Рішення

від 14.05.2019 по справі 120/1389/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 травня 2019 р. Справа № 120/1389/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення штрафу,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУПФУ у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - УДВС ГТУЮ у Вінницькій області, відповідач) про скасування постанов.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконані у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області знаходиться виконавчий лист №0240/3061/18-а від 16.01.2019 про зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області №8024 та постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 в розмірі 90% грошового забезпечення. Разом із тим, ГУ ПФУ у Вінницькій області не має можливості виконати рішення суду по справі №0240/3061/18-а, в частині зобов`язання виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 05.01.2019 у зв`язку з відсутністю відповідних асигнувань з Державного бюджету. Крім того, Пенсійним фондом вживаються дії з виконання рішення суду в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 за № 649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду. Враховуючи наведене вважає, що підстави накладення на ГУ ПФУ у Вінницькій області штрафних санкцій відсутні, а тому позивач і звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 26.04.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

07.05.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого дії державного виконавця при прийняті оскаржуваної постанови, а також оскаржувана постанова є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 0240/3061/18-а, зобов`язано позивача здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області №8024 та постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 в розмірі 90% грошового забезпечення.

На підставі рішення від 03.12.2018 у справі № 0240/3061/18-а, судом 16.01.2018 видано виконавчий лист.

30.01.2018 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №58234471 для примусового виконання виконавчого листа від 16.01.2018 за № 0240/3061/18-а та встановлено строк для його виконання - 10 робочих днів.

ГУ ПФУ в Вінницькій області листом від 12.02.2019 за №290/09-50/07 повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС про проведення перерахунку пенсії стягувачу відповідно до покладених судом зобов`язань.

У зв`язку з відсутністю документального підтвердження щодо вчинення боржником дій, передбачених п. 3 Порядку 649, з метою повного фактичного виконання рішення виконавчого документа, 02.04.2019 відповідачем на адресу позивача направлено вимогу державного виконавця №3402/02.1-25/8, якою боржника зобов`язано в строк до 09.04.2019 надати до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області документальне підтвердження щодо повного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі № 0240/3061/18-а.

ГУ ПФУ в Вінницькій області листом від 09.04.2019 за №621/09-50/07 повідомило про неможливість надати документальне підтвердження щодо внесення рішення суду до Реєстр, передбаченого Порядком 649, з незалежних від боржника обставин. Враховуючи, що виконання рішень суду про виплату пенсій здійснюється Пенсійним фондом України в порядку черговості, у боржника відсутні правові підставі для виплати коштів пенсіонеру в розмірі 68840,51 грн. в іншому порядку.

Постановою головного державного виконавця від 12.04.2019 в рамках виконавчого провадження №58234471 по примусовому виконанню виконавчого листа винесено постанову про накладення на позивача штрафу у розмір 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду.

Не погодившись із даною постановою, позивач звернувся до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Пунктами 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника, у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду.

Як вже встановлено судом, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі № 0240/3061/18-а, було зобов`язано позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області №8024.

В свою чергу, позивач повідомив відповідача, що на виконання зазначеного рішення суду пенсійним фондом проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виплата в різниці пенсії буде проведена в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".

Суд зазначає, що перерахунок пенсії є передумовою її виплати та не може замінювати саму виплату грошових коштів.

Тобто, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.12.2018 по справі № 0240/3061/18-а не може вважатись виконаним.

Щодо посилань позивача на практику Верховного суду та на те, що перерахована пенсія позивачу буде виплачена за наявності бюджетного фінансування, як на підставу поважності невиконання в повному обсязі рішення суду, суд зазначає наступне.

Верховним Судом в ухвалі від 16.07.2018 року по справі № 811/1469/18 зазначено, що Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Отже, Верховний суд України в своїх рішеннях виходив з того, що відсутність відповідного фінансового забезпечення та коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Між тим, позивачем, як до суду так і до відповідача, не надано жодного доказу відсутності відповідного фінансового забезпечення та коштів для виплати стягувачу пенсійних виплат на підставі рішення суду.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на практику Верховного суду та на те, що перерахована пенсія позивачу буде виплачена за наявності бюджетного фінансування, як на підставу поважності невиконання в повному обсязі рішення суду.

Таким чином, надані позивачем пояснення та документи не мають чіткого відображення вчинених позивачем дій спрямованих на виконання рішення суду в частині виплати коштів.

Щодо посилань позивача на положення Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затверджений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018, суд зазначає наступне.

Порядок №649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до п. 5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Позивачем, як до суду так і до відповідача, не надано жодного доказу, які б свідчили про вчинення відповідних дій вказаних в п.5 Порядку №649. При цьому, суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що позивач 29.12.2018 звернувся до Пенсійного фонду України з листом №2863/09-44/03 в якому просило посприяти у вирішенні питання щодо формування Реєстру судових рішень ухвалених у 2018 році, за якими наявна сума невиплачених коштів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, адже відповідні твердження не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи та не свідчать про вчинення стороною позивача дій, передбачених п.5 Порядку №649.

Також, надаючи оцінку твердженням представника позивача на те, що ГУПФУ у Вінницькій області 21.01.2019 надано Пенсійному фонду України інформацію щодо нарахованих на виконання рішення суду ухвалених у 2018 році для формування реєстру рішень та здійснення подальшої виплати, суд констатує, що відповідні твердження позивача не знайшли свого документального підтвердження матеріалами справи. Також, представником позивача не повідомлено суд про неможливість самостійного надання відповідних доказів.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними посилання позивача на положення Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018, як на підставу для уникнення відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34939304)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна