Ухвала

від 13.05.2019 по справі 917/599/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.05.2019 Справа № 917/599/19

Суддя господарського суду Полтавської області Сірош Д.М., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі № 917/599/19 за позовом Фермерського господарства "Сібагро"

до Головного управляння Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання дій неправомірними та зобов`язання поновити договори оренди

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Сібагро" звернулося до суду з позовом до Головного управляння Держгеокадастру у Полтавській області, в якому просить суд визнати укладеними додаткові угоди між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Фермерським господарством "Сібагро" про поновлення терміну дії договорів від 12.12.2011 № 32, № 33, № 35, № 36 записи у Державному реєстрі земель про реєстрацію договорів від 04.04.2012 за №:

532180004001393 (кадастровий № земельної ділянки 5321885400:00:013:0048);

НОМЕР_1 (кадастровий № земельної ділянки НОМЕР_2 :00:013: НОМЕР_3 );

НОМЕР_1 (кадастровий № земельної ділянки 5321887500:00:001: НОМЕР_4 );

НОМЕР_1 (кадастровий № земельної ділянки НОМЕР_5 :00:006:0169), (далі - Спірні земельні ділянки).

26.04.2019 позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на укладення договорів оренди або вчинення інших правочинів або дій, стосовно Спірних земельних ділянок.

заборонити державним кадастровим реєстраторам відділу Держгеокадастру в Кобеляцькому районі управління Держгеокадастру у Полтавській області, а також будь-яким іншим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію речових прав, відносно земельних ділянок, які знаходяться на території Вільховатської сільської ради, Чорбівської сільської ради, Красненської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, кадастрові номери земельних ділянок: НОМЕР_2 :00: НОМЕР_6 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 : НОМЕР_7 .

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що в даному випадку є всі підстави вважати, що земельні ділянки, які є об`єктом договорів оренди земельних ділянок № 32, № 33, № 35, № 36 можуть бути передані відповідачем в оренду іншим суб`єктам. Такі висновки можна зробити з огляду на те, що в процесі реалізації позивачем права на переважне поновлення договорів оренди земельних ділянок відповідач свідомо ухилявся від укладення додаткових угод, застосовуючи при цьому необґрунтовані формулювання щодо невідповідності змісту листів-повідомлень та умов проектів додаткових угод вимогам закону і в свою чергу не пропонував своє бачення істотних умов. Таку ситуацію можна розцінювати як неправомірне ухилення орендодавця від укладення додаткових угод. Також, позивач зазначає, що строк дії договорів оренди земельних ділянок №32, № 33, № 35, № 36 сплив, тому у відповідача немає перешкод у можливості передачі спірних земельних ділянок іншим особам, а це в свою чергу прямо порушує права та інтереси позивача.

Отже, як вказує позивач, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, як розпорядник земельної ділянки, в силу приписів статі 122 Земельного кодексу України на даний час при наявності судового спору щодо поновлення договорів оренди землі має всі можливості здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельних ділянок та подальшого відчуження ділянок третім особам, і вказаний факт може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно з статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2 та 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Як роз`яснено в пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (зі змінами та доповненнями) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У частині 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз`яснено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивач не надав до заяви про забезпечення позову доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Посилання позивача в заяві на можливість вчинення відповідачем дій щодо передачі земельних ділянок в оренду іншим суб`єктам чи вчинення певних дій, пов`язаних з державною реєстрацією земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, які є проявом реалізації повноважень ГУ Держгеокадастру, як розпорядника земельної ділянки, не є доказом вчинення відповідачем вищезазначених дій чи загрозою вчинення таких дій.

Позивач, також не надав суду доказів вчинення будь-яким державним реєстратором, у тому числі державним реєстратором відділу Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, будь-яких реєстраційних дій щодо земельних ділянок, які є об`єктом договорів оренди земельних ділянок № 32, № 33, № 35, № 36.

Таким чином, позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що не вжиття заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, тобто, не довів, що існує така загроза.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є безпідставною, не підтвердженою належними та допустимими доказами, тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Згідно з статтею 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному ухвала підписана 13.05.2019.

Суддя Д.М. Сірош