

Матеріалами справи встановлено, що позивач передав право користування земельною ділянкою створеній ним юридичній особі, реалізуючи, таким чином, форму підприємницької діяльності, а контролюючий орган оскаржує права фермерського господарства як землекористувача, визначаючи останнім фізичну особу, із чим пов`язує обов`язок внесення плати за користування земельною ділянкою.

Згідно до п. 6.1.1 Статуту ФГ "Астрея", до земель господарства належать землі передані господарству у власність площею 50 га, що посвідчено Державним Актом на право постійного користування землею.

Також, згідно довідки від 01.02.2016 року №02-15/35 виданої виконкомом Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької обл., ФГ "Астрея" має в постійному користуванні земельні ділянки загальною площею 68.8549 га, з них:

- рілля, для ведення фермерського господарства - 50.00 га;

- ріллі, оренда зареєстрованих земельних часток (паїв) - 18.8549 га.

Станом на 2018 рік ФГ "Астрея" перебуває на спрощеній системі оподаткування, а саме на 4-й групі на підстав поданих податкових декларацій та додатків до них.

Згідно Податкового кодексу України п. 292-1.1. ст. 292-1 об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

В розглянутому спорі орендар передав право користування земельною ділянкою створеній ним юридичній особі, реалізуючи, таким чином, форму підприємницької діяльності, а контролюючий орган оскаржує права фермерського господарства як землекористувача, визначаючи останнім фізичну особу орендаря, із чим пов`язує обов`язок внесення плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства, обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Зазначений правовий висновок відображений в постанові Верховного Суду у справі №606/2032/16-ц від 22 серпня 2018 року.

Суд зазначає, що у подібних правовідносинах у постанові від 19.06.2018 по справі №804/16045/15 адміністративне провадження № К/9901/28759/18, Верховний Суд висловив правову позицію, відповідно до якої визнав правомірним нарахування контролюючим органом фермерському господарству плати за землю, яка використовується на підставі договору оренди, укладеного між районною державної адміністрацією та громадянином, який є засновником та керівником такого фермерського господарства.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сторони визнають, що орендну плату за орендовану земельну ділянку сплачувало саме селянське фермерське господарство "Астрея", а тому суд вважає, що податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, в даному випадку, об`єктом плати за землю в спірних правовідносинах є земельна ділянка, надана в постійне користування позивачу з метою створення фермерського господарства, а майнові права на вказану земельну ділянку передані останнім до фермерського господарства "Астрея", яке реалізуючи права землекористувача, на переконання суду, має обов`язок внесення плати за землю.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що об`єктом плати за землю у даних правовідносинах є земельна ділянка, надана в оренду з метою створення фермерського господарства, реалізуючи права землекористувача, має обов`язок внесення плати за землю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки фактичним землекористувачем земельної ділянки, переданої в постійне користування позивачу, є ФГ "Астрея", то ГУ ДФС у Вінницькій обл. безпідставно визначено ОСОБА_2 суму податкового зобов`язання за земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу №232025-55 від 14 серпня 2018 року про сплату боргу у сумі 9621,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот двадцять одна гривня).

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 764,80 грн. (сімсот шістдесят чотири гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 15.05.19

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар