Ухвала

від 13.05.2019 по справі 913/114/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 травня 2019 року Справа № 913/114/19

Суддя Косенко Т.В. , розглянувши матеріали

за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (вул. Монастирська, 15, м. Старобільськ, Луганська область, 92700) в інтересах держави в особі Старобільської районної ради Луганської області (вул. Центральна, 35, м. Старобільськ, Луганська область, 92703)

до відповідача 1 - Комунального некомерційного підприємства «Старобільський районний центр первинної медико - санітарної допомоги» Старобільської районної ради (вул. Слобожанська, 21, м. Старобільськ, Луганська область, 92700)

відповідача 2 - Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» (вул. Науки, 5, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №1 від 14.06.2018

ВСТАНОВИВ:

Керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської районної ради Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Старобільський районний центр первинної медико - санітарної допомоги» Старобільської районної ради та Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» про:

- визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №1 від 14.06.2018, що належить до спільної власності територіальної громади Старобільського району, укладений між Комунальною установою «Старобільський районний центр первинної медико - санітарної допомоги» Старобільської районної ради та Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» ;

- зобов`язання Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» повернути Комунальному некомерційному підприємству «Старобільський районний центр первинної медико - санітарної допомоги» Старобільської районної ради приміщення площею 52,8 кв.м та вартістю 102590 грн., яке розміщене в будівлі Половинкивської сільської лікарської амбулаторної загальної практики сімейної медицини, розташованої за адресою: пл. Дружби, 17 а, с. Половинкине, Старобільський район, Луганська область.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.02.2019 повернуто позовну заяву №114/753вих19 від 18.02.2019 та додані до неї документи керівнику Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, у зв`язку з тим, що, на думку суду першої інстанції, прокурором при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку; не наведено доказів того, що Старобільська районна рада Луганської області не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом до Комунального некомерційного підприємства «Старобільський районний центр первинної медико - санітарної допомоги» Старобільської районної ради та Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація Північ» . Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 апеляційну скаргу керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.02.2019 року у справі №913/114/19 задоволено; ухвалу Господарського суду Луганської області від 27.02.2019 року у справі №913/114/19 скасовано; справу №913/114/19 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Луганської області.

В підставу скасування ухвали першої інстанції, судом апеляційної інстанції покладено наступні висновки.

Частинами 1, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В контексті зазначеного слід враховувати і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 №3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява №61517/00, п. 27).

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Аналіз частин 3, 4 статті 53 ГПК України у взаємозв`язку з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме - нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Виходячи з викладеного, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні сторону, відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 43 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Частиною 1 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частин 4 та 5 цієї статті Закону України "Про місцеве самоврядування", самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Тобто, виходячи зі змісту даної норми, наявність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів попереднього звернення прокурора до відповідного суб`єкта владних повноважень є обов`язковою умовою, за якої можливий судовий розгляд позову прокурора, і виключно у разі її дотримання прокурор набуває відповідних процесуальних повноважень (процесуальної дієздатності).

В матеріалах справи міститься лист-повідомлення №114/582вих19 від 11.02.2019 з якого вбачається, що Керівник Старобільської місцевої прокуратури, повідомив позивача (Голову Старобільської районної ради Луганської області Кулачку М.О.) про те, що враховуючи наявність порушень інтересів держави місцева прокуратура має намір звернутися до господарського суду Луганської області в інтересах Старобільської районної ради Луганської області до КНП Старобільський РЦПМСД (яке є правонаступником всіх прав та обов`язків КУ Старобільський РЦПМСД ) та КП Луганська обласна Фармація Північ про визнання недійсним зазначеного договору оренди комунального майна.

Згідно з вхідним штампом канцелярії Старобільської районної ради зазначене повідомлення прийнято позивачем 11.02.2019. Тобто, позивач був обізнаний про намір звернення прокуратури з даним позовом (№114/753вих.19 від 18.02.2019 р.) до Господарського суду Луганської області, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду першої інстанції вх. №913/114/19 та скріплення підписом посадової особи і печаткою прокуратури опису прошитої позовної заяви на звороті останнього аркуша додатку до позову.

Разом із тим, із наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Як вбачається із позовної заяви, звертаючись до суду, прокурор в обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі Старобільської районної ради зазначав про те, що сторони договору всупереч Порядку проведення конкурсу на право оренди майна, що знаходиться в управлінні Старобільської районної ради, та Закону України Про оренду державного та комунального майна без проведення конкурсу на оренду комунального майна уклали договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Старобільського району №1 від 14.06.2018.

Орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення за спірним договором всупереч вимогам закону щодо обов`язкового проведення конкурсу на оренду комунального майна, порушивши процедуру укладання договору, а саме: не забезпечили відкритість і прозорість передачі майна в оренду, передбачену Законом України Про оренду державного та комунального майна , тим самим обмежили права інших осіб, зацікавлених в оренді даного комунального майна.

Крім того, прокурор зазначав, що орендна плата за користування нерухомим майном, яке перебуває в комунальній власності, повинна бути визначена на основі незалежної оцінки.

Проте, згідно інформації КУ Старобільський РЦПМСД від 23.11.2018 №984 висновок про вартість вказаного нерухомого майна не затверджувався.

Водночас у позовній заяві прокурор стверджував, що листом від 26.11.2018 №663 Старобільська районна рада повідомила, що відповідно до чинного законодавства звіт про незалежну оцінку рецензується і за наявності позитивного загального висновку рецензента про відповідність такого звіту вимогам нормативно-правових актів з питань проведення оцінки, висновок про вартість майна затверджується орендодавцем, яким в даному випадку є КУ Старобільський РЦПМСД , тому відповідно висновок про вартість майна районною радою не затверджувався.

Вказане свідчить про те, що під час укладання договору оренди, орендна плата визначена на основі незалежної оцінки, яка не затверджена органом, що уповноважений управляти майном.

Таким чином, звертаючись до суду із даним позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому, прокурором зазначено, що Старобільською районною радою протягом тривалого часу будь-які заходи з метою реалізації прав, передбачених п.п. 5.1, 5.2 договору на закріплення майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад Старобільського району на праві оперативного управління КУ Старобільський РЦПМСД від 29.12.2017 не вживались, звіти про укладені договори оренди нерухомого майна КУ Старобільський РЦПМСД до районної ради станом на 04.01.2019 не надавались. Самостійно заходи щодо усунення порушень інтересів держави у судовому порядку не вживалися.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції").

Водночас є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Між тим ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Керуючись ст.12, 53, 120, 165, 174, 176, 234, 235, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Підтвердити підстави представництва керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської районної ради Луганської області з заявленими позовними вимогами.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

4. Повідомити учасників справи про призначення підготовчого засідання на 12 червня 2019 року о 10 год. 30 хв.

5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Науки, 5, в залі судових засідань №204 .

6. Відповідачу встановити строк для подачі відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України - по 07.06.2019 (включно).

7. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.

Ухвала набрала законної сили 13.05.2019 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Косенко

Учасники справи мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1.Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2.Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в заявці.