Рішення

від 13.05.2019 по справі 905/144/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.2019р. Справа №905/144/19

за позовом Першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області,

Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області, с.Світле,

Донецька область

до відповідача Фермерського господарства "Елена", с.Шевченко, Донецька область

про стягнення шкоди в сумі 33717,80 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

прокурор: Алекаєв Ю.В.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фермерського господарства "Елена", с.Шевченко, Донецька область, про стягнення шкоди в сумі 33717,80 грн., що виникла внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2019р. відкрите провадження у справі №905/144/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 14.02.2019р. об 11.00 год.

08.02.2019р. від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про розгляд справи без участі представника, про відеоконференцію та про об`єднання справ.

Згідно з правовою позицією відповідача, викладеною у відзиві, останній заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступні обставини:

- прокурором не обґрунтовано та не доведено та належним чином наявність підстав для представництва інтересів держави у суді по даній справі;

- представлений прокурором розрахунок розміру шкоди є таким, що здійснений з порушенням чинного земельного законодавства;

- прокурором не доведено належним чином сам факт наявності заподіяної шкоди.

У підготовче судове засідання 14.02.2019р. представники позивача та відповідача не з`явилися, прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.

Ухвалою від 14.02.2019р. відкладено підготовче засідання на 12.03.2019 року об 11:15 год.

Ухвалою від 12.03.2019р. продовжено строк підготовчого засідання у справі №905/144/19 на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.03.2019 року об 11:15 год.

Ухвалою від 26.03.2019р. оголошено перерву в судовому засіданні до 09.04.2019 року об 11:10 год.

08.04.2019р. від Констятинівської місцевої прокуратури до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, за змістом якої прокурор зазначає про наступне:

- звернення прокуратури до суду за захистом інтересів держави обумовлено наявністю факту самовільного зайняття земельної ділянки та бездіяльністю в цій частині ГУ Держгеокадастру, як органу, на який покладено контроль за використанням та охороною земель;

- розрахунок розміру шкоди здійснений з дотриманням Податкового кодексу України, Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25.07.2007р. №963;

- займана відповідачем земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, накази про надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у користування відповідача не приймались, що свідчить про самовільне зайняття вказаної земельної ділянки, внаслідок чого всі насадження та посіви є власністю держави.

Ухвалою від 09.04.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Елена", с.Шевченко, Донецька область про об`єднання господарських справ в одне провадження, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.05.2019 року о 14:30 год.

В судове засідання 13.05.2019р. з`явився прокурор, який підтримав позовні вимоги, сторонни не з`явилися.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

30.05.2018р. Управлінням контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Донецькій області за результатами обстеження земельної ділянки складено акт №179-ДК/152/АО/10/01/-18, згідно якого встановлено, що земельні ділянки, без кадастрових номерів, загальною площею 21,1000 га державної форми власності, категорії земель сільськогосподарського призначення, склад угідь - пасовища, які розташовані за межами населених пунктів на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області, самовільно зайняті та фактично використовуються ФГ Елена (вул.Чарушникова, б.1Г, с.Шевченко Добропільського району Донецької області, 85065), що є порушенням ст.125, 126 Земельного кодексу України. На момент обстеження всю площу земельних ділянок розорано і засіяно яровою культурою (озимою пшеницею).

Також, 30.05.2018р. Управлінням контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Донецькій області складено акт №179-ДК/204/АП/09/01-18 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, яким встановлено визначене вище порушення відповідачем (головою Савчук В.О.) ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Вказані акти підписані особою, яка проводила обстеження, особами в присутності яких проводилось обстеження, а також представником юридичної особи, що перевірялася - Савчуком В.О., директором підприємства відповідача, зауважень та приміток не містять.

На підставі актів вищезазначеного обстеження земельної ділянки, 30.05.2018р. Управлінням контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Донецькій області складено протокол про адміністративне правопорушення №179-ДК/0076П/07/01-18, відповідно до якого засвідчено факт порушення статті 125,126 Земельного кодексу України, встановлено, що матеріальна шкода заподіяна державі підтверджується Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМУ від 25.07.2007р. №963, та складає 33717,80 грн.

Протокол містить підпис та відмітку директора підприємства відповідача про те, що останній був присутній при складанні протоколу, примірник останнього отримав, зауваження в протоколі відсутні.

Постановою від 30.05.2018р. №179-ДК/0076П/07/01-18ГУ Управлінням контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Донецькій області визнано ОСОБА_1 В.О винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 КУ про адміністративні правопорушення, накладено на нього штраф в розмірі 340 грн.

Згідно з наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1624 від 04.06.2018р., штраф відповідачем сплачений в повному розмірі.

Листами від 05.06.2018р. №10-5-0.46-416/90-18 ГУ та 19.06.2018р. №10-5-0.46-489/90-18 Управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Донецькій області звернулось до Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області з повідомленням про вищезазначене адміністративне правопорушення, встановлене за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства земельних ділянок на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області ФГ Елена (вул.Чарушникова, б.1Г, с.Шевченко Добропільського району Донецької області, 85065), повідомлено про розмір заподіяної державі шкоди в сумі 33717,80 грн. та надані всі відповідні матеріали проведеної перевірки.

Крім того, ГУ Держгеокадастру у Донецькій області у вказаному повідомленні просило звернутись до суду з позовною заявою для примусового стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та здійснити представництво інтересів держави в суді.

03.07.2018р. ГУ Держгеокадастру у Донецькій області Управління контролю за використанням та охороною земель було повторно проведено обстеження земельної ділянки та складено відповідний акт №8 про те, що земельні ділянки, без кадастрових номерів, загальною площею 21,1 га державної форми власності, категорії земель сільськогосподарського призначення самовільно зайняті та засіяні сільськогосподарськими культурами.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор посилається на ті обставини, що відповідачем неправомірно самовільно, без правовстановлюючих документів, зайнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що використовувались останнім з метою засівання та збирання урожаю. За твердженням прокурора, наведені обставини є порушенням інтересів держави, зумовлюють необхідність повернення земельної ділянки до територіальної громади с.Світле та стягнення з правопорушника заподіяної шкоди за зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.5 вказаної статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи зі змісту позовної заяви, підставою представництва інтересів держави прокурором у суді по даній справі є ухилення відповідача від належного оформлення права користування земельною ділянкою, що має наслідком ненадходження орендної плати до місцевого бюджету та перешкодою для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, а також тривале невжиття уповноваженими органами заходів зі стягнення шкоди за самовільне зайняття такою ділянкою.

За твердженням прокурора, наведені обставини є виключними випадками в розумінні статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України Про прокуратуру , що зумовлює необхідність захисту інтересів держави та територіальної громади у сфері земельних правовідносин, а саме, в частині правомірного обігу майнових прав на земельні ділянки, додержання їх цільового використання.

Компетентними органами, що мають здійснювати захист інтересів держави, прокурором визначено Світлівську сільську раду Добропільського району Донецької області, як орган місцевого самоврядування територіальної громади, що є суб`єктом права власності на спірну земельну ділянку, а також ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, як орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороню земель, вжиття заходів щодо відшкодування шкоди внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та неправомірного зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу.

Щодо вказаних заперечень відповідача про відсутність підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом суд виходить з тих обставин, що відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною першою статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до ч.6 ст.23 Закону України Про прокуратуру під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно частини першої та третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При цьому, поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99).

Отже представництво прокурором в суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Відтак, не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається."Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018р. у справі №924/1237/17.

Таким чином, з наведених положень законодавства вбачається, що представництво прокурором в суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган.

Як зазначено прокурором, та як встановлено вище судом, листами ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 05.06.2018р., 19.06.2018р., уповноважений орган звертався до прокуратури з повідомленням про правопорушення та проханням про захист інтересів у держави в судовому порядку, а в листі від 07.12.2018 №10-5-0.61-7234/2-18 останнім зазначено про невжиття відповідних заходів самостійно через відсутність фінансування. Крім того, матеріали справи свідчать про обізнаність, проте, бездіяльність Світлівської сільської ради щодо наявного вищезазначеного правопорушення.

За таких обставин, за висновками суду, прокурор визначив в чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, що є підставою для визнання судом правомірності звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги правомірними, враховуючи наступне:

Статтею 3 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч. 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч.3 ст.78 Земельного кодексу України).

Суб`єктами права на землі державної власності згідно зі ст.80 Земельного кодексу України є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Порядок надання земельних ділянок державної форми власності у користування чи оренду передбачені ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 22 Земельного кодексу України визначено правовий режим саме земель сільськогосподарського призначення, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва останні передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам

За ст.4 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, в тому числі речові права, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Будь-які докази на підтвердження факту набуття відповідачем речового права або ініціювання набуття такого права на спірні земельні ділянки матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно до визначення статті 1 Закону України Про охорону земель охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно до статей 18-1, 19 Закону України Про охорону земель , частини першої ст.5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема: проведення перевірок.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015р. №15, визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з пп.25-1 п.4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль):

а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

- виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;

- дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;

- дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Згідно з п.5-1 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право,зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Судом встановлено, що на території Донецької області відповідні повноваження здійснює Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Суд зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року №308, відповідно до якого Головне управління здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Як було встановлено судом вище, держаним інспектором та головним спеціалістом Відділу контролю за використанням та охороною земель у Добропільському, Олександрівському районах та міст Краматорську та Дружківці Управління з контролю за використанням та охороню земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за результатами обстеження земельної ділянки та перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено факт самовільного зайннятя ФГ Елена (вул.Чарушникова, б.1Г, с.Шевченко Добропільського району Донецької області, 85065) земельних ділянок, без кадастрових номерів, загальною площею 21,1000 га державної форми власності, категорії земель сільськогосподарського призначення, склад угідь - пасовища, які розташовані за межами населених пунктів на території Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області, про що складені відповідні акти.

За фактом встановлення таких обставин, постановою від 30.05.2018р. №179Дк/00073По/08/01-18 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 КУАП, ОСОБА_2 , директора ФГ Елена , накладено на нього адміністративне стягнення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Актом обстеження земельної ділянки від 03.07.2018р. №8, складеним спеціалістом землевпорядником Світлівської сільської ради Паскал В.М., засвідчено факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки 21,1га за відсутності правовстановлюючих документів.

Статтею 211 Земельного Кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Приписами пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що факт самовільного зайняття земельних ділянок підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства), акт обстеження земельної ділянки.

За змістом мотивувальної частини постанови про адміністративне правопорушення від 30.05.2018р. №179-ДК/0076П/07/01-18, внаслідок порушення відповідачем ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, якими встановлений порядок виникнення речового права на земельну ділянку та його оформлення, державними інспекторами констатовано факт заподіяння матеріальної шкоди державі в сумі 33717,80 грн. (втрати сільськогосподарського виробництва), що розраховано відповідно до Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови).

За змістом статті 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про охорону земель", що кореспондує положенням статей 68-69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже, деліктна відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, вину, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. За відсутності хоча б одного із цих складових правопорушення цивільно-правова відповідальність не настає.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

При цьому, як у випадках порушення зобов`язання за договором, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. (висновки Верховного Суду у постановах від 25.10.2018р. №905/31/17, №904/6388/16, від 21.05.2018р. №922/1017/17).

В силу наведених нормативних приписів та встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи оформлені належним чином документи Управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру Донецькій області вручені відповідачеві, а саме акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства №179-ДК/152/АО/10/01/-18 та №179-ДК/204/АП/09/01-18, протокол про адміністративне правопорушення №179-ДК/0076П/07/01-18, постанова від 30.05.2018р. №179-ДК/0076П/07/01-18, припис №179-ДК/0120Пр/03/01-18, акт обстеження земельної ділянки №8 від 03.07.2018р., що підписані відповідачем, у сукупності є належними та допустимими доказами як протиправної поведінки відповідача у вигляді самовільного зайняття спірних земельних ділянок, так і наявності вини останнього.

Відомостей щодо оскаржень вищевказаних процесуальних документів матеріали справи не містять, відповідачем у відзиві на позов факт наявності адміністративного правопорушення не заперечується. Крім того, останнім сплачено адміністративне стягнення - штраф за вчинене правопорушення, що свідчить про підтвердження останнім наявності його вини.

За змістом положень ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Вищевказані форми набуття права на землю є оплатними. Тобто, самовільне зайняття особою земельної ділянки позбавляє власника землі можливості отримати відповідні прибутки.

Одночасно, згідно зі статтею 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Отже, предметом правового регулювання норм ст.ст.156, 157 Земельного кодексу України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993р. №284, є відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок вилучення земель на користь законних землекористувачів у встановленому порядку, їх тимчасового зайняття такими користувачами та обумовленого цим неодержання власником (позивачем) доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до п.3 вказаної постанови КМУ відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Таким чином, позивач - Світлівська сільська рада, як власник спірних земельних ділянок, був позбавлений можливості використовувати їх за призначенням внаслідок тимчасового неправомірного зайняття ділянки відповідачем, отримувати дохід від оренди земельної ділянки та доходи від сільськогосподарської діяльності.

Отже, суд дійшов висновку про те, що доходи, які Світлівська сільська рада могла би реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене відповідачем, є упущеною вигодою позивача, тобто збитками в розумінні ст.22 Цивільного кодексу України, що свідчить про наявність відповідних елементів правопорушення - шкоди, а також причинно-наслідкового зв`язку між нею та протиправною поведінкою відповідача.

Як наслідок, наведені вище встановлені судом обставини спростовують твердження відповідача в частині недоведеності прокурором фактично завданих збитків.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 27.06.2018р. у справі №922/2879/17, у вирішенні питання про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки юридичним та фізичним особам необхідно виходити з того, що розрахунок розміру такої шкоди проводиться територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963.

За змістом вказаної Методики, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель та для земель житлової та громадської забудови за встановленими формулами, закріпленими у п.4 Методики. Відповідно до п.4 Методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови), визначається за такою формулою:

Шс = Пс x Нп x Кф x Кі , де

Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначається відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №738.

За змістом позовної заяви, заявлений до стягнення розмір шкоди ґрунтується на розрахунку, що складений головним спеціалістом відділом з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління та суму шкоди, визначену в постанові про адміністративне правопорушення від 30.05.2018р. №179-ДК/0076П/07/01-18.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечує проти правомірності такого розрахунку з посиланням на те, що згідно п.4 Методики коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою КМУ №783 від 12.05.2000р. Оскільки цей порядок втратив чинність, відповідач вважає необґрунтованим обчислення величини коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель та невірним розрахунок загального розміру шкоди.

Разом з тим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 27.06.2018р. №922/2879/17 норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють обов`язку позивача підтверджувати свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до Методики.

Як встановлено, у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України, порядок проведення індексації грошової оцінки земель, затверджений постановою КМУ №783 від 12.05.2000р., скасовано постановою КМУ №56 від 31.01.2011р.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 23.11.2018 № 2628 - Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів ) індекс споживчих цін за 2017 - 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0, 2017р. -1,0.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0.

Отже, добуток шкоди дорівнює: 21,1х850х1х1,88(1,028х1,152х1,059х1,0х1,249х1,2)= 33717,80 грн.

Враховуючи викладене, а також перевіривши наданий прокурором розрахунок, суд дійшов висновку, що розмір заявленої до стягнення шкоди 33717,80 грн. є арифметично вірним, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області до Фермерського господарства "Елена", с.Шевченко, Донецька область про стягнення шкоди в сумі 33717,80 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Елена" (85065, Донецька АДРЕСА_1 , вул.Чарушникова, б.1Г, ЄДРПОУ 31449132) на користь Світлівської сільської ради Добропільського району Донецької області (85064, Донецька обл., Добропільський район, с.Світле, вул.Перемоги, 28, ЄДРПОУ 05420511) шкоду в сумі 33717,80 грн.

Стягнути з Фермерського господарства "Елена" (85065, Донецька обл., Добропільський район, АДРЕСА_2 Шевченко, вул.Чарушникова, б.1Г, ЄДРПОУ 31449132) на користь Костянтинівської місцевої прокуратури, м.Костянтинівка (отримувач: прокуратура Донецької області; банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р: 35216066016251, ЄДРПОУ 25707002) судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.05.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 14.05.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина