Постанова

від 19.06.2019 по справі 120/1389/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1389/19-а

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н. В. Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

19 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: Кудрик Я.О.,

представника відповідача: Бойка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню №58234471 від 12 квітня 2019 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем пояснення та документи не мають чіткого відображення вчинених позивачем дій спрямованих на виконання рішення суду в частині виплати коштів. Також зазначив, що посилання позивача на положення Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року є безпідставними.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначив про те, що рішення суду від 03 грудня 2018 року в частині здійснення виплати заборгованості у сумі 68840 грн. 51 коп. буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 0240/3061/18-а зобов`язано позивача здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області № 8024 та постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року в розмірі 90% грошового забезпечення.

На підставі рішення від 03 грудня 2018 року у справі № 0240/3061/18-а, судом 16 січня 2018 року видано виконавчий лист.

30 січня 2018 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 58234471 для примусового виконання виконавчого листа від 16 січня 2018 року № 0240/3061/18-а та встановлено строк для його виконання - 10 робочих днів.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 12 лютого 2019 року № 290/09-50/07 повідомило відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про проведення перерахунку пенсії стягувачу відповідно до покладених судом зобов`язань.

У зв`язку з відсутністю документального підтвердження щодо вчинення боржником дій, передбачених пунктом 3 Порядку № 649, з метою повного фактичного виконання рішення виконавчого документа, 02 квітня 2019 року відповідачем на адресу позивача направлено вимогу державного виконавця № 3402/02.1-25/8, якою боржника зобов`язано в строк до 09 квітня 2019 року надати до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області документальне підтвердження щодо повного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 0240/3061/18-а.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 09 квітня 2019 року № 621/09-50/07 повідомило про неможливість надати документальне підтвердження щодо внесення рішення суду до Реєстр, передбаченого Порядком № 649, з незалежних від боржника обставин. Враховуючи, що виконання рішень суду про виплату пенсій здійснюється Пенсійним фондом України в порядку черговості, у боржника відсутні правові підставі для виплати коштів пенсіонеру в розмірі 68840 грн. 51 коп. в іншому порядку.

Постановою головного державного виконавця від 12 квітня 2019 року на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин.

Не погодившись із даною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами 1-2 статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Статтею 63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Отже, встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання.

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду без поважних причин.

Водночас, на час винесення постанови про накладення штрафу від 12 квітня 2019 року, рішення суду щодо зобов`язання здійснити перерахунок пенсії було частково виконано позивачем та проведено розрахунок розміру пенсії стягувача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.

На виконання пункту 3 Порядку № 649 прийнято Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 26 вересня 2018 року №20-1.

Відповідно до Порядку № 20-1 формує вказаний реєстр - Пенсійний фонду України.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Пунктом 8 Порядку № 649 комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

З матеріалів справи встановлено, що позивач листом від 12 лютого 2019 року № 290/09-50/07 повідомив відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про проведення перерахунку пенсії стягувачу відповідно до покладених судом зобов`язань.

Крім того, пенсія ОСОБА_1 нарахована та обліковується на його особовому рахунку, що підтверджується розрахунками на доплату (виплату, утримання) пенсій (а.с.10-12).

Позивачем після виконання судового рішення направлено бюджетний запит до Пенсійного фонду України для подальшого фінансування.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що 21 січня 2019 року боржником надано Пенсійному фонду України інформацію щодо нарахованих на виконання рішень суду ухвалених у 2018 році, що набрали законної сили, для формування реєстру рішень та здійснення подальшої виплати.

10 квітня 2019 року боржник повідомив відповідача про неможливість його надання з незалежних від нього обставин.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що реєстр ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою формує Пенсійний фонд України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виплати перерахованих пенсій.

Колегія суддів зазначає, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Постанова державного виконавця про накладення штрафу не містить обґрунтувань щодо реальної можливості позивача сплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії та умисного не вчинення цих дій.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Верховним Судом України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) та Верховним Судом у постанові по справі №373/436/15 від 21 листопада 2018 року вказано, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Враховуючи, що позивачем виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року по справі № 0240/3061/18-а не в повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, колегія суддів приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власного рішення, що є предметом оскарження позивачем.

Натомість позивач, на виконання вимог частини 1 статті 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Бойка Сергія Васильовича від 12 квітня 2019 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у виконавчому провадженні № 58234471.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.