Ухвала

від 10.05.2019 по справі 21/96(10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.05.2019 р. Справа № 21/96(10)

Господарський суд Л/о у складі судді Чорній Л.З., при секретарі Петровській Н.Я., розглянувши матеріали

за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» , м. Київ

на бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області

у справі за позовом: Дочірнього підприємства «Львівське спеціалізоване управління «Стальконструкція №137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція» , м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Центральна енергосервісна компанія «Львівенергомонтаж» , м. Львів

про стягнення 143 203,49 грн.

за участю представників:

стягувача: не з`явився

боржника: не з`явився

Сихівського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Л/о: Бурій В.Я.

Суть спору: 18.02.2019 р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» за вх. № 463/19 на бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні № 52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 р. у справі №21/96(10).

Відповідно до супровідного листа Господарського суду Львівської області від 19.12.2018 р. за вих. № 21/96(10)/2/18 матеріали справи №21/96(10) в шести томах надіслано на адресу Західного апеляційного господарського суду для долучення до касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» на ухвалу Господарського суду від 30.08.2018 у даній справі та подальшого скерування на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного суду для здійснення касаційного провадження.

Станом на 20.02.2019 р. матеріали справи №21/96(10) на адресу Господарського суду Львівської області не повернулися.

Ухвалою суду від 20.02.2019 р. відкладено вирішення питання про прийняття скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» від 18.02.2019 р. за вх. № 463/19 на бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні № 52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 р. у справі №21/96(10) до повернення матеріалів справи №21/96(10) до Господарського суду Львівської області.

Матеріали справи повернуто на адресу Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 19.04.2019 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 06.05.19 р.

У судове засідання 06.05.2019 р. адвокат скаржника з`явився, скаргу на бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області підтримав з підстав, викладених у скарзі, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

У судове засідання представник боржника не з`явився, письмових пояснень на подану скаргу не надав.

У судове засідання державний виконавець з`явився, подав відзив на подану скаргу за вх. №18207/19 від 06.05.2019 р., яким проти задоволення скарги заперечив з підстав, наведених у поданому відзиві. Крім того, долучив до відзиву копії матеріалів ВП №52554071.

Ухвалою суду від 06.05.2019 р. розгляд скарги відкладено на 10.05.2019 р.

У судове засідання 10.05.2019 р. адвокат скаржника не з`явився, подав на адресу суду пояснення у справі від 02.05.2019 р. за вх.№17900/19 та від 08.05.2019 р. за вх. №18640/19, в яких зазначив, що у матеріалах справи відсутні необхідні належні та допустимі докази дотримання Сихівським ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області норм та положень процесуального законодавства, котрі виразились у допущенні та спричиненні порушення процесуальних прав та законних інтересів скаржника у даній справі. Крім того, скаржник направив на адресу суду супровідний лист з судовою практикою щодо розгляду скарг на дії ДВС та клопотання за вх. № 18642/19 від 08.05.2019 р., в якому просить розгляд скарги на бездіяльність державного виконавця здійснити за відсутності ТзОВ «Компанія «НОТАПС» , скаргу на бездіяльність Сихівського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господаського суду Львівської області від 10.01.2011 р. у справі №21/96(10) задовольнити.

У судове засідання представник боржника не з`явився, письмових пояснень на подану скаргу не надав.

У судове засідання державний виконавець з`явився, подав відзиви на подану скаргу за вх. №18207/19 від 06.05.2019 р. та за вх. №18647/19 від 08.05.2019 р., проти задоволення скарги заперечив з підстав, наведених у поданих відзивах, поясненнях наданих у судовому засіданні. Крім того, долучив до відзивів копії матеріалів виконавчого провадження №52554071.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив .

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.12.2010р. у справі №21/96(10) (суддя Чорній Л.З.), позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства «Центральна енергосервісна компанія «Львівенергомонтаж» на користь Дочірнього підприємства «Львівське спеціалізоване Управління «Стальконструкція №137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція» 123597,38грн. боргу, 14140,74грн.-інфляційних втрат, 5465,37грн. 3% річних, 1432,03грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення набрало законної сили та на його примусове виконання 10.01.2011р. видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.12.2015 р. здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні, замінено сторону у справі №21/96(10) Дочірнє підприємство «Львівське спеціалізоване Управління «Стальконструкція №137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція» (79040, м.Львів, вул.Конюшинна, буд.5; код ЄДРПОУ 01413715) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» (03187, м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 38 офіс,23; код ЄДРПОУ 38964292).

Ухвалою від 01.02.2016р. поновлено строк для пред`явлення наказу №21/96(10) від 10.01.2011р. до виконання.

Сихівським відділом державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області 10.10.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52554071 із його примусового виконання наказу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.09.2017 визнано недійсною та скасовано постанову Сихівського ВДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області від 23 березня 2017 року про повернення наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96 (10).

Постановою державного виконавця Сихівського ВДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області від 06.02.2018 відновлено виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 №21/96(10).

У скарзі на бездіяльність Сихівського ВДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області скаржник просить: здійснити перевірку та наявність вжиття в період із 11 серпня 2018 року по 08 лютого 2019 року Сихівським ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області всіх обов`язкових заходів у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96(10), їх відповідність нормам чинного законодавства України, зокрема та не обмежуючись, тих, котрі вказані у мотивувальній частині даної скарги, задовольнити скаргу ТзОВ Компанія НОТАПС на бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96(10); визнати за період із 11 серпня 2018 року по 08 лютого 2019 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні № 52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96(10), котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» ; зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Сихівського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96(10) із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» , та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96(10); зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Сихівського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження № 52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96(10) до Автоматизованої систем виконавчого провадження; стягнути з Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (код СДРПОУ 35009295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС витрати на правничу допомогу у розмірі 2 100,00 грн. згідно договору №09-10-2018 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 09 жовтня 2018 року.

Скаржник посилається на те, що на даний час судове рішення у вказаній справі не виконане, зокрема, у період з 11.08.2018 р. по 08.02.2019 р. державним виконавцем не вжито належних, повних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 р. у справі № 21/96(10).

Державний виконавець проти поданої скарги заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві та поданих матеріалах.

При винесенні ухвали суд керувався наступним.

Відповідно до статті 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 1 та 2 статтею 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» ).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» ).

Частиною 3 статті 18 вказаного Закону передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Окрім цього, ч. 5 ст. 52 вказаного Закону встановлено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Стаття 339 Господарського процесуального кодексу України передбачає право на звернення із скаргою до суду. Так, даною статтею встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» звернулось до суду з даною скаргою, оскільки вважає дії державного виконавця такими, що порушують норми Закону, зокрема щодо бездіяльності у період з 11.08.2018 р. по 08.02.2019 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2018 р. постановою Сихівського ВДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області відновлено виконавче провадження, про що листом від 06.02.2018 р. за вих. №3927 повідомлено стягувача та боржника.

Актами державного виконавця від 02.10.2018 р. та від 02.01.2019 р. встановлено, що при виході за адресою вказаною у виконавчому документі підприємство не знаходиться та діяльності не здійснює.

Постановою Сихівського ВДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області від 02.10.2018 р. про арешт майна боржника накладено арешт на все майно, що належить боржнику, про що повідомлено листом стягувача та боржника.

30.08.2018 р., 02.10.2018 р. державним виконавцем здійснено запити до ДФС України та ГУ ДФС у Львівській області про наявність нових відкритих рахунків боржника. На адресу державного виконавця надійшли відповіді, відповідно до яких нових рахунків боржник не відкривав, кошти на відкритих рахунках відсутні.

02.10.2018 р. державним виконавцем Сихівського ВДВС міста Львова ГТУЮ у Львівській області направлено запити в ПАТ УНІВЕРСАЛ БАНК та АП БАНК для отримання інформації про наявність коштів на рахунках, що зареєстровані в боржника. Листом від 09.10.2018 р. ПАТ Агропросперіс Банк надав інформацію про те, що залишок коштів на арештованому рахунку станом на 08.10.2018 р. становить 0,00 грн. Листом від 19.10.2018 р. ПАТ Універсал Банк повідомив про неможливість надання запитуваної інформації.

З метою повного та своєчасного виконання виконавчого документа, та керуючись ст. 13, 18 Закону України Про виконавче провадження 02.10.2018 р., 02.01.2019 р. та 11.02.2019 р. державним виконавцем повторно скеровувались запити в реєструючі органи, а саме до: Територіального сервісного центру №1 4641 МВС у Львівській області, ГУ Держпраці у Львівській області, ГУ Держгеокадастру у Львівській області, Державної комісії цінних паперів та фондового ринку щодо надання відповідної інформації для встановлення майна боржника, яке можна реалізувати для погашення заборгованості а саме: чи зареєстровані на праві власності транспортні засоби, великовантажні, та технологічні транспортні засоби, підіймальні споруди ( вантажопідйомні крани та машини, ліфти ескалатори, канатні дороги, підйомники, фунікулери тощо), трубопроводи пари та гарячої води, атракціони, об`єкти нафтогазового комплексу, сільськогосподарські машини та техніка( трактори, комбайни) та інші механізми та об`єкти, нерухоме майно (споруди, будівлі), земельні ділянки та надати інформацію чи перебувають у власності боржників цінні папери, акції.

У матеріалах виконавчого провадження знаходяться відповіді від реєструючих органів на запити державного виконавця щодо відсутності майна зареєстрованого за боржником.

Також, у матеріалах виконавчого провадження наявне подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.

Згідно з п.9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем виконано вимоги Закону, зокрема, здійснено дії щодо пошуку майна, коштів боржника, накладено арешти майно боржника та вчинено інші дії необхідні для виконання наказу господарського суду Львівської області від 10.01.2011 р. у справі №21/96(10). Враховуючи наведене, суд не вважає обґрунтованими доводи скаржника щодо визнання за період із 11 серпня 2018 року по 08 лютого 2019 року неправомірною бездіяльності державного виконавця Сихівського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні №52554071 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10 січня 2011 року у справі №21/96(10).

Щодо вимоги за скаргою про зобов`язання державного виконавця або іншу посадову особу Сихівського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій, суд звертає увагу на тому, що така вимога не підлягає до задоволення оскільки не доведено бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №52554071 та не встановлено у зазначеному періоді порушення прав та інтересів скаржника.

Крім того, скаржник просить зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження виконавчому провадженні №52554071 до автоматизованої системи виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

Наказом Міністерства Юстиції України №2432/5 від 05.08.2016 р. «Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження» затверджено Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження.

Даним положенням встановлено, що автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Розділом 4 Положення встановлено, що: 1. Державний або приватний виконавець (далі - виконавець) після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» , приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. 2. Виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. 3. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. 4. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Відповідно до Положення, державний виконавець/приватний виконавець зобов`язаний виготовляти документи у виконавчому провадженні лише у автоматизованій системі. Крім того, скаржником не вказано конкретно, які саме документи не внесені виконавцем у автоматизовану систему виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до частини 3 ст. 343 ГПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наведене, суд вважає доводи скаржника неправомірними та відхиляє скаргу в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Відтак, судові витрати на правову допомогу заявника залишаються за ним.

Враховуючи викладене, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 1, 18, 41,47, 74 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст.18, 75, 231, 234, 340, 341, 342, 343,344 ГПК України, суд керуючись статтями 234, 339, 340, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» за вх.№ 463/19 від 18.02.2019 р. на дії (бездіяльність) Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 13.05.2019 р.

Суддя Чорній Л.З.