Рішення

від 10.05.2019 по справі 917/156/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2019 Справа № 917/156/19

м.Полтава

за позовною заявою Приватного підприємства "Надь", вул. Влізько, 1, с.Підопригори, Лебединський район, Сумська область, 42226

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамолпрод", вул. Будька, 45А, м. Гадяч, Полтавська область, 36008

про стягнення 2 242 674,35грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Мацко О.В..

Представники сторін у судове засідання не з"явилися

Обставини справи: Приватне підприємство "Надь, с. Підопригори звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамолпрод", м. Гадяч, про стягнення 2 242 674,35грн. заборгованості за поставлене молоко коров"яче незбиране ДСТУ 3662-97 згідно Договору поставки №84 від 01 листопада 2017 року.

В обґрунтування позову позивач послався на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного і повного проведення розрахунків за отриманий товар за договором поставки №84 від 01 листопада 2017 року.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від відповідача 28.03.2019 за вхід. №3123 надійшло клопотання, в якому відповідач зазначає, що не погоджується із розрахунком позивача, оскільки у ньому не достатньо докладно відобрежено те, як саме позивач дійшов висновку про розмір нарахованої заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

01 листопада 2017 року між Приватним підприємством НАДЬ ( постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛТАВАМОЛПРОД (покупець) був укладений Договір №84 поставки (надалі - Договір).

У відповідності з умовами даного Договору постачальник зобов`язується систематично передавати у власність покупця молоко коров`яче незбиране ДСТУ 3662-97, а покупець зобов`язується приймати й оплачувати молоко на умовах та в порядку визначеному цим договором (п. 1.1. Договору).

Кількість молока зазначається у Спеціалізованій товарній накладній на перевезення молочної сировини за Формою 1 ТН (МС), затвердженою Наказом Міністерстава аграрної політики та продовольства України №457 від 01.12.2015, ціна - у Протоколах погодження цін (Додаток №1), які після погодження (в порядку передбаченому цим договором), належного оформлення та підписання сторонами, є невід"ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору поставка молока здійснюється згідно заявки від покупця, на умовах УХW (Інкотермс 2010) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Сумська обл., Лебединський р-н., с.Підопригори, вул.Влізько,1.

Право власності на молоко переходить до покупця з моменту його приймання і визначається датою підписання представником покупця товарної накладної, крім випадку виявлення покупцем невідповідності молока вимогам ДСТУ 3662-97, діючим в Україні стандартам, а також ветеринарним і стандартним вимогам.

Відповідно до п.2.3 договору постачальник зобов"язаний надавати покупцю наступні супровідні документи:

- товарно-транспортну накладну Ф1-ТН, спеціалізовану товарну накладну формою №1-ТН (МС), із заповненням в них усіх реквізитів щодо кількості та якості молока. - видаткову накладну: - податкову накладну.

Не пізніше 3-го числа місяця наступного за звітним покупцем, на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини, виписується приймальна квитанція за формою №3-ПК (МС), в якій вказується кількість та вартість молочної сировини (п.2.5 договору).

У відповідності з умовами даного Договору постачальником було поставлено покупцеві молоко коров`яче незбиране ДСТУ 3662-97, що підтверджується приймальними квитанціями за формою 3-ПК (МС) : №9 від 30.11.2017 на суму 25741,40грн., №5 від 31.12.2017 на суму 6533,33грн., №2 від 31.01.2018 на суму 185710,71грн., №1 від 28.02.2018 на суму 268685,84грн., №1 від 31.03.2018 на суму 684265,93грн., №3 від 30.04.2018 на суму 730259,07грн., №1 від 31.05.2018 на суму 881985,60грн., № 83 від 30.06.2018 на суму 995706,09грн., № 1 від 31.07.2018 на суму 1018275,76грн., №1 від 31.08.2018 на суму 886114,98грн., №10 від 30.09.2018 на суму 623915,37грн., №1 від 31.10.2018 на суму 523468,32грн. №2 від 30.11.2018 на суму 216670,95грн. та довіреностями. Всього було поставлено молока на загальну суму 7 047 333,35грн. (сі мільйонів сорок сім тисяч триста тридцять три гривні 35 копійок).

Згідно з п.5.4 договору покупець здійснює оплату за об"єм молока поставленого постачальником покупцю протягом 7 (семи) календарних днів у найближчий банківський день, наступним за останнім днем поставки, у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як зазначає позивач у позові, відповідач провів часткову оплату вартості отриманого молока коров`ячі незбираного, а саме: у розмірі 4 804 659,00грн.

Наведене і стало причиною звернення позивача до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 242 674,35рн..

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання мов укладеного між сторонами договору поставив відповідачу вказаний товар, що підтверджується матеріалами справи.

Проте відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань оплату обумовленого договором товару здійснив частково.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

В порушення своїх зобов`язань за договором заборгованість за отриманий товар в сумі 2 242 674,35грн. відповідачем не сплачена.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамолпрод" (вул. Будька, 45А, м. Гадяч, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 36680673) на користь Приватного підприємства "Надь" ( вул. Влізько, 1, с.Підопригори, Лебединський район, Сумська область, 42226, код ЄДРПОУ 34236253) 2 242 674,35грн. заборгованості за поставлене молоко коров"яче незбиране ДСТУ 3662-97 згідно Договору поставки №84 від 01 листопада 2017 року, а також 33640,12грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 11.05.2019

Суддя Кльопов І.Г.