Рішення

від 03.05.2019 по справі 560/407/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/407/19

РІШЕННЯ

іменем України

03 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участю:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представника позивача Олійника А.В., ОСОБА_1 представника відповідача Ковальчук Т.Р. розглянувши адміністративну справу за позовом Летичівського районного споживчого товариства до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Летичівське районне споживче товариство звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018 №22/536 та №22/537.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що постанова Управління Держпраці у Хмельницькій області від 23.10.2018 №22/536 є протиправною, оскільки наведені в акті інспекційного відвідування доводи не можуть слугувати підставою для висновків про те, що правовідносини між Летичівським районним споживчим товариством та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 є не цивільно-правовими, а трудовими. Вказані особи виконували роботу на свій розсуд, доказами виконання якої є акти здачі-приймання. Вважає безпідставними висновки відповідача про те, що обов`язки виконавців за договорами відповідають Класифікатором професій ДК 003:2010, оскільки контролюючий орган не зазначив пункту цього класифікатора, де вказані назва, ознаки та обов`язки такої професії. Посилання відповідача на пояснення ОСОБА_1 також є безпідставними, оскільки висновки акту інспекційного відвідування базуються виключно на тлумаченні інспектором цивільно-правових договорів. Крім того, інспектор не спостерігав за процесом праці, не відбирав пояснення у виконавців, не з`ясовував характер правовідносин.

Постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області від 23.10.2018 №22/536 позивач також вважає протиправною, оскільки згідно платіжної за відомості липень-серпень 2018 року від 05.10.2018 №1110 заборгованість по заробітній платі погашена.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що під час інспекційного відвідування встановив, що з 01.01.2017 у позивача працюють одинадцять працівників відповідно до цивільно-правових договорів, які укладаються щомісяця. Вказав, що в цих договорах не зазначений конкретний результат роботи (надання послуг), праця здійснюється в межах діяльності магазину з систематичним виконанням трудових функцій. Цивільно-правові договори не містять посилання на цивільне або трудове законодавство. Крім того, предмет цих договорів співпадає із назвами, ознаками і обов`язками професій, передбачених Класифікатором професій ДК 003:2010. За вересень 2018 року цивільно-правових договорів з вищевказаними особами позивач під час інспекційного відвідування не надав. Вказане свідчить про систематичне, на постійній основі, виконання відповідних трудових функцій в позивача фізичними особами. Праця цих осіб не носила разового характеру, як це властиво цивільно-правовим відносинам. Вважає, що роботи, які виконувались фізичними особами за цивільно-правовими договорами, за змістом мали характер виключно трудових відносин. Тому постанова від 23.10.2018 №22/536 є правомірною.

Відповідач також зазначив, що індексація грошових доходів у 2017 році працівника виплачена не в тому місяці, коли у них виникло право на індексацію. Заробітна плата працівникам Летичівського районного споживчого товариства виплачується один раз на місяць та з порушенням законодавчо встановленого строку її виплати. На дату проведення інспекційного відвідування у Летичівському районному споживчому товаристві встановлена заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 29650,00 грн перед шістьма працівниками. Протягом січня-вересня 2018 року порушувались терміни і строки виплати заробітної плати. Таким чином, постанова від 23.10.2018 №22/537 є також правомірною.

Ухвалою від 13.02.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд зупинив стягнення на підставі постанов Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці від 23.10.2018 №22/536 та №22/537 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якими на Летичівське районне споживче товариство накладений штраф за порушення законодавства про працю в сумі 1228590,00 грн та 11169,00 грн, до вирішення адміністративної справи №560/407/19 по суті та набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

Ухвалою від 13.02.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву Летичівського районного споживчого товариства.

Ухвалою від 04.03.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Усною ухвалою від 27.03.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд закінчив підготовче судове засіданні та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.

На підставі наказу Управління Держпраці у Хмельницькій області від 03.10.2018 №194 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 03.10.2018 №823/18 інспектор праці Управління Держпраці в Хмельницькій області здійснив інспекційне відвідування Летичівського районного споживчого товариства.

Результати перевірки оформлені актом від 05.10.2018 №22-23/2870-ІВ, в якому відображені висновки щодо використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових правовідносин та укладення трудових договорів з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в порушення частин 1, 3 статті 24, постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413 (далі - Постанова №413); виплати індексації не в тому місяці, коли виникло право на індексацію, в порушення частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР); затримки виплати заробітної плати в порушення частини 1, 2 статті 115 Кодексу законів про працю України, частини 1 статті 24 Закону №108/95-ВР; виплати заробітної плати не в першочерговому порядку в порушення частини 5 статті 97 Кодексу законів про працю України, частини 3 статті 15 Закону №108/95-ВР.

На підставі акту інспекційного відвідування від 05.10.2018 №22-23/2870-ІВ відповідач виніс припис від 05.10.2018 №22-23/2870-ІВ-693 з вимогою усунути вищевказані порушення.

Рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу від 10.10.2018 №449 Управління Держпраці в Хмельницькій області призначило розгляд справи про накладення штрафу на позивача на 23.10.2018.

Постановою від 23.10.2018 №22/536 Управління Держпраці в Хмельницькій області на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України наклало на позивача штраф в розмірі 1228590,00 грн.

Постановою від 23.10.2018 Управління Держпраці в Хмельницькій області на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України наклало на позивача штраф в розмірі 11169,00 грн.

Не погодившись із спірними постановами, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13, 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1-4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону №877-V).

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, зокрема, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків несуть відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

За змістом частини 1 статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з статтею 4 Кодексу законів про працю України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Положеннями статті 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

За змістом статті 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведене у статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Отже, основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Тобто, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Отже, відповідальність, передбачена статтею 265 Кодексу законів про працю України, настає лише за наявності одночасно таких умов: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору та виплати йому заробітної плати.

Дослідуючи правомірність постанови від 23.10.2018 №22/536, суд встановив таке.

Спірна постанова від 23.10.2018 №22/536 про накладення штрафу прийнята відповідачем на підставі акту від 05.10.2018 №22-23/2870-ІВ.

Викладені в акті від 05.10.2018 №22-23/2870-ІВ висновки про порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України та Постанови №413 базуються на аналізі перевіряючим цивільно-правових договорів, укладених Летичівським районним споживчим товариством та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Такі договори укладені позивачем в серпні 2018 року, зокрема:

з ОСОБА_2 , предметом якого є продаж хліба; розмір винагороди за виконану роботу 787,00 грн;

з ОСОБА_3 , предметом якого є продаж хліба; розмір винагороди за виконану роботу 981,00 грн;

з ОСОБА_4 , предметом якого є продаж хліба; розмір винагороди за виконану роботу 981,00 грн;

з ОСОБА_5 , предметом якого є продаж хліба; розмір винагороди за виконану роботу 653,00 грн;

з ОСОБА_6 , предметом якого є продаж хліба; розмір винагороди за виконану роботу 985,00 грн;

з ОСОБА_7 , предметом якого є продаж хліба; розмір винагороди за виконану роботу 1015,00 грн;

з ОСОБА_8 , предметом якого є продаж хліба; розмір винагороди за виконану роботу 1333,00 грн;

з ОСОБА_9 , предметом якого є продаж хліба; розмір винагороди за виконану роботу 1005,00 грн;

з ОСОБА_10 , предметом якого є продаж хліба; розмір винагороди за виконану роботу 1386,00 грн;

з ОСОБА_11 , предметом якого є продаж хліба; розмір винагороди за виконану роботу 1031,00 грн;

з ОСОБА_12 , предметом якого є продаж хліба; розмір винагороди за виконану роботу 2083,00 грн.

У вересні 2018 року позивачем укладені договори, зокрема:

з ОСОБА_2 , предметом якого є продаж хліба, штукатурка фундаменту, покраска; розмір винагороди за виконану роботу 709,00 грн;

з ОСОБА_3 , предметом якого є продаж хліба, прибирання території штукатурка сходів; розмір винагороди за виконану роботу 829,00 грн;

з ОСОБА_4 , предметом якого є продаж хліба, прибирання території, штукатурка сходів; розмір винагороди за виконану роботу 829,00 грн;

з ОСОБА_5 , предметом якого є продаж хліба, прибирання території; розмір винагороди за виконану роботу 542,00 грн;

з ОСОБА_6 , предметом якого є продаж хліба, благоустрій території біля магазину; розмір винагороди за виконану роботу 624,00 грн;

з ОСОБА_7 , предметом якого є продаж хліба, скошування трави біля магазину; розмір винагороди за виконану роботу 763,00 грн;

з ОСОБА_8 , предметом якого є продаж хліба, прибирання території; розмір винагороди за виконану роботу 596,00 грн;

з ОСОБА_9 , предметом якого є продаж хліба, побілка всередині магазину; розмір винагороди за виконану роботу 810,00 грн;

з ОСОБА_10 , предметом якого є продаж хліба, штукатурка сходів; розмір винагороди за виконану роботу 1072,00 грн;

з ОСОБА_11 , предметом якого є продаж хліба, прибирання території, побілка всередині магазину; розмір винагороди за виконану роботу 946,00 грн;

з ОСОБА_12 , предметом якого є продаж хліба, ремонт сходів, штукатурка; розмір винагороди за виконану роботу 2064,00 грн.

За змістом вказаних договорів, сторони погодили, що замовник доручає виконавцям, а виконавці беруть на себе зобов`язання надати послуги у відповідності з умовами вказаних договорів, замовник зобов`язується оплатити їх.

Виконавці зобов`язуються виконати роботи на свій ризик, самостійно організовують виконання такої роботи, не підлягають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не мають права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Позивач на підтвердження виконання сторонами кожного з договорів та оплати за їх виконання надав суду акти-приймання передачі виконаних робіт.

Висновок щодо порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України та Постанови №413 сформований відповідачем в результаті дослідження лише цивільно-правових договорів.

Разом з тим, для з`ясування факту перебування фізичних осіб в трудових відносинах відповідач повинен був встановити, чи отримували ці особи заробітну плату, чи дотримувались при цьому правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідач не надав до суду доказів того, що позивач забезпечував умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, а працівники самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам. Також відповідач не надав суду доказів того, що фізичні особи виконували інші роботи, ніж передбачені цивільно-правовими договорами, якщо виконували - то на яких умовах.

Під час перевірки посадові особи відповідача не досліджували факт зарахування вказаних фізичних осіб до штату, дотримання ними внутрішнього трудового розпорядку, нарахування та виплати їм заробітної плати. При цьому, під час перевірки особи працівників не встановлювались, пояснення в них не відбирались.

Таким чином, під час судового розгляду спору відповідач не довів факт порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України та фактичний допуск ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13, ОСОБА_6 , ОСОБА_14, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до роботи без оформлення трудового договору та виплати їм заробітної плати, що є обов`язковими умовами для застосування до позивача до відповідальності, передбаченої статтею 265 Кодексу законів про працю України.

Висновки відповідача щодо невідповідності цих договорів вимогам Цивільного кодексу України та наявності в них ознак трудових договорів можуть мати правові наслідки для позивача лише у випадку визнання таких договорів недійсними в порядку статті 204 Цивільного кодексу України.

Отже, висновки відповідача про порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України суд вважає необґрунтованими. Тому необхідно визнати протиправною та скасувати постанову від 23.10.2018 №22/536.

Разом з тим, досліджуючи правомірність постанови від 23.10.2018 №22/537, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

За змістом частини 5 статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Частиною 1 статті 115 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, зокрема, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі несуть відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

В акті інспекційного відвідування від 05.10.2018 №22-23/2870-ІВ контролюючий орган встановив, що індексація грошових доходів у 2017 році нарахована п`яти працівникам за червень-листопад 2017 року та одному працівнику за жовтень-листопад 2017 року на загальну суму 1154,08 грн. Однак індексація грошових доходів виплачена трьом працівникам в листопаді 2017 року згідно платіжної відомості від 10.11.2017 №1301, ОСОБА_1 в листопаді 2017 згідно видаткового касового ордера від 14.11.2017 №1313, ОСОБА_15 в грудні 2017 року згідно видаткового касового ордеру від 04.12.2017 №1396, ОСОБА_1 згідно видаткового касового ордера від 27.12.2017 №1488. Виплата заробітної працівникам здійснюється один раз на місяць та з порушенням законодавчо встановленого строку. На момент проведення інспекційного відвідування заборгованість із заробітної плати в Летичівському районному споживчому товаристві складала 29650,00 грн. Летичівське районне споживче товариство здійснює сплату податків та інших обов`язкових платежів, а потім виплату заробітної плати.

Вказане свідчить про порушення позивачем частини 6 статті 95, частини 5 статті 97, частини 1, 2 статті 115 Кодексу законів про працю України, частини 3 статті 15, частини 1 статті 24, статті 33 Закону №108/95-ВР.

В процесі судового розгляду позивач не надав суду доказів спростування висновків контролюючого органу, викладених в акті інспекційного відвідування.

Відповідно до платіжної відомості за липень серпень 2018 року від 05.10.2018 №1110 Летичівське районне споживче товариство виплатило працівникам 29650,00 грн заробітної плати. Однак, це не спростовує встановлений факт порушення позивачем вимог Кодексу законів про працю України, тому не може бути підставою для звільнення останнього від відповідальності за допущене порушення вимог трудового законодавства.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про правомірність постанови від 23.10.2018 №22/537 та відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.

У зв`язку із частковим задоволенням позову відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 18428,85 грн слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018 №22/536.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Летичівського районного споживчого товариства судовий збір в сумі 18428,85 грн за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13 травня 2019 року

Позивач:Летичівське районне споживче товариство (вул. 50-річчя Жовтня, 14, Летичів, Хмельницька область, 31500 , код ЄДРПОУ - 01771107) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74, Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя Г.В. Лабань